Працівники телерадіокомпанії, які першими помітили ознаки пожежі, пережили справжній стрес. З усіх щілин зачинених дверей приміщення, де знаходиться устаткування Чернівецької філії Концерну РРТ, проривався дим, який заповнював коридори студії. Працівників Філії на місці не було, тож довелось самим відчиняти приміщення (зауважимо, що обладнання РРЛ працює в цілодобовому режимі без присутності обслуговуючого персоналу Філії, що становить загрозу для виникнення подібних непередбачуваних ситуацій). Невдовзі хмари чорного диму оповили усе навкруги. Дим буквально виїдав очі, люди вибігали з усіх апаратних, рятуючи своє життя і водночас майно телерадіокомпанії. Начальник зміни, інженери діяли за інструкцією. Злагоджено, спільно з пожежниками приборкували димову стихію.

Згодом на сайтах окремих видань з’явилась інформація, у якій керівництво та колектив Чернівецької ОДТРК звинувачуються у підпалі. На адресу телерадіокомпанії надійшла урядова телеграмма від народного депутата України А.  Пишного, який звинувачує нас у «саботажі та бездіяльності», що, на його думку, начебто «стали причиною зволікання відновлення мовлення ТРК «ТВА».

Хочемо зазначити, щоЧернівецька обласна державна телерадіокомпанія не має ніякого відношення до припинення мовлення цього телеканалу. Чому після надзвичайної події не вийшов в ефір телеканал «ТВА» – питання не до Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії. Слід підкреслити, що нам належить лише приміщення, а все обладнання у ньому є власністю Чернівецької філії Концерну РРТ, яке знаходиться на відповідальному зберіганні Чернівецької ОДТРК згідно з чинним законодавством. Не в нашій компетенції вирішувати питання забезпечення розповсюдження телевізійного сигналу приватної телерадіокомпанії.

Ми дійсно ділимо ефірний час з ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» на 34 аналоговому каналі, але ніколи не були конкурентами. Кожен з нас виготовляє свій ефірний продукт і має своїх прихильників серед телеглядачів. Як державний мовник ми вбачаємо свою мету в тому, щоб багатогранно і об’єктивно висвітлювати гострі соціально-економічні проблеми суспільства, відстоювати інтереси соціально незахищених верств населення, утверджувати рідну мову і культуру, формувати толерантність у суспільстві, пропагувати мир і злагоду в міжнаціональних стосунках. Тому нам дуже б не хотілось бути втягнутими у чиїсь корпоративні ігри.

Надзвичайна ситуація завдала колективу і моральних, і матеріальних збитків. Кімната площею 23,4 кв. метрів, де і зараз знаходиться обладнання Чернівецької філії Коцерну РРТ, потребує значного ремонту. Сума збитків на даний час оцінюється експертами. Неправдива та перекручена інформація, що заполонила Інтернет, порушує рівновагу в колективі, вносить нервозність і неспокій, негативно відбивається на творчій атмосфері. Сьогодні керівництво телеканалу «ТВА» звинувачує нас у «саботажі, рекеті і вседозволеності», при цьому оперуючи здогадками, власними емоціями та неперевіреними фактами. Колектив Чернівецької ОДТРК пройшов славний піввіковий шлях. Сьогодні телерадіокомпанія має високий імідж колективу високопрофесійного, творчого, який працює на людей і для людей.

Звертаємось до Вас, шановний Олександре Миколайовичу, з проханням провести об’єктивне розслідування обставин, що привели до надзвичайної ситуації, встановити причини, знайти винних та притягнути їх до відповідальності, передбаченої чиним законодавством.

Додаток №1: Урядова телеграма: депутатське звернення народного депутата України А. Пишного;

Додаток № 2: Заява колективу телеканалу «ТВА»;

Додаток № 3: Листи ТОВ «ТРК «ТВА».

26.07.2013

Генеральний директор                                                                  Л.О. Годнюк

Запис Заява колективу Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії щодо саботажу, який нібито влаштували проти телеканалу«ТВА» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Ви думали, що Брусниця це курорт?! Ну то ці «мальовничі краєвиди» саме для Вас! – повідомляє редакцію наш читач Сергій Николайчук. – Перша серія фото дає змогу побачити дорогу до Черемошу та ще один шлях до «лебединих» ставків… Перейдемо до інших фото. Перше, що спадає на думку – це невичерпне родовище цілющого озокериту, який так вдало використовують у місцевому санаторії для лікування хворих… А от і ні! Це суміш бітуму та смоли, яка викинута при в’їзді до Брусниці з боку Зеленева… От така вона КУРОРТНА зона…»

Незалатані, зяють ями на дорогах, підпорядкованих Брусницької сільради. Гості, що їхали «На гостини до Івана», кажуть, що деякі ями закидали ще в переддень свята, але, вочевидь, кинули цю безнадійну справу, і провалля на дорогах залишилися. До наступного свята, а далі – знов до наступного, і так – назавжди? Бо немає нічого більш тривалого, ніж тимчасове.

