«Сіра» і невиразна виставка про демократію відкрилася у Чернівцях
Взагалі-то я б не поспішала називати такий захід «виставкою»: те, що відбувалося у Краєзнавчому музеї, нагадувало швидше звичайнісінький урок історії, де монотонний «спіч» учителя урізноманітнювався чорно-білими картинками з проектора.
Лектор робив екскурс у нетрі розвитку демократії: від початків грецького державного правління аж до конституції Пилипа Орлика і характеристики демократії нинішньої. Були у його «сухій» промові і повчальні нотки:
– Пригадаємо помсту Ольги деревлянам: незалежність дорого цінувалася і за неї дорого платили!
– «Ні в пліт, ні в дріт», – «демократично» перешіптувалися студенти, яких на псевдо-виставці назбиралося, «як кіт наплакав».
Популяризація вітчизняних демократичних традицій – це, звичайно, справа благородна. Але, як на мене, її треба здійснювати якісно та продумано, як нині модно казати: «креативно». Погодьтеся, загнати кількох студентів до музею і мучити їх «штампованими» цитатами з підручника історії на тлі чорнобілих картинок – аж ніяк не виховання прибічників демократії.
І нехай організатори виставки не ображаються за такий критичний відгук на їхню, так би мовити, «виставку». Демократія – справа тонка…
Із розповіді знайомої журналістки:
«Заходить до редакції практикант і стривожено питає:
«Хтось має номер телефону Пилипа Орлика? Я про конституцію пишу, хочу взяти в нього коментар»!
Емма АНТОНЮК, «Версії»
