В Україні масово гинуть бджоли

Українські пасічники стверджують, що з другої половини травня в різних регіонах країни масово гинуть бджоли. Про це повідомляє «Еспресо».

Бджолярі з різних куточків України записують відео, щоб зафіксувати масову загибель комах. Почали бити на сполох пасічники на Прикарпатті – там в першій половині травня загинуло 200 родин бджіл.

Після цього з такою ж проблемою зіткнулися пасічники Волині, Запоріжжя, Дніпропетровської, Кіровоградської та Харківської областей. Бджолярі на Хмельниччині, Полтавщині, Сумщині, Херсонщині, Миколаївщині і Рівненщині також фіксують загибель комах.

У BRDO стверджують, що виключенням у цьому сезоні стали лише дві області.

«Випадки загибелі бджіл фіксували й раніше, але цього року пасічники зазнали в десятки разів більшої шкоди»,- розповідає еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.

У масовій загибелі комах пасічники звинувачують місцевих фермерів. Наприклад, місцеві жителі села Кудашівка та сусідніх районів стверджують, що падіж бджіл розпочався 24 травня. А до того приблизно 22-23 травня аграрне підприємство неподалік розпилювало на полях отрутохімікати.

Експерти BRDO однією з головних причин такої ситуації називають відсутність комунікації між пасічниками та агровиробниками.

Згідно з «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», аграрії напередодні хімобробки медоносних рослин зобов’язані за три доби до цього через ЗМІ попередити всіх пасічників у межах десять кілометрів від оброблюваних площ. Повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і термін дії його токсичності.

Однак ця норма не виконується. По-перше, законодавство не визначило порядок здійснення таких повідомлень: у яких саме ЗМІ вони мають бути оприлюднені, щоб інформацію належним чином донести до власників пасік.

Для вирішення цієї проблеми, хоча б частково, у березні представили спеціалізовану мапу, де бджолярі позначають власні пасіки й мають можливість отримувати SMS, якщо фермери поблизу розпилюють хімікати.

«Люди втрачають свій бізнес, хобі, надії через невігласів, які плювали на цивілізовані правила гри», – скаржиться очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська.

Довести провину аграріїв не завжди можливо. Для того щоб довести шкоду, пасічники повинні замовити лабораторне дослідження трупів бджіл на предмет зараження їх хімією, а це коштує чимало. Але головне, що замовити таке дослідження можна лише в двох лабораторіях на цілу країну (у Києві та Львові). Тож ймовірно через завантаженість доведеться чекати, стільки часу, що слідів отрути в комасі може вже не виявитися.

Проте справа не лише в трагедіях окремих пасічників. Адже бджоли є своєрідними «учасниками» української економіки. Наша держава не перший рік займає лідерські позиції серед країн-експортерів меду.

За беззмінним лідером у експорті меду – Китаєм (19% у питомій частці експорту) – слідує Аргентина та Україна (по 10%), наводить статистику консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Ганна Бурка.

Бджолярством в нашій країні займається близько 400 тис. людей. Тобто, фактично кожен сотий українець.

Україна виробляє близько 70 тис. тонн меду на рік, що є найвищим показником у Європі, зауважує заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Майже 57 тис тонн, або 80% усього українського меду експортується, переважно, у Європейський Союз. Але потенціал виробництва, вважає Мартинюк, виходячи з посівів медоутворюючих рослин – до 140 000 тонн меду на рік, що вдвічі більше від поточних обсягів.

Тому масове отруєння бджіл б’є не лише по окремих господарствах, а тягне за собою втрати для вже й для національної економіки. Окрім того, зменшення обсягів виробництва меду означає його подорожчання, перш за все, на внутрішньому ринку, адже вигідніше експортувати.

Зазначається, що проблема загибелі бджіл в рази несе значно більше загроз, аніж подорожчання меду. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, комахи забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), бджоли запилюють понад 75% продовольчих культур. Без їхньої допомоги людині доведеться забути про натуральну каву, ягоди, частину фруктів (наприклад, яблука) та овочів (помідори), горіхи.

Тож скорочення колоній комах, які запилюють плодоносні квіти, ставить під загрозу всю продовольчу ситуацію у світі, вважають в ООН.

Зараз бджолам загрожують різноманітні фактори: поширення пестицидів та інших хімічних речовин, зміни клімату, втрата біорізноманіття та забруднення.

У ООН закликають відмовитися від найбільш агресивних отрутохімікатів. Країни ЄС зробили рішучий крок в цьому напрямку, проголосувавши в квітні за заборону пестицидів, які вбивають бджіл. Під заборону потрапили інсектициди неонікотиноїдової групи.

«В Україні фермерам пора прокинутися – заробляючи гроші сьогодні, ви себе не вбережете від майбутнього», – закликає у відео один з постраждалих пасічників.

«Зараз у переліку дозволених до використання пестицидів в Україні – налічується понад 1000 їх видів. Водночас, їхнє використання не контролюється жодним органом в Україні, – пояснює очільниця Всеукраїнського братства бджолярів України Тетяна Васильківська. – Такі пестициди як ацетохлор, атразин, імідаклоприд визнані токсичними й заборонені в країнах Європи, проте вони дозволені до використання в Україні. Як наслідок, масово гинуть бджоли, отруюються люди».

Більше того, після заборони в ЄС особливо небезпечні хімікати тоннами потрапляють в Україну, й практично ніхто цього не контролює, зауважує еколог Алла Войціховська: «Ці пестициди можуть бути протермінованими або забороненими, чи контрабандою, яка виготовлена у підвалі і нелегально ввезена – ніхто про це не знає. Це зброя масового знищення. Усі говорять про ворога на Сході України, який вбиває наших хлопців, але про те, що в тилу, ті діти, які випасають худобу на пасовищі поблизу оброблених пестицидами полів, отруюються невідомими хімічними речовинами – чиновники замовчують​​», – пояснює еколог.

До сьогодні не затверджено регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин, що не дозволяє належним чином контролювати їх використання. Тож щороку бджоли стають жертвами таких «хімічних атак».

У Братстві бджолярів пропонують Мінагрополітики створити державний реєстр обробки пестицидами сільськогосподарських угідь, до якого повинні мати доступ бджолярі. Аграрії ж мають додавати в реєстр плани та терміни обробки конкретних угідь, а також вказувати назви отрутохімікатів. Втім, поки що реакції міністерства немає.

Якщо у міністерстві не відреагують, у Братстві погрожують скаржитися до Ради Європи, адже це унеможливлює виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в сфері СФЗ.

«В Україні повністю відсутня державницька політика щодо застосування пестицидів, і як наслідок – українська продукція рослинництва і тваринництва є неконкурентною на ринках ЄС і світу, і в таких умовах неможливим є сталий розвиток, бо економічні, екологічні і соціальні аспекти порушені», –вказує Васильківська.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *