– 60 соток землі затопило – все пропало: ні картоплі, ні овочів, – розповідає Сільвія ПОМИРЛЯНУ про події 2008 року. – Вода дійшла до самої хати. Два тижні на город зайти було неможливо – земля була така мокра! Адже ще за місяць до повені йшли сильні дощі.

Проте коли жінка звернулася до сільського голови по допомогу, той заявив: «Бур’ян – це теж урожай!»

В самій хаті Сільвії води не було, але через те, що вона тижнями стояла навколо будинку, волога зайшла всередину: поздувало, покрутило дощану підлогу, почала осипатися внутрішня глиняна штукатурка. А жінка мешкає з двома маленькими дітьми та старенькою бабусею. Коштів заледве вистачає на харчування, не кажучи вже про те, щоби знайти десь гроші на лікування маленької донечки, яка потерпає від вітіліго (хвороба шкіри).

– Після повені до нас заходив представник із МНС, – каже Сільвія, – радив терміново копати довкола хати ями на глибину фундаменту, робити дренаж, щоби відвести вологу, в хаті потрібно міняти підлогу, оббивати стіни і заново їх штукатурити. Проте архітекторка, яка глянула на хату здаля, сказала: «Тут хата стоїть на місці – нічого «нє положєно». Які ще маєш претензії?»

Зрештою, на затоплення городу склали акт, обіцяли допомогти з ремонтом будинку, проте… за два роки вона отримала лише 300 гривень! Та й то – від Головного управління праці та соціального захисту. Від місцевої влади – допомоги жодної.

– Через стрес після повені у донечки Оленки побіліли руки, а потім хвороба (вітіліго) розійшлася усім тілом. На один тиждень лікування дитині виписали ліків на тисячу гривень. А кажуть, що лікуватися треба протягом 2-3 років. Звідкіля взяти такі гроші? Ходила до сільської ради, просила матеріальної допомоги… Та місцевий землемір, Костянтин Павалакі, узяв мене за спину і викинув на двір, щоби більше не приходила. Кричав, що має документ, який засвідчує, що він контужений, тому може робити все, що хоче, і нічого йому не буде.

У сільській раді пані Сільвію не люблять, адже вона прямо звинувачує місцевого сільського голову Івана Васильовича Пантю в корупції. Бо дуже мало кому в селі пощастило отримати після повені 5 тисяч гривень допомоги, більшість селян залишилися без жодної копійки. Зате родичі та знайомі голови, за словами пані Помирляну, отримували по 30 і навіть 100 тисяч гривень компенсації за збитки. Причому компенсувалися збитки за житло, яке було зруйноване… ще до самої повені!

Наприклад, жінка стверджує, що сільський голова «посприяв» виділенню 100 тисяч гривень на відновлення 200-річного будинку, дах якого частково згорів за півроку до повені від замкнення електрики. Коли ж через кілька місяців після повені в село приїхали з перевіркою використання повеневих коштів, власники вночі розбили стіну будівлі – мовляв, «завалилася від стихії». Зате коли пізніше згоріла хата, де мешкали двоє людей, які з ліжка не можуть встати – то їм дали 500 гривень допомоги. Де справедливість? – риторично запитує пані Сільвія.

Вона скаржиться, що сільський голова Іван Пантя навіть намагався її побити, хапав за барки, коли зустрів у районній адміністрації, а також неодноразово погрожував розправою.

Сільвія разом з іншими односельчанами вже роками пишуть листи та звернення до районної адміністрації, там людям обіцяють допомогти, розібратися в ситуації, проте нічого насправді не роблять. Від безвиході вона звернулася по допомогу до відомих журналістів краю, зокрема, до буковинського радіоведучого Жана Макаренка, до громадських організацій. Жінка каже, що знає людей, яких в райдержадміністрації вносили до списків і замість них отримували гроші. Гадаю, в цьому варто було б розібратися прокуратурі?

Сільський голова Іван Пантя, коментуючи звинувачення пані Сільвії, зауважив, що в село приїжджали не з однією перевіркою щодо використання бюджетних коштів для постраждалих – з райдержадміністрації, з контрольно-ревізійного управління, СБУ та прокуратури… Проте жодних порушень вони не виявили.

– Ні одного мого родича в компенсаційному списку немає. Адже щодо виділення грошової допомоги існують чіткі вимоги, і сільська рада з цим нічого не вдіє, – каже Іван Васильович. – Мені прикро, що багато людей, яких справді затопило, проте стихією при цьому не пошкодило хату – не отримали якогось відшкодування. У нашому селі три постраждалі сім’ї отримали максимальну допомогу – по 100 тис. гривень. В одній з них під час повені загинула жінка в будинку… Під час повені і після неї ми усією громадою допомагали постраждалим – зокрема на подвір’я Сільвії Помирляну завезли машину гравію. І досі сподіваємося на резервний фонд, що людям виділять хоча би по 5 тисяч гривень…

У Сільвії Помирляну непроста ситуація… Силами лише сільської ради допомогти їй непросто – зараз ми до свят приводимо до ладу навколишні території, а навіть на банальне прибирання немає коштів, люди допомагають хто чим може.

За словами сільського голови, коли доньку Сільвії обстежували в лікарні, від управління соціального захисту їй виділили кількасот гривень допомоги. Цих грошей, звісно, мало… Проте до самої жінки теж виникають певні запитання: сама хата побудована в дуже незручному «сирому» місці, чому одразу було не спланувати якесь відведення від неї вологи? Вдома в неї постійний безлад, працювати не хоче, люди вирощують в себе якусь картоплю, зелень, її ж город – пустує, за дітьми вона не стежить, замість того, щоби відправити їх до школи – вона водить їх із собою кабінетами держслужбовців. У сільській раді навіть хочуть позбавити її батьківських прав…

Запис Бур’ян – теж урожай?! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Слухання у Черепківцях

Мешканці Черепківців, що на Глибоччині, чи не найбільше постраждали від повені. Тож громадські обговорення проблем малих річок і механізмів убезпечення від їхнього руйнівного розливу зібрали минулої суботу значну частину сільської громади. Але сільського голову Миколу Чернея ця ідея, мабуть, не дуже захопила: він навіть не відкрив людям Будинок культури. Тож спілкувалися господарі й гості – науковці, екологи, представники районної виконавчої та обласної представницької влад, громадськість, журналісти – просто на подвір’ї.

Ініціатором слухань виступила обласна організація «Фронту Змін», члени якої не вперше приїжджають до Черепківців, – і не тільки з добрим словом і порадою, а й з допомогою. Принаймні, у червневі дні «фронтовики» з’явилися в селі водночас із професійними рятувальниками.

Своєрідні слухання були тривалими й гарячими, як і сама тема. Неможливо все переповісти, тож вмикаю диктофон і пропоную витяги з окремих виступів:

Петро КОБЕВКО, депутат обласної ради: – Чернівецька область отримала загалом на ліквідацію наслідків повені 2008-го року 1 млрд. 590 млн. гривень! Питання тільки в тому, куди пішли ці кошти? (Азаров, до речі, назвав ще більшу суму – 1 млрд. 620 млн! – авт).
Вода: у хаті та у списках?

Катерина ГУРІВ: – Моя заява на відшкодування збитків лежить у сільраді від 29 червня, хоча ми з чоловіком тоді лежали в лікарні, а господарювала сама донька. Страху натерпілася, бідна. А тепер ось уже скільки часу пройшло, а до нашого обійстя так ніхто і не приходив, актів не складали. І до списків, зрозуміло, ми не потрапили. Хоча у мене на телефоні є відеозапис того, як вода хлюпочеться на подвір’ї та городі і навіть у хаті.

Катерина МАРУСЯК: – Мені 64 роки, мешкаю сама. До мене приходила комісія, яка визнала мене потерпілою. Але у списках мене чомусь немає. Скажіть, за що я маю жити, коли в городі все пропало?

Валерій МАРУСЕНКО: – Ми з жінкою – пенсіонери. У нас затопило обидва городи. Документи для скаладання актів здав. Але нам так і не дали жодної допомоги…

Манолія ПОПОВИЧ: – У мене під опікою двійко дітей. Наша хата 5-та від мосту між Слобідкою та Черепківцями, через який переливається вода і потрапляє до городу Зіни Костенюк. Там треба шанці зробити, щоби вода стекла. Наш кут скаржився навіть до райдержадміністрації. У відповідь почули: дорожники все там злагодили. То нехай би прийшли й подивилися! Довкола все мокро, нема чим дихати. Бо шанець нижче від труби і вода не стікає, а, навпаки, застоюється й смердить. Санітарна служба наразі заборонила пити воду з колодязя. У хаті мокро, поганий запах. А двоє дітей постійно зі мною – ні до табору не дали путівку, ні на море…

Офіціози, офіціози… або Чому голова боїться громади?

Версія №1 від сільського голови М. Чорнея:

– Чому обговорення сільських проблем відбувалося на дворі, і без вашої присутності? – поцікавилася у сільського голови Миколи Танасовича ЧОРНЕЯ.
– До мене ніхто не звертався офіційно.
– Що значить «офіційно»?
– Письмово. Мені ж не шкода будинку культури! Але вибори ще не почалися, а йшлося про партійну організацію, яка хоче провести у селі нібито круглий стіл.

Версія№2 від офіс-менеджера ГО «Фронт змін» Л. Стужук:

– Зателефонувала до сільської ради, бо не проходив факс. Пояснила ідею заходу секретарю сільради, на що вона відповіла: офіційний лист може прийняти тільки за 10 чи 5 днів до проведення заходу. Звідки такі параметри взялися, пояснити не змогла. До речі, я чула, що вона з кимось там ще консультувалася. Тоді я попросила прийняти телефонограму, а офіційне звернення привеземо з собою. Але й це секретаря не влаштувало.

Стосовно скарг на дії комісії, яка складала списки потерпілих, Микола Чорней наголосив, що працює виключно за законом, «щоби потім прокурор не ходив до мене в гості». Мовляв, згідно з розпорядженням ОДА, відшкодовуються тільки стовідсотково знищені присадибні ділянки й городи, а врожай на землях для ведення сільського господарства – ні.

А ще Микола Танасович зауважив, що його роботу оцінять після того, як він піде з посади. Бо йому, мовляв, відомо, як на нього скаржилися селяни під час обговорення екологічних проблем села…

Зрештою, можна погодитися з тим, що керівник не повинен усім подобатися. Але люди, як не прикро, наголошували, що сільска рада стала «родинним підприємством». Та, мабуть, найголовніше в тому, що пан Чорней не зацікавився бажанням ініціативних людей убезпечити в майбутньому його рідне село від розливу гірських річок. Хоча люди не стільки ставили питання про компенсацію за розвалені будинки, як просили зробити так, щоби наслідки повеней на майбутнє були мінімізовані.

В’ячеслав ЯВКІН, доцент геофаку ЧНУ: «Паводкова руїна – проколи в організації та відсутність системи контролю…»

– Понад 30 років з гаком займаюся проблемами катастрофічних карпатських паводків, які були, є й будуть. Питання в тому, як зменшити шкоду від них. До речі, перші нормативи для всієї буковинської території були розраховані ще 1870-го року австро-угорськими інженерами! Потім вони вдосконалювалися, а нині з успіхом… забуті. Тож, не перебільшуючи, скажу: причини того, що трапилося, у площині організаційних і управлінських рішень, точніше – їхньої відсутності.

Для прикладу – нинішня ситуація в Черепківцях. Її спричинили дві проблеми. Менша – затоплення Сіретом. Хоча це дуже складна річка: катастрофічність її паводків формується у Карпатах. Тому вздовж її русла були споруджені габіонні конструкції та дамби. Ті, що збереглися, й досі допомагають. Але мушу зауважити, що за радянських часів на Сіреті було 4 пункти спостереження, з яких за добу попереджали про паводок. Тепер залишився один, якому понад 100 років, – у Сторожинці.

Та основна причина катастрофи в Черепківцях – не Сірет, а маленькі потічки, які раптом, так би мовити, з нічого перетворилися на могутні потоки, що зносили все на своєму шляху. Чому це сталося? Пояснення просте – зникли водовідводи. Хоча технологія останніх нескладна й давно відома. Понад 20 років тому держава суворо контролювала їхнє функціонування. І зараз здатна це робити. Хоча б на рівні тих же сільських голів. Старі люди згадують, що за Австрії та Румунії водовідведенням опікувалася громада, а берегоукріпленням – місцевий пан і держава.

Іншими словами, щоби зменшити руйнування та збитки від природніх катаклізмів, повинна діяти організаційна схема, яка, загалом-то, відома. І не тільки мені, а й усім проектувальним, природоохоронним та іншим державним структурам! І йдеться зовсім не про захмарні кошти. Прокол у системі організації влади. Від безвідповідальності й непрофесійності. Бо гроші на це виділяються достатньо великі, але їх нерозумно використовують. Тим паче, що 2008 рік нас суворо попередив: люди, негайно щось робіть! А 2010-ий яскраво продемонстрував: ми нічого не зробили.

До речі, паводки 2008-10 років змінили й погляди науковців. Досі вважалося, що циклічність паводкових інтервалів становить 11-16 років: 1911 рік, 1927-ий, 1941-ий. Найбільш катастрофічним був 1969-й, коли Карпати буквально рознесло. Вважалося, що такі паводки бувають рідше, ніж один раз на сто років. Але паводки 2008-10-го перевищили суперкатастрофу 1969-го. Тепер періодичність катастрофічних паводків буде переглядатися. І не тільки стосовно Карпат, а й щодо Альп.

Дехто пояснює все зміною клімату. Але, швидше, впливає атмосферна циркуляція. Циклони стали більш жорсткими і, відповідно, антициклони теж. Але, попри все це, чи не найбільш суттєву роль відіграє тут наша абсолютна недоумкуватість і безгосподарність. Чому раніше ми були розумнішими, – сказати не можу. Але факт залишається фактом: маленькі водотоки у Карпатах перекриті лісом, який гниє, а селеві потоки, що активізувалися, забивають усі водовідвідні системи, збудовані за часів радянської влади, королівської Румунії та Австро-Угорщини. Нині за цим ніхто не слідкує. Система контролю зникла, тож усе це мало вибухнути!

Зрештою, саму кількість води пережити можна. Але це стає неможливим, коли зовсім не організована територія приймання води. Серед низки причин – вибір гравію, хоча це заборонене на гірських річках. Але його вибирають – і всі про це знають! Як наслідок – зміна дна річок. Я подавав графіки щодо Сірету: його русло опустилося на 1,2 м. А вали, тобто забетоновані берегоукріплення, залишилися, де були – і перестали відповідати своїм функціям. Тому паводок затоплює село поза дамбою: річка створює собі нову заплаву.

Ще прикріший випадок у Вашківцях, де дорога стала виконувати роль дамби: люди та свійська худоба плавали у штучному ставу великого розміру, бо зливні отвори були засмічені і вода не скидалася.

З усього цього можу запропонувати, хоча й обережно, такий висновок: те, що сталося – проблема держави, яка вибудувала дику форму економіки. І, на жаль, влада далека від думки про те, що за цим може слідувати. Вона, себто влада, абсолютно забула, що найперше треба думати про головне.

Хочу до Австрії

Чому? Бо вже 100 років тому австрійські інженери убезпечували населення буковинської провінції від раптового підйому води в маленьких гірських річечках. Про це розповів практик, керівник підприємства «Виробниче об’єднання «Габіони Захід-Україна» Роман БІЛОРОСЮК. На Дереглуї, скажімо, вони знайшли збудовані ще австріяками протизсувні споруди. Але вони, на жаль, зруйновані, бо не експлуатувалися належним чином. А в Путильському районі збудована австрійськими інженерами стінка витримала паводки 2008-10 років. І, хоча ніхто не чекав, що маленькі потічки можуть так раптово піднятися до такої висоти, австрійські спеціалісти це врахували.

– Ми шукаємо дешеві та надійні рішення, впроваджуючи на теренах України те, що роблять сьогодні в Європі. І там, де ми будували 2008-го, проблем цього року не виникло, – наголошує п. Роман. – Скажімо, на Сіреті у Панці Сторожинецького району.
– Скільки коштує 1 км такого укріплення? – запитують люди.
– Ми поставили 325 м габіонних укріплень у Жидачеві, що на Львівщині, на річці Стрий, яка дуже подібна до Сірету. Розливається під час опадів і піднімається так швидко, що не встигаєш забрати техніку. Але цього року жидачівці не постраждали. У комплексі ті 325 м обійшлися у 10 млн. Одне слово, потрібна державна програма.

Висновок: Людей нині цікавить не стільки компенсація за зруйновані будинки, як проблема убезпечення на майбутнє від повторення таких жахливих катаклізмів.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Буковинці – заручники непрофесійної та безвідповідальної влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дай, Боже, сусідам здоров’я

Феліція Миколаївна й досі не знає, чи втопилася її подруга, чи померла від серцевого нападу… Бо й сама ледь не віддала Богу душу.

– Це сталося вночі. Звечора гриміло, блискало, лив дощ мов з відра. А вночі, мабуть, було десь о пів на другу, мене розбудив стук у вікно. Це сусідка Марічка прибігла будити: «Вставай, Феліца, вода вже до пояса…».

Я опустила ноги з ліжка – й опинилася у воді! Думала, що зараз встану, впаду і помру! Довкола темно, світла ніде нема. Двері відкрити вже не маю сил. Тож схопилася за вікно. Слава Богу, прибігли син із невісткою. А сусідські хлопці Василь та Іванко вивели мене надвір.

До речі, вже наступного дня до постраждалих завітали мешканці Чагра, принесли картоплі.

За словами черепківчан, вода в усіх криницях втратила смак. Не повернувся він і до тих 70 колодязів із 120, що їх уже почистили еменесники.

– Що казати, коли навіть худоба не їсть скошений після повені овес, – скаржився потерпілий Василь Пашняк: після повені 2008-го року він зробив у хаті ремонт, який пішов нині за водою…

Гроші дали і забрали

А приходить водна стихія до села Черепківка, що на Глибоччині, не вперше. Ті, хто потерпів цього року, згадують, що 2005-го вода з Сірету дійшла до порогів їхніх будинків, 2008-го – вже потрапила до хатів, а нині, 2010-го – піднялася до вікон.

Щоправда, окремі будинки були зруйновані цілком ще два роки тому. Але їх тоді відбудувала держава, а точніше – збудувала нові. У такому будинку мешкає багатодітна мати Марічка Киф’юк. Її донькам 11, 17, 24 і 25 років. Хата ж записана на старшого, 28-річного, сина – Марка Киф’юка.

Коли зайшла до кімнати, де мешкає господиня, в ніс ударив сирий затхлий грибковий запах. Мокрі стіни та підлоги свідчили про нещодавню біду. Здивувало ж розстелене ліжко та телевізор.

– Невже тут хтось живе? Чому не перебралися на другий поверх?

– Тут моя кімната, а поруч – кухня. А нагорі живуть діти…
Киф’юки ображені на владу, та їх зрозуміти можна:

– Синові, Марку Васильовичу Киф’юку, спочатку дали як потерпілому від стихії 2500 грн, а потім – забрали, – каже його мати. – Пояснили це тим, що у нас, мовляв, затопило підвал, а не хату. Але ж який це підвал, коли приміщення розташовані на землі і там моя кімната й кухня?! Але Бог їм суддя, – витерла скупу сльозу багатодітна 49-річна спрацьована жінка.

Вранці ще прала, а вночі хати не мала

Будинок Ганни Годлевської з Великого Кучурова, що на Сторожинеччині, забрала вода нібито невеличкої річечки Дереглуй. Щоправда, це коли вона у спокійному стані. Допомогли ж їй зробити цю чорну справу стави.

– Вода прибувала дуже швидко, – згадує жінка одну із найжахливіших ночей свого життя. – За 20 хвилин усе покрила. Ми встигли тільки схопити сонних дітей – 8-річного Даню та 3-річну Маринку, одяг їм на переміну й документи. Прибігли до сільради, де й просиділи до ранку. Потім нас поселили в сільській дільничній лікарні.

Односелець Годлевських, 73-літній Дмитро Георгійович Гещук теж перебивався якийсь час у лікарні. Хоча його й віднесли до потерпілих ІІ категорії. Але річ у тім, що він не може добратися до своєї хати: дорога розмита. Загалом у Великокучурівській лікарні тимчасово мешкали 5 сімей постраждалих. Під час зустрічі з кореспондентами люди скаржилися на те, що затягується час із вирішенням їхніх проблем.

– Коли два роки тому сталася така ж повінь, тодішній голова Верховної Ради Яценюк одразу ж зібрав депутатів. А тепер ми чекали на рішення уряду більше місяця, – наголошував п. Гещук.

– Та й з водою, яка розлилася, не все зрозуміло: тут колись були військові склади, а, можливо, просто отрутохімікати розмило, – висловив припущення Василь Яцко. – Бо в багатьох з нас болять ноги. Я, приміром, без знеболювальних і заснути не можу. А в нашої сусіди нирки відмовили.

Тим часом до розмови приєдналася родина Ткачів із двома дітьми, яка їздила до Жадови дивитися на порожню хату, яку їм нібито збиралися віддати добрі люди. Та, як з’ясувалося, за неї вимагають добрі гроші… Не скрізь сусіди – мед.

Людмила ЧЕРДАРИК, «Версії»

Запис Я прокинулася у… воді спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чому в розпал туристичного сезону немає бажаючих відвідати одне з семи чудес України? Можливо й тому, що туристові хочеться елементарних зручностей. Йдеться не про п’ятизіркові готелі, вишукані страви чи обладнані пляжі, а саме про те місце, без якого і номер – не номер, і пляж – не пляж, – тобто про туалет.

Нове в архітектурі

До газети звернулася директор історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Людмила ПАСТУХ. Вона розповідає, що до «перлини» комплексу – скотобійні безпосередньо перед стінами фортеці додалися вишуки у вигляді МАФ. Простіше кажучи, гостей фортеці зустрічають пивні ларки.

Те, що вони «прикрашають» історичний краєвид – одне, а те, що поруч немає вбиральні – інше. З туалетами у музеї взагалі біда, тож любителі пива та води замість унітазів використовують стіни фортеці. Про естетичний вигляд і запах здогадайтеся самі, не забувши додати сморід зі скотобійні.

– За законом розміщення торговельних кіосків на території архітектурної та історико-культурної спадщини заборонене, – говорить п. Людмила. – Однак приватні підприємці, які торгують у цих МАФ, посилаються на хотинську мерію. Там їм видали всі належні дозволи на ведення підприємницької діяльності і розміщення кіосків саме тут. Добре дбає мерія і про туристичну привабливість міста, і про дотримання санітарних норм!

Не знайшовши крайніх, адміністрація заповідника звернулася до прокуратури. Нині вже маємо рішення, згідно з яким ці кіоски треба перенести від стін фортеці, але, на жаль, підприємці не поспішають його виконувати.

Кругове незнання

За коментарями редакція звернулася до обласних чиновників, однак ті розмовляли на зазначену тему вкрай неохоче.

– На жаль, я не зовсім в курсі цієї ситуації, – повідомив начальник управління культури і туризму ОДА Петро БРИЖАК. – Справа в тому, що об’єктами архітектурної спадщини поки що опікується управління регіонального розвитку. Як на мене, коли відповідних дозволів немає, діяльність незаконна. Коли є, треба питати з тих, хто їх видавав. Чому туристи не їдуть до Хотина? Бо там немає комплексного туристичного продукту, тобто людині крім Хотинської фортеці піти фактично нікуди. Ми маємо надію, що незабаром управління пам’ятками історії та архітектури передадуть нам і до 2010 року ми побудуємо тут «Туркомплекс гетьманів». Його проект вже є, але нам заважають його просувати. Ми розраховуємо, що тоді фортецю відвідуватиме не 300 тис. туристів, як нині, а майже мільйон (Цікаво, звідки в управлінні 300-тисячна статистика? – ред.). Утім, про кіоски краще запитати в управлінні регіонального розвитку.

У зазначеному управлінні з нами були не надто привітні. Із запитанням про ларки й туалети п. Валентина ДУМІТРАЩУК спершу переадресувала нас до адміністрації фортеці. Мовляв, це вони повинні дбати про зручності. А на запитання про законність розміщення кіосків, п. Думітращук відповіла, що МАФ у даному випадку поза законом, але про це краще запитати безпосередньо у мера Хотина.

Міського голову Хотина Миколу ПАЛАМАРЯ на робочому місці ми не застали. Мер був у відрядженні, тож спілкуватися довелося з його заступником Василем Боднаром.

– Дозволи на розміщення кіосків надавав виконком Хотинської міської ради. Коли пройти 30 м і вийти на площу, можна і туалет побачити. Справа в тому, що ми не знаємо, де ж межі комплексу музею-заповідника. Історико-архітектурного плану фортеці немає, відповідно й межі не визначені.

Крім того, в законі чітко не прописано, на якій відстані дозволено встановлювати МАФ. Існують лише різні рекомендації. Згідно з одними, кіоски мають бути на відстані подвійної висоти об’єкта. Висота стін фортеці – 4 м, кіоски відсунуто на 8. Тобто рішення прокуратури ми виконали.

Інші рекомендації, датовані ще 1968-м роком, кажуть, що треба відступати 50 м, але від чого їх міряти – невідомо. Крім того, власне, це не ларки, а палатки, а їм дозволено торгувати лише у літній період. Тож узимку їх не буде.

Що ж до скотобійні, то тут заковика у тому, що це приватна власність. Ми не можемо її ліквідувати. Хотинська СЕС кілька разів припиняла роботу скотобійні за порушення санітарних норм, але усі їхні приписи підприємець виконує і далі працює.

Ще 2007-го рішенням сесії міської ради замість нинішніх 29 га підприємцеві виділили сотку та ще плюс 35 га у промисловій зоні, аби перенести туди бійню. Протягом 2008-го підприємець мав подати до виконкому всі папери, але він нічого не робить. Каже, що хоче продати скотобойню і переїхати аж на Закарпаття, але просить надто багато і покупців поки не знайшов.

Журналіст так і не знайшла винних у тому, що стіни фортеці залиті сечею і смердять. Типове ходіння замкненим колом і позиція «моя хата з краю» доводять область до ситуації, коли гості до хати вже не заходять. Тож рекомендація для туристів: екіпіруйтеся у протигаз та памперс, або носіть із собою нічний горщик.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис До Хотина – з памперсом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оперативна інформація про стан систем життєзабезпечення Чернівців 24 лютого

На 08.00 частота струму в електромережах – 50Гц. Запас води в резервуарах ДКП «Чернівціводоканал» – 37187 м3.

Станом на 08.00 на контролі перебуває виконання 11 одиночних заяв мешканців щодо усунення пошкоджень у мережах 0,4 кВ.

Всі водозабори працюють у нормальному режимі.

Призупинено водопостачання будинку на вул.Барбюса,15, де тривають роботи із ліквідації витоку та заміни вводу. Підвіз води мешканцям будинку забезпечує автоцистерна водоканалу.

Тривають робот из ліквідації скритого витоку на вул. Буковинській, 11-13, який призвів до підтоплення підвальних приміщень обласної лікарні. Для відкачки води було задіяно усі спецзасоби водоканалу та залучено спецтехніку і працівників ГУ МНС.

Як повідомив головний інженер ДКП «Чернівціводоканал» Володимир Ботнарь, роботи з виявлення та ліквідації витоку ускладнені тим, що ушкодження мережі сталося у місці проходження трьох високовольтних кабелів, що створювало небезпеку їх пошкодження. У зв’язку з цим ремонтні роботи у нічний час довелося призупинити. 24 лютого зранку було сформовано спільні ремонтні бригади працівників водоканалу і енергетиків, отримано схеми кабельних ліній, розпочато усунення витоку в мережі та його наслідків. Одночасно впродовж доби тривали роботи з відкачки води та недопущення подальшого підтопалення підвальних приміщень обласної лівкарні.

Водопостачання прилеглих до місця аварії будинків здійснюється з пониженим тиском. Підвіз води мешканцям забезпечує автоцистерна водоканалу.

Середній тиск газу на ГРП міста станом на 07.30 – 0,9 кг/см2 . Усі котельні міста працюватимуть в нормальному режимі.

У зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт сьогодні з 09.00 буде частково припинено газопостачання мікрорайонів Гарячий Уран, Стара Жучка та прилеглих до них вулиць. Відновлення газопостачання відбудеться без додаткового попередження. Чернівецька філія «Укргазмережі» просить мешканців зазначених мікрорайонів перекрити крани на газових приладах та газопроводах, бути обережними під час пуску газу.

Проїзд дорогами міста забезпечено. На чергуванні перебувають 16 працівників та 14 одиниць спецтехніки. За минулу добу виконано 3 рейси, використано 9 кубометрів піщано-сольової суміші.

На маршрутах працює 76 тролейбусів.

За даними обласного центру гідрометеорології, станом на 07.30 у Чернівцях вітер південно-східний 2 м/с, температура повітря -7ºС, відносна вологість 97%, атмосферний тиск 731 мм. рт. ст., рівень радіації 12 мкР/год, рівень води у р. Прут – 65 (-3) см, туман , видимість 200-500 м, на дорогах ожеледиця. Удень мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер південно-східний 5-10 м/с, вночі – 6 -11ºС морозу.

Запис Тривають аварійні роботи в Чернівецькій обласній лікарні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні вранці працівники МНС отримали повідомлення про підтоплення підвальних приміщень обласної клінічної лікарні, що у Чернівцях по вул. Буковинській. За словами головного лікаря медустанови Володимира Ушакова, вода в підвали двох корпусів лікарні почала прибувати ще з суботи.

– У п’ятницю ввечері на вулиці Буковинській текла вода, а вже в суботу, коли приїхав «Водоканал» та розкопав вулицю, вода почала прибувати у наші підвали. Важко сказати, чи це каналізаційні води, чи водопровідна вода. Затопило відділення і кафедру патанатомії та відділення пульмонології. Дуже вдячний працівникам МНС за те, що вони вже відкачали більшу частину води з підвалів лікарні, – сказав В.Ушаков.

Водою залито електричне обладнання у фізіотерапевтичному відділенні та в соляних шахтах обласної лікарні. Рятувальники відкачували воду з підвальних приміщень лікарні за допомогою двох мотопомп. Якщо зранку рівень води сягав метра, то тепер – менше 20 см. Однак вода поступово прибуває, і саме у цьому полягає основна складність в роботі МНС-ників – сказав начальник СДПЧ-1 Олександр Ткачук.

Бійці МНС працюватимуть над відкачкою води у лікарні впродовж всього дня, поки не відкачають всю воду повністю, – запевнив колектив лікарні Олександр Ткачук.

Центр пропаганди ГУ МНС України в Чернівецькій області

Запис Чернівецьку обласну лікарню затопило спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Українці повертаються?

Кількість буковинців, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зменшилась. Нинішнього року таких 244, а минулого було 488. Найбільше людей назавжди подалося у США (97), Росію (47), Німеччину (19), Іспанію (18), Молдову (17), Білорусь (13) та Ізраїль (12). Кілька чоловік виїхало до Австрії, Канади, Польши, Франції. На постійне проживання в Україну з-за кордону повернулося 146 наших земляків. Процес масового виїзду закінчився?
Виявлено понад 200 незаконних мігрантів. Серед них 7 груп нелегалів з Молдови. Більшість з них видворено за межі України. Іноземці, які в’їжджають за національним паспортом, мають право перебувати в Україні 90 діб. Потім повинні пройти реєстрацію. Такі особи не мають права займатися тут трудовою діяльністю, – повідомив журналістам під час прес-конференції Юрій СНЄЖИН, начальник ВПРФО УМВС України в Чернівецькій області.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Бюджет виконає «Калинка»

Міський бюджет Чернівців за 9 місяців не виконано. Витратили на 3 млн. 785 тис. грн більше, ніж запланували. Усе – через брак коштів, обіцяних з державного бюджету до 600-річчя. Виходити з ситуації вирішили за рахунок підприємців: на 30% підвищили ринковий збір. За три останніх роки інфляція зросла майже на 50%, а плату підприємців за право торгувати не збільшували. Від 1 січня 2009 року максимальна ставка ринкового збору для фізичних осіб – 2,55 грн, для юридичних – 34 грн. Підтримано також ініціативу про перегляд ринкових зборів щорічно та підняття ринкового збору для грального бізнесу в 5 разів.
Ще одне фінансове рішення міськради: Почесним донорам України, які проживають у Чернівцях, будуть виплачувати по 35 грн на часткове відшкодування витрат за проїзд у міському транспорті.

«УПА» воскресає у світлинах

Виставка «УПА – історія нескорених», відкрита 14 жовтня у Художньому музеї, завершується. До неї увійшли понад півтисячі оригінальних фотографій, документи з радянських та німецьких архівних джерел, внутрішні документи Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії. Як повідомив за «круглим столом» Василь ФЕСЮК, помічник начальника Управління СБУ, виставка не була агітаційною, а мала суто пізнавальний характер. Глядачі, а їх прийшло понад 2 тисячі, дивилися, спостерігали і робили висновки з оглянутого матеріалу.
Виставку планують проводити кожного року, щоразу поповнюючи її новими матеріалами та документами. А щоби школярі знали свою історію, електронний варіант експонатів буде переписаний на диски і розповсюджений у школах.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Бац-бац і… зайчик!

Розпочався мисливський сезон. До 28 грудня дозволено полювання на козулю, кабана і оленя. На зайця, лисицю, куницю – від 16.11 до 18.01. Дні полювання – субота і неділя для парнокопитних, для решти – неділя. Мисливець за день полювання може вбити одного зайця. На лисицю норми немає.

ГАЕС затопило…

На Дністровській ГАЕС розпочали програму комплексних випробувань на період затоплення нижнього б’єфа (басейну). Програма складається з кількох етапів, щоб одночасно не піддавати значним тискам води усі споруди ГАЕС. Перший етап затоплення пройшов успішно, показники рівня води відповідають нормі.

Ліс навколо

Під час Європейського тижня лісу учні й працівники місцевих лісгоспів висадили 7 тис. дерев. На території Вашківського лісництва Берегометського ДЛМГ учні Карапчівської та Бабинської ЗОШ посадили 5 тис. сіянців на площі 1 га. Учні Рукшинської школи посадили 2 тис. сіянців на 5 га у Хотинському лісництві.

Митна перебудова

Держмитслужба створює Чернівецьку митницю з місцем розташування в Чернівцях. Зона її діяльності – Чернівці, 7 районів, пункти пропуску через україно-румунський кордон. Нова митниця – правонаступниця Вадул-Сіретської, яку ліквідують 25.12.08.

Усі до каси!

«Теплокомуненерго» визначило, що сукупний борг працівників мерії та райрад за тепло у їхніх власних оселях становить 21 тис. грн, і чиновники зголосилися (!) її сплатити. Працівники Чернівецького тролейбусного управління заборгували 46,5 тис. грн. Вони подали заяви на сплату15 тис. грн у рахунок зарплати, а для сплати решти боргу тролейбусники оформляють безпроцентний кредит у свого підприємства. За аналогічною схемою гасять борги й працівники інших комунальних підприємств та бюджетних установ. Керівники податківців, правоохоронних та контрольних органів проведуть аналогічну роботу з підлеглими.

14 багатодітних родин з Глибоччини невдовзі житимуть у нових будинках

інформує прес-служба ОДА

У Чернівецькій області триває реалізація спільного проекту влади та бізнесу «Зігрій любов’ю дитину». Зокрема, в Глибоцькому районі для 10-ти багатодітних родин зводяться нові будинки, у 4 помешканнях багатодітних сімей проводиться реконструкція та добудова, для 2 родин придбані будинки. Загальна сума, передбачена на будівництво житла для багатодітних родин Глибоччини, складає 2 млн. 615 тис. грн. Кошти надійшли в область у повному обсязі і наразі активно освоюються.
Сім’ї Куренкових та Радуканів уже отримали з рук голови обласної державної адміністрації Володимира Куліша ключі від придбаних владою будинків, у яких перед заселенням проведений ремонт у кімнатах, облаштоване опалення, виконана зовнішня штукатурка будинків. На 10-ти об’єктах у селах Димка, Чагор, Привороки, Сучевени наразі тривають будівельні роботи: зведені перший та другий поверхи, перекритий дах, проводиться опалення, встановлюється сантехніка. Сім’я Василя та Анастасії Чоботарів з села Сучевени, у яких 13 дітей, з нетерпінням чекають на нове помешкання. Поки що великій родині, в якій зовсім недавно народилася двійня, доводиться тулитися в одній кімнатці старенького глинобитного будиночку. У їхньому новому будинку вже зведено два поверхи і тривають роботи з перекриття даху.
Руслан та Олена Шлюк з Димки з десятьма дітьми проживають у… літній кухні, тому для них украй нагально постає питання нового житла. Родина сподівається до початку зими перейти в новий будинок, зведений зусиллями влади та бізнесу.

На часі – облаштування сміттєзвалищ

інформує облрада

Голова обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ підписав розпорядження про використання коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для виконання робіт та послуг, включених до Переліку природоохоронних заходів на 2008 рік.
125 тис. грн виділені як субвенції бюджетам районів на облаштування сміттєзвалищ у двох селах Кельменецького, п’ятьох селах Кіцманського, чотирьох селах Сокирянського районів, у селі Чудей Сторожинецького району, селі Погорілівка Заставнівського району та селі Колінківці Хотинського району. Контроль за виконанням розпорядження покладено на профільні комісії обласної ради та Головне фінансове управління ОДА.

Ініціатива обласної ради підтримана Міністерством

інформує облрада

У відповідь на звернення, прийняте на 21-й сесії обласної ради п’ятого скликання 2 серпня 2008 року, в якому депутати пропонували створити в Карпатському регіоні репрезентативну мережу ефективного науковообґрунтованого і технічно оснащеного геоекологічного моніторингу з метою забезпечення достовірною і вчасною інформацією про стан природних і поселенських систем надійшов лист з Міністерства охорони навколишнього середовища України. В ньому йдеться про створення, в тому числі і в Карпатському регіоні, регіональних систем моніторингу довкілля, пріоритетами функціонування яких є розробка заходів, спрямованих на отримання інформації про стан навколишнього природного середовища, попередження кризових змін екологічного стану довкілля та запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. У проекті Державного бюджету України на 2009 рік передбачено 45 млн. грн. для закупівлі сучасної техніки і технологій для потреб гідрометеорологічної служби, в тому числі трьох метеорологічних радіолокаторів, один з яких планується встановити в Чернівцях. Це значно розширить можливості гідрометеорологічної служби зі своєчасного виявлення та прогнозування дощових опадів, які є домінантним фактором у формуванні швидкоплинних річкових паводків. Заходи з технічного та технологічного переоснащення гідрометеорологічної служби увійшли окремим завданням до проекту Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки та до проекту Схеми комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Дністер, Прут та Сірет.

Холодні батареї:Причому ж діти?

Керівництво сусідньої Львівщини пообіцяло людям дати тепло у квартири, незважаючи на відсутність лімітів на газ. Уже не мерзнуть у своїх помешканнях і кияни. Натомість, як повідомив прес-центр Чернівецької міськради, борг МКП «Чернівцітеплокомуненерго» за газ у розмірі 2,2 млн. грн, який склався на початок нинішнього опалювального сезону, є найменшим серед усіх обласних центрів та міст із населенням до 300 тис. мешканців. Однак через нього НАК «Нафтогаз України» не дає підприємству ліміти на газ для опалення житлового фонду.
На початок жовтня борг чернівчан від 13 млн. грн скоротився до 6,3 млн. грн. Завдяки рейдам по квартирах тільки протягом 3-х днів нинішнього тижня з боржників стягнуто 388 тис.грн. Ліквідовані всі борги бюджетних організацій, установ та інших категорій споживачів, окрім населення. Але це поки що нікого не зігріло. Особливо потерпають малюки у дитячих садочках. Та ситий голодного не розуміє: в мерії тепло.
Вл. інф.

Скандал у шляхетному товаристві

Фонд молодіжного будівництва допомогав з житлом молодим людям. Але не всім…

Фінансові порушення, зафіксовані співробітниками КРУ в Регіональному управлінні Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Чернівецькій області, тягнуть майже на 2,5 млн грн. Бюджетні кошти пішли на молоді сім’ї. Але сім’ї особливі – переважно діти дуже шанованих батьків. Для цього, за словами начальника КРУ в Чернівецькій області Марії МАРИЧ, керівництво фонду приймало завідомо недостовірні довідки про склад сім’ї, майновий стан і необхідність покращення житлових умов. У документах перевірки фонду переважають відомі в області прізвища. Але конкретно не оприлюднили поки що жодного. Наразі першими в черзі на отримання пільгового кредиту перебувають семеро осіб, які не мають права на пільгове кредитування.
Натомість щонайменше п’ять позичальників Фонду отримали квартири значно меншої площі, ніж зазначено у кредитних та інвестиційних договорах, завдяки цьму один із забудовників отримав зайві кошти.
Перевірка так збентежила довірене коло підрядників Фонду, що вони намагалися не допускати працівників КРУ до її проведення і навіть чинили опір.
Матеріали ревізії КРУ передані до Прокуратури області.
Досьє:
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву – спеціалізована фінансова установа, призначена для використання грошей, виділених з державного та місцевих бюджетів, для допомоги молодим сім’ям у будівництві житла.
Кредити Фонду повинні надаватися за дотримання певних умов. Нині в області зареєстровано понад тисячу таких молодих сімей, які мають право скористатися допомогою фондів. Протягом трьох останніх років пільгові кредити отримали 30 молодих сімей та одиноких осіб на загальну суму 5,49 млн грн. Уже збудовано 25 квартир, для 3-х позичальників житло придбане на вторинному ринку.
На сесіях Чернівецької облради двічі порушувалися питання про зловживання у Фонді (директор Чернівецького регіонального управління – Д.Шульга). Депутатську комісію регіональне управління Фонду та його підрядники не пустили у приміщення фонду і жодних документів депутатам не надали.
Міністерство з питань сім’ї, молоді та спорту на звернення Чернівецької ОДА про доцільність перебування п.Шульги на зазначеній посаді, жодним чином не відреагувало.
Вл.інф.

Запис Буковина спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Знайшли винуватих спершу з'явиться на Медіа-Версії.