А минулих вихідних Брусницю спіткала стихія. Село затопило, його чесно рятувало МНС. Воду відкачали, а повалені зливою три телефонні стовпи лежать. «Люди дзвонять до Укртелекому із проханням замінити або відновити повалені стовпи, а їм відповідають, що за нормами три стовпи – то мало: треба, щоби впало десять! – інформує Сергій Николайчук. – Тож поки ще сім стовпів не впаде, ніхто нікуди не поїде…»

А ще в «курортній зоні» на два місяці закрили дитсадок. Бюджету сільради бракує на утримання дошкільного дитячого закладу. Тож заощаджують у такий спосіб.

Отак і живе Іванова громада в міжсезоння між «гостинами».

Вл.інф. 

Запис Край, у якому варто гостювати. А жити? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 Саме таку картину побачили чернівецькі журналісти, проїжджаючи повз дуже гарне, але таке багатостраждальне село Підзахаричі, що на Путильщині. Через дощ невеличкий потічок Німчич перетворився на потужний гірський водоспад, який, зірвавшись з гір, перетворив єдину дорогу з Путили на бурхливу річку, що несла із собою каміння, зламані дерева, колоди… Все це ледь не знесло автівку  із київськими туристами в Черемош. На щастя, їм на допомогу прийшла вантажівка з «кока-колою», що їхала попереду. Зачепивши тросом, вона витягла легковик з полону.

Кілька вантажівок також спромоглися прорватися через потік, але легкові машини проїхати не могли.

Група журналістів, яка верталася з відкриття нового приміщення Путильського райвідділу міліції, зателефонувала на номер 101 – МНС-ники пообіцяли скоро прибути.

Утім, минуло дві години, а підмоги все не було. Люди вирішили не чекати і власноруч розчистити дорогу. Водночас мешканці Підзахаричів спокійнісінько рухалися водою, хто в гумових чоботах, а хто і босий. Було схоже, що для них подібні катаклізми – звична справа.

За годину на місце події прибув начальник Облавтодору п. Гах. Він поспішав розчистити дорогу для губернатора області, що мав саме повертатися з відкриття нового райвідділу міліції. Побачивши журналістів з фото та відеокамерами, зауважив: «Ви краще зафіксуйте, як ми розчищатимемо дорогу». Та охочих іти холодною водою, щоби відзняти,  як начальник Облавтодору, позуючи перед камерами, вдає з себе супергероя, не знайшлося. Тим паче, що після його від’їзду з місця події працівники взялися за допомоги екскаватора розчищати дорогу. Роботи тривали близько години і по завершенню автомобілі нарешті змогли їхати далі.

Дорогою до Чернівців нам трапився ще один екскаватор. Мабуть, хоробрі хлопці з МНС «жваво» поспішали до нас на допомогу.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії», фото автора

Учора новини в Інтернеті нагадували фронтові зведення:

Негода залишила без світла 88 населених пунктів Західної України: у Львівській області знеструмлено 58 населених пунктів, у Волинській – 23, в Івано-Франківській – 7.

На Тернопільщині через захаращену водостічну канаву затопило село Суходіл Гусятинського району.

Злива перетворила на річку вулиці Вінниці.

Польщу накрила найбільша за сорок останніх років повінь.

Франція та Іспанія страждають від повені. Є загиблі.

Прорив дамби стався на Ельбі, німців відселятимуть.

Українців серед жертв повені в Чехії немає.

У Канаді евакуюють 100 тис. людей через загрозу повені.

 

 

Запис Стихія на Буковині: дорога на Путилу стала річкою спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівці: Мій Відень, мій Париж, мій Улан-Батор?!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії», фото автора

Запис Чернівці таки добряче притрусило – не лише снігом, а й… сміттям! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На прес-конференції керівники Територіального управління МНС, Служби автомобільних доріг та департаменту охорони здоров’я і цивільного захисту населення дякували. Своїм рядовим співробітникам, які цілодобово відкопували від снігу шляхи для сотень застряглих фур, рятували людей із заметів, координували рух транспорту, навіть не йдучи додому ночувати і ділячи один з одним сухпайки… І тим свідомим краянам, які взяли до рук лопати і відкидали сніг від власних помешкань і офісів. Їм – окрема подяка і від усіх порятованих від викрутасів стихії.

А чиновники під пильним допитом журналістів змушені були визнати, що їхня робота таки не була досконалою. І їхній звіт про «налагоджений обмін інформацією між службами» цікавий буковинцям лише в тому ракурсі, який буде результат цього «налагодження». Як будуть використані заготовлені на 90% від потреби пісок та на 65% від потреби сіль. Яким швидким та безперешкодним буде забезпечений комунальниками «безперебійний» (за словами чиновників) рух транспорту. Як вийде на маршрут громадський транспорт. Чи не буде жертв морозів…

Про це поговоримо після закінчення дії нового штормового попередження, яке знову отримала область.

А сьогодні владники зробили спробу перекласти відповідальність за ймовірні наслідки стихії на громаду. Адже прибирання снігу, вважає перший заступник голови ОДА Георгій Галиць, – «справа не лише комунальників, дорожників і рятувальників. Це справа всієї територіальної громади». Водночас секретар Чернівецької міськради закликав городян до гарного настрою. Бо ж «ідуть зимові свята».

Чи будуть у влади підстави радіти – покаже наступний тиждень. До свят ще далеко, а місячна норма снігу випала вже.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото Ігоря КОНСТАНТИНЮКА

Запис Хвала рукам, що сніг кидали спершу з'явиться на Медіа-Версії.

А у нас, у Чернівцях – слизькі нерозчищені тротуари, кілометрові автомобільні затори…  І рятують безпорадних городян від погодно-адміністративного лиха  отакі-от мужні чернівецькі жіночки з кайлами та лопатами…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, “Версії”, фото автора

Запис Фотофакт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1919 до 1940 року селище міського типу називалося Адинката. Перша письмова пам’ятка про Глибоку датована 1438 роком. Вона згадується як запустіла місцевість на «Чорній Поляні», а в грамоті того ж року молдавський господар Ілля І подарував Глибоку придворному судді Петрі Гудимі. Назва селища походить від місця розташування: воно лежить у глибокій улоговині. В 1490 році в літописах згадується про те, що церква Глибокої увійшла до Радівецької єпархії, а згодом молдавський господар Стефан своєю грамотою передав Глибоку придворному Юдку.

Протягом довгого часу Глибока з усіма землями та угіддями була власністю феодалів чи монастирів. 1774-го Глибока, як і вся Буковина, перейшла від Туреччини до Австрії. В 1857-му в селищі будується гуральня, а згодом починається будівництво залізниці Чернівці-Вадул Сірет-Сучава, яка пройшла через Глибоку.

На той час переважна більшість населення займалася сільським господарством. Від листопада 1918-го до 28 червня 1940-го Глибока входила до складу Румунії. В липні 1940-го смт Глибока стала районним центром Чернівецької області.

Досьє «Версій»:

Міський голова: Горячко Костянтин Іванович. Народився 1953-го. На посаді міського голови понад 4 роки.
Особливі прикмети: тактовний, послідовний, спокійний. Хороший господар і просто приємна людина.

Основний дохід містечка – сільське господарство і будівництво. Гострих проблем із безробіттям тут нема:

– Фактично безробітні у Глибоці є, як і в кожному місті. Але їхній відсоток незначний. Вважаю, якщо людина хоче працювати, вона знайде собі заняття за будь-яких умов, – переконаний пан Костянтин. – На жаль, багато людей хочуть все і одразу, не витрачаючи зусиль на пошуки роботи.

Костянтин Іванович обіймає посаду міського голови в неспокійний для всієї України, надто для маленького містечка, час. Але його організаторські здібності і вміння тримати все під контролем якнайкраще рятують ситуацію.

– Місто привабливе для інвестицій, – розповів пан Костянтин, – особливо у сферах сільського господарства, будівництва та поліграфії. Криза – головна проблема, яка стала на заваді розвитку Глибокої: інвестори згорнули деякі проекти через фінансову неспроможність їх реалізувати. Але ми завжди відкриті для співпраці!

Другий після кризи чинник, який шкодить стабільності життя Глибокої – стихія. Цьому містечку пощастило більше від інших, адже зруйновано лише 10 господарств, на той час як у деяких населених пунктах Буковини таких – сотні. Наразі усім постраждалим видали грошову компенсацію та гуманітарну допомогу. Не пощастило тим, у кого дощами змило городи, адже в такому випадку компенсація виплачується лише тоді, коли город цілком знищений. Якщо лише частково – доводиться вирішувати проблему самотужки.

Від негоди постраждали і глибоцькі дороги:

– Вода сильно порозмивала шляхи. Деякі ми вже відремонтували. Але залишилося чимало доріг, які потребують реконструкції.

Та незважаючи на ці труднощі, місто живе і процвітає. Чимало сил доклав для цього Костянтин Іванович:

– На хобі в мене часу не вистачає. У відпустці не був уже кілька років і, чесно кажучи, не збираюся, бо не маю часу.

Щоправда, пан Костянтин зізнався: коли з’являється вільна хвилинка, любить читати класику української та зарубіжної літератури й гуляти зі своєю вівчаркою.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Фінансова криза і стихія? Усе під контролем!Принаймні у Глибокій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дай, Боже, сусідам здоров’я

Феліція Миколаївна й досі не знає, чи втопилася її подруга, чи померла від серцевого нападу… Бо й сама ледь не віддала Богу душу.

– Це сталося вночі. Звечора гриміло, блискало, лив дощ мов з відра. А вночі, мабуть, було десь о пів на другу, мене розбудив стук у вікно. Це сусідка Марічка прибігла будити: «Вставай, Феліца, вода вже до пояса…».

Я опустила ноги з ліжка – й опинилася у воді! Думала, що зараз встану, впаду і помру! Довкола темно, світла ніде нема. Двері відкрити вже не маю сил. Тож схопилася за вікно. Слава Богу, прибігли син із невісткою. А сусідські хлопці Василь та Іванко вивели мене надвір.

До речі, вже наступного дня до постраждалих завітали мешканці Чагра, принесли картоплі.

За словами черепківчан, вода в усіх криницях втратила смак. Не повернувся він і до тих 70 колодязів із 120, що їх уже почистили еменесники.

– Що казати, коли навіть худоба не їсть скошений після повені овес, – скаржився потерпілий Василь Пашняк: після повені 2008-го року він зробив у хаті ремонт, який пішов нині за водою…

Гроші дали і забрали

А приходить водна стихія до села Черепківка, що на Глибоччині, не вперше. Ті, хто потерпів цього року, згадують, що 2005-го вода з Сірету дійшла до порогів їхніх будинків, 2008-го – вже потрапила до хатів, а нині, 2010-го – піднялася до вікон.

Щоправда, окремі будинки були зруйновані цілком ще два роки тому. Але їх тоді відбудувала держава, а точніше – збудувала нові. У такому будинку мешкає багатодітна мати Марічка Киф’юк. Її донькам 11, 17, 24 і 25 років. Хата ж записана на старшого, 28-річного, сина – Марка Киф’юка.

Коли зайшла до кімнати, де мешкає господиня, в ніс ударив сирий затхлий грибковий запах. Мокрі стіни та підлоги свідчили про нещодавню біду. Здивувало ж розстелене ліжко та телевізор.

– Невже тут хтось живе? Чому не перебралися на другий поверх?

– Тут моя кімната, а поруч – кухня. А нагорі живуть діти…
Киф’юки ображені на владу, та їх зрозуміти можна:

– Синові, Марку Васильовичу Киф’юку, спочатку дали як потерпілому від стихії 2500 грн, а потім – забрали, – каже його мати. – Пояснили це тим, що у нас, мовляв, затопило підвал, а не хату. Але ж який це підвал, коли приміщення розташовані на землі і там моя кімната й кухня?! Але Бог їм суддя, – витерла скупу сльозу багатодітна 49-річна спрацьована жінка.

Вранці ще прала, а вночі хати не мала

Будинок Ганни Годлевської з Великого Кучурова, що на Сторожинеччині, забрала вода нібито невеличкої річечки Дереглуй. Щоправда, це коли вона у спокійному стані. Допомогли ж їй зробити цю чорну справу стави.

– Вода прибувала дуже швидко, – згадує жінка одну із найжахливіших ночей свого життя. – За 20 хвилин усе покрила. Ми встигли тільки схопити сонних дітей – 8-річного Даню та 3-річну Маринку, одяг їм на переміну й документи. Прибігли до сільради, де й просиділи до ранку. Потім нас поселили в сільській дільничній лікарні.

Односелець Годлевських, 73-літній Дмитро Георгійович Гещук теж перебивався якийсь час у лікарні. Хоча його й віднесли до потерпілих ІІ категорії. Але річ у тім, що він не може добратися до своєї хати: дорога розмита. Загалом у Великокучурівській лікарні тимчасово мешкали 5 сімей постраждалих. Під час зустрічі з кореспондентами люди скаржилися на те, що затягується час із вирішенням їхніх проблем.

– Коли два роки тому сталася така ж повінь, тодішній голова Верховної Ради Яценюк одразу ж зібрав депутатів. А тепер ми чекали на рішення уряду більше місяця, – наголошував п. Гещук.

– Та й з водою, яка розлилася, не все зрозуміло: тут колись були військові склади, а, можливо, просто отрутохімікати розмило, – висловив припущення Василь Яцко. – Бо в багатьох з нас болять ноги. Я, приміром, без знеболювальних і заснути не можу. А в нашої сусіди нирки відмовили.

Тим часом до розмови приєдналася родина Ткачів із двома дітьми, яка їздила до Жадови дивитися на порожню хату, яку їм нібито збиралися віддати добрі люди. Та, як з’ясувалося, за неї вимагають добрі гроші… Не скрізь сусіди – мед.

Людмила ЧЕРДАРИК, «Версії»

Запис Я прокинулася у… воді спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гора причаїлася, вичікувала. Може, бува, люди схаменуться? Потім вона почала кректати, тріщати, викидаючи зі свого лона дерева з коріннями. І, нарешті, зрушила з місця, перекреслюючи людські сподівання та ламаючи долі…

Кури попереджали криком

Зсув у селі Хорови Підзахаричівської сільради, що на Путильщині, відбувся водночас з повінню, у першій декаді липня. Щоправда, були його передвісники, але гуцули на те не звернули увагу. В одному подвір’ї, скажімо, посипалася чомусь купа цегли, в іншому – дрова та дошки розсипалися.

– Злам у землі стався на горі за 600 метрів від будинків, – розповів житель Хоровів, голова Підзахаричівської сільської ради Володимир Бойчук.– Але ми помітили це тільки через 2-3 дні, а на 5-ий день уже відселяли людей.

Першими ж на зсув відреагували кури: вночі вони не замовкали. Та, на відміну від гусей, які врятували Рим, Хорови вони лише попереджали. Як і корови, які не не хотіли заходити до стайні.

Мешканці дивуються, як за кілька тижнів невпізнанно змінився рельєф їхнього села: там, де був горб, з’явилася западина, – і навпаки.

Довідка:

За даними спеціалістів Чернівецької філії Львівського геологічного інституту, зсувна територія у Хоровах становить 28 га. Рухаються 4,5 мільйонів кубів грунту: 1 куб, як відомо, – це 1 тонна 700 кг землі. Тож, майже 8 млн. т грунту можуть з’їхати в долину і перекрити Черемош.

Хоровчани хвилюються і за своїх сусусідів, адже на протилежному боці внизині розкинулися Розтоки Косівського району Івано-Фраківської області. Люди подейкують, що коли річка, не дай Боже, змінить через зсув русло, то Розтоки просто… зникнуть.
Швидкість зсуву за показами «маяків» – 15 см за ніч.

Життя навпіл: до і після

Щоранку, незважаючи на дощ, який іде, не перестаючи, від 22 червня, похмурі, як погода, люди збираються на своїх обійстях. Хоров’юки, Бойчуки, Оринчуки, Дойчуки, Шпантюки, Плиски… Їх, мешканців 28 потерпілих будинків, тягне сюди, мов магнітом. І хоча вже пустками стоять рідні, майже розвалені хати – без дитячого галасу та меблів, вони примарами бродять гулкими порожніми кімнатами, заваленими обсипаною штукатуркою. Тут залишилося їхнє життя. Дозсувне. Далі теж буде життя. Але зовсім інше, без рідних стежок, на яких, якщо придивитися, проступають сліди їхніх предків: батьків, дідів…

Та й хати в хоровчан, як писанки: розмальовані, довкола квіти та декоративні кущі, невеличкі ошатні скульптури. Воно й не дивно. Бо село здавна славиться своїми писанкарськими традиціями. Перед Великоднем сюди їдуть (чи вже – їхали?) покупці. Та й на гуцульських базарах завжди питають вироби хоровчан.

Одна з найвідоміших писанкарських родин – Бойчуки. Колись, в іншому тепер для них житті, брала інтерв’ю, фотографувала, як разом з дітьми та онуками розписують великодні яйця. Тепер Василина Луканівна, до речі, дружина сільського голови, лише сумно зітхає:

– Оце зберемося ранком усі разом, ті, в кого хати забрала стихія, поплачемо, повтішаємо одне одного – все якось легше.

І жінка запрошує мене до смертельно хворої хати, де з невимовним жалем в очах і гострим болем у серці дивиться довкола, показує, що тільки євроремонт завершили…

З історії – минулої та сучасної:

103-річна путильчанка Софія Дойчук (це її дівоче прізвище), родом із Хоровів. У бабусі, незважаючи на поважний вік, гострий розум і добра пам‘ять. Коли вона почула про катастрофу в рідному селі, то згадала, що, коли була малою, старі люди розповідали про зсув. І, мовляв, через нього за цісаря у Хоровах забороняли будуватися.

До речі, на географічному факультеті ЧНУ працює відомий геоморфолог Богдан Рідуш, який за рельєфом може сказати, що у вас під ногами на 100 метрів униз та за спиною – на тисячу років назад. Може, варто науковців залучити до вирішення проблеми? Адже з Хоровами ще не все зрозуміло. Існує кілька версій того, що спричинило рух землі. Зрештою, це мають вивчити фахівці, давши рекомендації владі. Та все ж, хто б і що не казав, а Природа на людину образилася! Варто замислитися над тим, як рятуватися…

Офіційно

Одразу ж, як тільки стало зрозуміло, що зсув загрожує життю людей, їх переселили на турбазу, що на перевалі Німчич. Організували харчування, медичне обслуговування, провели холодну та гарячу воду. До речі, бойлер для відселених хоровчан придбав заступник голови Путильської райдержадміністрації Михайло Петрик власним коштом.За виділені Держспецлісгоспом АПК гроші придбали хліб, воду, консерви, крупи тощо.

Та, попри все, опалення на турбазі немає. Тож узимку там жити неможливо.
Худобу, меблі, господарський реманент потерпілі порозвозили по родичах. І тепер чекають на допомогу від держави, адже втратили головне – житло. Але, на жаль, за словами Петра Кушніра, секретаря Підзахаричівської сільради, резервної землі ні сільрада, ні район не мають…

На сесії сільської ради, яка відбулася нинішнього тижня, депутати затвердили звернення до Президента й Кабміну з проханнями допомоги. Аналогічне звернення має прийняти й сесія Путильської райради.

З перших вуст

– Що чекає на потерпілих? Коли їм буде видана допомога від держави? Адже з часу катастрофи пройшов майже місяць! – поцікавилася у начальника обласного штабу з координації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Чернівецької області Франца Федоровича.

– У Хоровах є 77 господарств. У зоні, де активізувалися зсувні процеси, розташовані 28 домогосподарств. Нині з 22 житлових будинків, що вже зазнали пошкоджень і є непридатними для проживання, відселені всі 75 жителів. Мешканці ще 6 будинків, до яких зсув наблизився впритул, через загрозу руйнування можуть бути відселені будь-якої хвилини.

На цей час за підписом голови ОДА до Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду направлено відповідні листи з пропозиціями щодо допомоги потерпілим. Ми очікуємо на приїзд спеціалізованої урядової комісії з метою визначення розмірів збитків від зсуву та рекомендацій щодо подальших дій. За результатами її роботи буде прийняте окреме урядове рішення і люди за жодних обставин не залишаться сам на сам із бідою.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»,
фото автора

Авторка вдячна обласному штабу БЮТ, зокрема депутату облради Ігорю Жижияну за транспорт й організацію поїздки до потерпілих районів. Розповідь про те, як ведеться постраждалим від повені, у наступному числі.

Запис Хорови. Злам спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Уряд виділить необхідні кошти на всі відновлювальні роботи в районах Чернівецької області, які постраждали від стихійного лиха. Про це повідомив міністр Шуфрич.
За його словами, Буковина отримає гроші оперативно і в потрібних розмірах. Учора в область надійшли перші 30 млн. грн, обіцяних урядом. До кінця року буде відновлено більшість інфраструктури, пошкодженої стихією. А до наступної весни відбудуть усі мости.
Міністр пообіцяв виділити необхідні кошти і на зупинення зсуву в Чернівцях у районі вул. Барбюса-Білоруської. За попередніми даними, на це треба щонайменше 100 мільйонів млн. грн, які уряд виділить з резервного фонду.

 Вода «нанесла» чиновників

Прем’єр Азаров під час відвідин затоплених територій заявив про злочинну безвідповідальність попередньої влади Буковини стосовно використання коштів, виділених державою на відновні роботи після катастрофічної повені 2008-го. За його словами, виділені Буковині 2008-го на ліквідацію наслідків паводку1 млрд. 600 тис. грн, по суті, розікрали.
– Жодний з 55 мостів не побудований і не зданий в експлуатацію, в тому числі й ті, що я відвідав. І, звичайно, всі, хто причетні до цього, повинні за це відповідати. Лише у цьому випадку ми можемо навести порядок у майбутньому, – наголосив прем’єр. Він доручив до кінця травня наступного року здати в експлуатацію недобудований міст у Маршинцях і поклав на голову Чернівецької ОДА Михайла Папієва персональну відповідальність за виконання цього доручення.
Крім того, Микола Азаров звільнив начальника управління водного господарства Буковини. «Він не просто буде знятий з роботи, а з ним будуть дуже серйозно розбиратися. За ті неподобства, які відбувалися в області», – сказав прем’єр.
Голова уряду вважає також, що КРУ в Чернівецькій області не виявило принциповості під час перевірки використання коштів, виділених державою на ліквідацію наслідків підтоплень та роботи з попередження повеней, тож уряд звільнить з посади начальницю обласного КРУ Марію Марич.
Азаров розкритикував роботу лісгоспу в Чернівецькій області:

– Щодо вирубки лісів – це, по суті, безконтрольна, хамська, нагла вирубка лісу, яка і призводить до цих бід на Буковині. Обіцяю, що ми зробимо все для того, щоб навести тут порядок. В області буде лише один господар лісів – держава, яка наведе порядок, – сказав він.
Окрім прем’єра, на Буковині працюють віце-прем’єр Андрій Клюєв та міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич.
 

У воді без води

Внаслідок стихії 20 тис. мешканців постраждалих населених пунктів області не мають доступу до питної води. Підвезення води забезпечують 28 водовозів. Там, де під’їзд транспорту неможливий, людям роздають воду в пляшках. До сіл, з якими досі немає автомобільного сполучення (зокрема, Горбово Герцаївського району), все необхідне доставляють вертольотами.

 Вода «дістала» мертвих

У Нижніх Петрівцях Сторожинецького району потоки води розмили кладовище. Вода відкрила 28 могил. Зараз переносять могили на нове кладовище цього села та сусідніх Верхніх Петрівців за згодою родичів. Для робіт виділено необхідну техніку. До кінця дня перенесення могил обіцяють завершити.

 Жертви стихії

Вода забрала життя двох жінок на Герцаївщині. Тривають пошуки 9-річного хлопчика.
Невідома також доля двох підлітків – 14 річного мешканця с. Великий Кучурів Сторожинецького району Вадима Колісника і 15-річного Євгена Маковея з Тисівців. Востаннє хлопців бачили увечері 28 червня, коли їхні села зазнали нападу стихії. Усіх, хто має інформацію про зниклих, просять повідомити працівників МНС чи міліцію.

Обидва хлопці цього року вже тричі тікали з дому, їх знаходили правоохоронці. Чи знову втекли вони з дому, чи з підлітками щось трапилося, наразі невідомо.

 Без газу, доріг і телфону

Понад 3000 абонентів в області відключені від газопостачання. Мешканцям Заволоки та Михальчі  на Сторожинеччині газ подадуть до суботи (газогін потребує ремонту), мешканці Великого Кучурова та Тисівців отримають блакитне паливо сьогодні. До суботи обіцяють поновити газопостачання в Горбовому і Банченах на Герцаївщині, а також у Ставчанах на Хотинщині. Найскладніша ситуація із затопленим газогоном, до сіл Банилів, Бережниця, Бережонка, Коритне, Слобода-Банилів, Замостя, Бабино.

Триває відновлення пошкоджених мостів. Мости, що є комунальною власністю, доручено ремонтувати Облавтодору за рахунок  коштів з резервного фонду (Снячів, Берегомет, Нижні Станівці, Купка, Червона Діброва та інших).

Станом на сьогоднішній ранок не працює понад півтори тисячі телефонних номерів. Дано доручення відповідним службам до кінця дня відновити телефонне сполучення.

 Допомагають сусіди

Голова Львівської ОДА Василь Горбаль провів телефонні переговори з головою Чернівецької ОДА Михайлом Папієвим. За результатами перемовин, Василь Горбаль ухвалив рішення про надання Львівською ОДА технічної та фінансової допомоги Чернівецькій області.

Технічна допомога вже надається ГУ МНС України у Львівській області. До Чернівецької області прибули 50 чоловік особового складу Львівського ГУ МНС. Крім цього, на допомогу буковинцям зі Львівської області відрядили пересувну насосну станцію, рукавний автомобіль, плаваючий транспортер для перевезення продуктів і 3 рятувальних авта.

Найближчим часом на рахунки Чернівецької ОДА надійде 100 тис. грн від Львівської області. Ці кошти будуть перераховані з резервного фонду обласного бюджету Львівщини.

76 рятувальників та 7 одиниць техніки ГУ МНС України в Тернопільській області прибули на допомогу мешканцям Буковини. Тернопільські фахівці працюватимуть у Герцаївському районі. До обласного центру відрядили 4 рятувальників, пожежну насосну станцію та пожежний рукавний автомобіль.

 Олігархи нам допоможуть?

Голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв звернувся до Рената Ахметова, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Віктора Пінчука, Костянтина Жеваго, Дмитра Фірташа та Сергія Тарути, керівників центральних банків: Володимира Лавренчука («Райффайзен Банк Аваль»), Олександра Дубілета (ПАТ КБ «Приватбанк»), Віктора Башкірова («Промінвестбанк»), Сергія Наумова (ПАТ «УкрСиббанк»), Бориса Тимонькіна (ПАТ «Укрсоцбанк») та Віктора Гладкого (ПАТ КБ «Правекс-банк»), керівників міністерств та відомств, голів ОДА, керівників політичних партій із проханням надати допомогу потерпілому населенню Чернівецької області. Про це повідомляє прес-служба ОДА.

 Автобуси об’їжджатимуть зсув

Через зсув у районі вул. Барбюса, Одеської та Білоруської і підтопленням низки вулиць змінено рух кількох автобусних маршрутів:

*Автобуси маршруту №15 та №18 рухатимуться лише до вул. Сінної із зупинкою на перехресті Дунайською.

* Автобуси маршруту №10  рухатимуться від Червоноармійської вулицями Садовою – Головною – Шолом-Алейхема – Сагайдачного – Руською – Московської Олімпіади –Калинівською – Хотинською – Александрі із зупинкою на перехресті вул. Білоруської та Узбецької.

*Автобусний маршрут №40 рухатиметься вул. Хотинською.

 Будинки тріщать, людей відселяють

Через активізацію зсуву утворилися тріщини в житловому будинку за адресою 1-й  пров. Білоруський,5 та в будівлі кафе-бару «Вікінг»  за адресою вул. Білоруська,6.  Відселено 15 мешканців з житлових будинків на вул. Білоруській,38, 1-й провулок Білоруський,5, вул. Барбюса,57/4, вул. Барбюса,49/9, вул. Барбюса,49/11. Мешканців решти будинків, які опинилися в районі розвитку зсувних процесів, попереджено про можливе відселення. Підготовлений відселенський фонд, а також  заброньовані місця в готелях, визначені склади для зберігання речей відселених мешканців. До району зсуву підвозять питну воду.

Охорону житлових будинків, з яких відселено мешканців, здійснюють працівники Першотравневого РВ УМВС. Майно потерпілих частково вивезене на склад КЖРЕП №12.

Призупинене газопостачання вул. Лубенської, Узбецької, Білоруської, Барбюса,38, від водопостачання відключені вул. Барбюса, Удонова, Куп’янська.

У зв’язку з пошкодженням  газопроводу в с. Коровія призупинене газопостачання будинків на вул. Головній, 275-285. Тривають ремонтні роботи.

 Де побачити комунальників

За оцінками  фахівців, зсув, який активізувався на вул. Барбюса, має глибину 15-20 м, довжину – 500 м, ширину 150-200 м і  за масштабами є не меншим за зсув 1995-го. Рівень підйому води в районі зсуву є вищим за той, що був 1995-го.

Науковці геотехнічного інституту мають дати за результатами спостережень рекомендації стосовно першочергових заходів для стабілізації зсуву. До їхньої розробки залучено київських і місцевих  фахівців, які працювали над проектом протизсувних робіт у цьому районі у 1995-1997 роках. Допомогу надаватимуть також експерти Укрзалізниці, які працюють над розробкою заходів із убезпечення від зсуву міжнародної залізничної колії, яка проходить в районі вул. Білоруської.

Ремонтні бригади МКП «Водоканал» проводять обстеження усіх мереж в районі зсуву та прилеглих до нього вулиць з метою  ліквідації усіх витоків і розривів. ЧФ ДП «Нафтогазмережі» працює над відновленням газопостачання  житлового масиву на вул. Білоруській-Узбецькій. Для цілодобового проведення робіт у зоні зсуву енергетикам і КП «Міськсвітло» доручено забезпечити освітлення зсувної ділянки. Для працівників, які цілодобово зайняті на протизсувних роботах, заготовлені сухі пайки.

На першочергові роботи із зупинення зсуву уряд вже виділив 3 млн. грн.

 15 років «плекання» зсуву

Кошторис попередньої програми протизсувних заходів в районі вул. Барбюса-Одеської, яка була розрахована на 1997- 2005 роки, становив 70 млн. грн. Від 1997 до 2002 року було профінансовано лише 11,1 млн. грн, що дозволило виконати тільки 15% запланованих робіт. Через нестачу коштів не завершена навіть перша черга  протизсувних робіт, а від 2002-го кошти з держбюджету на ці роботи перестали надходити взагалі. Тепер проект потребує корегування із врахуванням розвитку зсувних процесів.

 Якщо вас затопило

У Садгірському та Першотравневому районах цілодобово працюють районні штаби з ліквідації наслідків стихійного лиха. Чергові штабів приймають від мешканців, будинковолодіння яких зазнали підтоплення, інформацію про завдані збитки та заявки на завезення питної води за телефонами: 56-09-65 (Садгірський район) та 6-08-13 (Першотравневий район).

Потяги «не тягнуть»

На Буковині пошкоджені залізничні мости мосту та розмиті колії. На деяких дільницях припинений або обмежений рух потягів.

На перегоні Вадул-Сірет (держкордон з Румунією) підмита та розвалена берегова опора арочного кам’яного мосту (довжина 10,8 м, висота 7,8 м). Тут зупинений рух поїздів сполученням «Москва-Софія». На ліквідацію наслідків стихії скеровано відбудовні поїзди та спеціалізовану залізничну техніку, працюють усі служби магістралі.

На перегоні Великий Кучурів-Глибока Буковинська стався схід селевого потоку на колію завдовжки 10 та заввишки 0,4 м, а також утворилося кілька розмивів земляного полотна та баластної призми на ділянках від 30 до 40 м глибиною до 0,5 м.

На перегоні Глибока Буковинська-Карапчів розмите земляне полотно на ділянці завдовжки 30 м та заввишки один метр, а на перегоні Сторожинець-Карапчів вода залила колію вище головки рейки.

На перегоні Чернівці-Чернівці Південна стався зсув ґрунту на косогорі, через що утворились просадки колії.

Залізничники Львівської залізниці цілодобово відстежують ситуацію на кожному об’єкті, а на пошкоджених ділянках працюють спеціалізовані бригади. Контролює перебіг відбудовних робіт особисто генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк, який перебуває на Буковині.

 Не їдьте до Румунії! Там теж топить!

За офіційною інформацією, отриманою від прикордонної поліції Румунії, через підйом води у річці Сірет існує загроза безпечному рухові вантажних транспортних засобів через міст, розташований у 2,5 км від пункту пропуску «Порубне-Сірет» на території Румунії. Друга дорога, що проходить через місто Ботошань, у зв’язку із затопленням використовується лише в односторонньому напрямку та при невідкладних ситуаціях. Через це тимчасово припинений пропуск вантажних авт і обмежений рух легкових авт через пункт пропуску «Порубне-Сірет». Враховуючи такі зміни, найближчий автомобільний пункт пропуску для перетину україно-румунського кордону вантажними автами  –  «Дяково-Хелмеу» на Закарпатті.

Прикордонники звертаються до мешканців Буковини із проханням тимчасово утриматися від поїздок до Румунії на легковому транспорті через пункт пропуску «Порубне-Сірет», якщо в них немає нагальної необхідності.

 Не лише охороняють кордон

Буковинським прикордонникам довелося евакуювати мешканців Герцаївщини

Прикордонний наряд відділу прикордонної служби «Герца» у складі майора Романа Марценюка та старшого лейтенанта Олександра Цмикала, який моніторив повеневу ситуацію в м. Герца, селах Молниця та Горбово, евакуював у безпечне місце із затоплених помешкань двох жінок, чоловіка та дитину. Потерпілим загрожувала небезпека, адже рівень води сягав майже 1,5 м.

Того ж дня  дільничний інспектор прикордонної служби відділу прикордонної служби «Герца» сержант Василь Гімчинський  врятував сім’ю з с. Турятка.

Наступного дня прикордонники відкачали воду з 24 помешкань і колодязів буковинців, забезпечили питною водою мешканців с. Біла Криниця Глибоцького району. А о 2-й годині ночі 30 червня оперативно-рятувальна група прикордонного загону на чолі з підполковником Віктором Владом евакуювала постраждалу сім’ю з Великосілля на Герцаївщині.

Прикордонники інформують, що на базі відділів прикордонної служби «Черепківка», «Порубне», «Герца», «Мамалига» розгорнуті пункти допомоги для всіх мешканців прикордонних районів області, які постраждали від повені. Потерпілі можуть безкоштовно отримати першу медичну допомогу, питну воду, тимчасовий притулок та скористатись послугами супутникового зв’язку.

Запис Хроніки повеневого тижня спершу з'явиться на Медіа-Версії.