Чернівецький регіональний фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» перевалив за екватор: на час підготовки цього числа газети учасники «мистецьких змагань» відіграли половину заявлених вистав. Саме «вистав», бо комедіями з них були власне дві («BON APPETITE або Гарнір по-французьки» Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру імені М.К.Садовського та «Агов, Джульєтто!» від Чернігівського обласного молодіжного театру), а смішних і того менше.
Відкрила фестиваль прем’єрна постановка Чернівецького театру за Шолом-Алейхемом «Мандрівні зорі або Життя – театр». Назвати цю історію кохання «комедією» можна з таким же успіхом, як і трагікомічного «Тев’є-Тевеля» чи взагалі всю історію єврейського народу!
На щастя, євреї завжди вміли по-філософськи посміхнутися навіть зі своїх драм і трагедій і досі не втратили цього чудесного вміння (принаймні, режисер Володимир Воробйов). На щастя – бо завдяки цьому і чернівчани на три години (саме стільки тривали дві дії вистави) поринули в щемливі роздуми про життя і водночас отримали насолоду від мистецтва. Тут було все: вперше після довгої перерви – оркестр в оркестровій ямі, справжня музика, танцювальний карнавал, що символізував вихор життя і зміну міст-країн-часів, симпатичні костюми, несподівані (подеколи навіть для самих акторів) імпровізації… Ну і звісно – гра акторів. До того ж, не тільки визнаних і заслужених, а й зовсім молодих. Наразі широкому загалу невідомо, що про постановку говорило поважне журі, але глядачу сподобалось – і це головне. Браво!
П’єса «BON APPETITE або Гарнір по-французьки» М. Комолетті добре знайома чернівчанам, адже місцевий театр (академічний обласний український музично-драматичний ім. О.Кобилянської) також її ставив. Попри захоплені відгуки театрознавців і надзвичайно гарне сприйняття «комедії ситуацій» публікою, не все так однозначно. Хоча актори впоралися чудово, та… Наведемо коментар глядача на одному з чернівецьких веб-сайтів: «У вчорашній вінницькій комедії спочатку доволі довго було нудно…»
«Венера в хутрі» Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької була по-львівськи вишуканою і делікатною. Тексту багато, він був складний, але не став надмірним. Чи то агресивний червоний колір не давав глядачу розслабитись, чи врода і звабливі танцювальні рухи головної героїні, чи іскристе рожеве реквізитне вино в келихах, чи подразнювальний для інтелекту текст фон Захер-Мазоха, чи таки майстерна гра двох акторів-чоловіків. Як на ненадто досвідченого і прискіпливого глядача – усе було прекрасно. Окрім одного – учасником фестивалю комедії була… не комедія.
Про чернігівську Джульєтту… краще багатозначно промовчати. Ромео – «гомик» та «імпотент», Шекспір танцює під Сердючку, а Джульєтта… Ні, краще-таки промовчати.
Попереду ще п’ять фестивальних вистав: «Made in est (Зроблено на заході)» Ясського національного театру ім. Васіле Александрі (Румунія) румунською мовою, «Звана вечеря з італійцем» Київського національного театру оперети (о, оперета!!!), «Театр» Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка, «Як повернути чоловіка» Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка, «Швейк» Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка (Київ). До того ж, у суботу у приміщенні Духовно-мистецького центру «Голос» – вистава «Батьківські пороги» театру-студії «Голос», поч. о 15 год.
І, як казав класик, усі види мистецтва гарні, окрім нудних. Афіша нудного не обіцяє.
M&E, «Версії»
