Роман Клічук: «Війна триває досьогодні. Маю на увазі війну світоглядну»

Хоч у першому турі кандидат на посаду Чернівецького міського голову від «Єдиної Альтернативи» Роман Клічук набрав найбільшу кількість голосів, в другому турі він розраховує на підтримку і тих мешканців, які голосували за інших кандидатів. Кандидат від Єдиної Альтернативи зібрав ідейних однодумців, які йому повірили, і тепер прагне згуртувати громаду, щоб разом навести лад у місті. І планує разом з професійною командою антикризових менеджерів виправити те, у що перетворилися Чернівці за попереднє десятиліття.

Про чутки і стереотипи, про бізнес і управління, про дружбу і болісні прощання, про зміни і сталість, про «три місяці життя в паралельному світі» – далі в розмові з відомим чернівецьким бізнесменом і кандидатом на мера Чернівців  Романом Клічуком.

Похід у політику – «рішення з відчаю» від того, що відбувається з містом

Роман Клічук не приховує, що задоволений результатом: справді, політсила, яка почала з нуля, за 2-3 місяці зробила майже неможливе – взяла понад 20% голосів виборців у голосуванні до міської ради, близько 10%  – до обласної. Це справді успіх. А починалося все влітку з громадського руху, який згодом переріс у політичну партію. Навіщо цей клопіт був потрібен людині, в якої було розмірене і забезпечене життя, гарна родина, приємне коло спілкування?

Окрім того, що є очевидним – що місто деградує, потребує змін, залишилося далеко позаду переважної більшості обласних центрів – був ще поштовх: сором і відчай.

–          Ще на початку цього року ми вирішили спробувати, – каже Роман Клічук. – Це був такий експеримент. Можливо, це було таке «рішення з відчаю» – бо всі вже так розчарувалися – у всіх політичних партіях, у цій боротьбі політичних сил,  що  ми просто вирішили взяти відповідальність на себе і спробувати. Просто вважали, що тільки середній бізнес, громадські діячі, такий інтелектуальний прошарок, який є в Чернівцях – що виключно він зможе радикально змінити все, що тут відбувається. І як бачимо, ця ідея була жива, правильна – і ми перемогли.

–          Але Ви вийшли зі своєї зони комфорту…

–          Ви навіть не уявляєте собі, наскільки! Це три місяці життя в якомусь паралельному світі. Здається, що це сон. Що я завтра прокинуся – і життя знову буде таким звичним, як раніше.

–          Але якби так сталося – Вам би вже не вистачало цього стресу?

–          Не знаю… Якби ж можна було так: спробувати варіант один, а тепер давайте відкатаємо назад і спробуємо другий… Тоді було таке рішення. Це був найскладніший вибір у моєму житті. Найбільший виклик. Не знаю, чи ще таке в мене буде колись.

 

«До публічності потрібно  звикати. Мабуть ;) »

–          Як і кожний кандидат, Ви говорите про патріотизм, любов до свого міста і його мешканців. Після всього бруду, вилитого на Вас за передвиборчий час – не розчарувалися в чернівчанах?

–          Ні, не розчарувався. Ну ми ж виграли вибори в місті! J Я, можливо, не до кінця переконав усіх. Звісно, мені би хотілося, щоб ми виграли вибори мера в першому турі. Я хотів би, щоби наша партія взяла більшість – тому що було би легше реформувати місто, маючи свою більшість, а не вести перемовини з іншими партіями.

–          Чи уявляли, наскільки зміниться Ваше життя?

–          Сказати, що я очікував цього чи знав – напевно ні. Мені всі – друзі, колеги – казали, що це не так просто. Що я повинен зрозуміти: деякі речі, до яких я просто звик – про них змушений буду забути. Тому психологічно я до цього приготувався. І справді – я сьогодні майже забув про свій бізнес, не приділяю стільки уваги, як раніше, своїй сім’ї, друзям, рідним – просто не вистачає часу. Публічність теж впливає – зараз не можу спокійно пройти по Чернівцях, бо всі вітаються, фотографуються, я постійно під прицілом камер. Це є дещо незвичним, некомфортним… Але потрібно до цього звикати. Мабуть :)

–          Як і виступати перед людьми, їздити з агітаційними наметами – на Калічанку, в Садгору, на Рошу…

–          Тааак, я це ніколи не робив, і для мене це було так некомфортно… Але я людина відповідальна. Тому всій своїй команді сказав: ви тут боси, а я просто підлеглий. Чесно! Реально – у нас класна команда. У мене така відповідальність перед ними… Я кожний тиждень переконуюсь: ну реально ж круті! Вони всі горять, і мене це мотивує. І зараз – незважаючи на те, хто пройшов, а хто не пройшов… Думаю, хтось, мабуть, буде трохи розчарований, що не пройшов. Але реально всі були налаштовані йти до кінця… Їх об’єднує те, що вони всі ідейні. Вони не прагнули бути чиновником, керівником – вони всі ідейні. Тому ми ніколи не сварилися, не сперечалися – яке в кого місце, куда, що… Більшість людей з цієї команди я навіть вмовляв: іди! Як це – я тут ризикнув, зробив такий крок, а ти просто не можеш піти на громадську діяльність? Таких багато було, кого я просто переконав: іди зі мною разом, ти мусиш іти! Я один не справлюся! Твоя підтримка, твій авторитет, те, що ти в нашій команді – це вже величезний плюс. Це більше, ніж сто бордів у Чернівцях! І вони погодились.

–          Не шкодуєте, що взялися за це?

–          Не шкодую. Розумію, що треба багато що принести в жертву заради ідеї. Я готовий. Зараз – готовий. Зараз навіть ще більше впевнений в собі, ніж раніше. Якщо три місяці тому я собі говорив, що за жодних обставин не погоджуся піти на мера – зараз я інакший. Ніколи не планував цього і не готувався, не піарився, був непублічним. Якби я цього хотів – починав би це робити ще роки 3-4 тому.

–          Справді, майже рік тому у Вашому попередньому інтерв’ю «Версіям» Ви говорили, що «не всім же йти в політику – комусь треба бути і в бізнесі». Тепер це Вам нагадують і мабуть, ці нагадування Вам дещо зашкодили.

–          Чому зашкодили? Це ж була така моя думка. Я ж так говорив. Я так і думав у той період. Але обставини в житті складаються різні. Умовно кажучи, якщо б когось спитати, чи готовий він піти на війну – 10 років тому всі б відмахнулися і сказали: та ну, яка війна. Але життя, обставини змінюються. І коли розумієш, що повинен бути корисним для суспільства – просто змінюєш свою думку. Через «не хочу, не можу, не виходить, не комфортно». Переламуєш себе. Тому тоді моє твердження було щирим. Я так думав – і я так сказав. Я і зараз, якби повернувся в той час, сказав би так само. А тепер уже по-іншому.

«Політика не брудна. Брудною її роблять люди, які в неї приходять»

–          Боротьба в першому турі була жорсткою. І брудною. Ви вже до всього готові в 2-му турі, чи Вас ще чимсь можна здивувати?

–          Я за останні два місяці вже до цього адаптувався, тому стараюся на «чорнуху» не звертати уваги. Деколи навіть тішуся, що опоненти таке вже іноді придумують, що це просто смішно. Мене тішить, що вони бісяться, казяться… Щось знайти на мене – їм складно. Ну бачите ж, що за два місяці нічого вони не винайшли: щоб я щось украв у держави, взяв земельну ділянку, чи щось збудував… Я не працюю з бюджетними коштами. Вони маніпулюють якимись такими вигаданими речами, що притомним людям воно навіть не приходить в голову. Тому залізти їм в мозок і уявити, що вони ще придумають – я не знаю. Розумієте… вони це вміють. Вміють професійно. Вони це роблять уже не перший рік. Просто якщо за останні 5-7 років мене вітають грамотами, і я насправді є одним з найбільших платників податків, а вони придумують зовсім протилежні штуки, то що ще можуть придумати – не знаю. Ну може, ще в мене в магазинах там… «марихуана продається», я не знаю… Я ж кожний ранок взнаю щось нове про себе :). Я іронізую, звісно, а що вони придумають – побачимо. Але це якось так низько. Смішно. Дешево. Низькосортно.

–          Даєте якусь дзеркальну відповідь на чорнуху?

–          Ми колись домовилися колективом, командою, що ми не будемо відповідати. Не будемо опускатися на такий рівень. Хоча всі наші опоненти – практично всі! – були при владі. І відповідно, у нас було більше аргументів їх критикувати, ніж у них – критикувати нас. Але ми просто інші. Ми інші ментально. Ми вирішили, що ці вибори ми пройдемо достойно, чесно і правильно. І не будемо агітувати «проти когось», а будемо агітувати за себе і говорити, які ми є, що ми з іншими принципами, з іншими цінностями і ми дійсно щиро прагнемо змін у місті. І мабуть, тому ми так і витримали, що проти нас тоді всі об’єдналися, але ми якось так холоднокровно просто на це не звертали уваги. Ми бачили, що маємо робити – і до цього йшли.

–          Чи зможете переступити через особисте і далі працювати з тими ж людьми, які проти вас грали так брудно, працювати?

–        Головне мені – це результат. Якщо давав обіцянки – я маю їх виконати, це найперше. Я готовий сісти за стіл перемовин байдуже з ким. Я готовий їх переконувати – аргументами, думками своїми. Я хотів би, щоби з моєї перемоги на цих «мерських» виборах усе змінилося.  Я розраховую, що фракція «Пропозиції», ЄС, Слуг Народу і, сподіваюсь, Народного Контролю будуть готові працювати для розвитку міста разом з «Єдиною Альтернативою».

Тобто в принципі вірите, що можливо змінити стереотип про політику, яка вважається брудною?

–       А політика не є брудна. Це брудні люди, які йдуть в політику. І так склалося, що в нашій країні останні 20 років такі люди туди і йшли. А ми хочемо переламати оці стереотипи, ми в партію «Єдина Альтернатива» зібрали людей чесних і порядних і хочемо довести всім, що це залежить все-таки від людей. І ми зробимо це. І покажемо, що в політику можуть пройти чесні, порядні люди. І тоді вже зможемо сказати, що політика є чесною і прозорою. Ну і зараз для себе ставимо цілі, щоби через 5 років наш мер і наша партія «Єдина Альтернатива» взяла мінімум відсотків 70-80.

 

«Опонентам навіть вдячний – вони підвищили нашу впізнаваність»

 

–       Як Ви реагували на те, що ваші опоненти спочатку не сприймали Вас серйозно? Спочатку посміювалися, потім остерігалися, і аж потім зрозуміли, що з Вами треба боротися.

–          Це певною мірою «підстьогувало». Насправді ми були неочікуваними для всіх партій. Я просто знаю, які в них були бажання, які відсотки вони собі вже малювали – а ми просто взяли і все їм поламали. Хтось давав нам максимум 5 відсотків, і то – «якщо аж дуже напрягатися». Хтось потім уже давав 10%. Ну а результату, який ми отримали, ніхто не очікував. А потім з часом вони бачили свою соціологію, і включалися по мірі того, кого ми обганяли вже в рейтингу. Як ви бачили – спочатку один телеканал включився, потім другий… потім вони всі разом вже… Певною мірою, вони зіграли нам на руку, тому що це трохи виглядало панікою, а згодом вже не трохи – істерією, чорнухою, замовними матеріалами… Але цим всім вони, напевно, збільшили нам впізнаваність. І люди об’єдналися, бо подумали: ну якщо ви всі проти них, то щось в цьому є. Бо ж дивно, що всі політичні клани, які ворогували між собою 10 років – раптом об’єдналися в єдиному пориві проти «ЄА» і проти мене особисто. Можливо, я їм навіть вдячний – можливо, без їхньої допомоги ми би так не виграли J

–          Зараз буває складно зрозуміти, де «свої», а де «чужі»: прапори і декларації одні – реальність інша. З ким будете домовлятися в міській раді? З якими політсилами, чи з окремими персоналіями?

–          Війна триває до сьогоднішнього дня. Маю на увазі війну світоглядну. Впевнений, що з тими людьми, які з нами сповідують спільні цінності, ми обов’язково об’єднаємося і переконаємо, що час творити нову історію міста. Чи це будуть партії, чи окремі групи людей, чи індивідуально – немає різниці. Будемо достукуватися до кожного. Зараз сказати, який це буде формат – я не можу. Покаже час. Але я зроблю все можливе, щоб таких людей було значно більше. І ми покажемо приклад. Розумієте ж: керівник (держави, уряду, області і міста) задає загальний тренд і на все управління. І тому ми покажемо своїм прикладом, що ми можемо, що хочемо і чого прагнемо. І старатимемося це показати в найкоротший час.

–          У соцмережах прочитала чутки, що Вас начебто просять зняти свою кандидатуру. Було щось таке?

–          Ні. Я вперше це чую. Це не розглядається. Це було би безвіповідально. Ми зі свого шляху не відступимося, ми граємо вдовгу, ми прийшли в цю політику на довгий період. І зрадити свого виборця, команду… Якщо команда приймала рішення, що я маю балотуватися на мера – то я точно не з тих людей, хто підводить своїх близьких.

«Яка ж велика справа без помилок?»

–          Як Вам нова виборча система? Є думка, що вона влаштована так, щоби «партійна верхівка» забезпечила собі потрапляння в ради, використовуючи наївних рядових партійців. Скажіть, а чому «ЄА» поставила по 11 людей на округ, а не по 5-6? Чи не дозволяє це «розмити голоси» так, щоби нікому не вдалося набрати квоту і просунутися в списку?

–          Важко сказати про систему в цілому. Але за нашу партію скажу, що ми все провели в демократичний спосіб, у нас був праймеріз, ми не розставляли людей по списках і округах одноосібно, у нас була рада партії і це було рішення всіх членів партії. Вирішувалося голосуванням, і список склали по голосуванню. Відповідно до того, який був список загальний партії – ми розставили людей по округах. Насправді у нас є випадки, що люди взяли голосів більше квоти, і вони перемістилися вище в списку. В принципі, це продемонструвало те, що людям, яких знають в округах, насправді не важливе місце, на якому вони перебувають у партійному списку. Маємо такі приклади в тому числі і по міській раді – але там більшу квоту взяли ті люди, які і так були вище у списку. Тому, можливо, збоку виглядає, ніби нічого не помінялося.

–          Чого очікуєте від дебатів, на які погодилися?

–          Ми не заперечували дебати в принципі. В першому турі, якщо пам’ятаєте, були заклики організувати дебати. Один з місцевих підприємців сказав, що це організує – і я тоді перший дав згоду, але чомусь лиш я. Після того ніхто не відреагував. На Суспільному також – лиш один  з кандидатів-лідерів був, решта три не прийшли, але чомусь лише про мене згадували. На останній день виборів я запросив усіх конкурентів, які входили в трійку лідерів – а вони теж не прийшли… Тобто ми щоразу демонстрували, що ми не проти, ми відкриті, ми готови з кожним відкрито обговорювати і відповідати на всі питання… То ж готовий до дебатів завжди. Я маю що сказати і що запитати…

–          З ким би ви хотіли мати дебати? Вас влаштовує саме цей опонент?

–          Та яка різниця. Так, він сильний опонент, тому що за нього багато проголосувало людей. І це не я визначаю – це визначають люди. І якщо вже так сталося, що я з Віталієм Михайловичем вийшли в другий тур – буду з ним говорити.

–          Про що будете говорити саме Ви? Адже зазвичай риторика усіх кандидатів подібна: відродити місто, відремонтувати дороги, закупити транспорт, врятувати водоканал… Що відрізняє Вас від інших?

–          Мене відрізняє те, що команда мого опонента уже була при владі. Вона вже 10 років при владі, і вони показали свої вміння і можливості. За 10 років можна було багато що зробити. Я при владі не був. Я з зовсім іншим баченням, іншими поглядами, цінностями. Ми хочемо переламати все, що недобре робилося досі в Чернівцях і зробити все заново. Я старатимуся на цих дебатах довести свою думку до глядачів і переконати їх, що якщо вони проголосують за мене, то це буде їхній правильний вибір, і їм не буде за це соромно. Розумію, що це буде виглядати, як обіцянки. Але я багато що маю за плечима. В мене є своя історія, і я можу показати, що зробив, що вмію. Є люди, які мене знають. Я буду старатися переконати глядача в цьому.

«У Чернівцях все пішло не так, як було заплановано у великих партіях, великих політичних кланах»

–          Надзвичайно довго тривали підрахунки в нашій ТВК. Чому так складно все? Через нову виборчу систему?

–          Питання не в системі – в країні вибори вже закінчилися давно, і ми останні, хто досі не порахував (станом на 14.11ред.) – досі немає результатів по районній раді, по обласній. Просто у нас в Чернівцях все пішло не так, як було заплановано у великих політичних кланах. Вони не очікували, що так усе вийде. Є декілька сил, які не пройшли в міську раду. Вони прагнули зробити все, що можна, щоб десь там донарахувати, докласти по 1-2 голоси і пройти. Вони старалися це все затягнути якимись надуманими скаргами, судовими рішеннями – тому все так затягувалося. Інша сила намагалася трошки більше протриматися при владі. Ну всі ж розуміють, що перебуваючи при владі, вони  отримують від цього величезний зиск, тому що треба… як би це сказати правильно… «окупити вибори»! Тому що кожний тиждень – це великі суми. Бонусів, відкатів, якихось домовленостей. Що довше вони залишаються у владі – то більше вони зароблять. У кожного була своя вигода. Ми ж насправді стояли з першого дня на законності, на відстоюванні права кожного захистити свій голос. І вважаю, що «Єдина Альтернатива» зробила все чесно і прозоро, і максимум з того, що вміли, знали, могли.

Саме тому ми захищали реальні результати волевиявлення чернівчан, не даючи спотворити результати їх голосування в ТВК. Саме тому ми звернулись до ЦВК з заявою про необхідність навести лад в Чернівецькій міській ТВК. І ми дуже вдячні ЦВК за належну реакцію!

–          У бізнесі Ви людина, яка вперто йде до мети – саме так, незважаючи на невдачі, і досягли успіху. У політиці ж – наприклад, коли були членом міськвиконкому – Ви були людиною, яка просто покидає те, що не може змінити. Яким Ви будете міським головою?

–          Таким, як у бізнесі! У бізнесі всі невдачі – загартовують. Ми набираємося досвіду і просто стараємося помилки вже не допускати. У бізнесі ми намагалися бути – і є! – найкращими, лідерами практично у всіх галузях, де ми присутні. Тому я впевнений, що ми так само зробимо і з містом. Просто зробимо місто найкращим в Україні. Ви згадуєте виконком – але у виконкомі я був як одна маленька цеглинка, я не міг впливати на загальне рішення. А вже будучи мером і людиною, яка привела найбільшу фракцію у міську раду – то звісно, ми вже тут будемо відігравати роль тієї сили, яка відповідає за ситуацію в місті. Тут уже не вдасться просто вийти. Тут уже ми граємо вдовгу, і ми зробимо те, що обіцяли.

–          Якою бачите Вашу команду не тільки у представницькій владі, а й у виконавчій? Чи залишили б когось із попередніх чиновників?

–          Це хороше питання, тому що при формуванні команди «Єдиної Альтернативи» ми справді збирали найкращих людей з різних галузей. У нас є керівники успішних компаній, топ-менеджери, і я бачу зі мною разом управлінську команду з тих людей. Не відкидаю, що ми на прозорих конкурсах наберемо людей на якісь такі напрямки, за якими не маємо спеціалістів. Але все-таки основну ставку ми робимо на середній менеджмент, на чиновників, які працюють давно, є професіоналами, знають свою роботу і справно її виконують уже не  один рік, мають колосальний досвід і багато ідей. Просто працюючи при минулих владах, вони себе не реалізували. Знаю багатьох таких людей, тому основний упор стоятиме на тих чиновників, які зараз є. Старатимемося сформувати команду у найправильніший спосіб – відкрито, прозоро, і чим швидше.

А громадський рух, створений ще в липні, не завершує роботу і продовжиться. Однозначно всі ті люди, які до нього долучилися, братимуть активну участь у формуванні політики і стратегії міста і далі. Ми згуртовані, і ніхто нас не зупинить на шляху змін.

Команда вже приступила до підготовки оргкомітетів зі створення Органів самоорганізації населення. Також громадянський рух має сформувати кадровий резерв, який буде готовим піти у виконавчу владу в муніципалітет, і контролюватиме реалізацію всіх спільних напрацювань.

 «Я прихильник ліберального і національно-патріотичного вибору»

–          Скажіть, скільки партій насправді Ви поміняли? Пишуть, що 4.

–          Ні, не чотири J Я в «Батьківщині» був 2005 року, це на таких емоційних, патріотичних настроях: Помаранчева революція, я був молодий… і я тоді вперше вступив в партію. Насправді я хотів цього, мені подобалося, я підтримував цю партію. Це тривало від 2005 до 2010 року. Був депутатом обласної ради. Вийшов з партії десь у 2012 році. Потім я для себе вирішив, що мені це не подобається, тому що я побачив багато закулісних речей. Але в 2014-му знову активно включився в політичне життя: Революція Гідності, потім почалася війна… І я вважав, що це якраз той час, коли можливо змінити країну. Тобто доти я був тільки в «Батьківщині», а потім так вийшло, що взяв на себе таку роль – очистити партію «Самопоміч». Для цього мені довелося вступити в цю партію. «Альтернатива» – це моя третя партія.

–          Попри те, що «каналізація не має політичного забарвлення» і міська господарка не особливо потребує політичних гасел, мер і міська рада – це все одно політика, і депутати обираються за політичними партіями. Які Ваші політичні переконання: праві, центристські?

–          Мабуть, ближчі до ліберальних. Я прихильник європейського вибору, і національно-патріотичного теж. Я так вихований. Зрештою, важливо ж не як назвати, а які ці погляди насправді і що за ними стоїть.

–          Маєте якісь плани на розвиток, наприклад, культури?

–          У нас є плани на все. У нас усе в такому занедбаному стані: і освіта, і медицина, і спорт. І культура теж. Культура – вона ж є основною ознакою для влади, їхніх цінностей і пріоритетів. Я вже колись говорив, що у кожній державі – якщо вона здорова, рухається у правильному напрямку – то в ній освітяни, медики і військові є одними з пріоритетних спеціальностей. Я би і працівників культури сюди додав. У мене особисто Культура завжди була в пріоритеті. Я багато допомагав цій галузі, я знаю, як це робити, я так вихований, я з такою сім’ї, де це важливо. Це не порожня обіцянка, це справді ті речі, які ми зробимо і втілимо в життя.

–          Ваші опоненти часто кажуть, що самоврядування – це не бізнес. Знаю, що в бізнесі нерідко доводиться прощатися з тими, з ким розходиться  бачення майбутнього, і це не завжди легко й безболісно. А якщо згодом доведеться прощатися з кимсь із сьогоднішніх однодумців?

–          І в бізнесі, і в політиці це болісно. Але з менеджерами, з якими я прощався, у мене гарні і дружні стосунки. Те, що вони пішли, не означає, що я з ними пересварився, образився і ми не спілкуємося. З більшістю менеджерів, які пішли з моєї компанії, ми дружимо, товаришуємо, кумами стали, збираємося зараз. Це просто етап в кожного в житті. Ти щось пробував – у тебе не вийшло – ти пробуєшся у чомусь іншому. На цьому життя не закінчується. Так само, мабуть, у політиці.

–          У Вас тепер зовсім не буде часу, щоб дружити, бачитися…

–          Чому? Так, перший рік буде важким – треба буде переламати, переписати, вибудувати систему. Але я не вважаю, що ставши мером, треба все поховати – всі стосунки, нікому не приділяти уваги… Якщо керівник все правильно організовує, то він знаходить час і на особисте життя, і на друзів, і на приятелів, однокурсників, сусідів… Питання в команді. Якщо команду ми збираємо круту, яка покаже свій результат – то це буде легко. Звісно, що будуть і якісь помилки, тому треба буде щось змінювати, шукати інше, інші підходи – і воно трохи затягнеться. Але ми зараз дійсно хочемо зібрати найкращий менеджмент у Чернівцях. Об’єднаємося, спробуємо. Я ж цю команду бачу як кризовий менеджмент, тому ми маємо швидко продумати це все. І зробити за короткий період.

Ми зараз консультуємося з містами, які є успішними: дружу, ми знайомі з мерами міст – Вінниці, Львова, зараз вийшли на контакт з Дніпром, Житомиром, Хмельницьким, Франківськом. Кожне з цих міст в країні лідер у якомусь напрямку. Якщо ми розуміємо, що Львів – лідер у туризмі та регіональному авіасполученні, Вінниця – в ІТ-технологіях в управлінні містом, транспортній інфраструктурі та громадському транспорті, Житомир – у реформуванні водоканалу і тепломережі, то це досвід. І ми повинні за короткий час зробити те, що вони уже зробили. І дивитися, на які граблі вони ставали – щоби ми не стали. Ми маємо зараз зробити так, щоб ми за рік проходили те, що вони проходили за 3-4. Тому що вони пройшли і готові ділитися досвідом, відправляти нам консультантів, готові нас вчити, пояснювати, розповідати, у нас є вже налагоджений діалог, тому думаю, що ми це зробимо швидко. Головне бажання і наполегливість. Є в кого вчитися. Якщо ми місто, яке на останніх місцях у рейтингах – то не треба вигадувати велосипед, а подивитися, хто інший успішний, і зробити те саме, тільки краще, швидше, успішніше. Бо час швидкоплинний. Це так як в бізнесі. Є багато таких речей, які перегукуються. Є свої складнощі, свої нюанси у чиновницькому управлінні, але переважно  вони з бізнесом схожі.

–          Що зробите перше, коли станете мером?

–          Наведу порядок в місті. У нас хаос в місті, ніхто ні за що не відповідає, все відбувається непрозоро, некеровано, закулісно. Я зроблю все, щоб кожний чернівчанин знав, куди витрачається кожна гривня. А далі воно автоматично складеться так, як я собі це бачу.

–     Скажіть відверто, як розцінюєте свої шанси на перемогу?

–     Все в руках чернівчан, які прийдуть на виборчі дільниці. Ми або згуртуємося, або своєю байдужістю допустимо подальший занепад Чернівців.

Я готовий бути найманим менеджером в мешканців міста, який реалізовує спільно розроблену стратегію.

Переконаний, що ніщо не зупинить згуртованих мешканців, які прагнуть наведення ладу в місті!

Маріанна Антонюк, «Версії»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *