Справжній чоловік зі справжнім талантом

naziga1

З Марією та Володимиром ЛОБУРАКАМИ та подругами по гуртку
З Марією та Володимиром ЛОБУРАКАМИ та подругами по гуртку

На Центральній площі Чернівців звучали пісні. До благодійної акції «Подаруй дитині життя» приєдналися вихованці вокального гуртка Будинку культури «Автограф». На лавочках біля фонтану зібрався народ: мамусі з візочками, пенсіонери з доміно і випадкові перехожі, які зупинилися, аби вкинути до скриньки гроші. Аж раптом зачули знайому мелодію: непідвладна часу «Jamaika»… Біля пам’ятника стояв з мікрофоном симпатичний худенький хлопчина. Здавалося, для нього спів – дитяча забавка. Щойно мелодія стихла, до 12-річного Павлика НАЖИГИ потяглася вервечка людей зі словами захоплення, вдячністю і бажаннями успіху. «Дитинко, ти співаєш так зворушливо, – сказала старенька бабуся з паличкою, – Зараз дорослі так не вміють!»

– Павлик має унікальний голос, – розповідає його педагог з вокалу, Заслужена артистка України Марія Лобурак. – Він чимось схожий з голосом Робертіно Лоретті. Павлик виконує пісні з його репертуару. Ми займаємося раз на тиждень по суботах, адже Павлик живе у Новодністровську і їздити до Чернівців доволі сутужно.

– Голос я успадкував від діда, – приєднується юний співак. – Більше у сім’ї співом ніхто не займається, ні старша сестра Настя, ні молодший брат Юліан. Ще граю на гітарі й акордеоні, але професійним музикантом бути не планую. Твердо вирішив стати співаком і вступити до музучилища.

– Маєш кумирів на естраді?

– Навіть не знаю… Мабуть Павло Зібров. На конкурсі «Ялтинське літо», де я переміг, виконував його пісню «Я – України син». Більше нікого не вирізняю.

– Як навчаєшся у школі? Які предмети любиш, крім музики?

– Я – «хорошист». Люблю математику.

– Маєш якісь захоплення?

– Дуже люблю комп’ютерні ігри і фільми, можу грати годинами.

– Для свого віку Паша досконало знає комп’ютер, – додає п. Марія. – Іноді й мені допомагає розібратися. Коли приїжджає до Чернівців, завжди біжить до магазину за новими дисками. А ще він з’їдає усе, що «погано лежить». Коли їдемо на якісь конкурси, Паша вночі виїдає з холодильника усе, що там залишилося. І зовсім не гладшає! От би жінкам такий організм!

– Які ж в тебе стосунки з іншими гуртківцями, коли ти усе під’їдаєш?

– У нас в гуртку 5 дівчаток і я один. Тому мені навіть дуже добре! Дівчата усі старші, вони мене люблять і підгодовують. Тож я й не хочу, щоб у гуртку з’являлися нові хлопці!

– Павлуша – ще маленький, але справжній чоловік, – підсумовує п. Марія. – Він надзвичайно комунікабельний, дуже добрий, ввічливий і безвідмовний. Скажеш, треба, значить – треба! А ще нещодавно у Павлика був день народження. Він народився саме на Петра і Павла, 12 липня, тому й назвали Павликом.

– Тобі сподобалося давати інтерв’ю?

–У Чернівцях це моє перше інтерв’ю. Кілька разів спілкувався з журналістами на конкурсах. Мені не дуже сподобалося. Журналісти хочуть дуже багато про мене знати…

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *