Про нібито збройний напад і «нишпорок» –  підполковника, майора, двох капітанів і двох старлеїв, про суддівські династії та 9 місяців у СІЗО

Цілком імовірно,  юридична казуїстика легко може довести, що чорне це біле. Та навряд чи це матиме стосунок до здорового глузду…

Подаємо враження нашої постійної читачки та авторки Тамари БОРОВИК про суд над начебто учасниками нападу на чернівецького суддю. На її сторонній погляд, обвинувачення цілком безпідставні. Та яким буде рішення представників «суддівських династій» побачимо згодом.

А перед цим нагадаємо читачам про події 10 липня 2017 року. Ось як тоді писали по них ЗМІ. 

«Розбійний напад на суддю у Чернівцях» – сайт http://acc.cv.ua/; «За напад на чернівецького суддю злочинцям загрожує 15 років тюрми» – «Чернівецький промінь»; «Пора ділитися скарбами! – У Чернівцях бандити в камуфляжі зі зброєю пограбували будинок Голови господарського суду Буковини Бориса Желика» – «Обозреватель»; «У Чернівцях колишні «добробатівці» пограбували суддю, дослідивши його декларацію»  «Народна правда»; «Затримали чотирьох бійців АТО, які катували чернівецького суддю, вимагаючи гроші» –  Press-centr. com; «У Чернівцях затримали нападників, які пограбували голову суду»; «У поліції кажуть, що підозрювані – колишні бійці добровольчого батальйону «Донбас» – такими заголовками пістрявили місцеві та загальноукраїнські ЗМІ у липні 2017-го. Наведемо одну з публікацій, бо в усіх перелічених йшлося практично про одне і те ж.


У Чернівцях затримали нападників, які пограбували голову суду

26.07.2017 | 14:51

У поліції кажуть, що підозрювані – колишні бійці добровольчого батальйону «Донбас»

Через два тижні після нападу вдалося затримати чотирьох підозрюваних у пограбуванні голови Господарського суду Чернівецької області Бориса Желика.

Троє з підозрюваних у нападі мали військовий досвід – два роки тому у них закінчився контракт (за словами поліцейських, вони проходили службу в добровольчому батальйоні «Донбас»). А четвертий – мешканець Чернівців, який не мав відношення до військової служби.

Як повідомив т.в.о. начальника ГУ НП у Чернівецькій області Сергій Ратушенко, найстаршому з нападників – 30 років, іншим – 25-26 років. Жоден з підозрюваних до цього не мав проблем із законом.

Щодо самих нападників, то двоє з них – мешканці Чернівців, один з Донеччини, а четвертий (уродженець Львівщини) мешкав в Івано-Франківській області.

Усі вони мають вищу освіту, родину, дітей і ніколи не мали проблем із законом. А після проходження служби не могли знайти роботу, тому, буцімто, й вирішили зібратися та скоїти напад.

Також у поліції кажуть, що вони готувалися до нападу заздалегідь, починаючи з листопада минулого року (2016-го – Версії). Спочатку вивчили електронні декларації та обрали об’єкт для нападу, вивчили шляхи пересування та розклад голови суду, знімали територію подвір’я (вели аерозйомку) з квадрокоптера.

Нагадаємо, напад стався 10 липня о 6.00 годині ранку. Дружина судді прокинулася й відкрила двері, збираючись вийти у двір. На порозі стояли четверо чоловіків у масках-балаклавах і камуфляжі. Жінку ударили електрошокером, а потім потягли в одне з підсобних приміщень. Бандити приставили їй.до горла ніж і зажадали розповісти, де лежать гроші, що задекларував її чоловік.

Потім злочинці розділилися: двоє пішли в будинок, де спав Желік.

Бандити напали на сплячого суддю, заклеїли йому рот скотчем і, погрожуючи автоматом, зажадали показати сейф.

Здобиччю злочинців було майже 11 тисяч євро.

 

Тамара БОРОВИК: «Побої затриманим зняв уповноважений з прав людини і написав протест»

Уся інформація, що її подавали ЗМІ, бралася, як бачимо, зі слів поліціянтів.

Як відомо, затримані перебувають у СІЗО вже 9 місяців. Однак докази їхньої вини ще не зібрані, хоча цим займаються підполковник, майор, два капітани і два старші лейтенанти управління МВС України у Чернівецькій області.

Цими днями побувала на черговому судовому дійстві під назвою «Пограбування голови Чернівецького господарського суду Є. Желика», який показав у щорічній декларації про майновий стан наявність трьох будинків площею 360, 420 та 950 кв.м, а також 6 земельних ділянок загальною площею в кілька гектарів і готівкові кошти в сумі майже 10 тисяч доларів. На нього та його дружину нібито здійснили розбійний напад і поцупили вищевказану готівку.  Через 10 днів поліція затримала нібито нападників і нещадно їх побила.

Побої зняв уповноважений з прав людини і написав протест.

Але «пограбований» є не тільки головою суду: його зять п. Волошин – заступник голови Шевченківського районного суду, син – суддя Апеляційного суду у Львові, донька – суддя Господарського суду. Одне слово, суддівська династія. Тож на розкриття злочину кинуті найкращі сили нашої поліції.
Чому я всюди пишу «нібито пограбували»? Тому що адвокати затриманих та представники громадськості, більшість із яких є їхніми однополчанами, висловлюють три версії подій.

Перша – жодного нападу не було. Желик усе вигадав, щоби не оприлюднювати свій майновий стан. Так вважає більшість.

Друга версія – напад відбувся, але поліція затримала не тих, хто його здійснив.

І третя – затримані хлопці дійсно винні.
Судді по цій справі – А.Федіна, Л.Стоцька та І. Іщенко. Вони, до слова, теж є членами судових династій. Під час нинішнього судового засідання розглядалося питання недовіри до суддів та їхнє відведення. Але, попри те, що 11 адвокатів і четверо підсудних одноголосно обґрунтували свою недовіру, судді не знайшли це обґрунтування переконливим і відводу не прийняли.

 

 «Телефон»

За кілька днів судове засідання було продовжене і воно перейшло на новий етап під назвою «Докази». Іншими словами, прокуратура разом із поліцією повинні довести провину підозрюваних. Доки вина не доведена і судом рішення не прийняте, підозрювані вважаються невинними.  

Цьому засіданню я дала назву – «Телефон». І розповідаю те, що чула особисто.

Отже, через деякий час після пограбування Желика  двоє хлопців  знайшли  десь у парку телефон. Новоявлені «Павлики Морозови» одразу ж вирішили, що цей телефон належить грабіжникам (???) і швидко викликали поліцію, яка й миттєво приїхала.

Один із «Павликів Морозових» у суді дуже чітко назвав марку та модель телефону. Уявляєте? Чужого, знайденого кілька  місяців тому назад. Цікаво, а хто з читачів пам’ятає  цифри моделі свого власного телефону? 

На запитання адвоката: «Чому свідок вирішив, що знайдений телефон належить підозрюваному?» «Павлік Морозов» відповів: «У телефоні було позначене прізвище власника». Однак тоді прізвища підозрюваних поліцією ще не розголошувалися. Тож адвокат поставив наступне запитання: «Звідки такі знання були у стороннього свідка на момент знайдення ним телефону?  І чи вводиться в телефон прізвище власника?». Свідок  тут же  змінив покази: «У телефоні був  запис слова «брат».  Так  неправду свідок відповів уперше чи вдруге? І чому він  вирішив, що слово «брат» має відношення до пограбування Желика? 

Другий «Павлик Морозов» відмовився прийти до суду, забажавши дати свідчення у вигляді відеоконференції. Але ж він не Президент, і не тяжко хворий чи каліка!..

Прикметно, що спочатку перший «Павлик» казав, що не знає, де проживає його напарник. Потім казав, що це не друг зовсім, а якась стороння особа. Особисто я нічого не зрозуміла з цього. Втім, оцінку свідченням дадуть судді. Та, оскільки підозрюваним  світить ув’язнення від 10 до 15 років, не зайвою була би перевірка свідка на детекторі брехні. Тим паче, що існує кримінальна стаття за дачу неправдивих свідчень. Судді ж прийняли ухвалу про надання поліції доступу до  розмов оператора зв’язку.

Наступне судове засідання відбудеться 27 квітня об 11 год. 30 хвилин. Слухання проводяться відкрито. Судді не забороняють здійснювати відео- та аудіозаписи.

Тамара БОРОВИК, голова правозахисної громадської організації «На грані» 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *