Як примирити екологію з економікою, Щоби нарешті позбутися екологозалежних недуг і відчути себе комфортно, безпечно та впевнено у цьому світі.
Гармонізувати економіку та довкілля розвинений світ намагається вже півста літ. Україна лише тепер підійшла до усвідомлення цієї проблеми. Забруднені вода, повітря, грунти та суцільні смітники вздовж річок – сумні буковинські реалії. Як їх позбутися?
Про це йшлocя на засіданні спільної колегії Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області та Державної екологічної інспекції.
Управляти з розумом і моніторити довкілля
Формуванння нової екологічної свідомості – один із пріоритетів екологічної політики держави поруч із збереженням і відтворенням природних ресурсів, – наголосив начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області Володимир СІВАК. – Ми вдосконалюємо систему управління природними багатствами, розширюємо заповідні території. Скажімо, торік збільшено на 3311 га Національний парк «Вижницький», активно створюється НПП «Черемоський» у Путильсьому районі. Спільно з природоохоронцями Румунії плануємо створити транскордонні природоохоронні території.
Буковина нараховує 322 заповідні території та об’єкти загальною площею майже 86 тис. га, що становить понад 10% території області. Загальнодержавний показник – 4,65 %.
У грудні минулого року з території області нарешті вивезли 47 т непридатних і заборонених до використання пестицидів. На свою чергу чекають 11 т пестицидів у Сокирянському та 4 т – у Кельменецькому районах. З них 13,5 т раніше не обліковувалися.
Обласна система екологічного моніторингу довкілля нині об’єднує 11 установ і організацій обласного рівня, 16 промислових підприємств і мережу спостереження з 24 аналітичних підрозділів, які постійно відстежують характеристики довкілля.
При управлінні екології діє обласний фонд охорони навколишнього природного середовища, кошти якого використовуються для вирішення найгостріших проблем. Торік до нього надійшло понад 1 млн. грн при запланованих 505 тисячах. П’яту частину з них було виділено на будівництво та реконструкцію каналізаційних мереж Кіцманя, Вижниці, Заставни, Кельменців, Новоселиці, ще 270 тис. грн – на раціональне використання і зберігання відходів виробництва.
Є надія, що цього року зі Всеукраїнського фонду буковинці отримають ще 1 млн грн на очисні споруди та каналізаційні мережі Вижниці, Новоселиці і Сторожинця та капітальний ремонт експозиційної оранжереї університету.
Природоохоронне законодавство на Буковині порушується щодня
За словами генерала війська природоохоронного, начальника держекоінспекції Василя ДУТЧАКА торік працівники інспекції здійснили 4203 перевірки у сфері водних ресурсів, атмосферного повітря, земельних ресурсів і надр, поводження з відходами тощо.
Сума минулорічних штрафів склала 343,8 тис. грн, на 201 тис. грн більше, ніж за 2006-ий. Та чи не головне – відсоток стягнення, який сягнув 87,3%. Із 3 тисяч приписів виконано 65%, решта – на контролі.
Але не все підвладне екоінспекторам. Половина райцентрів області не має очисних споруд. І тут штрафами нічого не вдієш.
Однак є і приємна новина: підвищувати якість питної води для буковинців доведеться. Бо в румунів, які стали членами Євросоюзу, вимоги до питної води значно вищі, ніж в Україні. А беруть вони воду з транскордонних річок Дністер, Прут і Сірет, які течуть спочатку через Буковину…
Серед самовільних водокористувачів і найбільших забруднювачів – найпотужніші підприємства області, а саме: ПП «Колос», ДП «М’ясо Буковини», а також КП «Сторожинецьке ЖКГ».
При контрольній таксації тварин держекоінспекція виявила, що Кіцманська та Заставнівська райради УТМР неправдиво показали чисельність парнокопитних тварин, майже вдвічі збільшивши таким чином ліміт їхнього відстрілу. Відтак кількість особин мисливських тварин у сезоні 2007 року зменшилась, нині полювання на оленя благородного заборонене, на козулю європейську – обмежене.
Набутком спільних із спецпідрозділом «Беркут» рейдів стали 7 км сіток та екранів.
Чимало порушень було і «в лісі темному». Найбільш резонансні виявлені на території ПП «Буковинаспецгідробуд» у Чернівцях, чиї працівники самовільно зрубали дерева на 13,5 тис. грн, та у Герцаївському держспецлісництві АПК і Усть-Путильському лісництві Путильського ДЛГ. Там невідомі особи незаконно зрубали ліс, завдавши шкоду на 106,8 тис. грн. Двома останніми справами опікуються обласна прокуратура та СБУ.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
