За минулий рік єдині топ-корупціонери, кого вдалося притягнути до відповідальності, це два голови районних державних адміністрацій, вироки щодо яких наразі ще й оскаржуються. Про це розповіла експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK.

«Насправді немає ні більш серйозного прояву корупції, ні менш серйозного. Відсутність доріг, ліків у лікарнях і власне лікарень – це все прояви корупції, незалежно від того, чи великий дали хабар, чи малий. І сьогодні в Україні проблема в тому, що для самого хабарника безпечніше брати у великих обсягах», – зауважила Красносільська.

Так, зазначає експерт, якщо подивитися статистику, то за останній рік є близько тисячі вироків по корупційних справах та хабарництву. Але хто ці люди?

«Наприклад, одна одеська чиновниця справді сіла у в’язницю на 5 років за хабар у декілька тисяч гривень, але це посадовець низького рівня. Натомість Роман Насіров, якого звинувачують у нанесенні державі збитків розміром у 2 мільярди гривень, не має ризику найближчим часом потрапити до в’язниці. Так само, як і Мартиненко, щодо якого вже доведено розкрадання на 17 мільйонів доларів.

За минулий рік єдині топ-корупціонери, кого вдалося притягнути до відповідальності, це два голови районних державних адміністрацій, вироки щодо яких наразі ще й оскаржуються», – констатувала Анастасія Красносільська. 

Запис Боротьба з корупцією: Що більше крадуть, то безкарніше почуваються спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Такі результати четвертого всеукраїнського муніципального опитування оприлюднила соціологічна група «Рейтинг» від імені Міжнародного республіканського інституту.

Згідно з опитуванням, наша область посідає першу позицію за рівнем хабарництва в освітніх закладах.

Чернівці також на другому місці за рівнем корупції у медичній сфері та у правоохоронних органах. Хабарництво на митниці, у судах і Центрі надання адміністративних послуг теж ставить наше місто у п’ятірку сумнівних лідерів. І троє з чотирьох чернівчан впевнені, що місто рухається у неправильному напрямку.

Окрім Чернівців у цьому анти-рейтингу лідирують Миколаїв, Полтава, Херсон та Сєвєродонецьк. Натомість найчеснішими виявилися Вінниця, Івано-Франківськ, Харків, Чернігів та Львів.

Запис Освіта в Чернівцях найкорумпованіша в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вівторкові події в Чернівцях – обшуки у свата голови ОДА та його доньки, хоча остання, до слова, розлучена з чоловіком, – потрапили до сюжетів кількох центральних телеканалів. Резонансну подію прес-служба ОДА прокоментувала наступним чином:

 «До голови облдержадміністрації надійшли звернення від громадських організацій, у яких ішлося про вчинення злочинів у сфері службової діяльності керівником Управління захисту економіки в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки НП України Іваном Тичиною та начальником Чернівецької митниці ДФС Миколою Салагором, передбачених Кримінальним кодексом України, стаття 364 (зловживання владою та службовим становищем), 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), 367 (службова недбалість).

Вказане звернення, на виконання вимог Закону України «Про звернення громадян», голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук відправив у відповідні міністерства та НАБУ для перевірки викладених фактів і вжиття необхідних заходів.

«Не виключаю, що відправлені матеріали могли послужити причиною так званих «дзеркальних заходів» у вигляді обшуку в моєї доньки. Тим паче, що обшуки проводило Управління захисту економіки в Тернопільській області, мабуть, колеги вирішили заступитися за своїх», – заявив голова облдержадміністрації О.Фищук.

Прикметно, що на одному з телеканалів ситуацію з обшуками коментував фігурант звернення громадських активістів – керівник Управління захисту економіки в Чернівецькій області Іван Тичина, проти якого прокуратура відкрила кримінальну справу».

Оскільки резонансні звернення про зловживанря на митниці та в УЗЕ постійно робилися керівником ГО «Стоп-корупції» Миколою Петіченком, і матеріали якого саме й потрапили до губернатора, редакція звернулася до активіста за коментарем. Тим паче, що його визнали експертом від американо-європейського проекту у боротьбі з корупцією в Україні.

– Ми неодноразово намагалися передати керівництву виконавчої влади документи про зловживання на мільйони, чи навіть на мільярди гривень з боку чотирьох буковинських фігурантів, серед яких Салагор, Тичина тощо. Ми документально підтвердили шалене  збагачення протягом року роботи нового керівнка УЗЕ, який приїхав до нас із Луганська. Розкрили також схеми, що діють на митниці. Та передати ці документи було не так легко, – наголосив активіст. – Нарешті ми зареєстрували наше звернення і вручили його особисто в руки голові ОДА Фищуку. Іншого виходу, ніж передати їх до НАБУ, в нього не було. Відтак зрозуміло, що нинішні перевірки фірми його свата – це помста, – сказав Петіченко. – Більше того, я знаю всі фірми, які працюють із митницею. І скажу, що більше ніж на штраф фірма свата Фищука не тягне. Там – дрібниці. Натомість митниця знімає по півмільйона з кожної машини з товаром, особливо лісом. Недарма ж мене хотіли «купити» джипом, його безлімітною заправкою та іншими благами. Коли ж до Тичини приїжджав його начальник – директор департаменту захисту економіки Національної Поліції України, вони їздили на полювання і на відпочинок до Мигового, де Тичина придбав чимало земельних ділянок. Одна з них перейшла у власність директора департаменту, – наголосив Петіченко.

На запитання, чи може він усе це довести при потребі в суді, сказав, що у нього на кожне слово є документи й аудіо підтвердження.

Причетність же Фищука до лісових поборів через колишнього керівника Держлісомисливського управління Череватого, про які через деякі місцеві електронні ЗМІ заявив, за словами Петіченка, «кишеньковий борець з корупцією Лаврів», просто вигадка.

Зрештою, можна нагадати і те, що Фищук був із самого початку проти призначення Череватого на посаду головного лісівника області.

Одне слово, вимальовується не вельми моральна картинка…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Голова ОДА спрямував матеріали на начальника Чернівецької митниці та Управління захисту економіки до НАБУ й отримав обшуки в родичів? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Злодії часто очищують кишені тих,

хто задумливо дивиться на зірки»

 (Вільгельм Швебель, німецький  учений і публіцист).

«Усі люди рівні, та деякі  рівніші за інших»

 («Колгосп тварин»*, Джордж Орвелл).

Як правило, людина спирається в оцінках і діях не лише на те, що вона має в сучасному (навколишня обстановка, оточення, досвід), але й на минуле, закладене у підсвідомості. Відтак історичне минуле – це підґрунтя народу як єдиної спільноти. Дослідження  показали, що в суспільній свідомості сучасне відділене від історичного минулого часовим лагом (розривом, відстанню – ред.) у 40 років. Після цього терміну – і суперечності, й ворожнеча йдуть за обрій. Менталітет росіян при Сталіні, англійців – при Черчиллі, американців – при Рузвельті відійшов у минуле. Наразі живуть інші за ментальністю люди, з іншими інтересами, іншими проблемами.

Згадаймо: Сталін по собі залишив у спальні стоптані капці (він не був злодієм, але був маніакальним вбивцею).

Черчилль належав до однієї з найшляхетніших родин Англії, жодних статків від батька не успадкував і до 47 років жив виключно журналістикою й літературною працею.

Статки Рузвельтів не йшли у порівняння зі статками нуворишів Вандербільтів і Рокфелерів, їхнє суспільне становище серед провідних сімейств Нової Англії було бездоганним. Але Франклін Делано Рузвельт був дуже невибагливою людиною. Як губернатор штату Нью-Йорк, він дуже багато доброго зробив для простих людей. Особливо він наполягав на покращенні побуту й життєвих умов робітників, особисто беручи участь у  обстеженні фабричних кварталів.

Про побут гетьмана Пилипа Орлика, автора першої української Конституції 1710 року (цей документ був створений за 65 років до появи американської конституції) можна сказати лише, що по собі він залишив не великі статки, а багато написаних ним творів і трактатів. До речі, він був представником білоруського шляхетного роду із чеським корінням, але щодо ментальності був чистим українцем.

А тепер щось на кшталт історичного анекдоту про наш менталітет:

«Якось відставний генерал-майор М.В.Гудович (1752-1818), який після відставки останні роки життя мешкав «у гостях» в останнього козачого гетьмана, графа Кирила Розумовського, гуляв із Розумовським графським маєтком. Йдучи повз нещодавно зведений особняк управителя, Гудович зауважив, що варто управителя замінити, адже цей – злодій і звів житло на графські гроші. «Та ні, брате, – заперечив Розумовський, – цьому залищилося тільки дах покрити, а іншого візьмеш, той почне весь будинок ізнову зводити».

І нарешті, історії з нещодавньої історії.

Коли Кравчук прийшов до влади 1991 року, Чорноморське пароплавство було одним з найбільших у Європі й нараховувало 234 кораблі. 1991 року ЧМП мало дохід майже  в мільярд доларів (тоді це були величезні гроші). 1998 року залишилося 15 суден… а нині нараховується… один прогулянковий катамаран типу «Хаджибей». Величезні суми у якості «відкатів» за дерибан Чорноморського пароплавства отримував, звісно, не Леонід Макарович, а Олександр Леонідович Кравчук, який у рейтингу найбагатших людей України за версією «Фокуса»  2011 року посів 116 місце. Під час створення компанії «БЛАСКО» на валютний рахунок Олександра Леонідовича було переказано 790 тисяч німецьких марок за те, що Леонід Макарович своїм указом дозволив акціонувати Чорноморське пароплавство (установлено в допиті свідка на суді стосовно керівника концерну «БЛАСКО»).

Неглибоко плавало це панство, чи 10% від вартості ЧМП осіли-таки на рахунках цих молодців? Гадаю, що ТАКИ-ТАК! Адже вартість основних фондів ЧМП була близько 6 мільярдів доларів, в тому числі комерційного флоту – мільярд доларів.

Неймовірно, але факт: прямо чи опосередковано до розграбування Чорноморського морського пароплавства були причетні усі наступні президенти України, більшість глав уряду, багато колишніх і нині чинних міністрів.

Йдемо далі. За Кучми його зять Пінчук став одним з найбагатших людей України й наразі його статки становлять 3,8 мільярда доларів.

А вже підлий «Яник» обібрав нас до нитки. Автор статті підрахував, що за 4 роки він міг украсти значно більше за озвучену суму в 40 мільярдів доларів. Та що гадати, Пахану платили усі! Ось у чому, мабуть, справжні причини революції…

І зараз ці люди, на яких догорають шапки, гадають, «як вийти зі становища, що склалося»! Усі ж дуже добре розуміють, що було б із ними у будь-якому демократичному суспільстві. Та за української псевдодемократії все нібито так і має бути…

Тим часом нами правлять олігархи – жадібні, ненаситні, без честі, без совісті, із мораллю пітекантропів, які зненацька опинилися в третьому тисячолітті. Тобто «чу́дище о́бло, озо́рно, огро́мно, стозе́вно и ла́яй» – цитата з Тредіаковського, якою Олександр Радищев затаврував тодішню владу – дуже пасує до влади нашої, сьогоденної.

Православна культура, зокрема українська, глибоко увібрала ідеали подвижництва, готовність відмовитися від матеріального, тілесного й земного. Традицію протиставляти «життя не смерті, а, швидше за все, «нежиттю» (майже каламбур-авт.), духовній сліпоті, прагматичним цінностям закріпив і розвинув український філософ Григорій Сковорода, який запевняв, що кожна людина спроможна досягнути щастя шляхом морального самовдосконалення, актуалізуючи в собі «внутрішню людину» – Бога. Швидше за все, так воно й було, та нині все – зовсім по-іншому.

На 500-гривневій банкноті із портретом Григорія Сковороди є дрібний напис, вираз українського філософа: «Не ра́вное всѣмъ ра́венство». Чудове почуття гумору у дизайнера купюои, чи не так? Джордж Орвелл, мабуть,читав Г.Сковороду, бо чи не його цитату розвинув: «Усі люди рівні, та деякі рівніші за інших»?  ну” щастя шляхом морального самовдосконалення, актуалізуючи в собі “ій Сковорода, який запевнював, що кожна людина

За твердженням самого Путіна, щорічна корупція (корупційний оборот)  в РФ сягає  316 мільярдів доларів. Населення Росії становить 142,7 мільйона осіб, України – утричі менше. Якщо припустити, що рівень корупції в Україні не менший, то це сягатиме понад 100 мільярдів доларів. Непогано влаштувалися наші корупціонери! Навіть якби наші офіційно визнані 200 тисяч чиновників ділилися порівну, то й це становило би понад півмільйона доларів. На кожного.

Чотири рядочки з Енеїди» Івана Котляревського ніби звертаються до зграї шахраїв-корупціонерів в українському політикумі:

 «Чи довго будете казитись,

І стид Україні робить?

Щодень проміж себе сваритись

 І смертних з смертними травить?»

Автор дозволив собі поміняти «Олімпові» на «Україні»: здається, Котляревський не був би зараз проти.

Ще один аспект: кількість чиновників в Україні значно більша за офіційну цифру – майже 365 тисяч (цифра просто зашкалює: один начальник на 400 простих людей!) Порівняємо, в Японії із утричі більшим населенням чиновників… аж 9 тисяч.

Представники «Transparency International Украина» й сайту «Перша інстанція» повідомили, що лише 19% колишніх чиновників (навіть не один з п’яти ) відбувають покарання за корупційні злочини. Це дуже низький відсоток, враховуючи, що кожна частина ст. 368 ККУ передбачає можливість позбавлення волі для хабарника. Середній термін позбавлення волі за цією статтею становить 4 роки 7 місяців – за максимального до 12 років ув’язнення за неправомірне збагачення. Такого терміну за останні 2 роки не отримав жоден хабарник.

Натомість 9% затриманих виправдано! 38% отримали іспитовий термін, у середньому 2 роки й 2 місяці. А третина злочинців узагалі лише оштрафована, і на суми, значно менші від отриманих хабарів!

Автор вважає, що це відверте глузування над українськими громадянами. За Івана Грозного був страчений дяк, що отримав, окрім належного, смаженого гуся із монетами.

Судочинство у Запорозькому низовому війську вважало серед найгірших злочинів «злодійство чого-небудь козаком у товариша і приховування їм краденої речі»:  «особливо строгі були за велике злодійство, за яке, коли тільки двома достовірними свідками в тім докажуться, страчують смертю».

Ні, не треба відстрілів, все ж таки живемо в ХХІ столітті! Вихід: за певну суму корупції – довічне ув’язнення, а не сміховинні 20 тисяч штрафу. Гарантовано: корупція зникне одразу ж.

Доречно тут згадати, як Ніколо Маккіавеллі образно порівнює корупцію з сухотами, які спершу важко розпізнати, та легко лікувати, а коли вже хвороба задавнена, її легко розпізнати, та лікувати важко.

Час починати вже лікувати всерйоз, та хто ж прийматиме такі закони? Важко уявити, що ці бізнесмени з ВР щось зроблять проти себе.

Прислухаймося до історії: ще Аристотель (384 рік до н.е.!) казав: «Найголовніше при будь-якому державному устрої – через закони  та інше порядкування налаштувати справу так, щоби посадовим особам неможливо було наживатися».

Та ми й досі «замріяно дивимося на зірки»…

Олександр ЖУПАНЕНКО, директор фірми «Інтерконсалт», колишній військовий

Переклад українською від «Версій»

_________________________________

*Український переклад назви романа Орвелла знайдете за посиланням http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2012/07/120723_ru_s_orwell_farm_ukrainian

Запис Що спільного між корупцією та сухотами, або Історії з історії  корупції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Україна за рівнем впливу корупції на бізнес опустилася до показників чотирирічної давності. Про це свідчать результати дослідження Американської торгової палати (АСС), інформує НВ Бізнес.

Американська торгова палата опитала топ-менеджерів 184 компаній про те, чи стикалися вони з корупцією в Україні. 91% опитуваних відповіли ствердно. Таких респондентів виявилось на 10% більше, ніж торік. І саме цей показник повернув Україну до 2014 року.

Лише третина респондентів вважає, що рівень корупції знизився. Торік таких було майже половина – 47%.

Найбільше вітчизняних управлінців непокоїть корупція в судах (71%), податкових та митних органах (54%), в органах місцевої влади (34%). І це значно стримує надходження зовнішніх інвестицій, вважає президент АСС Андрій Гундер.

Причому занепокоєна корупцією в Україні не лише Американська торгова палата. Згідно зі нещодавнім звітом Комітету експертів Ради Європи «MONEYVAL», корупція та тіньовий бізнес далі вимивають гроші з України. В Україні досі діють так звані «конвертаційні центри» – і покарання за таку діяльність занадто м’які, говориться у звіті. Рекомендації «MONEYVAL» повинна вивчити та втілити українська влада до 2019 року.

Запис ПАЛАТА НЕВИЛІКОВНИХ: корупція повернула Україну в 2014 рік спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

«Ніщо так не збільшує суми хабарів, як боротьба з корупцією»

                                                                                (Народна мудрість)

 Про випадки хабарництва й прояви корупції в області відповідні служби інформують ЗМІ мало не щодня. Ось лише найяскравіші факти за останні місяці: «Начальниця відділу міськради обласного центру систематично вимагала через посередника від місцевих громадян та підприємців гроші за погодження  дозвільної документації щодо архітектури»; «підполковник прикордонної служби пообіцяв звільнити військовослужбовця від служби за контрактом – затриманий «на гарячому»; «затримали головного лісівника Буковини під час спроби підкупу посадовця поліції»; «патрульний у Чернівцях попався на хабарі у 800 доларів»; «посадовця управління освіти у Чернівцях судитимуть за хабар у 230 тисяч»; «на хабарі розміром 1 млн грн затримали начальника однієї з податкових інспекцій Буковини»; а про численні факти хабарництва на прикордонних пунктах пишуть по кілька разів на день…

Боротьба з корупцією по-українськи та по-румунськи

Навіть зафіксовані випадки далеко не завжди доводяться до логічного завершення – судового вироку. Тим дивніше спостерігати все це на нашій Буковині, яка межує з «просунутою» в цьому питанні Румунією, і «наші румуни» є другою за чисельністю етнічною громадою Чернівецької області (майже 115 тис. осіб). Чому, маючи під боком такий вдалий приклад боротьби з корупцією – а розпочалася вона в наших країнах практично одночасно – ми примудрилися відстати на десятки років?

ЗМІ підрахували, що в Румунії між 2014 і 2016 роками було засуджено майже 2000 осіб за зловживання владою. Серед них міністри, депутати, сенатори й навіть екс-прем’єр Адріан Нестасе. Тільки 2016-го в Румунії передано до суду 1300 кримінальних справ про корупцію, на лаві підсудних опинилися троє міністрів, 18 депутатів парламенту, 47 мерів і 21 директор великих комерційних компаній. Такі дані оприлюднила головний прокурор Національного управління з боротьби з корупцією Лаура Кодруца Кевеші. При цьому в рамках кримінальних справ за межами Румунії конфіскована нерухомість майже на 4 млн євро.

«Румунія почала серйозно вести цю боротьбу, багато людей отримали тюремні вироки, багато хто втратив свої статки. Це сталося внаслідок здійснення належних юридичних процедур, висунення обвинувачень, які були підтверджені в суді. Звісно, дехто з обвинувачених був виправданий судом. Але й це засвідчує, що йдеться не про «дорогу з одностороннім рухом» і, більше того, у нас справді є незалежне правосуддя, яке в змозі   ретельно перевіряти матеріали й оцінювати висунуті обвинувачення. З Україною це не йде в жодне порівняння, оскільки там на сьогодні не було здійснено жодного серйозного розслідування», – каже аналітик ЕкспертФоруму в Бухаресті Лаура ШТЕФАН в інтерв’ю «Дойче Веллє».

Українці, як правило, стають свідками справжніх серіалів при спробі притягти хоч когось до відповідальності. Зокрема, на Буковині за першу чверть 2017 року до відповідальності за корупційну діяльність притягнуто «аж» 16 осіб і застосована до них… адміністративна відповідальність. Скромні показники, чи не так? Тим паче, що далі місцеві ЗМІ рясніють заголовками на кшталт: «на Буковині суд звільнив від покарання посадовця ОДА, який вчинив службове підроблення на користь приватної фірми», «посадовця міськради Чернівців, якого торік впіймали на хабарі, відновили на посаді» тощо.

Зважаючи на таку тенденцію, на що слід очікувати від «свіженького» корупційного скандалу, який вибухнув буквально днями – де б ви думали? – в антикорупційній структурі!!! Адже у вівторок керівник Департаменту фінконтролю і моніторингу способу життя НАЗК (Національного агентства із запобігання корупції) Ганна Соломатіна заявила, що голова НАЗК і її колеги фальсифікують результати повних перевірок е-декларацій. За її словами, агентство стало повністю підконтрольним Адміністрації президента:

«Е-декларування використовується для покривання чиновників, лояльних до влади, розправи над неугодними і для особистого збагачення голови НАЗК і наближених членів НАЗК. Результати перевірок фальсифікуються так, як це потрібно керівництву НАЗК», – сказала вона на брифінгу, організованому депутатом Мустафою Найємом.

Після цього НАБУ повідомило, що за викривальною інформацією Соломатіної порушило справу, а Адміністрація президента очікувано заявила, що не причетна до фальсифікації перевірки електронних декларацій і не має інструментів впливу на НАЗК…

Хороброю виявилася жінка – Лаура Кевеші

Національний антикорупційний директорат Румунії (DNA – the National Anti-Corruption Directorate) був створений 2003-го, ще до вступу Румунії в ЄС. Тоді організація досить слабко зарекомендувала себе, значно поступаючись реформам у поліції, завдяки яким принаймні рівень побутової корупції значно зменшився. До компетенції Директорату належать корупційні справи, які завдали великих збитків державі (понад 200 тисяч євро) і стосуються чиновників найвищих рангів. Претензії до DNA часто виникали у чиновників ЄС, які скаржилися на високий рівень корупції та небажання влади з нею боротися вже після прийняття в ЄС 2007-го. Рівень підтримки DNA в самій Румунії теж був низьким, а значить, вся структура, в кращому випадку, здавалася химерним символом без конкретного практичного застосування.

Реальні успіхи в боротьбі з корупцією DNA почав демонструвати після того, як його очолила в травні 2013 року Лаура Кевеші. Свого часу вона стала наймолодшим в історії країни Генеральним прокурором, а після призначення на пост Головного прокурора DNA стала справжнім жахом для чиновників найвищих рівнів. Та це було б неможливо без підтримки президента Румунії Клауса Йоганніса. При цьому лінійного зв’язку між ними немає, оскільки Кевеші була призначена ще колишнім президентом Траяном Бесеску. Та головною програмною тезою Йоганніса була саме боротьба з корупцією, яка передбачала серед іншого й політичну підтримку DNA.

Чи значить це, що у нас можливо припинити корупційні дії? Так, якщо, крім добре організованих інституційних структур для боротьби з корупцією, на чолі цих структур поставити хоробрих людей, – стверджують аналітики.

 Три уроки румунського досвіду

В Україні начебто запрацювали Антикорупційне бюро та суди, але результативності їхньої діяльності високопоставлені корупціонери не просто мають опинитися на лаві підсудних, а й отримати реальні терміни ув’язнення. З румунського досвіду, у зв’язку з цим, можна винести три уроки.

Перший полягає в тому, що неурядові організації повинні стежити за діяльністю антикорупційних інституцій і вимагати справжньої продуктивності, тобто, реальних кримінальних справ проти високопоставлених корупціонерів. Румунські експерти зазначають, що дуже часто ми боїмося антикорупційних інституцій, оскільки вони можуть бути використані які політичні інструменти тиску на опонентів. І щоб усунути цю потенційну небезпеку, слід заздалегідь вживати заходів, щоби зробити такий тиск неефективним.

Урок другий. Необхідно зосередитися на продуктивності антикорупційних установ. Просто факт їхнього існування – абсолютно даремний.

Урок третій для України в тому, що суспільство мусить бути готовим до гучних скандалів. В Україні теж є дуже впливові люди, які контролюють засоби масової інформації. Тож коли ці впливові люди відчуватимуть загрозу на свою адресу, вони будуть атакувати і протистояти антикорупційним інститутам, компрометувати їх діяльність. Останні події в Україні це підтверджують. Тож у зв’язку з цим саме українці повинні ясно усвідомлювати, що подібних атак не уникнути, а також, що їм необхідно протистояти.

Підготував Григорій УРСАКІ, студент факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ

Запис Україна, порівняно з Румунією, відстає в антикорупційній боротьбі на 15 років спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Усі медики – хабарники, а благодійні внески у лікарнях і поліклініках йдуть до кишені лікарів!»,  – заявив цими днями молодий відвідувач Чернівецької обласної консультативної стоматологічної поліклініки.

Чого гріха таїти? Така думка, на жаль, побутує серед більшості пацієнтів. Утім, коли розібратися достеменно, стає  зрозуміло: медики лише заручники ситуації.  

Секрет полішинеля або Відверто про відоме

У сім’ї, як мовиться,  не без виродка. Є серед медиків такі, що без купюри, покладеної тишком-нишком до кишені, й кроку не ступлять. Але чесних і порядних професіоналів усе ж таки значно більше. Та наразі тут є велике «АЛЕ», назва якому – недофінансування. Саме воно й спонукає медиків до того, що заради порятунку хворих їм доводиться брати гроші з недужих. Про це ми й спілкувалися з керівниками та рядовими працівниками нашої провідної стоматполіклініки.

Лікарі наголошували, що нинішня система охорони здоров’я України має багато проблем і прогалин, які заважають як пацієнтам, так і самим лікарям. Бо те, що гарантує нам Конституцією, існує тільки на папері. На практиці ж право людини на доступ до медичної допомоги порушується не перше десятиліття.

– Бюджетного фінансування не вистачає ні на медикаменти, ні навіть на дезінфікуючі засоби, а про якісь господарські роботи загалом не йдется, – визнають керівники. –  Цю проблему більшість медичних закладів вирішують самостійно, запроваджуючи у себе на місцях так звані благодійні внески.

– Натомість у нас, – зауважує працівниця стоматполіклініки, – благодійні внески не  примусові, а добровільні. Працює каса, куди люди вносять свої пожертви – хто скільки може – від 5,10 і далі, інколи дають і цілих 50 грн. Деякі підприємці допомагають нам папером чи фарбою, якою ми власноруч, не наймаючи людей, фарбуємо приміщення поліклініки, заощаджуючи на цьому.

Та в наданні стоматологічної допомоги ми ніколи і нікому не відмовляємо – стверджують одноголосно працівники поліклініки.

– Особливість усіх стоматполіклінік у тому, – наголошує заступник головного лікаря з лікувальної роботи Ліліана ЗІНЧЕНКО, – що наші  пацієнти не можуть, як в інших лікарнях, придбати потрібні ліки та медичне приладдя в аптеках.

А тепер для ознайомлення: коробка пломбувального матеріалу коштує 400 грн, з неї можна зробити приміром 50 пломб. А крім цього, лікарям треба оновлювати інструменти, купувати бори, наконечники, дзеркальця, маски тощо. Не кажучи вже про анестетики, які не всім підходять: комусь підійде вітчизняний, а комусь дорожчий – закордонний.

Усі послуги – за рахунок установи

До слова, чернівецькі стоматологи консультативної поліклініки не так давно запровадили новинку: рентгенкабінет нині зв’язаний з комп’ютерами всіх лікарів- стоматологів. Отож пацієнти вже не сплачують за рентгенологічну плівку, бо результати одразу ж перекидаються на монітор того лікаря, в якого хворий лікується. Це стало можливим теж завдяки благодійним внескам, за які поліклініка придбала радіовізіограф – електронний прилад, який дозволяє бачити рентгенівське зображення зубів на моніторі комп’ютера в режимі реального часу. Принцип дії приладу дуже простий: до зуба прикладають спеціальний датчик, за мить роблять знімок, який виводиться на екран комп’ютера.

Перевага значна. По-перше, економія часу та грошей пацієнта. По-друге, знімок, який роблять на вул. Головній, може потрапити в режимі онлайн до хірургів на Проспекті Незалежності, бо є такі випадки, які потрібно обговорювати з хірургом. Але ж на все це  з бюджету не виділялося жодної копійки!

Колектив комунальної установи «Чернівецька обласна консультативна стоматологічна поліклініка» стабільний. Від середини 90-х років минулого століття ніхто не втік і не повідкривав приватні стоматологічні кабінети. Щороку до поліклініки звертається близько 50 тис. пацієнтів.

– Особливу увагу приділяємо пільговим верствам населення, – розповідали працівники стоматполіклініки. – Згідно з чинним законодавством,  їм роблять протези в порядку черги з трьома різними категоріями. Колись ця черга реєструвалася в журналах, а це дуже незручно. Бо користувачі цієї черги як мінімум пенсіонери, тож не пам’ятають, ні коли стали в чергу, ні своїх номерів. А шукати у журналі реєстрації довго, люди дратуються. Тому нині і в реєстратурі запровадили комп’ютерну програму, де одним натиском клавіші знаходимо людину. Та для цього потрібні комп’ютери, сервер, а ще й програмісти, які б написали програму. А за все це треба платити, держава ж на таке коштів не виділяє.

Бюджетний пиріг  чи макуха за картками?

А тепер невеличкі бухгалтерські підрахунки:

– Із усіх грошей, що їх виділяє держава на обласну консультативну стоматполіклініку,  заробітна плата «з’їдає» майже 88%, на енергоносії йде 6,5%, на комунальні послуги – 2,2%, на медикаменти – 2,8% і 0,5% – на придбання медичного інструментарію тощо, – розповідає Світлана ПЕТРЮК, заступник головного лікаря з економічних питань. – От простий приклад: держава на ліки для одного хворого виділяє, смішно казати, 1 грн. 82 коп. А лоток з інструментами для огляду та лікування пацієнта вартує близько 100 грн. Тільки на антисептики розрахункова потреба поліклініки становить 118 тисяч на рік. А держава виділяє лише 86 тисяч, тому і залучаємо позабюджетні кошти. І це для того, щоби зробити безпечним надання стоматологічних послуг. В ідеалі стоматполіклініці потрібно щонайменше 1,2 млн. грн.  – і це лише на медикаменти.

Якщо взяти лікаря-початківця, його заробітна плата становить 1551 грн., з яких стягують 20% різноманітних податків…

А хто в Україні не хабарник?

Отже, чи маємо ми право засуджувати медиків? Адже вони так само борються за виживання, як і всі ми. На часі змінювати правила гри. Бо, переконана, що всі ми без винятку мріємо про чесну державу і щасливе життя у ній, де не буде ні хабарників, ні тих, що їх дають.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»  

Запис Лікуємо зуби за 1 грн. 82 коп. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

960 тис. грн вимагав заступник голови однієї з райрад Чернівців від директора одного з міських ринків за сприяння у погодженні плану реконструкції ринку. Та для директора ринку така сума була «непід’ємною», тож зійшлися на 810 тис. грн. Гроші передавалися через брата хабарника.

Як розповів журналістам на прес-конференції Петро КОВАЛЬ, головний прокурор Буковини, оперативні заходи із затримання хабарника тривали кілька місяців. Протиправні дії владника доведені, наразі йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

– Коли мені доводиться доповідати про такі справи у столиці, там дивуються, що Чернівецька область ніби найменша, а хабарі чи не найбільші в Україні, – зазначив прокурор.

А чи не пора подумати над тим, чому це так і щось нарешті зробити?

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Найбільші хабарі – на Буковині? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мітингувальники стверджують, що умови лікування тут щороку дедалі гірші: годують погано, лікувати нічим, воду – й ту вимикають… Афганці дивуються: куди у Чернівцях зникають гроші, яка держава дає на підтримку їхнього здоров’я?

– Найпаршивіший госпіталь – це чернівецький, – каже ветеран-афганець Василь Ганзій. –  Я спілкувався з людьми з усієї України, які лежали в різних госпіталях. От чоловік тут вже відлежав 14 днів – отримав 4 системи. Лікарка каже: «Це і так ще дохрєна».

– На все є кінець терпіння, – каже кіцманчанин Віктор Ісар, який в Афганістані підірвався на гранаті. – Харчування тут, порівняно з попередніми роками, суттєво погіршилося. Колись були фрукти, печиво, соки… Зараз це на свята, і то – рідко. Якщо раз на тиждень дадуть якусь рибну котлету – то це для нас уже свято.

А ліки? Тут треба знати, коли лягти в госпіталь! Якщо в тебе якесь погіршення здоров’я, приходиш сюди і питаєш: «Є ліки?» – «Ні, немає!» То чого тоді лягати сюди і чим лікуватися? Щоби чергові, як колись нас в армії, лікували всіх зеленкою та маззю Вишневського? Вона в наші роки ефекту не дасть, нам уже не по 18, – каже Віктор Ісар.

Ініціатори – обласна спілка ветеранів Афганістану та ГО «Ніхто крім нас» – заявляють про систематичні порушення та зловживання в стінах госпіталю та вимагають від обласної влади вжити необхідних заходів і створити слідчу комісію.

– Щодня відключають воду! – каже ветеран-афганець Анатолій Філіпчук. – У мене завжди кілька пляшок води зберігається, бо навіть руки помити нема як. Ви уявіть: відкриють  душ вам увечері… Від 19-ї до 21-ї сімдесят чоловік можуть помитися?!

– Не вистачає грошей, – виправдовується Манолій Мігайчук, головний лікар Чернівецького обласного госпіталю ветеранів війни. За його словами, два роки тому на харчування кожного пацієнта область виділяла 35 гривень на добу, а на ліки – 40. Цього ж року фінансування врізали чи не вполовину – по 25 гривень на харчування та ліки. За останні п’ять років удалося перекрити дахи, проведені поточні ремонти в кожному відділенні…

Проте його пояснення учасників мітингу не задовольнило. Люди звернулися до облдержадміністрації з вимогою втрутитися в ситуацію та замінити керівника медичної установи. А також створити робочу групу для перевірки та ревізії шпиталю, повернути до установи звільнених працівників, збільшити фінансування госпіталю.

Окреме питання у ветеранів – хабарництво у медичній установі. Протестувальники кажуть: хабарі вимагають, особливо за підтвердження інвалідності. Проте, за їхніми словами, замість справжніх корупціонерів у госпіталі часто підставляють невинних лікарів-професіоналів.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії», фото автора

«Наші побратими помирають від того, що їх неякісно лікують!» – переконані афганці. Якщо на війні померло понад півсотні буковинців, то після неї – в 4 рази більше!

Запис «Ми не загинули там – то не даймо поховати себе тут!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зрештою, те, що численні мажорно-дорожні наїзди на звичайних українців, – цинічні, нахабні та безкарні, – це не вигадки журналістів, а страшна реальність, визнав навіть прем’єр Микола Азаров:

– На дорогах має панувати закон, порядок і рівне ставлення до всіх учасників руху. Високопосадові, або так звані мажори, які вважають себе недоторканними чи особливими за кермом, повинні ходити пішки, – заявив торік Микола Янович на засіданні Кабміну.

Показових прикладів мажорного безчинства не бракує навіть у таких «толерантних та інтелігентних» Чернівцях. Так, нещодавно у центрі міста двоє молодиків вирішили припаркуватися просто посеред… зупинки! Бо «нам тут можна». Тому людям, які чекали ввечері на маршрутку, щоби вирушити додому після роботи, від «мерседеса» «крутеликів» мали або розбігатися врізнобіч, або… лягати на капота! І, може, вгодованому синку буковинського посадовця та його товаришу чергова витівка вкотре зійшла б з рук, проте мажору з приміського села цього разу «не пощастило». Адже, як виявилось, автомобілем та з кулаками вони наїхали не на звичайних чернівецьких «громадян з маршрутки», а на… журналістів! Тому подія невдовзі набула неабиякого розголосу.

Зокрема, оператору  каналу «Чернівці» Денису Науменку дісталося від мажорів чи не найбільше. Ті спочатку намагалися «видавити» впертого телевізійника із зупинки автомобілем, а потім розлючено накинулися на нього з кулаками.

– Стояло тут кругом шестеро людей, а машина заїжджала з пішохідного переходу на тротуар, – розповів про інцидент Денис Науменко. – Вийшов водій разом із пасажиром, і нахабним способом із лайливою лексикою заявили, що їм тут можна їхати. Коли ми зробили їм зауваження, водій сів у авто. Я сказав, щоб він хоч би посигналив чи фарами моргнув. Але він сів у авто, моргнув двічі фарами і почав їхати. Взяв мене на капот…

На капот Дениса мажор брав двічі. Потім «качав» свої права кулаками… Бійку довелося зупиняти вже співробітникам міліції, які чергували неподалік. За кілька хвилин на місце події прибула й слідчо-оперативна група…

Батьки мажорів – найчастіше чиновники. Чиновники, які беруть хабарі. Причому, чим легше дістаються їм брудні грошенята, тим демонстративніше вони витрачаються їхніми мажористими чадами на ресторани, кіно, більярд, боулінг та, особливо, на нічні клуби. Адже нема гламурнішого клабера за мажора, який у напівтемному залі різнобарвних вогнів та оголених тіл треться своєю стодоларовою сорочкою з калинівського бутіка об свого чергового «вірного друга».

Проте, парадокс, не рідкість в Україні й мажори із незаможних сімей. Вони, нещадно експлуатуючи батьків, пнуться зі шкіри, аби вдягатися та поводитися, як справжні мажори, «тусити» там, де й ті – а потім вихвалятися «звитягами» перед скромнішими друзями…

Зрештою, якого би походження не був український мажор, для нашого суспільства він, як влучно зауважив Микола Янович, – типовий «кровосіс».

– Були п’яні, – здивовано знизують плечима випадкові свідки цієї пригоди. Як би там не було, мажори проходити експертизу на алкоголь відмовилися. Тому, за законом, автоматично вважаються такими, що перебували у стані алкогольного сп’яніння.

– Вони неадекватно поводилися не лише на вулиці під час інциденту, а й у райвідділі. Спочатку нахабно насміхалися з нас, а потім ще й забороняли знімати їх на відео, –  розповів постраждалий оператор.  У Дениса Науменка численні синці, різкі болі в хребті та в правій нозі. А також – розідрана куртка.

За подібне хуліганство звичайному українцю загрожує до чотирьох років позбавлення або п’яти років обмеження волі. Мажора ж зазвичай привітно «лякає» український суд, безсоромно ставлячи непевну крапку в черговій слизькій справі. Допоки?

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Мажорам все можна спершу з'явиться на Медіа-Версії.