Але можливий і хеппіенд
Камера рухається на автівці вулицею Головною. Люди, будинки, машини, магазини…Вже наприкінці – практично навпроти «Кварцу» – камера уповільнюється, моторошно вихоплюючи деталі (недо)будови…
Камера відпливає в минуле… Голос за кадром: «Я живу у Чернівцях вже добрих три десятки років. Однак, скільки я себе пам’ятаю, ця (недо)будова постійно поставала переді мною практично в незмінному вигляді. Змінювалися тільки щити з назвами будівельних компанії та замовників, що мали різні плани на цей будівельний муляж»
Відеоряд: кадри зі щитами.
Голос за кадром: «Чого тут тільки не «було» – і спорткомплекс, і дискотека – що «будувалася» на замовлення релігійної громади – церкви «Нове життя»! – і молитовний зал баптистів, і житловий комплекс, і торговий центр…
Містобудівні умови та договори оренди надавалися різним компаніям, які навіть завозили-вивозили свою техніку. Однак в реальності зміни відбувалися тільки в одному: через відсутність будівельної активності «будмайданчик» почав заростати, а цегла поступово стала непридатною для використання…».
У кадрі зарослі бетонні конструкції. Камера під’їжджає ближче. Стає видно тріщини й обрушені місця конструкцій.
Знову наплив – переміщення у майбутнє: веселі кольорові кадри…
Голос за кадром: «Відтак залишається одна-єдина резонно-логічна розв’язка серіалу «Скелет будівлі на Головній» – визнати перемогу природи над людиною, знести непридатний до використання каркас і облаштувати зелену зону – площу зі сквером, лавочками та, можливо, фонтаном у центрі. Така площа логічно вписалася б у навколишній ландшафт і достойно увінчала б вулицю Головну. Через зростання густоти населення у цій частині міста постійно виникає потреба в облаштуванні нових зон відпочинку. Якби вона з’явилася на цьому місці, населення прилеглих будинків тільки зраділо би! Так само як і довкілля»
Влад ГОРЕНЮК, чернівчанин
