“Версіям” – 15! НАС ВІТАЮТЬ НАШІ ЧИТАЧІ Й АВТОРИ!

Саме цього дня, 10 січня, але 2004-го року, світ побачило найперше число газети «Версії».  Сьогодні маємо ювілей – 15-річчя! І маємо велику дружну родину читачів, передплатників, прихильників, дописувачів, порадників – тих, без кого газета не була б такою, як є. Та і взагалі не була б…  Отже, сьогодні запитуємо в наших друзів:

Чи пам’ятають вони перше знайомство з «Версіями»?

Яка публікація в нашій газеті за ці 15 років найбільше запам’яталася?

Яких висвітлених тем, порушених проблем і матеріалів очікують/бажають нам у новому році?

 

  

Тетяна СПОРИНІНА, викладач інформатики гімназії №2:

 1.Дізналася про газету саме завдяки її головному редактору – Людмилі Чередарик.  Добре, що Буковина – з журналістами і з такою газетою, як «Версії». Журналістику називають четвертою владою, але не існує свободи слова  без відповідальності.  Та газета «Верії», редакційна політика газети –  це принциповість, переконливість, соціальна відповідальність, незалежність  і  професійна майстерність. Що ще подобається і запам’яталося – структура газети, яка  містить колонку головного редактора (перечитую іноді декілька разів), завжди цікаві і досить несподівані публікації колонок «Погляд», «Мистецькі», «Відпочинкові», «Оздоровчі», «Особистості», «Історичні», «Проблемні»…  Колектив газети з роками змінювався в силу різних обставин, але залишається  діяльним, цікавим, відкритим та професійним.  Тому саме ця газета лишається улюбленою для інтелектуальних чернівчан.

2.Запам’яталася, звичайно ж, стаття про Леоніда Каденюка, присвячена 15-й річниці його польоту в космос. 24 листопада 2011 року на Всеукраїнському зльоті «Сузір’я» я подарувала її  першому космонавту України, і на одному примірнику Леонід Костянтинович залишив автограф.

А ще – публікації про екологічні проблеми міста Чернівці: озеленення, стан питної води,  про проблеми Дністра,  про  небезпеку для Черемошу від малих і міні-ГЕС, небезпеку будівництва каскаду ГЕС на Дністрі…

  1. Хочеться бачити, як і раніше, поруч із фіксацією сьогодення й аналітику.

За підсумками 2018 року в рейтингу свободи інтернет-ЗМІ «Freedom on the Net 2018» Україна перебуває у групі  «частково вільних»  (partly free). Я не думаю, що це стосується газети «Версії», тому бажаю і надалі вільно та  успішно реалізовувати творчі плани та задуми.

Дякую  колективу редакції «Версій» за переконливість, творчість і  неупередженість.

 

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України:

  1. Свої перші кроки на шпальтах «Версій» я зробила разом із журналісткою Марією Вишневською: взимку 2004 року вона записала два інтерв’ю зі мною. А навесні відбувся мій авторський дебют: «Версії» опублікували мій матеріал про чернівецьких художниць, які змушені були покинути Україну. Він називався «Жінка на зламі тисячоліть» («Версії», 23 квітня, 2004). Вибір був не випадковим: саме ця газета висвітлювала гострі питання, зокрема, про буття жінки в сучасному українському суспільстві.
  2. Завжди чекаю на матеріали, створені Людмилою Чередарик та Маріанною Антонюк. Найпершими прагну прочитати Ігоря Буркута, Франца Федоровича та Ларису Хомич. Найбільше запам’яталися практично всі їхні публікації. Вдалим і виразним є дизайн газети.
  3. Гаряче бажаю «Версіям» залишатися «Версіями». Твердо переконана, що професійній журналістській команді тижневика стане енергії та ентузіазму зберегти та примножити кількість своїх відданих читачів.

 

Ірина ГОРБАЧЕВСЬКА, викладачка ЧНУ

1.Люду Чередарик знаю ду-у-у-у-же давно. Її публікації в «Молодому Буковинці»  були завжди цікавими, гострими. Але, як діти виростають з коротких штанців, так і Люда переросла власний формат у МБ. Тому «Версії»зацікавили мене вже від початку. За ці роки їм не зрадила… Навіть не віриться що промайнуло так багато років…

  1. Надзвичайно цікаві публікації історика і політолога Ігоря Буркута. Завжди вражає глибина його аналізу, інформативність, відчуття перспективи. Він дає можливість через минуле краще побачити сьогодення і майбутнє.
  2. Напередодні передвиборної гонитви хочеться побажати газеті зберегти об’єктивну незалежність.

