Міністр екології назвав Буковину найбільш екологічно чистою територією України

Та при цьому визнав, що це є наслідком зменшення у краї промислового навантаження. Натомість проблем екології у краї не бракує: відсутність води у колодязях, вирубка лісів, вибірка гравію  – це далеко не повний перелік того, що хвилює рядових буковинців. 

 

«Версії» вже повідомляли про приїзд міністра екології та природних ресурсів Остапа СЕМЕРАКА на Буковину. Нині більш детально про його перебування у краї. Так, на зустрічі в Чернівецькій облдержадміністрації  міністр  наголосив на тому, що вперше за часів незалежності України до пріоритетів дій Уряду до 2020 року, прийнятого 3 квітня на позачерговому засіданні Кабміну, включені 6 питань з охорони довкілля.

– Такі кроки українського Уряду ставлять нашу державу в один ряд із тими країнами світу, в яких питання охорони навколишнього середовища, боротьби зі зміною клімату стоять у першочергових пріоритетах після боротьби з тероризмом. Рішення Кабміну – це  підтвердження того, що ми  рухаємося в правильному напрямку, – сказав п. Семерак. Він також нагадав, що важливим є і той факт, що кожен з цих пріоритетів має складові європейських стандартів, передбачених Угодою про Асоціацію ЄС.

До слова, саме всі ці пріоритетні питання й стояли на порядку денному зустрічі міністра в облдержадміністрації. Зрештою, і на прес-конференції журналісти цікавилися цими ж таки проблемами.

 

За 25 років українці так і не навчилися правильно поводитися зі сміттям 

Ефективне та безпечне поводження з відходами, що передбачає перехід на європейську практику, – це поки що, на жаль, не про нас.  Українська, в тому числі й буковинська, проблема – це  безконтрольне накопичення та захоронення відходів, масове утворення стихійних сміттєзвалищ, тотальне порушенням вимог екологічної безпеки при поводженні з відходами. Про утилізацію сміття та циклічність його переробки досі були самі лише розмови та обіцянки.

На Буковині приміром, за словами в.о. начальника управління екології та охорони природних ресурсів ОДА Миколи Білоконя, 1 полігон і 269 сміттєзвалищ. Із них 149 – паспортизовані, ще 20 – на розгляді, решта сто – стихійні. Чим це загрожує, знаємо по Львову.

– Нині Уряд створив робочу групу з цього питання, яку я очолюю, – повідомив на прес-конференції міністр. – Фінальним етапом її діяльності буде розробка і затвердження національної стратегії поводження з відходами. Це чимала робота, бо тільки самі ТПВ, тобто тверді побутові відходи, діляться на 7 великих розділів. Приміром, утилізація відходів  сільськогосподарської діяльності різниться від утилізації будівельних чи особливо небезпечних. Крім того, утилізація коштує чималих грошей, – зауважив п. Семерак. А нині 95% комунальних відходів вивозяться на полігони. Всього ж в Україні функціонують 30 тисяч сміттєзвалищ.

Міністр наголосив, що після загибелі людей на Львівському полігоні, їхнє міністерство почало збирати всю інформацію про всі українські сміттєзвалища.– географію, морфологію тощо. І за півроку їм прозвітували лише про 5000 сміттєзвалищ! Отож з’ясувалося, що органи місцевого врядування, які відповідають за відходи, не володіють такою важливою інформацією. Екологи звернулися по допомогу до громадськості. Таким чином і була створена інтерактивна карта сміттєзвалищ областей. А з вересня 2016 року у громадян з’явилася можливість інформувати про нові стихійні сміттєзвалища. «За інформацією, що ми отримали від активістів, було ліквідовано 40% саміттєзвалищ», – похвалився міністр.

Держекоінспекції в Україні корумповані, тому вони ліквідовуються

Через тиждень після перебування Семерака на Буковині, він оголосив про ліквідацію Держекоінспекції. Чиновник повідомив, що  після тривалої процедури перевірки цієї служби нарешті звільнили її керівника. «У нас є обґрунтовані підозри шаленої корупції. Це є руїна, на якій побудована корупційна піраміда. Унікальний приклад — Грибовицьке сміттєзвалище біля Львова, де сталася трагедія. Державна екологічна інспекція три роки не могла туди потрапити з перевіркою, бо між нею і комунальним підприємством існували договорняки», — наголосив Семерак у Чернівцях. За інформацією міністра, їм вдалося виявити реєстри хабарів. «Відповідні дані ми вже передали правоохоронним органам, але більше місяця відповіді так і немає. З моєї точки зору, вилікувати екоінспекцію неможливо. Я подав до Кабміну заяву про ліквідацію Державної екологічної інспекції і створення нової природоохоронної служби», — заявив міністр екології в ефірі «5 каналу».

 

Хто рубає і скільки рубають, добре відомо всім керівникам місцевих органів, але справа в тім, що у цьому беруть участь і СБУ, і прокуратура, – О. Семерак.

 

Саме корупція стала причиною ліквідації Держекоінспекції, тож замість неї створять нову природоохоронну службу. Та чомусь екологічний очільник закрив очі на те, що практично перевірки протягом останніх років були заборонені, на чому наголосив під час зустрічі з міністром начальник Чернівецької держекоінспекції Сергій РОБУЛЕЦЬ. Отож беруть певні сумніви щодо доцільності розпуску Держекоінспекції: щоби не вийшло так, як з новою поліцією – бере ті самі хабарі або ще й більші, тільки от професійності у неї значно менше, бо не пройшли відповідного курсу навчання. Мабуть, американських грошей на це не вистачило.

Та все ж корупція в нашій державі є найактуальнішим питанням. І саме щодо корупційних дій у сфері вирубки лісів йшлося й у зверненні активістів на чолі з Миколою Петіченком до Семерака, якого  вони зустріли біля ЧНУ, коли той ішов на відкриту лекцію зі студентами. Міністр навіть сфотографувався на фоні плакатів із написами «Збережемо від незаконної рубки наші ліси – легені Буковини», «Допоможіть врятувати ландшафтний парк для нащадків»  і запросив пікетувальників на прес-конференцію. Та нормальної розмови, на жаль, у протестувальників з міністром не вийшло. Напевне, підвищені тони запитань дратували міністра і він осадив запрошених, виникла словесна перепалка й Петіченко обурено зреагував: «Ми зверталися тисячу разів. Усе відбувається так: поліція передає справу в прокуратуру, прокуратура – в екологію, екологія робить заключення: «Незначні порушення»! Та попри це активісти не зуміли правильно оформити документи, бо як такої заяви на  ім’я міністра з переліком вимог не було, а самі лише знімки вирубок для чиновника не є доказом. Одне слово, сторони не порозумілися і це є зле. Міністр, як на мене, має бути толерантнішим до громадянського суспільства та його вимог, а громадським активістам необхідно вчитися правильно оформляти свої документи, щоби чиновники не могли відкрутитися. Тим паче, що обидві сторони – і громадськість, і державні екологічні служби – поставили перед собою спільну мету – вберегти природу України, бо без цього і держави не буде. Недарма ж міністр під час наради в Чернівцях відверто і гостро сказав: «Хто рубає і скільки рубають, добре відомо всім керівникам місцевих органів, але справа в тім, що у цьому беруть участь і СБУ, і прокуратура». А ще він зауважив, що міністерство ініціювало нові правила санітарних рубок, бо ті, що були, насправді просто узаконювали самовільні рубки.

 

Зберегти природну спадщину, розширивши території національних парків          

Серед природоохоронних пріоритетів уряду йдеться також про збереження природної спадщини, що передбачає збільшення територій національних  природних парків, заповідників та заказників, а також підвищення  рівня охорони  окремих видів  флори і фауни. І тут варто  похвалитися, що Буковина в цьому питанні є лідером в Україні. Та попри це існує й деяка неузгодженість. Адже досі панує думка, що за стан природи відповідальні державні органи природоохорони, тоді як згідно нового чинного нині законодавства за це відповідають місцеві органи самоврядування. Тому й виникла під час наради в облдержадміністрації певна незручність, коли новий керівник Путильського  національного природного парку Василь Мельник поскаржився міністру на те, що не може знайти спільної мови з директором Путильського лісгоспу п. Фрейєм, який зрубав 33 здорові модрини під виглядом санітарної рубки та продовжує рубки у 9-ти паспортизованих заповідниках Путильського НПП. Але це повідомлення обурило голову ОДА Олександра Фищука, який справедливо запитав у п. Мельника, чому він дізнається про це тільки зараз, під час наради за участі міністра. Тож, як пересвідчуємося, навіть директори НПП не в курсі, що вони нині повинні вирішувати всі свої проблеми на місцях – і з місцевою владою.

А на завершення цієї теми дуже гарна новина: гору Томнатік, так званий Памір, – а це найвища точка буковинських Карпат, –  разом із полониною Сарата передають у відання Путильського національного природного парку. До слова, Сарата – це єдина, за словами п. Мельника, полонина в Україні, де росте чорнянка (нігрітела) карпатська – рідкісний вид дикої орхідеї.

 

 

Директор Путильського лісгоспу п. Фрей продовжує рубати дерева у паспортизованих заповідниках Путильського національного природного парку, – В. Мельник, директор НПП      

 

Реформа чекає і на державну систему управління та охорони водних ресурсів

Саме вона покликана створити умови для ефективного, раціонального та заощадливого використання вод України, що передбачає перехід від адміністративно-територіальної моделі управління до басейнового кермування. За словами Андрія Кавулі, нового директора БУВР, на них чекає значна робота, зокрема з розвитку системи протипаводкового захисту. Так, у створенні автоматизованих гідрометеорологічних постів допомагає Євросоюз: 400 тис. євро виділила на них Україна і 4 млн євро дала Європа. Водночас ще треба прокласти 7 км берегоукріплень, а це потребує 150 млн грн, та ще відновити  затоплені під час повеней 2008 і 2010 років береги і дамби, – наголосив п. Кавуля.

 

Вибір гравію – це тіньовий бізнес органів місцевого самоврядування при підтримці силовиків, – Остап СЕМЕРАК

 

Щодо вибору гравію міністр був різким і точним: він назвав це «тіньовим бізнесом органів місцевого самоврядування при підтримці силовиків»

Загалом ситуацію з водними ресурсами міністр бачить як украй катастрофічну. Як писали нещодавно «Версії», стічні води відпочинкових комплексів у Карпатах ідуть у підземні води, а потім до столу краян. Та державні програми мають на вирішення цих проблем дуже мало грошей. «Те, що нам виділили на 2017 рік, навіть на проект не стане», – каже міністр. Тому радить скористатися грошима територіальних громад. Зокрема, фінансами з Фонду охорони довкілля, які нині розподіляються по-новому. У Чернівецькій області, скажімо, екологічний фонд збирає в середньому 2 млн грн. за рік. Отож із них 20% піде до державного бюджету, 25% – до обласного бюджету, а 55% залишиться органам місцевого самоврядування.

Але гроші – це дуже дивна субстанція: вони нібито є, й водночас їх немає. Приміром, 2015 року Німецький уряд виділив 14 млн євро на заповідну справу. Нашій області, за словами голови громадської ради екологічних організацій Віталія Коржика, мали виділити 2 млн грн. Через рік сказали, що це вже буде 900 тис. грн. Автор цих рядків поцікавилася у міністра цими грошима, але натомість  отримала гарну відповідь про важливість і потрібність цього проекту, підтримку туризму тощо, але  чи надійдуть гроші в область – так і не зрозуміла.

Натомість зраділа тому, що міністр підтвердив жорстку позицію їхнього міністерства стосовно будівництва каскаду ГЕС на Дністрі, мовляв, без державної екологічної експертизи нічого не відбудеться.

 

Українці стануть більш поінформованими?

І насамкінець про нашу непоінформованість За словами міністра, повноцінного доступу громадян України до інформації про стан довкілля та наявних екологічних ризиків для безпечної життєдіяльності фактично немає. Бо існуюча система управління довкіллям формується навколо її окремих галузей, що не дає можливості  надати  якісну та повну інформацію про стан довкілля. «Впровадження інтегрованої електронної системи екологічного врядування з урахуванням європейських підходів до  управління  екологічною інформацією усуне «розпорошеність» екологічної інформації  між  різними органами виконавчої влади»,– зазначив Остап Семерак.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *