Валентина ДІАКОВСЬКА: «Я не роздаю гранти чи премії… Тим приємніше, коли відомі нині митці, які свого часу пройшли через конкурс «Нові імена», з готовністю відгукуються на запрошення виступити на ювілеї Фонду культури»…

Цьогорічні ювілейні урочистості з нагоди 30-річчя Фонду культури відбувалися у трьох локаціях. Першого дня повний зал публіки – здебільшого, молодої –  зібрала обласна філармонія. Одразу варто відзначити, яку значну заслугу мають викладачі училища мистецтв ім. Воробкевича і музичних шкіл міста. Цьогорічні учасники «Нових імен» представляли розмаїття виконавців на 10 музичних інструментах – класичних і народних. Варто лише навести один відгук з публіки: «Не знав, що бандура – такий цікавий і багатогранний інструмент».

У неформальній розмові Валентина Костянтинівна готова годинами розповідати про кожного з тих, хто за час, коли вона очолює обласне відділення Фонду культури, від перших митецьких спроб пройшли шлях у високе мистецтво. Її зворушує, що усі вони знайшли щілинку в своєму концертному графіку, щоби виступити в рідних Чернівцях. Особливо тепло згадується феєричний виступ цимбаліста Андрія Войчука, якого називають «Людина-оркестр». І недаремно: Войчук досконало володіє 12-ма інструментами, а добре грає ще на 20-ти. Та й мистецька фантазія в нього працює: який шквал емоцій прокотився залом, коли Андрій вийшов у шотландському національному костюмі (спідніці-кілті) та з волинкою!

Образотворче мистецтво цього року представлене аж на двох виставках. У обласному Художньому музеї можете подивитися старі й нові роботи художників, так би мовити, старших, які роками брали участь у мистецьких проектах, ініційованих Валентиною Діаковською під егідою фонду. У галереї на Штейнбарга представлені роботи, які залишали після пленерів їхні учасники.

Відверто кажучи, за повної відсутності фінансування Фонду культури важко навіть уявити, яких зусиль вартує провести будь-який мистецький проект. А це і міжнародні пленери у Чернівцях, виставки, і поїздки до морського узбережжя Провансу (Франція), де творили колись французи Ван Гог і Матісс, українець Архипенко, буковинець Темістокль Вірста…

Що й казати, розвиток культури у нас завжди відбувався за невтомної роботи ентузіастів-безсрібників – клубних робітників, бібліотекарів, викладачів художніх і музичних шкіл, які працюючи за смішні зарплати, а то й на самодіяльній основі, примудрюються ще й своїх копійок додати до проведення заходів.

І усі вони так само щиро, як Валентина Діаковська, тішаться успіхами своїх вихованців, які завойовують високі сходинки і мистецтві в цілому світі.

Вл. інф.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *