Ще 24 квітня Мінздоров’я збиралося призначити керівника державного підприємства «Медичні закупівлі України». Коли версталося нинішнє число «Версій», на сайті ДП «Медичні закупівлі України» останнє оновлення датоване було 22 квітня. Тобто, якщо призначення й відбулося, то про нього поки мовчать: Великдень, новий президент…
А між тим список ймовірних кандидатур на цю посаду «заповнений» доволі одіозними фігурами, кожна з яких гідна окремого розгляду.
ДП Медичні закупівлі України зареєстроване;у жовтні 2018. Це новостворене підприємство має перейняти досвід (і саму діяльність) у міжнародних організацій, які займалися цим досі за стратегічними програмами (вакцини, інфекційні захворювання, а також патентовані дороговартісні ліки), та почати закуповувати ліки для українців за бюджетні кошти. Завдяки міжнародним організаціям, ціни на ліки вдалосьзнизити в середньом у на 39%, тобто забезпечити медикаментами більше пацієнтів.
Прикметно, що у держпідприємства буде навіть більше повноважень, ніж у міжнародників. Адже воно зможе закуповувати ліки для будь-яких закладів охорони здоров’я в Україні. Наразі бюджет МОЗ на закупівлю ліків становить понад 6 млрд грн на рік.
Зайве казати, що від керівника цього ДП залежатиме наскільки ефективно українські пацієнти будуть забезпечені життєвоважливими ліками та вакцинами.
На місце керівника «Медзакупівель» претендують 6 осіб. Ще трьох конкурсна комісія відхилила, бо вони надали не всі належні документи. Склад цієї «компанії» доволі пістрявий: очільники фармкомпаній, співвласники психіатричних клінік, менеджмент Укрзалізниці, соратники команди Зеленського, викладачі та помічники народних депутатів.>Але саме від цієї людини залежатимуть усі українці.
Куди ж без політики?
Серед кандидатів на посаду Ігор Колядін >помічник народного депутата від БПП Олексія Мушака. Сам нардеп засвітився у кількох «зашкварах» у Верховній Раді. Він не голосував за створення Вищого антикорупційного суду,допомагав протягувати аудитора-вбивцю НАБУ, ще й допоміг зберегти недоторканність фігурантам корупційних скандалів Розенблату, Полякову та Березкіну. Разом із Мушаком Колядін є співзасновником ГО «Інститут ефективних реформ», а ще він є головою наглядової ради МБФ «Україно! Я за тебе!» (подейкують, що назву Фонду варто продовжити після «за тебе» словами «скористаюся твоїми благами»).
Колядін вже подавався на посаду гендиректора Директорату державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та послуг поштового зв’язку Міністерства інфраструктури. За його тодішньою декларацією, якщо співставити дати, добробут родини Колядіних за останні десять років невпинно зростав: сім’я конкурсанта має квартиру в Києві (130 м2), набутою 2011 року. І разом із Колядіною Антоніною він від 2001-го є власником третини іншої квартири в Києві (55,67 м2). Дружина Колядіна, своєю чергою, є власницею половини житлового будинку (92,2 м2) у Баришівці Київської області. 2012 року вона стала також власницею земельної ділянки 1500 м2 у Баришівському районі, яку чомусь не вказали у декларації за 2016 рік. 2011-го Колядін, окрім квартири, набув також «Toyota Land Cruiser» 2010 р.в. У деклараціях помічника нардепа за 2016, 2017 та 2018 роки зростання коштів у валюті на рахунках банків, а також розміри коштів, позичених третім особам, перевищують доходи, зазначені у деклараціях, які Ігор Колядін подавав як кандидат на різні посади у 2017 та 2018 роках.
Інший кандидат, Арсен Жумаділов, очолює ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень» та є викладачем Києво-Могилянської академії. Він є співвласником БФ «Українська спадщина» разом із Сергієм Бабаком, керівником освітніх програм Інституту майбутнього. У цьому ж інституті працює й соратник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова нардеп від «НФ» Антон Геращенко. А Сергій Бабак нещодавно представлений як радник з питань освіти і науки у команді переможця президентських виборів Володимира Зеленського. Сам же Жумаділов у 2006-2007 роках був помічником нардепа від ПР Юрія Самойленка.
2016-го Жумаділов проходив конкурс на посаду заступника голови Одеської ОДА, у якому він посів перше місце. Однак з невідомих причин відмовився від виграної посади.
Може тому, що подавався на посаду керівника експертної групи з питань дисциплінарних проваджень Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабміну.
За його декларацією, кандидату належить квартира у Києві (48 м2), придбана дружиною 2015 року за 1,01 млн грн. Він користується «MG 3-cross» за 180 тис грн, власницею якого значиться Люманова Зоре Джаферівна. Цей кандидат є власником ТОВ «Васко да Гама» (турагенства), зареєстрованого в Криму, яке нині перебуває у стані припинення.
Ще один кандидат на посаду – Олег Сабадаш – останнім часом працював на керівних посадах у приватних охоронних службах «Протект Сек’юриті» та «Протект груп». Службових осіб першої з них від 2016 року підозрювали в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах (понад 5 млн грн). Останні рухи у справі були в березні 2017-го. Сабадаш є також одним із засновників будівельної компанії «Техекспорт 2007» і
волонтером партії «ДемОрда», що видно і з сайту організації, і з персональної сторінки кандидата в соцмережах. Відомо, що цю партію створили екс-радники регіоналів та прихильники «Руського міра», серед яких – Олександр Нойнець, піарник найодіознішого регіонала Юрія Іванющенка (такого собі Юри Єнакієвського) та президентського «військового» радника Юрія Бірюкова, а також Ігор Щедрін та Антон Швець. Усі вони, вкупі з Дмитром Підтуркіним, радником міністра охорони здоров’я часів Януковича Раїси Богатирьової, колись були засновниками сайту «Петро і Мазепа» – назва коментів не потребує.
У фармах про ліки знають усе
Дмитро Ліхачов останнім місцем роботи зазначив «Дексель Фарма Маркетинг ЛТД», де від 2014 до 2016 працював головою представництва. Перейшов на цю посаду з «Дексель Фарма Ентерпрайс ЛТД». «Дексель Фарма» – приватна міжнародна фармацевтична компанія зі штаб-квартирою в Ізраїлі. За даними Мін’юсту, представництво «Дексель» в Україні припинене. Кандидат до 1993 року працював лікарем-ендоскопістом у Києві, а далі очолював представництва різних фармкомпаній в Україні – «Берінгер-Інгельхайм», «Хофман ЛяРош», «Польфарма С.А.», «МЕДА Фармасьютікалс». Де працює кандидат останні три роки, невідомо.
Кандидат Олексій Михайлов від 2016 року працює комерційним директором у фармкомпанії «Omnifarma LLC». Кілька місяців на початку 2018-го він працював комерційним директором у ТОВ «Актіфарм», одним із засновників і власником 25% він є сам. А від 2011-го до 2016-го Михайлов обіймав посаду голови представництва в Україні фармкомпанії «Baxter». Ще Михайлову належить половина приватної психіатричної лікарні «Наснага». Власником іншої половини є Олег Курченко. Останньому належить також частина фармкомпанії «Omnifarma LLC», у якій наразі працює Михайлов.
Приміщення для оренди клініці «Наснага» надала Обухівська районна рада. Цікаво, що головний лікар реабілітаційного центру МОЗ «Лісова Поляна» Ксенія Возніцина зазначила у своїй декларації чоловіка з такими ж ініціалами (Михайлов О.Б.) і двох дітей. Жодних даних про доходи та майно чоловіка Возніцина не вказала.
Реформатор із «Укрзалізниці»
Євген Король від 2017 до 2018-го був директором ТОВ «Фенікс-Капітал», що здає в оренду нерухоме майно. У 2018 фірму викупила міжнародна інвестиційна компанія «Dragon Capital». У серпні 2017 за заявою Короля відкрите провадження щодо рейдерського захоплення ТОВ «Фенікс-Капітал». Того ж року справа заглохла.
Раніше Король працював заступником начальника філії реформування Центру забезпечення виробництва ПАТ «Укрзалізниця». Активісти неодноразово виявляли корупційні схеми в закупівлях, які проводить філія. Сам кандидат особисто до тендерного комітету під час своєї роботи в «Укрзалізниці» не входив.
Якщо спробувати простежити спільні риси кандидатів, усі вони мають досвід міжнародної співпраці в різних галузях, неоднозначне юридичне й одіозне політичне минуле. Тоді як керівник ДП «Медичні закупівлі України» повинен бути не просто професіоналом, а й мати бездоганну репутацію, управлінський досвід без будь-яких конфліктів інтересів у такій важливій справі. І це заперечити неможливо. Тим паче, що за роки незалежності України закуповувати ліки ефективно і за ринковими цінами досі вдавалося виключно міжнародним організаціям.
За матеріалами Центру протидії корупції