 

Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук, політолог

  1. Перше знайомство з «Версіями» у мене відбулося ще до появи самої газети. З Людмилою Чередарик ми працювали разом у «Молодому буковинці», спілкувалися часто. Від журналістів почув, що вона створює нову газету і зрадів: у місті буде ще один засіб масової інформації, а конкуренція змусить журналістів працювати краще і професійніше, ніж раніше. Співпрацювати з «Версіями» почав тоді, коли Людмила Флорівна запропонувала подавати матеріали на близькі мені теми. Багато років поспіль у газеті виходять мої статі на історичні та актуальні політичні теми.
  2. Найбільше мені запам’яталися статті блискучої знавчині образотворчого мистецтва Тетяни Дугаєвої – глибокі й дуже інформативні.
  3. Очікую більше матеріалів про хід медичної реформи, інтерв’ю з медиками та їхніми пацієнтами про стан медицини у Чернівцях і загалом в області. Дуже корисними були би матеріали про реальний стан середньої і вищої освіти – від нього залежить майбутнє України. Важливими є матеріали про культурне життя нашого краю, його історію і сучасність. І хотілось би побачити у газеті куточок гумору: спроба публікувати фейлетони у «Версіях» виявилася вдалою, варто продовжувати, ще й супроводжувати карикатурами.  Можливо, корисним було б і відновлення такого призабутого жанру, як нариси про цікавих людей і події нашого краю.

 

Тамара БОРОВИК, голова правозахисної ГО «На грані»

1.Памятаю статті  пані Чередарик ще з «Молодого Буковинця». Тоді до неї зверталася моя мама, вчителька на пенсії, зі своєю проблемою. Пані Чередарик розмістила статтю в «МБ». Хоча воювати з чиновниками і в ті часи було складно. Але стаття до деякої міри допомогла. Тоді ще не було такого свавілля, як зараз. Тепер гласності ніхто не боїться. А потім я дізналася, що пані Чередарик зареєструвала власну газету, яка є сміливим острівком гласності в нашій області. Згадаймо лише епопею боротьби з Обленерго протягом півтора року та матеріали про «Чернівцігаз». А захист стареньких, яких позбавили власних будинків, чи проблеми істричного центру міста…

  1. На мою думку найбільш цікавими були статті про минуле Чернівців з фото старих часів. Можна їх повторити…

3 Скоро вибори нового Президента. Суспільство перебуває зараз у стані величезної соціальної напруги та очікування. Хотілось би «гарячих» публікацій, які висвітлювали би боротьбу з корупцією в нашій області. Принаймні, варто й надалі інформувати буковинців про те, які угоди вкладаються через непрозоре Прозоро…

 

Франц ФЕДОРОВИЧ, підприємець, голова Асоціації виробників Буковини, засновник Фонду «Подаруй дитині життя»

– Прочитав запитання і стільки  цікавого пригадалося. І дебати довкола розвитку малого і середнього бізнесу, які організовував прес-клуб ринкових реформ; і діяльність експертної групи, яку ми створили для аналізу документів, що приймалися облдержадміністрацією; й антикорупційні скриньки, запропоновані мною – а про це все писали «Версії».  Іще ж був фестиваль «Захарецький гарчик» у Підзахаричах на Путильщині. А 2007 року – перша акція, проведена Фондом «Подаруй дитині життя», який і досі опікується дітками, хворими на рак і лейкемію. Тоді вся редакція «Версій» стала колективним членом нашого Фонду… Шкода лише, що час так швидко біжить!

Одне слово, спогадів багато, а ось назвати якусь одну публікацію, що мені найбільше запам’яталася, не можу, бо «Версії» завжди актуальні. Та, крім цієї позитивної риси, відзначив би ще одну особливість: газета не нав’язує своєї точки зору, хоча досить часто її автори пишуть гостро. Але на все має свою точку зору і свій погляд – зовсім не на догоду комусь… І це дуже цінна якість для будь-якого ЗМІ. Тому бажаю газеті зберегти свою самостійність, що нині зовсім не є простим завданням. 

 

Лариса КАНЮК, атестований майстер народної творчості:

– Спочатку було знайомство з Людмилою Чередарик на наших заняттях з ходьби на стадіоні. Добре  пам’ятаю її по публікаціях у «Молодому Буковинці». «Версії» читаю від 2014-го.

Подобаються актуальні статті про збереження довкілля: Дністровський каньон та Карпатський регіон; статті на мистецько-просвітницьку тематику.

Бажаю розвитку та процвітання газеті та Буковині! Чекаю ж нових рубрик про розвиток промисловості, розширення економічних зв’язків із сусідніми ,і не тільки, регіонами.

Павло ЧЕБОТОВ, народний артист України:

– Я пам’ятаю перше знайомство з Людою Чередарик. І це було десь 30 років тому. Саме тоді ми створили ансамбль «Консонанс» – дві скрипки, віолончель і клавесин. І Людмила не тільки писала про наші виступи, а й допомагала роздобути старовинні костюми. А потім була наша спільна з нею программа на ТВА, про класичну музику, її значення та розуміння, яку ми завжди записували в органному залі. Тому «Версії» вже стали продовженням наших дружніх стосунків. Приваблюють мій інтерес переважно публікації на теми мистецтва і культури. А їх у «Версіях» достатньо.

Та, як на мене, я волів би бачити у пресі поменше політики. Хоча й розумію, що журналістика – це мистецтво злободенного. Але ж злободенне теж буває різним. Отже, переконаний, що культура не є скороминущою та швидкоплинною. Мистецтво, як відомо, вічне. Тому хотілось би, щоби наша преса загалом писала більше саме на ці теми. Адже саме культура і мистецтво поглиблюють людську душу, зрештою, роблять з людини людину…     

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *