Чернівецька область – сейсмічно небезбечна територія

Як і чому виникають землетруси, чи варто буковинцям їх боятися? Про це та інше – у розмові з Андрієм НІКОЛАЄВИМ, директором навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ.

З далекого минулого…

Від 1091 року до наших днів відомі 46 карпатських землетрусів силою від 4 до 7 балів за 12-бальною шкалою. Окремі з них були дуже сильними і руйнівними. До таких належать землетруси 1802, 1829, 1940 і 1977 років.

Найсильніший був 1802 року. У каталозі зареєстрованих земних потрясінь дуже мало інформації про нього. Дуже лаконічно записано, що землетрус дуже налякав жителів міста і наніс йому великих збитків. Щоправда, обійшлося без людських жертв, бо кам’яних споруд тоді було тільки 10, а тимчасові будівлі легко розвалилися – звідси й відчутна шкода.

За всю історію Чернівців людських жертв при землетрусах ніколи не було.

Епіцентри землетрусів в Румунії

– Андрію Миколайовичу, яка природа виникнення землетрусів у Чернівецькій області?

– Землетруси викликаються тектонічними та геологічними причинами. Їх епіцентр там, де відбуваються інтенсивні тектонічні рухи.

Чернівецька область розташована в 7-бальній сейсмічній зоні. Тут відчутні землетруси 2-х видів.

Перший вид – з епіцентрами у горах Вранча (Румунія). Особливість цих землетрусів у тому, що центр знаходиться дуже глибоко під землею в межах верхньої мантії (від 150 до 350 км). Вони відчутні на території усієї Європи (Лондон, Москва, Петербург, Софія, Париж). Тож усі потужні землетруси, які відбувалися на території нашої області – «вранчівські». Але, доходячи до Чернівців, їхня сила гаситься, бо основна частина енергії розповсюджується у північно-східному напрямку. З району Вранча до Чернівців сейсмічна хвиля добігає за 40 секунд.

Другий вид місцеві землетруси. Чернівецька область постійно їх відчуває. Вони спричиняються тектонічними розломами, які в кількох місцях перетинають територію Чернівецької області. Це тріщини, вздовж яких зсуваються блоки земної кори. Уся літосфера розбита на такі блоки. Один з найпотужніших називається Чернівецьким і проходить південно-західною околицею міста, за горою Цецено на глибині 40-50 км. Ця тріщина захована під осадовими породами, над нею ростуть дерева, зведені будинки. Але іноді там відбуваються зміщення. В інших місцях Чернівців є розломи меньшої потужності. Два таких перетинають місто в центрі. На цих розломах постійно виникають слабкі землетруси.

За останні 4 роки наша сейсмічна станція зареєструвала 108 таких землетрусів. З них 12 – під містом. Вони не відчуваються людьми, адже їх сила становить 1 бал. Їх фіксують тільки прилади.
Але кілька неприємних випадків усе ж було…

Зокрема, сильний місцевий землетрус відбувся 5 травня 1950 року. Сила його складала 5 балів. За свідченням тодішнього завідувача сейсмічної станції Георгія Брусенцова, це сталось уночі. Жителів буквально підкидало на ліжках.

А 1903 року стався землетрус у 4 бали з епіцентром поблизу с. Добровляни Тернопільської області, який захопив територію від Заліщиків до Кадубівців.

У районі Новодністровська за кілька останніх років зареєстровано близько 5 відчутних землетрусів силою в 4,5 бала. Там проходить великий розлом. Існує проблема: в Новодністровську розташоване велике водосховище, тому наслідки можуть бути серйозними.

Катаклізм обов’язково буде!

– У чому особлива небезпека землетрусів?

– У тому, що вони не мають періодичності. Не можна вирахувати, що, наприклад, через п’ять хвилин після попереднього станеться наступний. Вони відбуваються з інтервалом від кількох місяців до 60-ти років. Тобто, передбачити їх практично не можливо!

Втім, існує 85% вірогідності, що в нашій області землетрус цього року відбудеться. Наступний сильний карпатський землетрус повинен статися до 2014 року. І він обов’язково буде! І хоча землетруси не виникають раптово, але точно передбачити час їх виникнення неможливо. Це явище виникає після тривалого накопичення внутрішньої енергії. У сейсмології є поняття «період підготовки землетрусу». Для карпатських землетрусів воно становить приблизно 37 років.

Пес урятував дитину

– Чи можна їх спрогнозувати?

– Серед наукових способів передбачення – вивчення провісників землетрусів. Йдеться про зміни, які відбуваються у навколишньому середовищі перед землетрусом (різноманітні геофізичні явища). Наприклад, деякі ділянки земної поверхні можуть розтягатися, змінювати нахили, до речі, змінюється і хімічний склад підземних вод.

Відомо близько 50 провісників землетрусу

■ Піднімається вода в криницях;

■ Вогні святого Ельма (Вони виникають через потужне електричне поле між хмарами та землею). Їх помічали моряки на верхівках мачт перед бурями та штормами. Можуть самі по собі світитися лампи денного освітлення, помічається світло на верхівках будинків та дерев. На небі виникає свічення у вигляді смуг.

Землетрус відчувають і тварини: змії, коти, собаки, кури, коні починають себе дивно поводити, намагаючись залишити небезпечне місце. Наприклад, 1948 року в Ашхабаді відбувся сильний землетрус. Коні ламали та покидали свої загони, бігли на відкриту місцевість. Собаки та коти втікали з приміщень.

Деякі пси навіть рятували своїх господарів – тягнули людей за одяг на двір. В Ашхабаді був випадок, коли пес вхопив немовля з колиски та побіг геть з хати. Хазяїн вибіг за ними зі зброєю, та пізніше зрозумів, що собака врятувала його дитину. Звиклі до землетрусів японці тримають спеціального сомика та спостерігають за його поведінкою.

Ненауковими можна назвати «передбачення» екстрасенсів та ясновидців, людей, які беруть на себе відповідальність прогнозування з точністю до однієї хвилини чи години. Не знаю, чим вони керуються. До мене зверталися люди з розповідями, що бачили уві сні землетрус. Я пропонував їм зіставити їхні спостереження з моїми…

Будьте насторожі

– Як повинні поводитися люди під час землетрусів?

Населення має бути готовим до того, що землетрус може статися раптово. Природа дає кілька секунд для того, щоб прийняти рішення про порятунок. Якщо є можливість – залиште приміщення та вийдіть на відкриту місцевість. Відійдіть від будівлі на відстань половини її висоти. В жодному випадку не можна користуватися ліфтом!

Коли не вдається вийти з приміщення, – треба відійти від зовнішніх стін та вікон і стати у двірному отворі, відчинивши двері: зазвичай після землетрсу їх заклинює.

Треба раціонально розставляти меблі у квартирі, слідкувати, щоби проходи були вільними. На роботі запам’ятайте шляхи евакуації. Носіть із собою паспорт і гроші.

У сейсмонебезпечних районах рекомендується мати із собою «тривожну валізу», де повинні бути теплі речі, ліхтарик, продукти на кілька днів. Тобто, набір, з яким можна проіснувати хоча б добу на вулиці.

Не можна протягом певного часу після землетрусу повертатися у напівзруйновані приміщення. Існує небезпека обвалу.

– Чим іще займається ваша обсерваторія?

– Крім сейсмологічної, маємо метеостанцію, де спостерігаємо за погодою. Вимірюємо інтенсивність радіації, визначаємо параметри атмосферних осадів, їхню кислотність. Ми працюємо цілодобово. Реєструємо землетруси, що відбуваються на всій земній кулі! Японія, Далекий Схід, Індонезія, Африка, Америка, Аляска.

Усю інформацію передаємо до Львова, а звідти – до Середземноморського центру.

На початку 90-х був розроблений проект створення 8 геофізичних станцій в Чернівецькій області. Але не вистачило коштів. А загалом в Україні біля 40 сейсмічних та кілька комплексних геофізичних станцій.

Геофізична обсерваторія – єдина в Чернівецькій області, яка проводить регулярні сейсмічні спостереження. Заснована 1907 року під час правління цісаря Франца Йосипа. Метою створення було вивчення сесмічності Буковини.

Обсерваторія була розташована у третьому корпусі університету, де нині хімфак та біофак. На цокольному поверсі було приміщення, стіни якого були оздоблені пробковим деревом для запобігання коливанням температури. Тоді ж установили механічний комплекс апаратури. Тепер він унікальний, єдиний в Україні. Ця станція працювала до 1918 року. Була відновлена в 1939-40 роках. А 1944 року, коли Радянська армія увійшла на нашу територію, румуни вивезли із собою основну частину апаратури. У післявоєнний період сейсмологічну станцію відновили і оснастили сучасною апаратурою.

Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *