В річницю трагічної події в історії нашої держави – розстрілу Небесної сотні – відбулися численні Віча в різних містах України.

Обурені люди висловлювали невдоволення тим, що на крові загиблих майданівців до влади прийшли особи, які обманули довіру народу, обманули їхні сподівання на краще життя, обманули та спаплюжили ідеї Майдану. І в першу чергу це зробила людина, за яку на виборах проголосувала більша частина України – наш Президент.

Найяскравіша характеристика людини – це порівняння того, що вона обіцяла, з тим, що в підсумку  зробила. Тож я зібрала відео всіх виступів Петра Порошенка з передвиборною агітацією: «Виберіть мене, а я вам забезпечу виконання всіх ваших сподівань!». Порівняти ці обіцянки з нашим фактичним життям наші читачі можуть самотужки.

Що ж обіцяв Порошенко перед виборами?

1.Ми забезпечимо армію – це буде першим пріоритетом. Солдат, який воює, буде отримувати 1000 гривень на день. Його життя та здоров’я буде застраховане на мільйон гривень. Це буде від 26 травня 2014 року. Тобто на другий день після виборів.

Не знаю, сміятися чи плакати з цього? Десятки тисяч загиблих. Сотні тисяч поранених. Їхні життя та здоров’я застраховані на мільйон? І наші воїни на передовій отримують 1000 грн на день?

 2.Антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати  години.

Перелякані громадяни відстоювали на виборчих дільницях величезні черги, аби проголосувати за нового Гаранта, тим самим – за кінець війни. Нині ж «маємо те, що маємо» – 4 роки війни.

3.Житомир буде столицею української космонавтики. Будуть повернуті найкращі технології та найкращий рівень космічної науки.

Ну, і де ця передова космонавтика? Навіть наш Перший космонавт Леонід Каденюк так і пішов із життя незатребуваним.

4.Справа честі притягнути до відповідальності не лише виконавців-снайперів, які здійснювали розстріл Майдану, але й командирів та замовників цих вбивств.

Однак і досі жодна особа, яка розстрілювала майданівців, не кажучи про керівників та замовників, до відповідальності не притягнута.

5. Буде проведена судова реформа. Буде реформована  правоохоронна система: міліція, СБУ, прокуратура. Тим самим будуть створені передумови успішності всіх перетворень, в тому числі – економіки. Тільки незалежний суд може забезпечити захист прав і свобод і недоторканість власності, що важливо для притоку в країну інвестицій.

Тобто обіцяли новий Сінгапур. А що ми бачимо насправді? Дорогі іномарки на парковках, численні маєтки та земельні ділянки, нахабні фізіономії й цілковита відсутність відповідальності та законності. 

6. Якщо мене оберуть президентом України, я буду грати чесно, продам концерн «Рошен». На посту президента я хочу і буду піклуватись виключно благоустроєм України.

 Які солодкі шоколадні казочки!

7. Я забезпечу повне перезавантаження влади, докладу всіх зусиль в рамках конституційних повноважень, щоби до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори виключно на пропорційній основі за відкритими списками.

 Однак виборче законодавство так і не було змінене. Вибори пройшли по старих схемах. І навряд чи Президент перезавантажить виборче законодавство до виборів 2019.

8. Кількість податків буде скорочено, ставки зменшені, офшори перекриті. Ще на достатній термін буде збережена система спрощеного оподаткування для малого та середнього бізнесу.

Фактично ж ввели нові податки, а наявні були збільшені. Офшори зросли й набули величезних масштабів. І найбільші статки в офшорах належать саме нашому Гарантові. Натомість у малому бізнесі страховий внесок сплачують усі, навіть якщо підприємець не здійснює діяльності, тож відповідно  відсутні і доходи.

9. Буде створене громадське телебачення

Досі всі телеканали належать олігархам. А те, що нині відбувається із державним телебаченням, поки що ні про що не свідчить, – принаймні, ні про що добре.

10.Курс долара не буде вищим за 10 гривень.

Тут і казати нічого. Але й бути байдужими теж не повинні. До курсу долара прив’язані всі ціни, особливо на ліки, будівельні матеріали, бензин тощо.

11. Ми будемо будувати нову економіку, використовуючи позитивні досягнення країн Балтії, Польщі, Словаччини, Словенії, Чехії, Грузії.

 І що зробили?  Для показухи запросили зарубіжних реформаторів, серед них Саакашвілі, замилили очі Заходу, а далі тихенько всіх «сплавили» назад. Останнього реформатора кілька днів тому за волосся викидали з території України. Хіба що Супрун тримають, яка добиває нашу охорону здоров’я.

12. Я за збільшення зарплат, пенсій і стипендій. За збереження та примноження всіх соціальних виплат, передбачених чинним законодавством, «дітям війни», афганцям, чорнобильцям, інвалідам, одиноким мамам, сиротам. Я за потужні грошові вливання в освіту. За доступність кваліфікованої медичної допомоги для всіх громадян.

Без коментарів – і так все зрозуміло

13. Антимонопольний комітет повинен стати ключовим економічним регулятором. Це стосується й вартості послуг в житлово-комунальній сфері, де орудує  страшенна монополія.

Однак ціни в ЖКГ за чотири роки зросли більше ніж утричі, а регулятор вартості тарифів – НКРЕКП – зробили ручним.

14. В Україні повинні восторжествувати принципи правової держави й справедливості, гарантіїдотримання основних прав людини, обмеження втручання держави в приватне та суспільне життя.

Що тут скажеш? Справедливість у нашій державі нижче плінтуса. Українці, думайте та аналізуйте, робіть висновки!

Тамара БОРОВИК, голова правозахисної ГО «На грані», волонтерка

Запис Що обіцяв і що зробив наш Президент: між обіцянками й справами нашого Президента – прірва, завалена людськими життями спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Деякі гасла від представників українського політикуму, треба сказати, вельми безглузді, а іноді просто сміховинні. Журналісти зібрали “безглузді і нещадні” обіцянки українських політиків у 2017 році і помістили їх в інфографіку.

Ось наприклад, актуальна в усі часи тема “рук”, яка, мабуть, передається у президентів України “у спадок”. Свого часу вираз “Цы руки нічого не крали”, яку запустив в маси Віктор Ющенко, стало дуже популярним. А в цьому році темою “рук” відзначився Петро Порошенко, який пообіцяв особисто “відрубати руки тим, хто буде красти в армії”.

Не менш суворе обіцянку “розправи” прозвучало в цьому році з вуст міністра внутрішніх справ Арсенія Авакова. Він заявив, що застрелить перших трьох поліцейських за ДТП на нових Mitsubishi.

Не залишився байдужим до людського тіла і глава уряду Володимир Гройсман. У цьому році він пообіцяв скоротити смертність серед населення країни.

Ще далі пішли більш дрібні чиновники. Ось, наприклад, мер міста Черкаси Анатолій Бондаренко пообіцяв своїм виборцям з’їсти свої краватки. А ось харківський мер заявив, що не покінчить життя самогубством. Що тут скажеш, які політики – такі і обіцянки.

Запис Хіт-парад безглуздих обіцянок чиновників-2018 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Розпочали його ще 2011-го, планували завершити до кінця серпня 2014-го.

– Реальних строків завершення назвати не можу, бо тут і погодні умови, і фінансування, і можуть оголосити повну мобілізацію. А плану­ємо завершити до кінця серпня, – говорив в ексклюзивному інтерв’ю нашій газеті 24 липня 2014 року Михайло БІЛИК, технічний директор ШБУ-60, яке здійснює ремонт цього автополотна.

Ця дорога – стратегічна, складається з двох ділянок: одна – на по­чатку Кучурова (Годилів), друга – майже посередині села (біля бойні). Ремонт на годилівській ділянці розпочали наприкінці травня, однак з’ясувалося, що треба переробляти проект. Тому дорожні роботи більш ніж на місяць заморозили. Після цього дорожники активно взялися за роботу. Багато вже зроблено, та виконати обіцяне поки не вдалося.

Надворі – осінь. Такою ми застали «відремонтовану» дорогу 8 вересня: ні техніки, ні дорожників…

Галина ЄРЕМІЦА

Запис Коли завершать ремонт дороги у Великому Кучурові? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Влада вже вкотре відвернулася від перестарілого ветерана Великої Вітчизняної війни Олександра Коліснека та його сина, інваліда-візочника Олексія. «Версії» неодноразово писали про їхнє нидіння на далекому хуторі Горайця, що на Сторожинеччині. Та, схоже, все марно. Як казав класик, «а віз і нині там».

Уже чотири місяці сім’я Коліснеків живе під страхом, що на них будь-якої миті упаде стеля. Комісія з управління праці та соціального захисту населення на чолі з Оксаною Юрчак приходила, оглянула, пообіцяла «провести безоплатний капітальний ремонт житлового будинку». Ця обіцянка навіть була зафіксована в листі №К-329 від 25.07.2013р., підписаному заступником голови райдержадміністрації Іваном Петращуком. Минуло три місяці, а роботи так і не розпочалися. А вже зима зазирає у вікна…

Коли нещодавно навідався до цих самотніх чоловіків,  просто жахнувся. Тріщини буквально пронизують стелю, стіни сипляться, а фундаменту в будинку… взагалі немає.

У чоловіків немає навіть стаціонарного телефону, щоби звернутися по допомогу.

До того ж напруга в електромережі настільки слабка, що не працюють ні холодильник, ні електроплитка. Місяць тому електрики замінили старі стовпи електромереж, та схоже, що не довершили  свою роботу.

Тож до кого й скільки ще треба стукати, щоби влада нарешті звернула увагу на цих людей? А може, для цього їм треба померти? Або живцем спалити себе?

– Житлові питання завжди були непростими у вирішенні, – каже директор департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА Людмила Мар’янчук, – Варто зазначити, що є відповідна нормативно-правова база і відповідна черга. У кожному районі та селі має бути облік черговиків, які стоять на забезпечення житлом. В Україні працює кілька житлових програм і на них з бюджету виділяються значні кошти. Так, минулого року на область  виділено 1 млн. 600 тис. грн. – і ми змогли забезпечили житлом лише 6 сімей інвалідів війни. Загалом же по області зареєстровано 2200 інвалідів війни, з них потребують допомоги десь біля 200 осіб. Але, якщо говорити мовою закону, переступити чергу ми не можемо, бо в нас є контрольні органи і кожне рішення приймається тільки в межах правового поля.

Підтверджує усе це й історія допомоги Коліснекам від райдержадміністрації. Як наголосила п. Юрчак, соціальні служби мають кошти на ремонт тільки половини даху. Решту грошей взяти ніде.

– Нехай влада розпочне ремонт, а підприємці району підтягнуться з матеріальною допомогою, – зауважує депутат Чернівецької обласної ради Руслан Мельник, – А крім того, влада мусить виконувати свої обіцянки. Або вже краще нічого не казали б.

Укотре переконався, що самотньому ветерану війни та інваліду-візочнику дуже важко жити в краї, де варто жити. У нашій країні закони пишуться чиновниками й для самих чиновників, а не для простих людей. На відміну від, скажімо, Німеччини, де ветерани війни отримують соціальну допомогу в розмірі від 200 до 1 тис. євро. Крім того, їм надається житло, повністю оплачуються комунальні послуги, медичне обслуговування, включаючи перебування в санаторіях та ліки, двічі на рік виділяють кошти на одяг і, за потреби, кошти на непередбачені витрати.

Тож за що тоді воювали наші ветерани? Хіба за таке майбутнє?

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис В Україні чиновники створюють закони для самих чиновників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Результатом ямкового ремонту селяни не задоволені. У них склалося враження, що дорогу не ремонтували, а просто пересунули ями, аби водії не могли запам’ятати їхнього розташування. Та всім зрозуміло, що скаржитися нікому: замовником робіт виступає Служба автомобільних доріг, її ж інспекція контролює якість. Виконує облавтодор. І замовник-контролер, і виконавець – ланки однієї структури: Державного агентства автомобільних доріг України «Укравтодор». Прислів’я про ворона, який не виклює око такому ж воронові, загальновідоме… Відтак на зустріч з селянами знову прийшов заступник голови Сторожинецької РДА Сергій Глядченко, якому жодна з цих структур не підпорядковується.

Посадовець визнав низьку якість бітумних латок. Адже не мав заперечень на зауваження селян, що ями латали, не дотримуючись технології: не розбиралося старе асфальтове покриття, бітумною емульсією поверхня не оброблялася, не укладалися шари щебеню та асфальту (подекуди свіжий асфальт був не більше сантиметра завтовшки й легко відколупувався пальцем), шар асфальту не вирівнювали за допомоги машин, а шви не заливали бітумом… Сергій Глядченко особисто проїхав відремонтованою трасою і визнавав,що є ділянки, де можна просто вбитися. Наприклад, на Головній, 67, де поруч з латкою просто з дороги стримлять арматурні прути. Або за Годилівською школою, де вже понад два роки зростає провалля на узбіччі і всі зусилля тих, хто мешкає при дорозі, залишаються марними: прокопування шанця нічого не дає, у дощ вода ллється потоком і далі вимиває яму. Усе, чим можуть зарадити люди – вивісити червону шмату на колик, встромлений в яму, аби водії здалеку бачили небезпеку і не втрапили в халепу. Тільки дорожники, які виконували ямковий ремонт цього місяця, її чомусь не помітили…

Тим часом селяни на сходці жартували, що варто переходити на екологічно чистий вид транспорту – запряжених биків. Навіть не на коней, бо тим буде важко пробиратися гравійною дорогою до Сторожинця. А бики – саме те, що треба.  Ще й дорогу зволожуватимуть.

Як би там не було, старання влади великокучурівці оцінили і втілювати погрозу не стали. Принаймні, поки що. Обмежилися емоційними зауваженнями до представника влади. Казали, що ямковий ремонт від Чернівців до середини Тисівців – це «замилювання очей». Казали, що обіцяний грейдер за місяць у селі не був жодного разу. Хоча потім таки пригадали: був! Їхав! З піднятою лопатою! Тож солярка була витрачена ним саме на те, щоби продемонструвати своє існування. Ось так «освоюються» державні кошти на буковинські дороги. А коштів цих, як повідомив заступник начальника управління економіки – начальник відділу інфраструктури Сторожинецької РДА Віталій Кирчу, з передбачених на  ремонт доріг 74 млн. грн. в область надійшло наразі 56 млн.

Сергій Глядченко наголосив, що на ямковий ремонт дороги «Чернівці-Глибока» було витрачено навіть більше передбачених на це коштів й матеріалів – 200 тис. грн., 130 тонн асфальту. Ямковий ремонт здійснили тільки наприкінці липня, бо діяли за планом. А зима, мовляв, була складна, і дорожнє полотно зношене на 70%.

(До речі, на сайті однієї з українських асфальтоукладних фірм зазначаться таке: «У середньому ямковий ремонт асфальту щорічно може становити до 2-3% від загальної площі асфальтованого дорожнього покриття. Якщо вибоїни, ями, тріщини та інші дефекти асфальту сягають 12-15% від загальної площі асфальтного покриття, треба припиняти рух і робити капітальний ремонт траси»). 

Ще чиновник пообіцяв виконати до 1 вересня гравіювання дороги на Сторожинець. І додав, що цього тижня тисівський сільський голова зустрінеться з начальником Служби автомобільних доріг краю, що дозволяє сподіватися на ремонт 1,8 км дороги в Тисівцях. Пообіцяв чиновник і вирішити питання з проваллям, позначеним червоною шматою на трасі. Щоправда, дат не називав.

Тож червона ганчірка пломеніє наразі на трасі як символ буковинського ямкового бездоріжжя. А також як підтвердження народної мудрості про те, що «кепські дороги вимагають лепських пройдисвітів».

Дороги в гривнях:

1 тонна бітуму – 8200 грн.

1 тонна дьогтю – 4-5 тис. грн., але він токсичний і не рекомендується до використання. 1 км асфальтування дороги 8 м завширшки без бордюрів коштує не менше 1 млн. грн.,

500 м найгіршого відрізку дороги «Чернівці – Глибока» вартує 2 млн. 870 тис. грн. (Проект у грудні уже пройшов експертизу і виграв конкурс, але не виконується через відсутність коштів)

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Дорога на Великий Кучурів: червона ганчірка для влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чернівецький обласний комунальний санаторій «Брусниця» реорганізують у товариство з обмеженою відповідальністю із залученням приватного інвестора. Таке рішення ухвалили більшістю голосів депутати обласної ради на початку 17-й сесії обласної ради VI скликання, яка, до речі, свою роботу так і не завершила, бо 33 депутати із зареєстрованих 77-ми (загалом в облраді 104 депутати) після перерви не повернулися до зали і кворуму для продовження роботи просто не було. Нагадаємо, що у квітні так само «завершилася» попередня 16-та сесія облради: депутати від провладної більшості після перерви не повернулися до сесійної зали. Тому 5 липня була завершена 16-та і не завершена 17-та сесії. Свого часу, коли опозиція демонстративно на знак протесту виходила з залу, їй робили зауваження керівники ради, ОДА, фракція Партії регіонів. А тепер навіть комісія з регламенту та депутатської етики, яка раніше засуджувала такі дії, мовчить. Подвійні стандарти?..

Уявляєте, щоби громадяни так ходили на роботу? Та, може, наші обранці подібним чином ставляться до депутатської діяльності тому, що вона, так би мовити, здійснюється на громадських засадах і за неї ніхто не платить? Утім, громада усвідомлює, що більшість із  них прийшли сюди вирішувати власні питання, а не займатися громадською діяльністю та допомагати їй, громаді, вирішувати нагальні проблеми життєдіяльності.

Та повернімося до брусницького санаторію. Інвестору – а ним є кіпрська компанія «Енгром Консалтінг Лімітед» – нададуть 75% частки власності на санаторій, а собі Чернівецька облрада залишила лише 25%.

Питання обговорювалося бурхливо й тривалий час, та все ж рішення про реорганізацію підтримали більшістю голосів. Тепер, на думку депутатів, проблема зводиться до виконання інвестором своїх зобов’язань. А серед його обіцянок – покращення умов у санаторію та збереження робочих місць. Хоча без договору це лише слова…

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис У буковинській «Брусниці» відпочиватимуть кіпріоти?!. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Машини збивають людей як горіхи! – обурено вигукує пенсіонер Іван Тодорюк. – Чотири смертельні випадки за шість років. Ось один хрест, другий… А все тому, що люди змушені цією трасою пішки (1,5-2,5 кілометра!) добиратися до кінцевої автобусної зупинки 10-ої маршрутки – а тут же ні тротуарів, ні вуличного освітлення! Взимку узбіччя завалене кучугурами снігу – доводиться йти просто по шосе! А тут живе дуже багато дітей, які щодня добираються до 39-ої, 31-ої школи, до центру міста!

Із села Магала через вул. Лук’яновича (1) до міста пролягає маршрут №25. Проте люди скаржаться, що замість двох автобусів тут курсує один, рейси часто пропускаються… Мовляв, «людей мало – їздити невигідно, особливо ввечері»…

– Дійшло й до неприємних інцидентів, – каже Ольга Гакман, голова квартального комітету №10 Садгірського району. – Коли люди почали писати листи зі скаргами, власник маршруту №25 почав погрожувати занадто ініціативним пасажирам, навіть приходив до них додому: «Будете на мене писати – я вам таке зроблю!»

Нещодавно, перед виборами, сюди приїжджали чиновники, депутати. Люди кажуть: «влаштували нам покращення на тиждень». Тоді одразу ж з’явився ще один автобус, рейси стали регулярними та за графіком… Нині ж звідсіля знову легше добратися до Кіцманя чи Заставни, аніж до Чернівців.

– Ми вже більше десяти років домагаємося, щоби на півтора кілометра продовжили маршрут №10! Писали вже й президенту, і Азарову… Проте перевізник 25-го маршруту нікого сюди не підпускає, – стверджує Іван Тодорюк.

– Обласна рада, міська рада – всі ви ходите сюди, слухаєте нас – і нічого не вирішуєте! – обурено зверталися люди до Ярослава Шешура, депутата облради, та Юрія Буреги, голови садгірської райради, минулих вихідних під час громадських зборів.

Вкотре люди вимагали у владників продовжити 10-ий маршрут, облаштувати тротуари та провести вуличне освітлення.

– Інакше 2 березня, о 10-й годині, замість автобусної зупинки збиратимемось на пішохідному переході: перекриватимемо дорогу!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Люди вкотре вимагали у владників продовжити 10-ий маршрут, облаштувати тротуари та провести вуличне освітлення.

Запис «Другого березня перекриваємо трасу!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Самозакохані політикани чомусь найбільше полюбляють власні зображення на великих рекламних носіях. Мабуть, упевнені у своїй надзвичайній харизмі. А простому людові ці «біг-морди» остогиділи не менше,  ніж докучливі серпневі мухи. Ефективність нульова. Чому їх використовують? Тому, що циніки від політреклами впевнені: «піпл усе схаває». Аби лише замовник реклами платив вчасно і всю обговорену суму.

От і мусимо ми з дня на день дивитися на одних і тих же дядьків і тіток (вони ж – вуйки, вуйни, бадіки тощо), які закликають нас рухатися вперед, повідомляють про об’єднання заради Батьківщини чи про те, що вони подолали руїну і забезпечили комусь стабільність. «Ну, і що мені з того?», – запитує їх звичайний виборець. Об’єднуйтеся з ким завгодно, долайте все, що можете подолати, і йдіть хоч уперед, хоч в якесь інше місце, – хіба для пересічного громадянина від того життя покращиться? Адже жодної конкретної обіцянки, забезпеченої коштами й кадрами, такі заклики не містять. А загальним фразам люди вірять усе менше, вимагаючи вирішення нагальних проблем країни.

Фактично у черговий раз нас закликають голосувати не головою, а серцем. Або якоюсь іншою частиною тіла, дуже далекою від головного мозку. А треба думати. В ідеальному випадку політик дає виборцям конкретні обіцянки, потім звітує перед ними про виконане. Як надходять нові вибори – він знову пропонує, потім звітує. Тоді й не «купують кота в мішку», а обирають людину, здатну тримати слово. Проте в Україні складаються зовсім інші традиції – повної безвідповідальності перед виборцями.

Колись Ющенко пообіцяв зробити «10 кроків назустріч людям». І політику від бізнесу відділити, та щороку створювати по мільйону нових робочих місць з пристойною оплатою праці, а ще – повернути з-за кордону працюючих українців… Обіцяного не виконав, тому позбувся президентської посади. Нині зібрався до парламенту,але довіри вже немає.

Регіонали на минулі вибори ходили з купою обіцянок. Зокрема, російську обіцяли зробити другою державною мовою в Україні. Перед новими виборами силою продавили «мовний закон», що на очах розколює Україну. А парламентський диригент Чечетов сказав у цьому контексті про опозиціонерів: «Розвели, як кошенят!». Можливо, ця фраза надихнула невідомого політтехнолога на створення образу, який останніми тижнями заполонив інформаційний простір не лише України, але і сусідньої Росії. На околиці Дніпродзержинська з’явився біл-борд із зображенням бабці з котом і написом: «Внук проголосував за «таких-то», тому хату я переписала на кота». Звичайно, партія названа повністю. З’ясувалося, що її представники почуття гумору позбавлені повністю, а у невинному зображенні побачили загрозу своїй владі. Якби на біл-борд уваги не звернули, з ним ознайомилася б невелика кількість людей. Та нервова реакція партії забезпечила зображенню таку популярність, про яку лише мріє кожний рекламіст. Інтернет переповнений пародіями на цей «вдалий» зразок політреклами. Зокрема, є й така: кіт заявляє, що бабця проголосувала за комуністів і він «здав її до ветлікарні».

Противники біл-борду з’ясували, що сфотографована бабця живе в Архангельській області Росії, й навіть розмістили в мережі фото її дерев’яної «ізби». А кіт взагалі американець, його додали методом фотомонтажу. Ця історія показує можливості сучасних технологій, а головне – засвідчує тугу простих людей за гумором і сатирою. Політики з серйозними фізіономіями і беззмістовними гаслами спричиняють лише відразу та огиду. А жарт привертає увагу глядача і впливає на його виборчі настрої. Отже, далеко не все «хаває піпл» – смак у багатьох виборців непоганий. Рекламістам треба його враховувати, щоби не пролетіти на виборах разом зі своїми клієнтами.

Ігор БУРКУТ, політолог

Запис Гримаси політ реклами або «Піпл усе схаває» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найбільшу кількість обіцянок (431) озвучив Прем’єр-міністр Микола Азаров. На рахунку Віце-прем’єр-міністра – Міністра соціальної політики Сергія Тігіпка – 159 декларацій. Замикає трійку лідерів віце-прем’єр-міністр – міністр інфраструктури Борис Колесніков, за яким зафіксовано 149 заяв.

Реалізувавши 42% обіцянок (8 з 19), рейтинг відповідальності очолив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. На другій позиції опинився міністр юстиції Олександр Лавринович, досягши ефективності у 38% (виконано 10 з 26 обіцянок). Третє місце посів перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський, якому вдалося втілити у життя 36% обіцянок (5 з 14).

Безвідповідальність міністра культури Михайла Кулиняка оцінюється у 44% (не виконано 7 обіцянок із 16). Наступну сходинку з позначкою 28% зайняв міністр з питань надзвичайних ситуації Віктор Балога, на рахунку якого 8 з 29 невиконаних обіцянок. Віце-прем’єр-міністр – міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова не реалізувала 27% заяв (4 з 15).

Перше місце за кількістю обіцянок, виконання яких країна ще не побачила, але продовжує чекати на результат, належить міністру економічного розвитку і торгівлі Петру Порошенку – 71% перебуває в статусі «Обіцяно» (10 з 14). За ним слідує прем’єр-міністр Микола Азаров, 67% обіцянок якого (287 з 431) ще не дали результату. «Бронзовим призером» став Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко з показником у 65% (35 обіцянок з 54 очікують на виконання).

Запис Кому можна довіряти у Кабміні спершу з'явиться на Медіа-Версії.