Свято – святом, а де майно?

Імпрези псують митців?

На Міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій…» до «маленького Парижу» з’їхалися письменники не лише з усіх куточків України, а й представники письменницької братії з Польщі, Росії, Вірменії.

За словами Ольги БЕНЧ, заступника Міністра культури і туризму, від 2005 року свято проводиться в новому форматі. Разом зі Спілкою письменників України Шевченківські дні зробили суто літературною імпрезою. Кожного року вона відбувається в різних містах України. Торік письменників приймала Дніпропетровщина, наступного року Чернівці передадуть естафету Житомиру.

– У мене двоїсте ставлення до таких літературних свят, – каже Віктор ЄРОФЄЄВ, сучасний російський прозаїк. – З одного боку, коли в залі збираються письменники з усіх куточків України і не тільки, така зустріч дуже приємна. Але з іншого… Оскільки ми всі жили у Радянському Союзі, то мене всі ці спілки письменників трохи лякають. Святкова атмосфера письменника псує… Та все ж, напевне, без таких дійств не обійтися. Бо письменники повинні знати одне одного. А в мене ще й особистий інтерес: моя дружина з Чернівців. Це прекрасне місто. Маю кілька творів, пов’язаних з ним. Мене у вас захоплює феномен суміші національностей. Це унікальне явище, притаманне тільки Буковині. У мене є певна ідея, пов’язана з життям чернівчан 30-40-х років минулого століття. Маю намір її втілити…

Все як у людей?

У майстрів пера все, як у людей, тобто не «безхмарно». Один із конфліктів проявився під час прес-конференції, що її давали провідні спілчани-гості. Місцева поетеса Віра КИТАЙГОРОДСЬКА запропонувала Володимиру ЯВОРІВСЬКОМУ, голові Національної спілки письменників України допомогу з боку письменницької братії у збереженні спілчанського майна і, зокрема, приміщення на вул. Банковій у Києві. Натомість Яворівський зреагував неадекватно. Чому?

– Моє запитання викликало в нашого керівника агресію, бо він не мав на нього відповіді, – пояснила Віра Китайгородська. Річ у тім, що останнім часом у багатьох ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що спілку розкрадають, тобто продають або ж здають в оренду приміщення на Банковій, яке завжди було спілчанським! Сьогодні практично половина його перебуває в оренді, в тому числі і відоме письменницьке кафе «Гетьман». Тепер воно, як і годиться, носить якусь іноземну назву. Одне слово, майно «випливає» з рук письменників!

Оскільки я теж – член Спілки письменників, тож і поцікавилася, чи не потрібна, бува, якась підтримка, можливо, фінансова підмога. Нині рейдерство в Україні розповсюджене. Та, як з’ясувалося, керівництво спілки саме все і розпродує. Причина, мабуть, виключно фінансова. Тому Яворівський, напевне, і почував себе «не у своїй тарілці». Тож відповіді на своє питання я так і не отримала. Більше того, наразилася на зверхність. А письменник, як відомо, – совість нації. Але ж яка це совість, коли вона не знаходить відповіді на елементарні прямі запитання.

Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *