Красуня і спортсменка – найкраща медсестра

Наталка ТЕЛЕКІ
Наталка ТЕЛЕКІ

Наталка ТЕЛЕКІ, медсестра-анастезистка реанімаційного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні, посіла ІІ місце на ІІІ Всеукраїнському конкурсі професійної майстерності медсестер «Ескулап-професіонал», який відбувся в Житомирі.

Симпатична струнка синьоока чернівчанка була однією з 24 учасниць конкурсу, які представляли всі регіони України. І саме їй у нелегкій триденній боротьбі дісталося «срібло». Додому вона повернулася з дипломом І ступеня від Мінздоров’я і відеокамерою «Kanon».

– Вчитимусь тепер знімати, – радісно посміхалася переможниця. І, повірте, ніхто не сумнівається, що й на це їй снаги не забракне. Бо дівчина вона – просто дивовижна.

З червоним дипломом закінчила медичний коледж за спеціальністю «лікувальна справа» та бакалаврат. Займалася легкою атлетикою. І вже три роки, як серйозно захопилася… кінним спортом. На тренування їздить аж у Реваківці, бо це єдина в області школа для тих, хто полюбляє їзду верхи.

У Наталки так все класно виходить, що тренер навіть запропонував їй перейти до професійного спорту. Але Наталка відмовилася: «Не можу кинути медицину. Я про неї мріяла з дитинства». До речі, Наталчина мама – у минулому фельдшер. Тож дівчина свідомо обирала фах. На сьогодні вже має 5 років трудового стажу.

– Наталко, з усіх медичних професій анестезіологія – найважча. Я б сказала навіть – не жіноча. Як ти почуваєш себе в ній? Не буває страшно під час операцій? – поцікавилася наївно.

– Ні, не те щоб страшно – дуже відповідально. Бо саме за твоєї допомоги людина перебуває між цим і тим світом. І саме ти відповідаєш за її життя. Не менше – і не більше.

– Але ж це величезна напруга, нерви, стрес… Я чула, що ти бігаєш, обливаєшся холодною водою, так?

– Щоби розслабитися, але триматися в тонусі, бо моя професія вимагає ще й чималих фізичних сил.

– А як щодо кухні? Любиш приготувати щось смачненьке-солоденьке? Чи віддаєш перевагу кав’ярням?

– Якщо відверто, то на солодке я не западаю. Моя улюблена страва – вареники з картоплею. А ще люблю варити борщ, пекти пироги з сиром. Це в мене добре виходить…

Отака вона – Наталка Телекі. Талановита в усьому. А найголовніше, кажуть її колеги та пацієнти, – любить людей. Недужні люди її не дратують, навпаки, вона їм співчуває і переймається ними.

– Нічого, нічого, – кажуть заздрісники, – ще трохи попрацює – і буде як всі.

– Не буде, – стверджує досвідчений лікар Ігор Бесараба. – По очах бачу: душа в неї чиста, а серце людяне, боже…

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Фото Ігоря БЕСАРАБИ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *