Фрідріх КІCЛЕР – зірка з Чернівців, що повертається до України

«Україна завтра: бачення кореалізму Фрідріха Кіслера як імпульс в архітектурі, мистецтві та суспільстві» – дводенний австрійсько-український науково-практичний симпозіум з такою назвою відбувся у  Київському національному університеті будівництва та архітектури (КНУБА) та був присвячений завершенню ювілейної пересувної виставки «Фрідріх Кіслер – художник, архітектор, візіонер», яка протягом 2015-2018 років успішно демонструвалася в багатьох містах України. Нинішній захід гідно підбив підсумки 2019-го, який був Двостороннім роком культури України та Австрії.

Унікальний мультимитець з Чернівців, народжений 1890 року, тривалий час залишався на своїй історичній Батьківщині майже невідомим. Нині його проєкти виглядають вершинами архітектурної та мистецько-дизайнерської думки ХХ століття,  які значно випереджали тогочасні архітектурні уявлення.

У роботі симпозіуму взяли участь експерти з України та Австрії – Відня, Київа, Львова та Чернівців, які володіють практичним досвідом у галузях культурних індустрій: мистецтво, урбаністика, архітектура, дизайн,  менеджмент  управління містобудівним середовищем тощо.

До початку цього заходу побачив світ 8-ий випуск Каталогу робіт-проектів Кізлера та солідна книга «Фредерік Кіслер: Віч-на-віч із Авангардом. Нариси мережі та впливу», укладена й видана Петером БОГНЕРОМ, президентом Спілки митців Австрії і директором Австрійської приватної фундації Фрідріха й Ліліан Кізлер, спільно із Гердом ЦІЛЛЬНЕРОМ, керівником архіву і старшим науковим співробітником Фундації.

Як громадянин світу, що випередив свій час не на одне століття, та як візіонер, себто аналітик і стратег, Кіслер міг не тільки передбачити майбутній розвиток, а й вплинути на нього. Тому-то Фрідріху Якобу  Кіслеру вдалося об’єднати в один живий організм людину, мистецтво, дизайн і архітектуру, назвавши це явище кореалізмом. До слова, мені заімпонував погляд на кореалізм докторки кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури університету «Львівська політехніка», учасниці симпозіуму Орести РЕМЕШИЛО-РИБЧИНСЬКОЇ. Її бачення завдань архітектури співзвучне з тим, що проголошував Кіслер. А пані Ореста розглядає кореалізм як динаміку постійної взаємодії людини, природи і технологічного середовища. Та все це, як ми нині усвідомлюємо, чекає на нас іще попереду.

Прикметно, що наступного, 2020 року 22 вересня світ відзначатиме 130-річчя від дня народження Кіслера. Тож австрійці запропонували записати до Резолюції симпозіуму створення дизайнерського центру з облаштування відповідного середовища у Чернівцях (!!!). Та при цьому зауважили, що координувати це будуть все ж таки фахівці Київського університету  будівництва та архітектури. Йшлося і про те, що бажано провести конференцію до 130-річчя від дня народження нашого видатного земляка саме у Чернівцях, на його малій батьківщині. Ймовірно, саме до цієї дати ми спроможемося оформити і міський дворик, який залишився майже недоторканим і чиї дерева досі пам’ятають юного Кіслера. 

Уявляєте, які можливості можуть відкритися перед нашим маленьким Віднем? І саме в  цьому ракурсі мені все ж важко зрозуміти, чому на дводенний міжнародний симпозіум, крім університетських учених, не приїхали запрошені міський голова Чернівців, секретар міськради, чернівецькі архітектори – і головні, і рядові. Їм байдуже? Чи вони не люблять своє місто?! А, може, вони так бояться того, що повністю забудували будь-який простір у Чернівцях, не залишивши повітря містянам, що і не ризикнули приїхати? Симпозіум відкриває величезні можливості, та чомусь ніхто з чернівецьких архітекторів і батьків міста не захотів цим скористатися. Не маю сумнівів, що коли б очільники Чернівців поспілкувалися з представниками Фундації Кіcлерів, то від цього обласний центр тільки виграв би. Пора ж із нашого чернівецького занепаду якось виповзати, чи не так?..  

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», Чернівці-Київ-Чернівці

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *