<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы товари - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/tovari/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/tovari</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Sun, 09 Dec 2018 21:47:41 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.6</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы товари - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/tovari</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Затвердили нові правила маркування продуктів: що зміниться</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/zatverdyly-novi-pravyla-markuvannya-produktiv-shho-zminytsya/47985.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/zatverdyly-novi-pravyla-markuvannya-produktiv-shho-zminytsya/47985.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 09 Dec 2018 21:47:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[алергени]]></category>
		<category><![CDATA[алкоголь]]></category>
		<category><![CDATA[маркування]]></category>
		<category><![CDATA[правила]]></category>
		<category><![CDATA[продукти]]></category>
		<category><![CDATA[термін придатності]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[хліб]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=47985</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; В Україні незабаром запрацюють нові правила маркування продуктів. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроект. На етикетках товарів заборонили писати інформацію, яка може ввести в оману покупця. Наприклад, &#8220;цілющий чай&#8221;, &#8220;молоко, яке укріплює кістки&#8221; чи &#8220;йогурт, який нормалізує травлення&#8221;. Водночас потрібно зазначати на видному місці наявність у товарі інгредієнтів-алергенів, передає&#160;Обозреватель. По-новому зазначатимуть термін придатності продуктів. Для [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/zatverdyly-novi-pravyla-markuvannya-produktiv-shho-zminytsya/47985.html">Затвердили нові правила маркування продуктів: що зміниться</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h1><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-47986" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/873594_1_w_590-396x371.jpg" alt="" width="396" height="371" data-id="47986" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/873594_1_w_590-396x371.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/873594_1_w_590-350x328.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/873594_1_w_590-200x187.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/873594_1_w_590.jpg 590w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></h1>
<div class="mb10 print-hide">
<div class="mt5"><a class="bubble make-comment" href="https://gazeta.ua/articles/economics/_zatverdili-novi-pravila-markuvannya-produktiv-scho-zminitsya/873594#comments">&nbsp;</a></div>
</div>
<section class="article-content clearfix">
<article>В Україні незабаром запрацюють нові правила маркування продуктів. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроект.</p>
<p>На етикетках товарів заборонили писати інформацію, яка може ввести в оману покупця. Наприклад, &#8220;цілющий чай&#8221;, &#8220;молоко, яке укріплює кістки&#8221; чи &#8220;йогурт, який нормалізує травлення&#8221;. Водночас потрібно зазначати на видному місці наявність у товарі інгредієнтів-алергенів, передає&nbsp;<a href="https://www.obozrevatel.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Обозреватель</a>.</p>
<p>По-новому зазначатимуть термін придатності продуктів. Для тих, які швидко псуються, залишать маркування &#8220;використати до&#8221;. Для всіх інших &#8211; &#8220;мінімальний термін придатності&#8221;. Це та дата, після якої продукт все ще можна вживати, але він уже може змінити характеристики.</p>
<p>На винах, лікерах, напоях, які містять понад 10% спирту, хлібобулочних виробах термін придатності не вказуватимуть.</p>
<p>За новими правилами на рибі та м&#8217;ясі зазначатимуть, чи їх розморожували.</p>
<p>За порушення правил передбачені штрафи. Якщо маркування вказане неправильно і це не загрожує здоров&#8217;ю споживача, юридичні особи платитимуть штраф 111,69 тис. грн., ФОПи &#8211; 74,46 тис. грн. Якщо це загрожує здоров&#8217;ю споживача, штраф буде більшим.</p>
</article>
</section>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/zatverdyly-novi-pravyla-markuvannya-produktiv-shho-zminytsya/47985.html">Затвердили нові правила маркування продуктів: що зміниться</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/zatverdyly-novi-pravyla-markuvannya-produktiv-shho-zminytsya/47985.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Що українці найчастіше придбавають в Інтернеті</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/shho-ukrayintsi-najchastishe-prydbavayut-v-interneti/46825.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/shho-ukrayintsi-najchastishe-prydbavayut-v-interneti/46825.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 28 Aug 2018 19:36:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[велосипед]]></category>
		<category><![CDATA[взуття]]></category>
		<category><![CDATA[інтернет]]></category>
		<category><![CDATA[квартира]]></category>
		<category><![CDATA[купити]]></category>
		<category><![CDATA[магазин]]></category>
		<category><![CDATA[одяг]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46825</guid>

					<description><![CDATA[<p>За останні шість місяців українці стали частіше шукати в мережі квартири та будинки, а також вже звичні побутову техніку та одяг. Про це свідчить статистика пошукових запитів користувачів на одному з найбільших сервісів онлайн-оголошень OLX. Згідно з даними аналітиків, найбільше українцям знову потрібні велосипеди &#8211; їх з січня по липень шукали 550 667 разів. До [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/shho-ukrayintsi-najchastishe-prydbavayut-v-interneti/46825.html">Що українці найчастіше придбавають в Інтернеті</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-46826" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/855811_1_w_300-268x395.jpg" alt="" width="268" height="395" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/855811_1_w_300-268x395.jpg 268w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/855811_1_w_300-238x350.jpg 238w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/855811_1_w_300-200x295.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/855811_1_w_300.jpg 300w" sizes="(max-width: 268px) 100vw, 268px" /></p>
<p>За останні шість місяців українці стали частіше шукати в мережі квартири та будинки, а також вже звичні побутову техніку та одяг. Про це свідчить статистика пошукових запитів користувачів на одному з найбільших сервісів онлайн-оголошень OLX.</p>
<p>Згідно з даними аналітиків, найбільше українцям знову потрібні велосипеди &#8211; їх з січня по липень шукали 550 667 разів. До речі, саме двоколісний друг з 2014 року є беззмінним лідером і не залишає перших позицій рейтингу. Також, як показує статистика, все більше українців цікавляться придбанням житла та його облаштуванням.</p>
<p>&#8220;У рейтингу &#8220;квартира&#8221; за рік перескочила з 10-го на 3-тє місце, а &#8220;будинок&#8221; вперше потрапив в десятку лідерів. Вперше там же виявився і &#8220;холодильник&#8221;. А запит &#8220;диван&#8221; обігнав бюджетний &#8220;планшет Jeka JK&#8221; і &#8220;мотоблок&#8221;, перемістившись на другу позицію&#8221;, &#8211; кажуть аналітики сервісу.</p>
<p>За даними компанії EVO, за перші півроку 2018-го на її онлайн-маркетах Prom.ua, Bigl.ua, Shafa.ua, Crafta.ua українці витратили 10 млрд грн. Відповідно зросла і кількість покупок: за перші 6 місяців українці зробили 11,2 млн замовлень, що на 47% більше, ніж роком раніше.</p>
<p id="mce_0">Що стосується трендів, то аналітики маркетів відзначають зростання попиту на товари щоденного споживання (одяг і взуття, техніка і електроніка, косметика), вибір хендмейд як подарунків і зростання масштабів усвідомленого споживання (продаж і купівля старих речей).</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/shho-ukrayintsi-najchastishe-prydbavayut-v-interneti/46825.html">Що українці найчастіше придбавають в Інтернеті</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/shho-ukrayintsi-najchastishe-prydbavayut-v-interneti/46825.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Українці масово скаржаться на обман в інтернет-магазинах</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayintsi-masovo-skarzhatsya-na-obman-v-internet-magazynah/45081.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayintsi-masovo-skarzhatsya-na-obman-v-internet-magazynah/45081.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 02 Apr 2018 19:07:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[інтернет]]></category>
		<category><![CDATA[магазин]]></category>
		<category><![CDATA[обман]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[шахрайство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45081</guid>

					<description><![CDATA[<p>В Україні за минулий рік зросла кількість скарг на інтернет-магазини. 2013-го вони становили 3,2% від загальної кількості всіх скарг. 2016 року &#8211; 4,8%. 2017-го скарг на інтернет-магазини зафіксували 6,5% від кількості усіх скарг. За даними Держспоживчслужби, дослідили 60 українських інтернет-магазинів з продажу техніки, одягу та парфумерії. Готовність видавати фіскальний чек задекларували 25% онлайн продавців. Це [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayintsi-masovo-skarzhatsya-na-obman-v-internet-magazynah/45081.html">Українці масово скаржаться на обман в інтернет-магазинах</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white;"><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45082" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/onlajn-torgovlya-ynternet-magazyn-258068-396x395.jpg" alt="" width="396" height="395" data-id="45082" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/onlajn-torgovlya-ynternet-magazyn-258068-396x395.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/onlajn-torgovlya-ynternet-magazyn-258068-180x180.jpg 180w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/onlajn-torgovlya-ynternet-magazyn-258068-350x350.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/onlajn-torgovlya-ynternet-magazyn-258068-200x200.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/onlajn-torgovlya-ynternet-magazyn-258068.jpg 600w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white;"><span style="font-size: 16px; font-family: Arial, sans-serif; color: black;">В Україні за минулий рік зросла кількість скарг на інтернет-магазини. 2013-го вони становили 3,2% від загальної кількості всіх скарг. 2016 року &#8211; 4,8%. 2017-го скарг на інтернет-магазини зафіксували 6,5% від кількості усіх скарг.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white;"><span style="font-size: 16px; font-family: Arial, sans-serif; color: black;">За даними Держспоживчслужби, дослідили 60 українських інтернет-магазинів з продажу техніки, одягу та парфумерії. Готовність видавати фіскальний чек задекларували 25% онлайн продавців. Це лише на 3% більше показників минулого року. Тоді норми про обов&#8217;язковість фіскального чека ще не було. Крім того, 65% інтернет-магазинів не вказали суб&#8217;єкта підприємницької діяльності. 75% не готові видавати обов&#8217;язковий фіскальний чек на техніку з гарантійним талоном, пише&nbsp;<a href="https://ubr.ua/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><span style="color: #0658a5;">ubr.ua</span></a>.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white;"><span style="font-size: 16px; font-family: Arial, sans-serif; color: black;">Водночас перевірки інтернет-магазинів одягу показали, що характеристики товару були відсутні у 70% установ. Зокрема не було інформації про дані країни-виробника.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; background: white;"><span style="font-size: 16px; font-family: Arial, sans-serif; color: black;">Більше третини сайтів служба не змогла оцінити. Ніхто не відповідав на дзвінки.</span></p>
<p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt;"><span style="font-size: 16px;"><i><span style="font-family: Arial, sans-serif; color: black;">У 2016-2017 роках кількість постраждалих і злочинів у сфері інтернет-торгівлі зросла на 40%. 2016-го зафіксували майже 15,8 тис. звернень про інтернет-шахрайство. На жовтень 2017 року їхня кількість перевищила 18,7 тис.</span></i></span></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayintsi-masovo-skarzhatsya-na-obman-v-internet-magazynah/45081.html">Українці масово скаржаться на обман в інтернет-магазинах</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayintsi-masovo-skarzhatsya-na-obman-v-internet-magazynah/45081.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Український споживач потерпає від завищених цін і простроченого товару</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayinskyj-spozhyvach-poterpaye-vid-zavyshhenyh-tsin-prostrochenogo-tovaru/44824.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayinskyj-spozhyvach-poterpaye-vid-zavyshhenyh-tsin-prostrochenogo-tovaru/44824.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 16 Mar 2018 15:42:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[брак]]></category>
		<category><![CDATA[Доступні ліки]]></category>
		<category><![CDATA[продукти]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[якість]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44824</guid>

					<description><![CDATA[<p>За моніторингом Держспоживслужби, найчастіше ( у 67% випадків) український споживач скаржиться сьогодні на послуги ЖКГ й погану якість непродовольчих товарів. У супермаркетах вже не дивуємось, знаходячи упаковки харчів із простроченими датами. Придбані в інтернеті речі приходять іншого кольору, розміру й фасону, а в магазинах цілком спокійно можуть нахамити. Найбільше порушення – відсутність інформації про товар [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayinskyj-spozhyvach-poterpaye-vid-zavyshhenyh-tsin-prostrochenogo-tovaru/44824.html">Український споживач потерпає від завищених цін і простроченого товару</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-44825" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/811c980e35f86f81.jpg" alt="" width="240" height="180" data-id="44825" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/811c980e35f86f81.jpg 240w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/811c980e35f86f81-200x150.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 240px) 100vw, 240px" /></p>
<p>За моніторингом <strong>Держспоживслужби</strong>, найчастіше ( у 67% випадків) український споживач скаржиться сьогодні на послуги ЖКГ й погану якість непродовольчих товарів. У супермаркетах вже не дивуємось, знаходячи упаковки харчів із простроченими датами. Придбані в інтернеті речі приходять іншого кольору, розміру й фасону, а в магазинах цілком спокійно можуть нахамити.</p>
<p>Найбільше порушення – відсутність інформації про товар (75%) і реалізація простроченої продукції (17%). Найбільше скарг споживачів задоволено в торгівлі харчами (42,8%), трохи менше – у торгівлі непродовольчими товарами.</p>
<p>Зі 177 перевірених українських АЗС порушення зафіксовані в 61% випадків.</p>
<p>Під час проведення в Україні моніторингу державних регульованих цін на ліки у рамках програми «Доступні ліки» виявлено завищення цін на загальну суму 1,2 млн грн.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayinskyj-spozhyvach-poterpaye-vid-zavyshhenyh-tsin-prostrochenogo-tovaru/44824.html">Український споживач потерпає від завищених цін і простроченого товару</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/ukrayinskyj-spozhyvach-poterpaye-vid-zavyshhenyh-tsin-prostrochenogo-tovaru/44824.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Що змінилося у митних правилах ввезення товарів з-за кордону і скільки мита доведеться платити</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/shho-zminylosya-u-mytnyh-pravylah-vvezennya-tovariv-z-za-kordonu-skilky-myta-dovedetsya-platyty/43939.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/shho-zminylosya-u-mytnyh-pravylah-vvezennya-tovariv-z-za-kordonu-skilky-myta-dovedetsya-platyty/43939.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 15 Jan 2018 08:05:44 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[ввезення товару]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт]]></category>
		<category><![CDATA[кордон]]></category>
		<category><![CDATA[митниця]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=43939</guid>

					<description><![CDATA[<p>Від початку року мешканці українського прикордоння вже двічі блокували пункти пропуску до Польщі і погрожують зробити це втретє і надовго. Причина – зміни у правилах ввезення товарів в Україну. Що ж змінилося і як тепер поводитися на кордоні? Тепер окрім обмеження у вартості ввезенного товару, яке існувало і раніше, запровадили ще й часові умови –&#160;щоб [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/shho-zminylosya-u-mytnyh-pravylah-vvezennya-tovariv-z-za-kordonu-skilky-myta-dovedetsya-platyty/43939.html">Що змінилося у митних правилах ввезення товарів з-за кордону і скільки мита доведеться платити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-43940" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/1515607756_bez-nazvaniia-1.jpg" alt="" width="278" height="181" data-id="43940" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/1515607756_bez-nazvaniia-1.jpg 278w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/1515607756_bez-nazvaniia-1-200x130.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 278px) 100vw, 278px" /></p>
<p>Від початку року мешканці українського прикордоння вже двічі блокували пункти пропуску до Польщі і погрожують зробити це втретє і надовго. Причина – зміни у правилах ввезення товарів в Україну.</p>
<p><strong>Що ж змінилося і як тепер поводитися на кордоні?</strong></p>
<p>Тепер окрім обмеження у вартості ввезенного товару, яке існувало і раніше, запровадили ще й часові умови –<strong>&nbsp;</strong><strong>щоб безмитно провезти в Україну товар на суму до 500 євро</strong>, між виїздом з України і поверненням має пройти не менше 24 годин, а повторно виїхати за кордон можна не раніше, ніж через 72 годити (три доби) після часу в&#8217;їзду в Україну.</p>
<p>Якщо ви дотримуєтесь цих умов (а також ваги ввезеного до 50 кг), можете ввезти товар вартістю до 500 євро без сплати жодних додаткових мит. Якщо ж порушена хоч одна з цих умов (24 години, 72 години, 50 кг) – межа безмитного ввезення знижується до 50 євро. За перевищення цієї вартості доведеться окремо доплатити.</p>
<p>До речі, ці зміни стосуються лише автомобільних, пішохідних і залізничних переходів. Якщо ви перетинаєте кордон літаком, то як і раніше можете скористатися безмитним ввезенням товарів на суму до 1000 євро.</p>
<p><strong>Я часто їжджу закуповуватися, як тепер поводитись?</strong></p>
<p>По суті, у вас залишається дві опції.</p>
<p><strong><em>Варіант перший, який дозволяє завозити більше</em></strong>: їздити не частіше, ніж раз у три дні, і перебувати на території Польщі (Угорщини, Румунії, Словаччини, Білорусі і т. д.) не менше доби (доведеться десь заночувати). У такому випадку ви можете провезти в Україну товарів на 500 євро без сплати податків.</p>
<p><strong><em>Варіант другий, гірший</em></strong>: ви можете їздити закордон хоч кілька разів на день і повертатись коли заманеться, але у такому випадку без сплати податків можна провезти товарів лише на 50 євро за раз.</p>
<p>Якщо ви їдете скуповуватися сім&#8217;єю, то все це розраховується на кожну людину окремо. Тобто дві людини можуть провезти без оподаткування товарів на 1000 євро, три – на 1500 євро і так далі.</p>
<p><strong>Що буде, якщо я не вкладаюсь в ці норми?</strong></p>
<p>Якщо ви порушили одну з трьох вимог (везете більше 50 кг, за кордоном були менше 24 годин або в&#8217;їжджали в Україну кілька разів за 72 години), тоді доведеться доплатити мито і податок з вартості, що перевищує 50 євро. Якщо ж ви дотримались умов перетину кордону, але вартість перевищила 500 євро, то мито і податок треба сплатити з суми, що перевищує 500 євро.</p>
<p>У кожному з цих випадків доведеться заплатити українській митниці 30% від додаткової вартості – 10% мито і 20% ПДВ.</p>
<p><strong>Є варіанти, щоб зменшити ці витрати?</strong></p>
<p>Корисно скуповуватися у магазинах, в яких можна оформити tax free: згідно з законодавством ЄС, якщо придбаний на території Євросоюзу товар був вивезений за межі ЄС, то покупець має право на повернення податку на додану вартість. Як правило, у магазинах є окремі оголошення про те, що там доступна така послуга.</p>
<p>На більшість товарів у Польщі діє ставка tax free у 23% (техніка, будівельні матеріали, одяг, парфуми, спорттовари, дитячі товари, алкоголь), хоча на багато фруктів діє ставка у 8%, а на інші продукти і книги – 5%. Оформлення tax free діє на покупки сумарним чеком від 200 злотих (трішки менше 50 євро). Тобто оформивши цей документ, ви можете повернути собі до 23% від вартості товарів.</p>
<p><strong>А звідки митники дізнаються, на яку суму я везу товарів?</strong></p>
<p>Для уникнення проблем, краще мати при собі чеки. Якщо їх немає, тоді на митниці оцінюють вартість товарів за спеціальними каталогами. Але краще таки мати чеки.</p>
<p><strong>Нащо взагалі змінили ці правила?</strong></p>
<p>Головна причина – боротьба з контрабандою «човників». У ДФС вважають, що запровадивши норму про перебування закордоном не менше 24 годин, «човниковий» бізнес просто втратить сенс. Як наслідок – на кордоні зникнуть черги. І, зважаючи на&nbsp;<a href="https://zaxid.net/chomu_chovnikiblokuyut_kordon_n1446182">реакцію</a> активістів з прикордонних районів, «човники» ще не придумали, як все це обходити.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/shho-zminylosya-u-mytnyh-pravylah-vvezennya-tovariv-z-za-kordonu-skilky-myta-dovedetsya-platyty/43939.html">Що змінилося у митних правилах ввезення товарів з-за кордону і скільки мита доведеться платити</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/shho-zminylosya-u-mytnyh-pravylah-vvezennya-tovariv-z-za-kordonu-skilky-myta-dovedetsya-platyty/43939.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Для кого ціни зростають швидше – для бідних чи багатих?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/dlya-kogo-tsiny-zrostayut-shvydshe-dlya-bidnyh-chy-bagatyh/43919.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/dlya-kogo-tsiny-zrostayut-shvydshe-dlya-bidnyh-chy-bagatyh/43919.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 14 Jan 2018 10:55:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[інфляція]]></category>
		<category><![CDATA[продукти]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=43919</guid>

					<description><![CDATA[<p>Це з’ясовували за власною методикою журналісти «VoxUkraine». Вони хотіли отримати відповідь на просте запитання, яке досі практично не ставилося: для кого інфляція в Україні вища – для бідних чи багатих. З розмови у продовольчому магазині: – Ми незабаром ходитимемо до магазинів як до музеїв: подивитися на ковбасу… &#160; За повідомленнями Держстату, річна споживча інфляція за [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/dlya-kogo-tsiny-zrostayut-shvydshe-dlya-bidnyh-chy-bagatyh/43919.html">Для кого ціни зростають швидше – для бідних чи багатих?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><em>Це з’ясовували за власною методикою журналісти «</em></strong><strong><em>VoxUkraine</em></strong><strong><em>». Вони хотіли отримати відповідь на просте запитання, яке досі практично не ставилося: для кого інфляція в Україні вища – для бідних чи багатих</em></strong>.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-43920" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/img_2871-396x297.jpg" alt="" width="396" height="297" data-id="43920" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/img_2871-396x297.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/img_2871-800x600.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/img_2871-350x263.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/img_2871-200x150.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/01/img_2871.jpg 1024w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><strong>З розмови у продовольчому магазині: – Ми незабаром ходитимемо до магазинів як до музеїв: подивитися на ковбасу…</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>За повідомленнями Держстату, річна споживча інфляція за період від вересня 2016-го до вересня 2017-го склала 16, 4%, а тільки продовольча інфляція за цей же період склала 18,8%. Та навіть за правдивості наведених чисел велика кількість різних показників не дає суспільству повного розуміння, чим вони відрізняються, що створює певний люфт для маніпуляцій. До слова, журналісти «VoxUkraine» у січні 2017-го перевірили 4 висловлювання політиків на тему інфляції – і правдивих серед них не виявили, бо це була брехня, маніпуляція або перебільшення.</p>
<p>На відміну від Держстату, який подає рівень інфляції за періоди від місяця до року, у «VoxUkraine» поставили собі завдання відстежити, як змінюються ціни протягом місяця. Й, може, найголовніше: Держстат вимірює показник інфляції для середньостатистичного українця, а це мало що говорить про те, як змінюється вартість життя для бідних чи більш заможних верств населення.</p>
<p>Результати дослідження показують, що за 4 місяці експерименту від 10 червня до 10 жовтня зміна цін на продовольчі товари була відчутнішою для бідних верств населення, ніж для заможних, чи для України в середньому. Бо продовольча інфляція для бідної групи населення на 5,95% була вища, ніж аналогічний показник заможної групи.</p>
<p>Найбільше вдарило по бідних зростання цін на свинину й ковбаси: свинина вдарила уп’ятеро сильніше, ніж по заможних, щодо ковбаси різниця зафіксована&nbsp; на рівні удвічі.</p>
<p>Зворотня картина виникає лише при порівнянні цін на торти, які подорожчали на 122%, але, за структурою харчування, на бідних інфляційний вплив був 32%, а на більш заможних – у 54%. Грубо кажучи, заможні споживають більше тортів, ніж бідні!</p>
<p>Щоби показовіше було: за місяць 100 гривень, призначених на продукти, втрачали від 1 грн 13 коп до 1 грн 25 коп. А пенсія у 1700 грн щомісяця дешевшала на 20 грн.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/dlya-kogo-tsiny-zrostayut-shvydshe-dlya-bidnyh-chy-bagatyh/43919.html">Для кого ціни зростають швидше – для бідних чи багатих?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/dlya-kogo-tsiny-zrostayut-shvydshe-dlya-bidnyh-chy-bagatyh/43919.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Світ полюбляє буковинські товари</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/svit-polyublyaye-bukovinski-tovari/30528.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/svit-polyublyaye-bukovinski-tovari/30528.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 28 Aug 2014 07:55:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Світ]]></category>
		<category><![CDATA[сукні]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=30528</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чернівецькі товари експортують до 42 країн світу. Впродовж цього року чернівецькі бізнес­мени експортували товарів більш, ніж на 300 млн. грн., передає інформаційно-комунікаційний відділ ДПІ у м. Чернівцях. Зокрема, до країн ЄС найчастіше експортуються лісоматеріали та де­ревообробна продукція, верхній чоловічий одяг та жіноча білизна, сигналізаційні та електронні прилади. У країни СНД відправляють продукцію машинобудування та деревообробки, [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/svit-polyublyaye-bukovinski-tovari/30528.html">Світ полюбляє буковинські товари</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://versii.cv.ua/svit/svit-polyublyaye-bukovinski-tovari/30528.html/attachment/7cda201c796e1810" rel="attachment wp-att-30529"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-thumbnail wp-image-30529 alignleft" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2014/08/7cda201c796e1810-250x158.jpg" alt="7cda201c796e1810" width="250" height="158" /></a></p>
<p>Чернівецькі товари експортують до 42 країн світу. Впродовж цього року чернівецькі бізнес­мени експортували товарів більш, ніж на 300 млн. грн., передає інформаційно-комунікаційний відділ ДПІ у м. Чернівцях. Зокрема, до країн ЄС найчастіше експортуються лісоматеріали та де­ревообробна продукція, верхній чоловічий одяг та жіноча білизна, сигналізаційні та електронні прилади. У країни СНД відправляють продукцію машинобудування та деревообробки, сигналі­заційні та сповіщувальні пристрої, засоби гігієни, ковдри тощо. Чернівецькі термоелектричні модулі користуються попитом у Ізраїлі та Америці, гумові калоші – в Афганістані. До США також експорту­ють ліки, лікарські рослини, господарське мило та віники для лазні. А чернівецькі весільні сукні знаходять своїх покупців у Південній Африці та Австралії.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/svit-polyublyaye-bukovinski-tovari/30528.html">Світ полюбляє буковинські товари</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/svit-polyublyaye-bukovinski-tovari/30528.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чи їстимемо екологічно безпечні продукти?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/chi-yistimemo-ekologichno-bezpechni-produkti/28604.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/chi-yistimemo-ekologichno-bezpechni-produkti/28604.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 16 May 2014 08:23:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Європейський союз]]></category>
		<category><![CDATA[здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[продукти]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[транскордонне співробітництво]]></category>
		<category><![CDATA[харчування]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=28604</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чи безпечні для здоров’я  людини сучасні продукти харчування, якщо вони сертифіковані в Україні та відповідають стандартам Європейського Союзу?  Які  можливі шляхи  ознайомлення пересічного громадянина з правилами вибору екологічно безпечного продукту харчування?  Як можна захистити права покупця, якщо товар виявився неякісним?  Чи є на ринку екологічно безпечні продукти? &#160; Ці та інші проблеми обговорювалися у м. [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chi-yistimemo-ekologichno-bezpechni-produkti/28604.html">Чи їстимемо екологічно безпечні продукти?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Чи безпечні для здоров’я  людини сучасні продукти харчування, якщо вони сертифіковані в Україні та відповідають стандартам Європейського Союзу?  Які  можливі шляхи  ознайомлення пересічного громадянина з правилами вибору екологічно безпечного продукту харчування?  Як можна захистити права покупця, якщо товар виявився неякісним?  Чи є на ринку екологічно безпечні продукти?</strong></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/chi-yistimemo-ekologichno-bezpechni-produkti/28604.html/attachment/veget_3" rel="attachment wp-att-28606"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-28606" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2014/05/veget_3.png" alt="veget_3" width="500" height="135" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Ці та інші проблеми обговорювалися у м. Ясси (Румунія) на семінарі-тренінгу учасників проекту «Доступ до інформації про екологічно чисті продукти в транскордонному регіоні» в рамках Спільної операційної програми  «Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013». Делегацію від Чернівецької області очолювали виконавчий  директор Буковинського центру реконструкції і розвитку Ярослав Кирпушко і менеджер проекту Катерина Владійчук. Основні заходи у Яссах організували працівники Науково-інформаційної фундації «Румунський винахідницький інститут – IRIS» та «Г. Асахі» технічного університету.</p>
<p>Професор-хімік з Чернівців Ярема Тевтуль (Україна) детально проаналізував вплив домішок у продуктах харчування на здоров’я  людини. Переважно він розглянув  асортимент дитячого харчування. Бо молодий організм менш пристосований до протидії різноманітним емульгаторам, стабілізаторам, антиоксидантам, барвникам тощо. – І хоча перелічені групи речовин і дозволені до використання, ніхто точно не знає, як вони вплинуть на організм людини, а прикладів їх негативної дії досить багато, – наголосив наш земляк.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/chi-yistimemo-ekologichno-bezpechni-produkti/28604.html/attachment/201310_1383930790" rel="attachment wp-att-28607"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-28607" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2014/05/201310_1383930790.png" alt="201310_1383930790" width="500" height="450" /></a></p>
<p>Рівень обізнаності пересічного громадянина повинен бути таким, щоб він міг сам свідомо обирати якісні продукти харчування. А спонукатимуть до виробництва екологічно безпечної продукції, на думку учасників проекту, будуть як ринкові стосунки, так і самі громадяни. До слова, один із учасників семіару – п. М. Кушнір з Кишинева (Республіка Молдова) поділився досвідом вирощування рослинної сировини й виробництва екологічно безпечних продуктів, значний відсоток яких експортують у країни Європи.</p>
<p>Усі учасники семінару-тренінгу були одностайні в тому, що наслідком транскордонного співробітництва повинен стати широкий доступ громадян до інформації про безпечні продукти і товари. Та все ж таки, мабуть, найголовніше – спочатку розпочати сам випуск таких продуктів у країнах, задіяних у проекті.</p>
<p><strong>Юрій ЯРЕМСЬКИЙ, спеціально для «Версій» з м. Ясси (Румунія)  </strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chi-yistimemo-ekologichno-bezpechni-produkti/28604.html">Чи їстимемо екологічно безпечні продукти?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/chi-yistimemo-ekologichno-bezpechni-produkti/28604.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як правильно обрати банківську картку</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-pravilno-obrati-bankivsku-kartku/26815.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-pravilno-obrati-bankivsku-kartku/26815.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 20 Feb 2014 16:43:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[кредитки]]></category>
		<category><![CDATA[ПІН-код]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[фінанси]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=26815</guid>

					<description><![CDATA[<p>або Хто платить за банкет Кредитні картки уже давно не рідкість і присутні в гаманці майже кожного громадянина, до того ж, не в єдиному екземплярі. Більшість людей називають їх «кредитками», хоча не всі картки по суті є кредитними. Головну різницю між картами можна окреслити фразою з фільму «Іван Васильович змінює професію»: «За чий рахунок банкет?». [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-pravilno-obrati-bankivsku-kartku/26815.html">Як правильно обрати банківську картку</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>або</b><b> Хто платить за банкет</b><b> </b></p>
<p><span style="line-height: 1.5em">Кредитні картки уже давно не рідкість і присутні в гаманці майже кожного громадянина, до того ж, не в єдиному екземплярі. Більшість людей називають їх «кредитками», хоча не всі картки по суті є кредитними. Головну різницю між картами можна окреслити фразою з фільму «Іван Васильович змінює професію»: «За чий рахунок банкет?». Так от, вид карти залежить від того, за чий рахунок – банку чи отримувача картки – виконуються розрахунки.</span></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/yak-pravilno-obrati-bankivsku-kartku/26815.html/attachment/7e6cd98c2aba6664b008514f4d8f97ed" rel="attachment wp-att-26816"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-26816" alt="7e6cd98c2aba6664b008514f4d8f97ed" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2014/02/7e6cd98c2aba6664b008514f4d8f97ed.jpg" width="500" height="289" /></a></p>
<p><b>Гуляй на свої!</b></p>
<p>Більшість карт, які випускаються вітчизняними банками, належать до дебетових. Їх застосовують для розпорядження власними коштами, які перебувають на розрахунковому рахунку в банку. Але клієнту дозволяється виконувати операції лише в межах залишку на рахунку. При цьому може бути встановлений ліміт або незменшувальний залишок грошових коштів на рахунку, по досягненню якого у проведенні операції з використанням пластикової картки буде відмовлено.</p>
<p>На залишок коштів на рахунку нараховується невеличкий відсоток, як при звичайному банківському вкладі до запитання.</p>
<p><b>Позичай… до зарплати</b></p>
<p>Овердрафтна картка – це дещо вдосконалена дебетова карта. Вона дозволяє здійснювати платежі за рахунок власних коштів, а в разі їхньої недостатності чи відсутності – за рахунок кредиту, в межах обумовленого ліміту. Таким чином, на карті може бути як позитивний, так і негативний залишок.</p>
<p>У першу чергу використовуються власні кошти отримувача, і лише після того, як власні «запаси» вичерпані, банк починає кредитувати клієнта.</p>
<p>Овердрафтні картки найчастіше прив’язують до рахунків, відкритих у рамках зарплатних проектів. У такому випадку виданий кредит повністю погашається при перерахуванні зарплати. Клієнту не треба спеціально відвідувати банк для внесення коштів на рахунок, а банк буде впевнений у тому, що виданий кредит обов’язково погаситься.</p>
<p><b>Живи в борг!</b></p>
<p>Власне кредитна картка дозволяє здійснювати розрахунки за рахунок коштів банку в межах установленого ліміту. Тобто, це кредит у чистому вигляді.</p>
<p>Банк оцінює платоспроможність позичальника і визначає суму, в межах якої він може його кредитувати.</p>
<p>На відміну від звичайного кредиту, сума коштів видається позичальникові не відразу, а в міру виникнення потреби. Схема така: скористався кредитною карткою, утворилася заборгованість, на суму якої нараховується відсоток. Поповнив картковий рахунок, заборгованість погасилася, а кредитна лінія відновилася. Знову можна користуватися кредиткою і витрачати кошти банку.</p>
<p>Від овердрафної карти кредитка відрізняється тим, що не передбачає наявності позитивного залишку. Навіть у тому випадку, якщо клієнт вніс на погашення кредиту суму, що перевищує заборгованість, надлишок буде враховуватися на спеціальному рахунку. І використовується на погашення кредиту тільки після виникнення нової заборгованості. Причому відбувається це не відразу після виникнення нового боргу, а в обумовлений договором строк (наступного дня, певного числа місяця тощо).</p>
<p>Приміром, кредитний ліміт становить 1000 грн., заборгованість – 600 грн. Якщо позичальник внесе на картку 800 грн., він не зможе з її допомогою оплатити покупку в 1200 грн. (1000 грн. кредит + 200 грн. переплата). Максимальна сума операції в будь-якому випадку буде становити 1000 грн. – установлена сума кредитного ліміту.</p>
<p>Таким чином, «кредитка» – це банківська картка, що дозволяє отримувати кредит. Якщо такої можливості картка не надає, називати її «кредиткою» можна тільки з необізнаності.</p>
<p><b>Яку карту обрати?</b></p>
<p>Потенційному користувачу спочатку слід визначитися, де він буде користуватися кредитною карткою – у своїй країні чи за кордоном, а якщо за кордоном, то де саме.</p>
<p>Адже доведеться враховувати конвертацію валюти, попри те, що отримати кошти з кредитної картки можна мало не в усіх країнах світу. Інколи конвертація валюти може обійтися власнику картки дорого.</p>
<p>Більш вигідним буде відкриття карткового рахунку у валюті країни, до якої ви плануєте навідатися.</p>
<p>Якщо користуватися карткою «Visa», можуть виникнути деякі труднощі, адже відкривши рахунок у валюті своєї держави, для поїздки за кордон доведеться конвертувати валюту спочатку в долари США, а потім уже в євро. Це потягне чималі витрати, отже така карта невигідна для тих, хто часто подорожує Європою.</p>
<p>Для європейських країн підійде картка «MasterCard», рахунок на якій можна відкривати відразу в євро. Таку картку можна відкрити як основну або як додаткову – для розрахунків тільки за кордоном.</p>
<p><b>Як користуватися кредитною картою, щоб</b><b>и</b><b> менше платити?</b></p>
<p>Аби не потрапити на гачок і не бути введеним в оману стосовно умов використання кредитки, уважно вивчіть договір і поставте всі питання, що стосуються позикових коштів: <b>про нарахування відсотків, про вартість річного обслуговування, комісії за переведення в готівку і поповнення. Іноді в договорі є пункт про нарахування штрафу за невикористання кредитних коштів</b>.</p>
<p>Аналізуйте витрати по кредитці, підключивши інтернет-банкінг. Міні-виписка не завжди містить повний звіт по транзакціях і часто вона не безкоштовна. Постійно контролюйте рух коштів на рахунку. Використовуйте кредитні кошти тільки в крайньому випадку, а овердрафт – у дати, найбільш наближені до дати зарплати.</p>
<p>Вносьте платежі не пізніше дати, встановленої в договорі, щоб уникнути штрафу за прострочення або перевищення ліміту і не зіпсувати власну кредитну історію. При невиконанні умов банк може знизити ліміт коштів, який у певних випадках може бути вибраний клієнтом самостійно за довірою банку.</p>
<p>Правильно закривайте кредитний рахунок. Спочатку отримайте інформацію про заборгованість, погасіть борг, якщо він є, здайте карту до банківського відділення і заповніть бланк заяви про закриття рахунку. Банк повинен підтвердити відсутність заборгованості документально, роблячи розріз уздовж магнітної смуги картки одночасно з видачею довідки. Від дня звернення до банку і до закриття рахунку проходить 45 днів.</p>
<p>Не слід забувати про автоматичний перевипуск: клієнт впевнений, що по закінченню терміну дії карта стає непридатною, і таким чином, відносини з банком припиняються, в той час як банк перевипустив картку завчасно.</p>
<p>При виборі картки з пільговим періодом може бути встановлена ​​комісія за її місячне обслуговування. Тому, незалежно від використання кредиту, списуватимуться кошти. Пам&#8217;ятайте, що клієнт не зобов&#8217;язаний брати карту як «навантаження» до основних банківських продуктів.</p>
<p><b> </b></p>
<div>
<blockquote><p><b>Ретельно дотримуйтес</b><b>я</b><b> правил безпеки: </b><b></b></p>
<p>1. Не розголошуйте третім особам особисті дані, особливо пін-код.</p>
<p>2. При втраті кредитки поспішіть її заблокувати, щоби той, хто її знайшов, не зміг скористатися нею в своїх цілях.</p></blockquote>
</div>
<blockquote><p>3. Уважно вивчайте сайти, на яких вводите особисту інформацію, бо шахрайські сайти все частіше схожі на оригінальні.</p>
<p>4<b>.</b>Не випускайте карту з уваги при оплаті товарів або послуг, щоб уникнути її підміни. Зберігайте чеки протягом деякого часу.</p></blockquote>
<div>
<blockquote><p>5. Пам&#8217;ятайте, що при втраті пін-коду його відновлення неможливе.</p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<p><b>Підготував Руслан КОЗЛОВ, «Версії», оглядач  з економічних питань</b></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-pravilno-obrati-bankivsku-kartku/26815.html">Як правильно обрати банківську картку</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/yak-pravilno-obrati-bankivsku-kartku/26815.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>ДОМАШНІ ПРОМИСЛИ І РЕМЕСЛА НА БУКОВИНІ</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 11 Jul 2013 12:35:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[мешканці]]></category>
		<category><![CDATA[пекарі]]></category>
		<category><![CDATA[поліція]]></category>
		<category><![CDATA[праця]]></category>
		<category><![CDATA[продукція]]></category>
		<category><![CDATA[ремісники]]></category>
		<category><![CDATA[селяни]]></category>
		<category><![CDATA[товари]]></category>
		<category><![CDATA[хліб]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=22845</guid>

					<description><![CDATA[<p>Відомий краєзнавець і колекціонер, Заслужений майстер народної творчості Іван Назарович Снігур продовжує розповідати про Буковину сторічної давнини. – Наші сучасники звикли купувати одяг, взуття, різноманітне домашнє начиння фабричного виробництва. А сто років тому майже все необхідне в селянському господарстві виготовлялося в ньому ж. І не лише для власного споживання: чимало цих виробів купували навіть городяни. [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html">ДОМАШНІ ПРОМИСЛИ І РЕМЕСЛА НА БУКОВИНІ</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>Відомий краєзнавець і колекціонер, Заслужений майстер народної творчості Іван Назарович Снігур продовжує розповідати про Буковину сторічної давнини.</b></p>
<p><b>– <i>Наші сучасники звикли купувати одяг, взуття, різноманітне домашнє начиння фабричного виробництва. А сто років тому майже все необхідне в селянському господарстві виготовлялося в ньому ж. І не лише для власного споживання: чимало цих виробів купували навіть городяни. Іване Назаровичу,розкажіть, будь ласка, про домашні промисли на Буковині напередодні Першої світової війни&#8230;</i></b></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html/attachment/skanirovanie0002" rel="attachment wp-att-22846"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-22846" alt="сканирование0002" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/07/skanirovanie0002.jpg" width="500" height="352" /></a></p>
<p>– Домашні промисли – це виробництво різноманітних предметів з природного матеріалу у власних господарствах. Їх продавали самі господарі на ринках, або розносили по хатах, чи відразу продавали скупникам.</p>
<p>У багатьох домівках господині ткали на примітивних ткацьких верстатах, які називалися «кросна». А виготовляли кросна у Ленківцях, Реваківцях, Вилавчому, Берегометі, Руському Банилові, Раранчі (сучасні Рідківці), Вікні, Онуті, Миткові, Самушині, Волоці, Васловівцях. Домотканий одяг переважав у селян навіть на початку ХХ століття, і його виготовляли повсюдно.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html/attachment/skanirovanie0001-4" rel="attachment wp-att-22848"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-22848" alt="сканирование0001" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/07/skanirovanie00011.jpg" width="500" height="380" /></a></p>
<p>Ткацтво було найпоширенішим з усіх домашніх промислів. Жінки ткали полотно з пряжі, яку робили з конопель та льону. Робили нитки і з вовни – з неї ткали килими, сукно для сардаків та мант (верхній одяг), тощо. Нерідко за кросна сідали й чоловіки: Василь Чорний у Чагрі виготовляв вовняні скорці (великі килими) і палатарі (невеликі барвисті килимки на стінку). Своїми килимами прославилися Трифон Митрофанович з Топорівців, Кипріян Заверський з Неполоковців, Дмитро Воєвідко з Лашківки. А Костянтин Руснак з Дубівців ткав на кроснах окрайки (пояси з кольорової вовни), горбатки з кольорових ниток, рушники. Оригінальними поясами-коланчиками відомий був Дмитро Солом’яний з Малого Кучурова.</p>
<p>Звичайно, славилися й жінки: гарні пояси ткала Ольга Калиновська з Топорівців, а родини Купчанко й Храпко з Берегомету стали відомими завдяки тканим поясам, горбаткам, тайстрам (великим торбам).</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html/attachment/skanirovanie0004_1" rel="attachment wp-att-22849"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-22849" alt="сканирование0004_1" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/07/skanirovanie0004_1.jpg" width="500" height="579" /></a></p>
<p>Багато буковинок здобули визнання своїми вишивками: Тетяна Бондарчук з Мигового, Софія Катеринюк з Вижниці тощо. А Марія Неділько з Топорівців виготовляла гаптовані коміри й манжети.</p>
<p>У домашньому господарстві виготовляли не лише одяг, але й взуття, інші вироби зі шкіри: широкі пояси-череси, кептарі тощо. Так, на Новій Жучці Антон Островський з натуральної шкіри виробляв різноманітне взуття. Сільських шевців було багато, вони шили чоботи і черевики переважно для селян.</p>
<p>А у Вашківцях, між іншим, робили солом’яні капелюхи.</p>
<p>Розповсюдженим у краї було виготовлення дерев’яних виробів. Скажімо, у Підзахаричах робили бочки, коновки, ложки, дерев’яні миски, а у Милієвому – ярма для биків. Дерев’яний посуд виробляли і в селі Ревна, а дерев’яні ворота, хвіртки, штахети для парканів виготовляли в Мамаївцях. Тут же, як і в Раранчі<b>,</b> робили гарні хрести з дерева. А дерев’яні замки для дверей, скрині і валізи виготовляв Петро Матієвич з Вижниці.</p>
<p>З лози буковинці плели кошики – у Підзахаричах, Мамаївцях, деяких інших селах. Далеко за межами краю славилися гуцульські майстри, які прикрашали дерев’яні вироби чудовою різьбою. Відомі миски, люльки, сопілки з Підзахаричів, народні меблі з Розтоків над Черемошем.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/new/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html/attachment/skanirovanie0003-2" rel="attachment wp-att-22850"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-22850" alt="сканирование0003" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2013/07/skanirovanie0003.jpg" width="500" height="706" /></a></p>
<p>На Буковині робили різні музичні інструменти, до прикладу, цимбали в Чагрі. У Чернівцях навіть був цех «Мистецтво» з випуску музичних інструментів.</p>
<p>А у селах над Дністром добували камінь, з якого робили хрести, столи, кам’яні лавки – цим займався, зокрема, Іван Калинюк у Хрещатику. Розвинутим був у краї й гончарний промисел. У Садгорі керамічними виробами славився Дем’ян Рабинович (миски, горщики та ін.), а в Чернівцях випускали кахлі для пічок і камінів. Всі промисли годі й перелічити. Створювалися ремісничі майстерні, деякі з них згодом ставали справжніми промисловими підприємствами. Так, на сучасній вул. О. Поповича у Чернівцях існувало підприємство, де виготовлялися бочки для пива. Були в столиці краю й цехи та фабрики з виготовлення сільськогосподарського реманенту (серпів, плугів тощо), а також цвяхів, парасольок, жіночих хусток, капелюхів тощо.</p>
<p>До Першої світової війни на Буковині видобували буре вугілля – у Вашківцях і в селі Іспас. Проте 1915 року копальні були зруйновані і більше не відродилися.</p>
<p>А в Старій Красношорі випарювали традиційними методами сіль.Тут же виготовляли поташ та випалювали вапно. Найвідомішим на Сторожинеччині було підприємство з виготовлення гутного скла, кераміки, фаянсу. Його власники – члени родині Фішер, які мешкали у Чернівцях. Згодом виробництво з Красноїльська перевели до Лунки, а 1913 року підприємство перевезено на південь Буковини. У Красноїльську ж дотепер працює лісокомбінат, початок якому поклала стара лісопилка.</p>
<p>Розвиток фабричного виробництва поступово витискав домашні промисли, що вимагали великих затрат людської праці. У людей з’являлися гроші, і це давало змогу не самому виробляти продукцію, а купувати її. Колись селяни пекли хліб вдома, але мешканці міста вже могли придбати його в пекарнях. За якістю хліба у Чернівцях слідкувала поліція і карала тих пекарів, які завищували ціни чи зменшували вагу буханця.</p>
<p>Чернівчани все частіше купували фабричні товари – дешевші, ніж вироби ремісників. Машини заступали ручну працю, промисли занепадали.</p>
<p><b>Ігор БУРКУТ, історик</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html">ДОМАШНІ ПРОМИСЛИ І РЕМЕСЛА НА БУКОВИНІ</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/domashni-promisli-i-remesla-na-bukovini/22845.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
