Погляд Тамари БОРОВИК: Хто має захистити споживачів газу? – Міська влада! Але вона самоусунулася і з неї треба нарешті спитати!

Поводження  «газовоблакитних» монополістів ПАТ «Чернівцігаз» і «Чернівці Збут» зі споживачами блакитного палива інакше як свавіллям не назвеш. Сказати, що їхня поведінка спричиняє обурення – нічого не сказати. Час від часу вони самовільно відключають будинки від газопостачання. А в деяких помешканнях чернівчани місяцями живуть без газу. А нещодавня ситуація із сотнями аварійних телефонних дзвінків і запахом газу в усьому місті, прокоментована самим керівником Чернівцігазу п. Гордою, – це просто знущання. Він «дійшов висновку», що у місті всі газові труби практично діряві!!! Якби це сталося 30 років тому, вже наступного дня «Чернівцігаз» мав би нового очільника. Та зараз, як з’ясувалося, в усьому винні… споживачі. Бо ті 3% чернівчан, які уклали договори з монополістом, не мали цих проблем – вони за них уже заплатили!

Уявляєте, яке нахабство?! Вони мають «навар» з газу, оббираючи нас через тарифи, як липок, а ми ще повинні діряві труби латати!

Тож у мене одразу ж виникло запитання до нашої міської влади: де вона? Чому мовчить, як риба? Адже вона існує на наші гроші – гроші платників податків. А захищати нас – зась?!

Як голова громадської організації «На грані», я ще на початку липня звернулася до заступника Чернівецького міського голови Володимира Середюка із пропозицією провести громадські слухання стосовно взаємин між споживачами та монополістом. Середюк одразу ж  переслав  мою пропозицію до департаменту ЖКГ, оскільки, на його думку, саме цей підрозділ місцевої влади зобов’язаний займатися подібними питаннями. Як там у байці? Втопили щуку в річці?

І що департамент? Заступник директора  Буряк відповів мені, що звернувся до «Чернівцігаз» із проханням… перевірити мої розрахунки за паливо. Поясніть мені: він що знущається? Чи Буряк загалом не читав мого звернення? А, може, він сам боїться монополіста? Та, швидше, йому просто байдуже до того, хто і як нехтує вимогами чернівчан та принижує їх. Кожний чиновник прагне спокійного життя. А воно, себто життя департаменту ЖКГ з його армією посадовців, нагадує мені гнилий став, де «тонуть», точніше, проїдаються кошти чернівчан – платників податків. А якщо й вирішуються якісь проблеми, то виключно власні. Що їм до мешканців міста? Тим паче, все довкола – приватне. Тоді – боюсь питати, але кортить знати: чим же вони займаються протягом днів і тижнів, які складаються в місяці й роки? Йдеться ж про десятки чиновників! Оскільки відповіді мені все одно не дадуть, я вирішила сама подивитися, адже буваю там доволі часто. Тож і зауважила, що улюблене для них проводження часу – сама бачила неодноразово на власні очі! –  гра на комп’ютері у шарики чи пасьянс.

Пам’ятаю, в радянські часи комунальний відділ міськвиконкому займав одну кімнатку і налічував лише п’ять (!) працівників. І це тоді, коли всі квартири і комунальні підприємства були державними й  доводилося керувати величезним комунальним господарством. Сьогодні цих ледарів – сотні, а результати їхньої роботи рік від року гіршають і гіршають. Чи така влада нам потрібна?

Втім, ще одна гірка пілюля самим чернівчанам: знущання над нами стало можливим тільки тому, що ми пасивні й байдужі до біди сусіда. А сусід потім мовчки споглядає наші поневіряння.

Мовчимо і скиглимо, скиглимо і мовчимо – та до пори, до часу…

Тамара БОРОВИК, голова правозахисної організації на «На грані» 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *