І не тільки провінційні історії Марини Рибачук…

16 вересня у Чернівецькому художньому музеї відбулося відкриття персональної виставки
художниці Марини Рибачук «Терасове місто в зеленій спідниці… Провінційні історії, продовження».

Maryna_Ribachuk

– Цього року у Вас, пані Марино, відбулися цікаві виставки у Чернівцях, Києві, Львові. Як Ви все встигаєте? Після виставки у Києві (не була на відкритті, але виставку відвідала) бачу, що додалися багато нових робіт. Ваші роботи випромінюють тепло, впевненність і красу. Як Вам вдається бути оптимістом у наш складний час?

– Я намагаюсь до живопису ставитись, як до професії. Так воно насправді і є. В мене немає іншого заняття та іншого доходу. Я живу за живопис. Спостерігаю невтішну тенденцію, коли малярство переходить у сферу хоббі. А то вже зовсім інший підхід і зовсім інший результат. Мистецтвом треба жити і кожного дня напрацьовувати нове і нове.
А в складний час просто не маєш морального права кидати справу, якій присвятив більшу частку свого життя. Все минеться, а картини, то така річ, яка преживає катаклізми, войни, скруту…

Vernisag04

Maryna_Ribachuk_
Марина Рибачук
Живописець, член національної спілки художників України.
Народилась 7 вересня 1964 року в Донецькій області, Украіна.
Закінчила художньо-графічний факультет Івано-Франківського педінституту в 1988 році.
Отримала диплом з вiдзнакою.
Член мистецької спілки БЖ-АРТ.
Лауреат міжнародної літературно-мистецької премії ім. Ольги Кобилянської в номінації живопис, 2013 рік.
Живе та працює в місті Чернівці.
Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок і пленерів.

Vernisag01

Vernisag03

Vernisag02

Maryna_Ribachuk_01

– Хто є для Вас безперечним авторитетом?

– Я вчилась у народного художника Івана Холоменюка в свій час, і то планка дуже висока. Він був зразком та особистістю. Дуже рідко хвалив, а коли хвалив, то ти розумів, що чогось досягнув. Працювати постійно, то і необхідність і задоволення, і страждання і гордість, коли щось насправді вдається…

Maryna_Ribachuk_03

Vernisag19

Vernisag05

Maryna_Ribachuk_06

Vernisag06

Maryna_Ribachuk_04

Maryna_Ribachuk_02

– А чому, пані Марино, така назва виставки? «Терасове місто в зеленій спідниці… Провінційні історії, продовження»…
– У мене була попередня виставка у Києві – «Провінційні історії»… Там теж були і роботи, написані у Франції.
А Чернівці – це терасові місто (5 терас, рівнів) «в зеленій спідниці»… Ось як звучить у вірші Рози Ауслендер в перекладі Петра Рихла :
Терасове місто в зеленій спідниці
Дроздів непідробні трелі

Дзеркальний короп
приправлений перцем
мовчав п’ятьма мовами …
Вірш Рози Ауслендер, який написаний про Чернівці воєнних часів, і зараз звучить дуже сучасно і проникливо…

Vernisag07

Vernisag09

Vernisag23

Vernisag10

Vernisag11

Vernisag12

Vernisag13

Vernisag14_

Vernisag20

Vernisag16

Vernisag21

Vernisag25

Vernisag22

Vernisag18

Vernisag26

Vernisag17

Vernisag228

Maryna_Ribachuk_07

Vernisag27

Maryna_Ribachuk__

Дякуємо, пані Марино, за чудову виставку!

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора і SergyiS

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *