Геральдичні символи міст і сіл Чернівецької області
Геральдичні символи сучасної Буковини – своєрідна знакова cистема, що ілюструє найголовніші відомості про міста й села краю, їхні традиції, походження назв, минуле та сучасне. Про секрети геральдики дізнаємося у Тетяни ДУГАЄВОЇ, мистецтвознавця, члена Національної спілки художників Буковини.
Герби деяких сіл доволі зворушливо символізують особливі таланти мешканців або ж підкреслюють факти з життя села, якими вони пишаються. Так, наприклад, герб с. Станівці прикрашає соловейко, що вказує на співучість сельчан, а село Кам’яна, у якому збільшилась народжуваність дітей, має на гербі символічне зображення журавля.
Популярними є і називні символи. Вони присутні у гербах та прапорах: Сокирян – сокири, Садгори – гора, Кам’янки – камені, Луковиці на Глибоччині – лук, Турятки – дикий тур, Кіцманя – бочка, в якій, за легендою, жінка на ім’я Кица втопила турка, Рідківців і Тарашан – букви Р і Т у назвах.
Сокиряни. Автор А. Гречило (2001 р.) Село Турятка Глибоцького району . Автор Д. Ніколаєвич (2009-2010 р.р.)
Село Тарашани Глибоцького району
Село Станівці Глибоцького району
Село Рідківці Новоселицького району. Автор О. Криворучко
Село Луковиця Глибоцького району. Автор А. Гречило (2008 р.)
Село Кам’янка Глибоцького району. Автор Д. Ніколаєвич, І. Янушкевич
Садгора. Герб румунського періоду (1934 р.) Автор Ю. Ончул
Місто Кіцмань. Автор О. Олійник (2002 р.)
Розробка герба та прапора вимагає спеціальної наукової підготовки, знань і дотримання класичних правил, за якими створюється геральдична символіка. Поява герба й прапора є результатом копіткої роботи істориків, краєзнавців, художників і геральдистів.
Утім, трапляється, що через порушення у виборі емблеми чи форми корони деякі територіальні герби зазнають професійної критики й потребують удосконалення їхньої побудови.
Одним з правил є певний тип корон, які увінчують територіальні герби. Скажімо, герби областей мають стилізовані символічні зображення, які вказують на місцеві визначні пам’ятки, історичні події тощо. Прикметно, що величною і значущою геральдичною емблемою герба Чернівецької області виступає сокіл – символ слов’янської землі. Водночас визначено, що герби районів мають декоративну корону зі стилізованими рослинними зубцями у вигляді листя. Якщо герби міст вирізняють срібні муровані корони з трьома вежками, то жовті корони сіл складаються з п’яти колосків. Допускається зображення герба і без корони.
До створення гербів та прапорів Буковини долучилися відомі геральдисти, художники, краєзнавці, а також палкі ентузіасти – дослідники історії та знавці традицій краю. Серед них – члени Українського геральдичного товариства заслужений художник України О. Криворучко, В. Денисов, І. Янушкевич, А. Гречило, майстер-самоучка Д. Ніколаєвич, члени Національної спілки художників України – В. Жаворонков, В. Гнатюк, О. Дідик, І. Гуцул. Автором багатьох гербів румунського періоду був історик, геральдист і художник Юрій Ончул.
Оскільки герб і прапор – унікальна візитка, яка репрезентує місце нашого проживання, кожному з нас цікаво знати їхній вигляд і розуміти абетку закладених у них символів.
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України
Від редакції: Нинішня публікація продовжує демонстрацію багатої колекції нашої постійної авторки. Сподіваємося, що до цієї справи долучаться наші читачі з різних міс і сіл Буковини, чиї герби ще не були представлені в публікації.
