«Трагедія бунту» від Панаса Мирного і Петра Колісника

 

Якщо замислитися, чому в шкільні роки ми не сприймали з цікавістю роман Панаса Мирного «Хіба ревуть  воли, як ясла повні» – і як тільки не варіювали ми імення Чіпки – та  спробувати відповісти собі чесно, то зрозуміємо, що у підлітковому й юнацькому віці, коли в житті відносно мирний період, ми мало цікавого бачили в бунтарі Чіпці, якого штамповано подавали нам як «пропащу силу, якій так не вистачало керівництва «спрямовуючої партії».

Через багато років  режисер Петро Колісник повернувся до твору Панаса Мирного й створив його інсценізацію. Як розповідає Петро Денисович, головним для нього було показати вибір героя між правдою і кривдою, який постає перед кожним у період реформ, коли старе вже знищене й розвалене, а нове ще невідомо яким буде. Та ще й коли реформа виявляється не такою справедливою, як мріялося людям… У своєму бажанні боротися за Правду Чіпка переступає тонку моральну рису й опиняється на боці Кривди. Назву «Трагедія бунту» режисер  – автор інсценізації пояснює своїм бажанням уже в назві показати головний посил постановки. За його словами, він ніколи не дає готових відповідей читачам, лише ставить перед ними проблему: «Я і не люблю такого театру, який вказує шлях. Бо для кожної людини є свій індивідуальний шлях. Просто людина має брати відповідальність за свої вчинки, не переносити її на інших. От Чіпка образився і переніс свою злобу на матір, на сусідів, на друзів. Тобто все навколишнє середовище стало для нього чужим і воно відповіло йому тим самим. Це дуже складна ситуація. Як кажуть, «Не дай Бог жити під час реформ», бо ламається все. І тут людина губиться», – сказав Петро Колісник.

У головній ролі глядач побачить Олексія Надкерничного. Режисер-постановник вважає, що він не помилився у виборі актора на роль Чіпки і що в процесі репетицій у нього сформувалася справжня команда однодумців. Для самого ж Олексія найбільшим ризиком у роботі над образом Чіпки було не повторити Саву Жижияна з постановки «Земля» за О.Кобилянською.

Цікаву сценографію вистави створив Петро Магратій, поєднавши атмосферу часу з сучасними сценічними засобами. Прибережу до прем’єри асоціації, які склалися при перегляді репетиції.

А диригент театрального оркестру Володимир Шнайдер створив до вистави оригінальну музику. Адже вимогливий Петро Денисович не захотів обмежитися підбором фонограми.

Побачити ж і почути, що вичитав Петро Колісник у творі Панаса Мирного, можна буде  вже цієї суботи-неділі 26-27 січня і  далі 3 лютого на прем’єрі вистави Чернівецького академічного обласного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської «Трагедія бунту».

Лариса ХОМИЧ, «Версії». Фото з Інтернету.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *