<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы глобальне потепління - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/globalne-poteplinnya/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/globalne-poteplinnya</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Wed, 09 Oct 2019 10:51:48 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.6</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы глобальне потепління - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/globalne-poteplinnya</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>На людство очікує спека катастрофічного масштабу</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/na-lyudstvo-ochikuye-speka-katastrofichnogo-masshtabu/50789.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/na-lyudstvo-ochikuye-speka-katastrofichnogo-masshtabu/50789.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 09 Oct 2019 10:51:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[екологічна катастрофа]]></category>
		<category><![CDATA[спека]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=50789</guid>

					<description><![CDATA[<p>Територія, яку охоплюватиме екстремальна спека, зросте на 50-80%. За даними американських вчених, через викиди парникових газів хвилі спеки повинні збільшитись до середини цього століття, передає&#160;Phys.org. Науковці вважають, що при максимальному зростанні концентрації двоокису вуглецю площа зачеплених регіонів може подвоїтися. Як наслідок, зросте навантаження на енергомережу через величезну кількість працюючих кондиціонерів. Крім цього, підвищиться ризик передчасної [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/na-lyudstvo-ochikuye-speka-katastrofichnogo-masshtabu/50789.html">На людство очікує спека катастрофічного масштабу</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-50790" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/10/126669-396x262.jpg" alt="" width="396" height="262" data-id="50790" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/10/126669-396x262.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/10/126669-350x231.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/10/126669-200x132.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/10/126669.jpg 645w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Територія, яку охоплюватиме екстремальна спека, зросте на 50-80%.</p>
<p>За даними американських вчених, через викиди парникових газів хвилі спеки повинні збільшитись до середини цього століття, передає&nbsp;<a href="https://phys.org/news/2019-10-substantially-size-mid-century.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Phys.org</a>.</p>
<p>Науковці вважають, що при максимальному зростанні концентрації двоокису вуглецю площа зачеплених регіонів може подвоїтися.</p>
<p id="mce_3">Як наслідок, зросте навантаження на енергомережу через величезну кількість працюючих кондиціонерів. Крім цього, підвищиться ризик передчасної смерті серед уразливих груп населення.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/na-lyudstvo-ochikuye-speka-katastrofichnogo-masshtabu/50789.html">На людство очікує спека катастрофічного масштабу</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/na-lyudstvo-ochikuye-speka-katastrofichnogo-masshtabu/50789.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Невтішний прогноз:  Що ми дізналися про зміни клімату 2018-го?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/nevtishnyj-prognoz-shho-diznalysya-pro-zminy-klimatu-2018-go/48310.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/nevtishnyj-prognoz-shho-diznalysya-pro-zminy-klimatu-2018-go/48310.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 12 Jan 2019 20:35:11 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[зміна]]></category>
		<category><![CDATA[клімат]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=48310</guid>

					<description><![CDATA[<p>Коли рекорди шкідливі:2018-го у багатьох країнах викиди вуглекислого газу сягнули рекордів: США збільшили викиди на 2%,Китай – на 4,7%, і аж на 6,3% – Індія. 2.Прогнози експертів лякають. У доповіді Міжурядової групи експертів говориться, що обмеження глобального потепління 1,5 градуса Цельсіявище за до індустріальну температуру потребує безпрецедентних змін і глобального зниження викидів парникових газів до [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/nevtishnyj-prognoz-shho-diznalysya-pro-zminy-klimatu-2018-go/48310.html">Невтішний прогноз:  Що ми дізналися про зміни клімату 2018-го?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-48311" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/01254-396x333.jpg" alt="" width="396" height="333" data-id="48311" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/01254-396x333.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/01254-350x294.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/01254-200x168.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2019/01/01254.jpg 470w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<ol>
<li><strong> Коли рекорди шкідливі:</strong>2018-го у багатьох країнах викиди вуглекислого газу сягнули рекордів: США збільшили викиди на 2%,Китай – на 4,7<strong>%, </strong>і аж на 6,3% – Індія.</li>
</ol>
<p><strong>2.Прогнози експертів лякають. </strong>У доповіді Міжурядової групи експертів говориться, що обмеження глобального потепління 1,5 градуса Цельсіявище за до індустріальну температуру потребує безпрецедентних змін і глобального зниження викидів парникових газів до нуля (!) до 2050 року. Збільшення середньої температури на планеті на 2 градуси від до індустріальних показників призведе до посух, повеней, підйому рівня моря, вимирання видів, голоду й екстремальних погодних подій.</p>
<ol start="3">
<li><strong> Зміни клімату прикро впливають на людське здоров’я. </strong>Медичний журнал<em>«TheLancet»&nbsp;</em>повідомив, що 51% міст в усьому світі втратить безпеку інфраструктури охорони здоров’я. Доповідь <em>«Сountdown 2018»</em>(Зворотний відлік 2018) також зазначає, що забруднення повітря від вугільних електростанцій призведе до 460&nbsp;000 смертей щороку.</li>
<li><strong> Кораловим рифам загрожує знищення. </strong>Якщо температура планети підніметься на 2 градуси Цельсія вище за до індустріальні показники, 99% коралових рифів загинуть. Якщо зростання температури вдасться втримати в 1,5 градуса, планета втратить 70-90% рифів.</li>
<li><strong> Ураган «Гарві» утворився саме через зміни клімату. </strong>Дослідження науковцівНаціонального центру атмосферних дослідників у Штатах напряму пов’язує руйнівну силу «Гарві»з високим вмістом тепла в океані, спричиненому змінами клімату.</li>
<li><strong> Нинішнім ураганам не вистачає шкаливиміру. </strong>ТімотіГолл з Інституту космічних досліджень Ґоддарда запропонував додати до шкали Саффіра-Сімпсона, за якою оцінюється сила ураганів, шосту категорію. До кінця століття швидкість ураганних вітрів може сягнути 370 км/год.</li>
<li><strong> Нинішнього зниження викидів парникових газів замало.</strong>Прірва між нинішнім рівнем викидів парникових газів і рівнем, потрібним для стримування глобального потепління, зростає. Тільки 6 з 20 найбільших економік світу йдуть правильним шляхом до цілей, установлених Паризькою кліматичною угодою, скорочуючи обсяг викидів парникових газів. Пасуть задніх у цьому питанні Аргентина, Австралія, Канада, Євросоюз, Корея, Саудівська Аравія, ПАР и&nbsp;США.</li>
<li><strong> Люди знищують планету швидше, ніж вона відновлюється. </strong>Дата Світового дня екологічного боргу обчислюється щороку. Це дата, на яку кількість використаних людиною відновних ресурсів починає перевищувати той обсяг, який Земля здатна відтворити. 2018-го ця дата припала вже на найбільш ранній термін за всю історію – 1 серпня. Тобто трохи більше як за півроку люди спожили річний запас. Нагадаємо, 1970-го Світовий день екологічногоборгу відзначали наприкінці грудня, 1988 року – 15 жовтня.</li>
<li><strong> Оціненізусилля 60&nbsp;країн щодо уповільнення змін клімату. </strong>Показник ефективностіу&nbsp;боротьбізі змінами клімату за 2018 рік оприлюднений у грудні. У списку60 країн, що скорочують викиди та використовують зелену енергію, передують Швеція, Марокко, Литва, Латвія й&nbsp;Велика Британія. Найнижчі оцінки отримали Тайбей, Корея, Іран, США й&nbsp;Саудівська Аравія.</li>
<li><strong> Світ нагрівається.</strong>2018-й, швидше за все, буде четвертим за рівнем високої температури роком за всю історію. 2015, 2016 и&nbsp;2017 роки також входять до списку найтепліших. За останні чотири роки середня температура планети зросла на 0,9 градуса Цельсія.</li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/nevtishnyj-prognoz-shho-diznalysya-pro-zminy-klimatu-2018-go/48310.html">Невтішний прогноз:  Що ми дізналися про зміни клімату 2018-го?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/nevtishnyj-prognoz-shho-diznalysya-pro-zminy-klimatu-2018-go/48310.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Вчені проведуть перший у світі експеримент зі штучного затемнення сонця</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/vcheni-provedut-pershyj-u-sviti-eksperyment-zi-shtuchnogo-zatemnennya-sontsya/47937.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/vcheni-provedut-pershyj-u-sviti-eksperyment-zi-shtuchnogo-zatemnennya-sontsya/47937.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 05 Dec 2018 08:37:14 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[Білл Гейтс]]></category>
		<category><![CDATA[вчені]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[сонце]]></category>
		<category><![CDATA[штучне затемнення]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=47937</guid>

					<description><![CDATA[<p>Вчені, шукаючи методів боротьби з глобальним потеплінням, планують зімітувати наслідки масштабного виверження вулкану. Про плани застосування геоінженерії в атмосфері йшлося й раніше, проте наступного року дослідники Гарвардського університету вперше випробують свою теорію на практиці у стратосфері, – інформує видання Independent. Команда використає повітряну кулю, яка підніметься на висоту 20 км від Землі, щоб розпорошити крихітні [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/vcheni-provedut-pershyj-u-sviti-eksperyment-zi-shtuchnogo-zatemnennya-sontsya/47937.html">Вчені проведуть перший у світі експеримент зі штучного затемнення сонця</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-47938" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/872c85e4c6f0f87b4923b63b8759d9da-396x223.jpg" alt="" width="396" height="223" data-id="47938" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/872c85e4c6f0f87b4923b63b8759d9da-396x223.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/872c85e4c6f0f87b4923b63b8759d9da-350x197.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/872c85e4c6f0f87b4923b63b8759d9da-200x113.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/12/872c85e4c6f0f87b4923b63b8759d9da.jpg 650w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /><br />
Вчені, шукаючи методів боротьби з глобальним потеплінням, планують зімітувати наслідки масштабного виверження вулкану.</p>
<p>Про плани застосування геоінженерії в атмосфері йшлося й раніше, проте наступного року дослідники Гарвардського університету вперше випробують свою теорію на практиці у стратосфері, – інформує видання Independent.</p>
<p>Команда використає повітряну кулю, яка підніметься на висоту 20 км від Землі, щоб розпорошити крихітні частки крейди та відбити сонячні промені від планети.</p>
<p>Таким чином вони намагатимуться повторити у невеликих масштабах виверження гори Пінатубо на Філіппінах у 1991 році.</p>
<p>Під час виверження вулкан викинув у стратосферу 20 млн тонн діоксиду сірки, створюючи туман, який на 18 місяців охолодив планету на 0,5 °С, повернувши її до доіндустріальної температури.</p>
<p>Вчені стверджують, що відтворення цього ефекту у великих масштабах могло б врятувати планету від глобального потепління, призупинити танення морського льоду та захистити корали від знебарвлення.</p>
<p>Дослідники сподіваються, що їхній експеримент продемонструє, наскільки ефективною буде така стратегія.</p>
<p>Після розпилення крейдяного пилу, моторизована куля знову ввійде у хмару та виміряє, як вона впливає на хімічні процеси у стратосфері.</p>
<p>Команда дослідників у даний час шукає місця проведення експерименту, який частково фінансується Біллом Гейтсом. Ч</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/vcheni-provedut-pershyj-u-sviti-eksperyment-zi-shtuchnogo-zatemnennya-sontsya/47937.html">Вчені проведуть перший у світі експеримент зі штучного затемнення сонця</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/vcheni-provedut-pershyj-u-sviti-eksperyment-zi-shtuchnogo-zatemnennya-sontsya/47937.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Франц ФЕДОРОВИЧ: «Планета Земля повертає борг за наше недбале до неї ставлення»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-planeta-zemlya-povertaye-borg-za-nashe-nedbale-neyi-stavlennya/46885.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-planeta-zemlya-povertaye-borg-za-nashe-nedbale-neyi-stavlennya/46885.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 01 Sep 2018 13:52:40 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[клімат]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[Франц Федорович]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46885</guid>

					<description><![CDATA[<p>Тропічні зливи, спека і різкі зміни погоди – не аномалії, а нові умови життя в нашій країні. А замість очікуваної м’якої зими маємо чергування екстремальних холодів із аномальним теплом. Зрештою, ми не можемо очікувати на милість природи… після усього, що ми із нею зробили. Майже півстоліття тому за таке продовження популярного гасла команду одеських інтелектуалів [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-planeta-zemlya-povertaye-borg-za-nashe-nedbale-neyi-stavlennya/46885.html">Франц ФЕДОРОВИЧ: «Планета Земля повертає борг за наше недбале до неї ставлення»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-46886" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/41863-264x395.jpg" alt="" width="264" height="395" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/41863-264x395.jpg 264w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/41863.jpg 684w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/41863-234x350.jpg 234w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/09/41863-200x299.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 264px) 100vw, 264px" /></p>
<p><strong><em>Тропічні зливи, спека і різкі зміни погоди – не аномалії, а нові умови життя в нашій країні. </em></strong><strong><em>А</em></strong><strong><em> замість очікуваної м’якої зими </em></strong><strong><em>маємо</em></strong><strong><em> чергування екстремальних холодів </em></strong><strong><em>і</em></strong><strong><em>з аномальним теплом</em></strong><strong><em>. Зрештою, ми не можемо очікувати на милість природи… після усього, що ми із нею зробили.</em></strong></p>
<p><strong><em>Майже півстоліття тому за таке продовження популярного гасла команду одеських інтелектуалів виключили з КВК, а сам Клуб веселих і кмітливих просто закрили. А може, варто було дослухатися до не частих тоді голосів науковців, які прогнозували глобальну катастрофу на Землі? Натомість тепер кліматологи, біологи, гідрологи та інші професіонали, що мають справу із природою, вже криком кричать про ці небезпеки. Про можливі наслідки глобального потепління розмірковує і наш постійний автор і експерт Франц ФЕДОРОВИЧ, який веде здоровий спосіб життя, про що ми вже якось розповідали. </em></strong></p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>Глобальне потепління вже не «десь там»</strong></p>
<p>Цього літа укотре впевнився, що ми, українці – дивні люди. Звикли до м’якого клімату й ніби не бачимо, що погодні умови це заперечують. Натомість відкриті сарафани, майки та шорти, і навіть літні люди – без головних уборів. Не кажучи вже, що рідко в кого побачиш із собою пляшку води. Зате у самісіньку спеку відкриваються бляшанки з пивом. У країнах, де спека – явище звичне, люди знають що вийти з дому без головного убору і пляшки води – смертельний ризик. І максимально закрите вбрання з тонких натуральних тканин – не просто данина національній моді, а, як кажуть, сувора необхідність. І алкоголю там споживають незрівнянно менше: спиртне ж бо збільшує зневоднення.</p>
<p>А клімат неухильно змінюється і вже через кілька десятиліть українцям доведеться пристосовуватися до зовсім інших погодних умов.</p>
<p>Та це, так би мовити, зауваження на побутовому рівні, проблема ж набагато глибша.</p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>Зміни клімату відбуваються у 170 разів швидше, ніж із цим може впоратися природа Землі.</strong></p>
<p>Поширення пустель і – паралельно танення льодових «шапок» на полюсах планети, що спричиняє підвищення рівня світового океану і зростання температури води. Якщо каструлю з водою поставити навіть на дуже помірний вогонь, вона колись таки закипить. Що буде з морською флорою та фауною від потепління світового океану?</p>
<p>У такому українському місті, як Одеса, в зоні потенційного затоплення стоять тисячі будинків, навіть новобудови. Тобто одесити сьогодні купують квартири, які вже років через 10 можуть опинитися під водою.</p>
<p><strong>Запаси води</strong> для пиття, промислових і cільськогосподарських цілей зменшуються. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини населення планети  відчуватимуть нестачу питної води.</p>
<p>В Україні до 2020 року не очікується значних змін водного стоку, але ситуація ускладнюється високим рівнем забрудненості річок.<br />
І віруси поширюватимуться набагато швидше. В Україні вже з’явилися комахи, яких тут раніше не було. Через це нашим лікарям доведеться набагато частіше мати справу, наприклад, з малярією.</p>
<p>Міську інфраструктуру теж потрібно перебудовувати: вона просто не витримує дощів. Зауважте, що букло в Києві!  У деяких українських містах міська влада вже налаштовує відповідні служби на промивку та прочищення зливної каналізації. Чернівцям знову не пощастило: наша міська влада на протязі багатьох років тільки й те робить, що займається «промивкою» владних кабінетів і переділом влади. Та навіть за прочищеної системи зливу не витримує збудована ще в радянські часи система підземних колекторів. Для Чернівців – ще й румунські та австрійські комунікації… Не кажучи вже про закинуті владою околиці, де зливи заповнюють рельєфні улоговини і утворюються численні стави. На жаль, досвід Токіо, де існує система відводу дощової води до величезного підземного сховища, нам просто «не по кишені».</p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>Карпати лисіють не лише від рубок</strong></p>
<p>Як людина, чия справа пов’язана з лісом, деревиною, не можу не зауважити на впливі глобального потепління на лісовий покрив Карпат.</p>
<p>Як відомо, наші букові ліси – єдина українська принада, занесена до природної спадщини ЮНЕСКО. Навіть на заповідних територіях теплі та малосніжні зими призводять до того, що насіння буку просто не проростає, а буревії знищують навіть те, що встигло вирости. Кілька теплих зим поспіль можуть просто знищити шанси на природне відновлення букового лісу. А за цим потягнеться загибель пташиного поголів’я, зміна комашиних популяцій і ще багато-багато невтішного.</p>
<p>До того ж, частішають і стають усе більш спустошливими лісові пожежі. Хоча наш регіон у цьому сенсі Бог поки що милує.</p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong>Перейдемо на банани та кукурудзу?</strong></p>
<p>В Україні щодва сезони виникатимуть серйозні посухи, які раніше траплялися раз на 5-10  років. Замість рівномірного розподілу опадів протягом року ми маємо чергування злив і посушливої ​​погоди У нових умовах стане значно складніше вирощувати ті культури, на які зараз орієнтується наше сільське господарство. У багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать <strong>продуктивність сільського господарства</strong>, одного з найважливіших секторів економіки України. Наприклад, пшениця потребує принципово іншу систему поливу. Натомість, добре виростатиме те, що досі завозили з Близького Сходу та інших спекотних регіонів.</p>
<p>Усе це позначиться на структурі експорту. В агросекторі серйозно стурбовані прогнозованою втратою врожаю. За останніми експертними даними, це обійдеться нам приблизно у 9% врожаю пшениці. Хоча врожай кукурудзи, навпаки, прогнозується кращим.</p>
<p>Місцева флора взагалі зміниться. І не тільки в нашій країні. В Англії, наприклад, уже тепер вирощують магнолії, хоча років десять тому це вважалося неможливим через вологість і температурний режим. На різних українських каналах час від часу показують «умільців», які спромоглися, скажімо, виростити лимони у відкритому ґрунті. Хоча насправді тішитися не доводиться: услід за субтропіками, що насуваються, йде пустеля.</p>
<p><strong>Можна вже говорити, що момент катастрофічності досягнут</strong><strong>ий</strong><strong>.</strong><strong> </strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Прощавайте, лижі?</strong></p>
<p>Утім, температури 51°С, як у Африці чи Азії, у нас, швидше за все, не буде. Через вигідне географічне положення ми залишимося однією з найбільш комфортних зон. Та звідси випливає значна ймовірність того, що країну наводнять кліматичні мігранти – сотні тисяч людей, які втекли з тих місць, де погодні умови стали просто нестерпними.</p>
<p>Очікується, що <strong>сніжний покрив</strong> і довжина зим скоротяться, а це вплине на зимовий туризм, особливо на гірськолижний. Якби відмова від катання на лижах була єдиним наслідком зміни клімату, все було б не так погано.<br />
На жаль, <strong>економічні збитки</strong> від глобального потепління неухильно зростають. Відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько<a href="http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/+/http:/www.hm-treasury.gov.uk/sternreview_index.htm"> 5% ВВП</a> щорічно. За найбільш песимістичними прогнозамии, ця цифра зросте до 20% ВВП.</p>
<p><em>Щоби протистояти глобальному потеплінню, потрібно переглянути не лише облаштування сучасних мегаполісів – а це ООН закликає зробити вже до 2030 року – але й повністю переосмислити наше розуміння життя й користування природними ресурсами й в усіх сферах людської діяльності вжити термінових заходів, що обмежують темпи підвищення температури і зменшують викиди вуглекислого газу в атмосферу. Експерти наполягають, що починати треба саме з міст – великих і малих. Тоді, можливо, </em><em>нам вдасться обмежити зростання температури </em><em>до</em><em> заповітн</em><em>их</em><em> 1,5°C.</em></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-planeta-zemlya-povertaye-borg-za-nashe-nedbale-neyi-stavlennya/46885.html">Франц ФЕДОРОВИЧ: «Планета Земля повертає борг за наше недбале до неї ставлення»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-planeta-zemlya-povertaye-borg-za-nashe-nedbale-neyi-stavlennya/46885.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Причиною аномальної спеки в Європі стали зміни клімату в глобальному масштабі, &#8211; вчені</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/prychynoyu-anomalnoyi-speky-v-yevropi-staly-zminy-klimatu-v-globalnomu-masshtabi-vcheni/46561.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/prychynoyu-anomalnoyi-speky-v-yevropi-staly-zminy-klimatu-v-globalnomu-masshtabi-vcheni/46561.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 10 Aug 2018 06:52:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[зміни]]></category>
		<category><![CDATA[клімат]]></category>
		<category><![CDATA[літо]]></category>
		<category><![CDATA[спека]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46561</guid>

					<description><![CDATA[<p>Аномальна спека в Німеччині, пожежі в Швеції і інших скандинавських країнах, отруйні водорості, що розмножилися в незвично теплому в цьому році Балтійському морі &#8211; літо 2018 року стало рекордно спекотним не тільки в Європі, але і в багатьох регіонах світу. Така згубна зміна клімату є наслідком глобального потепління, вважають вчені міжнародного об&#8217;єднання World Weather Attribution [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/prychynoyu-anomalnoyi-speky-v-yevropi-staly-zminy-klimatu-v-globalnomu-masshtabi-vcheni/46561.html">Причиною аномальної спеки в Європі стали зміни клімату в глобальному масштабі, &#8211; вчені</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-46562" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/39571-1_large-396x163.jpg" alt="" width="396" height="163" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/39571-1_large-396x163.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/39571-1_large-350x144.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/39571-1_large-200x82.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/08/39571-1_large.jpg 681w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Аномальна спека в Німеччині, пожежі в Швеції і інших скандинавських країнах, отруйні водорості, що розмножилися в незвично теплому в цьому році Балтійському морі &#8211; літо 2018 року стало рекордно спекотним не тільки в Європі, але і в багатьох регіонах світу.<br />
Така згубна зміна клімату є наслідком глобального потепління, вважають вчені міжнародного об&#8217;єднання World Weather Attribution (WWA), пише <a href="https://www.dw.com/ru/%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B2-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%D0%B5-%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B5-%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F/a-45003700" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">DW</a>.</p>
<p>Вони вивчили вплив глобального потепління на регіональні погодні явища, що мали місце цього літа, і прийшли до висновку, що останнім подіям в Європі сприяла саме зміна клімату в глобальному масштабі.</p>
<p>За основу для свого аналізу вчені WWA взяли останні дані і дані з історії метеоспостережень на шести метеорологічних станціях, розташованих переважно на півночі Європи &#8211; в Фінляндії, Данії, Ірландії, Нідерландах, Норвегії та Швеції. Ці станції були обрані з практичної точки зору, оскільки інформація на них збиралася без перерви з початку 19 століття і була оцифрована. Наявну інформацію про погоду вчені використовували в двох моделях, що дозволяють розрахувати зміни клімату. У першій моделі клімат розраховувався з урахуванням тих умов, в яких ми живемо сьогодні, в другій &#8211; без урахування людського впливу на навколишнє середовище. Потім вчені порівняли результати, отримані в цих двох моделях.</p>
<p>На підставі даних з метеорологічної станції Копенгагена вчені з&#8217;ясували, наприклад, що в першій моделі (що виходить із нинішніх умов) аномальна спека, така, як трапилася в Європі цього літа, буде траплятися раз на 7 років. У другій моделі, тобто без впливу людських чинників, &#8211; лише раз на 35 років.</p>
<p>&#8220;Таким чином, можна стверджувати, що глобальна зміна клімату (в конкретному випадку на прикладі Копенгагена) збільшила ймовірність аномальної спеки в десять разів&#8221;, &#8211; говорить Фридеріке Отто, метеоролог з Інституту зміни клімату в Оксфордському університеті. Аналіз даних всіх шести метеорологічних станцій виявив також, що через глобальне потепління ймовірність тривалої спекотної погоди, яку пережила цього літа Європа, збільшилася більш ніж удвічі.</p>
<p>Зміна клімату &#8211; це досить абстрактне явище, що базується на абстрактних цифрах. Одним з найбільш важливих показників того, що зміна клімату трапилася, є, наприклад, підвищення середньої глобальної температури. Однак люди можуть відчути підвищення середньої глобальної температури не безпосередньо, а лише опосередковано &#8211; у формі сильних дощів, аномальної спеки, ураганів або посух.</p>
<p>&#8220;Тому дуже важливо знайти і довести ці конкретні приклади наслідків зміни клімату, &#8211; каже Робер Вато, вчений-метеоролог з французької Лабораторії екології та клімату. &#8211; Знання того, яким саме чином може змінитися клімат, дозволить нам краще до цього підготуватися&#8221;.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/prychynoyu-anomalnoyi-speky-v-yevropi-staly-zminy-klimatu-v-globalnomu-masshtabi-vcheni/46561.html">Причиною аномальної спеки в Європі стали зміни клімату в глобальному масштабі, &#8211; вчені</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/prychynoyu-anomalnoyi-speky-v-yevropi-staly-zminy-klimatu-v-globalnomu-masshtabi-vcheni/46561.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Енергетичні лайфхаки: що ти можеш зробити, аби запобігти глобальному потеплінню</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/energetychni-lajfhaky-shho-ty-mozhesh-zrobyty-aby-zapobigty-globalnomu-poteplinnyu/46028.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/energetychni-lajfhaky-shho-ty-mozhesh-zrobyty-aby-zapobigty-globalnomu-poteplinnyu/46028.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Ясницька Валерія]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 16 Jun 2018 12:33:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[лайфхак]]></category>
		<category><![CDATA[поради]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=46028</guid>

					<description><![CDATA[<p>Літо-2018 буде найспекотнішим за 123 роки. Метеорологи б&#8217;ють на сполох: атмосфера Землі нагрівається значно швидше, ніж будь-коли. І це не жарти. За даними ООН, за минуле століття глобальна температура на Земній кулі підвищилася на пів, а в Європі – на майже півтора градуси. Далі – буде лише гірше. Прогнози вказують на можливе підвищення на 3,2°C до 2100 [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/energetychni-lajfhaky-shho-ty-mozhesh-zrobyty-aby-zapobigty-globalnomu-poteplinnyu/46028.html">Енергетичні лайфхаки: що ти можеш зробити, аби запобігти глобальному потеплінню</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-46029" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/984716-396x218.jpg" alt="" width="396" height="218" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/984716-396x218.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/984716-350x193.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/984716-200x110.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/06/984716.jpg 696w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p id="newsAnnotation"><strong>Літо-2018 буде найспекотнішим за 123 роки. Метеорологи б&#8217;ють на сполох: атмосфера Землі нагрівається значно швидше, ніж будь-коли. І це не жарти. За даними ООН, за минуле століття глобальна температура на Земній кулі підвищилася на пів, а в Європі – на майже півтора градуси.</strong></p>
<div id="newsSummary">
<div>Далі – буде лише гірше. Прогнози вказують на можливе підвищення на 3,2°C до 2100 року.</div>
<p class="read-also cke-markup">За такої ситуації зміна клімату – процес неминучий. Танення льодовиків і, як наслідок, затоплення таких великих міст, таких як Нью-Йорк, Лондон, Шанхай. Адже наразі люди &#8220;підігрівають&#8221; атмосферу, спалюючи велику кількість вугілля, нафти, газу та будуючи нові атомні електростанції. А додайте вирубування лісів – і маємо в атмосфері забагато вуглекислого газу. Так, це явище парникового ефекту.</p>
<p>Протидія зміні клімату залежить не лише винятково від політики великих країн. Основні забруднювачі – це транспорт, сільське господарство й енергетика. І тут особистий внесок кожного з нас, тобто кінцевих споживачів, важко недооцінити. Отож, що ви можете робити щодня, щоб запобігати зміні клімату.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Ось кілька &#8220;енергетичних&#8221; лайфхаків:</h2>
<div>1. Вимикайте непотрібне освітлення – погодьтеся, зусиль не багато, а користь планеті.</div>
<p>2. Обов’язково вимикайте ноутбуки та телевізори на ніч, не залишайте їх у &#8220;сплячому режимі&#8221;, так вони споживають до 10% електроенергії від робочого режиму і невпинно видихають парникові гази в атмосферу. На рівні країни цей внесок є суттєвим.</p>
<p>3. Для дому та офісу обирайте електроприлади класу А+.</p>
<p>4. Використовуйте світлодіодні (LED) лампочки – вони споживають менше енергії.</p>
<p>5. Не кип&#8217;ятіть зайву воду, лише ту, що потрібна для чаювання чи кавування.</p>
<p>6. Періть та мийте посуд за нижчої температури.</p>
<p>7. Налаштуйте кондиціонер хоча б на кілька градусів менше, ніж зазвичай.</p>
<p>І пам&#8217;ятайте – якщо кожен з нас буде дотримуватись цих простих правил, є шанс врятувати нашу планету.</p>
</div>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/energetychni-lajfhaky-shho-ty-mozhesh-zrobyty-aby-zapobigty-globalnomu-poteplinnyu/46028.html">Енергетичні лайфхаки: що ти можеш зробити, аби запобігти глобальному потеплінню</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/energetychni-lajfhaky-shho-ty-mozhesh-zrobyty-aby-zapobigty-globalnomu-poteplinnyu/46028.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Три дні до 1 квітня або жартома про серйозне: ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ? Я ВАС УМОЛЯЮ!</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/try-dni-1-kvitnya-abo-zhartoma-pro-serjozne-globalne-poteplinnya-ya-vas-umolyayu/45026.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/try-dni-1-kvitnya-abo-zhartoma-pro-serjozne-globalne-poteplinnya-ya-vas-umolyayu/45026.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 29 Mar 2018 16:02:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[земля]]></category>
		<category><![CDATA[клімат]]></category>
		<category><![CDATA[планета]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45026</guid>

					<description><![CDATA[<p>Людство, здається, вже настільки зазомбоване істерикою навколо глобального потепління на планеті із його катастрофічними наслідками, що сьогодні найпередбачливіші вирішили розумно, на останнє задоволення, не шкодуючи коштів, комфортно прожити залишок життя, а після нас – хоч потоп і розпечена пательня. Вражаючих аргументів достатньо. Та чи варто панікувати? Давайте не будемо смикатися, а зціпивши залишки зубів, на [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/try-dni-1-kvitnya-abo-zhartoma-pro-serjozne-globalne-poteplinnya-ya-vas-umolyayu/45026.html">Три дні до 1 квітня або жартома про серйозне: ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ? Я ВАС УМОЛЯЮ!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-45027" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/Bez-nazvanyya-2-2.jpg" alt="" width="284" height="178" data-id="45027" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/Bez-nazvanyya-2-2.jpg 284w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/Bez-nazvanyya-2-2-200x125.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 284px) 100vw, 284px" /></p>
<p>Людство, здається, вже настільки зазомбоване істерикою навколо глобального потепління на планеті із його катастрофічними наслідками, що сьогодні найпередбачливіші вирішили розумно, на останнє задоволення, не шкодуючи коштів, комфортно прожити залишок життя, а після нас – хоч потоп і розпечена пательня.</p>
<p>Вражаючих аргументів достатньо.</p>
<p>Та чи варто панікувати? Давайте не будемо смикатися, а зціпивши залишки зубів, на холодний розум тверезо проаналізуємо факти.</p>
<p>По-перше, в чому причина потепління? Надлишки діоксиду вуглецю? А чи ви задумувалися, наприклад, чому Сполученні Штати з їхньою розвинутою промисловістю і сотнями тисяч димових труб не приєдналися до міжнародної Конвенції про зменшення викидів двоокису вуглецю в атмосферу і не сплачують, як японці, за квоту іншим недорозвинутим країнам? І навіть не думають приєднуватися, бо їхні науковці довели високопоставленим урядовцям, що ті нинішні 0,03% вмісту діоксиду вуглецю в атмосфері є тим критичним мінімумом, за якого рослини ще здатні вилучати його з повітря для нарощування своєї біомаси. І що більше його надходитиме до атмосфери, тим зелений світ почуватиметься краще, ситніше і щиро дякуватиме людині за ці дари збільшенням так потрібного нам кисню й високими врожаями.</p>
<p>По-друге, чому ті недорозумники вважають наслідки глобального «потепління» катастрофічними? Тут вчасно задати резонне запитання: а для кого вони катастрофічні? Для планети Земля? Повний абсурд! Всім відомо, що «природа не знає негоди». Вона така, яка є. За свою довгу еволюцію наша планета успішно пережила багато цікавих періодів, глобальних для живої матерії катастроф, але врешті-решт виродила цю безрогу скотиняку – Homo sapiens sapiens (людину двічі розумну), яка, завдяки власному нахабству та екологічному свинству (вибачимось перед дикими свинями та свійськими кабанами, які ні в чому не винні), скаржиться на скоєне нею ж.</p>
<p>А тепер ознайомимося з думками опонентів глобального потепління. Те, що ми спостерігаємо нині, є лише співрозмірним з нашим віком нетривалим періодом останньої фази останнього післяльодовиків’я, яке завершилося 11 тисяч років тому. Якщо ми хочемо щось передбачати, мусимо вивчити попередню історію й зрозуміти тренд еволюції.</p>
<p>Звернімось до фахівців. У 80-х роках минулого століття чернівецький професор Микола Куниця захистив унікальну в своєму роді докторську дисертацію про циклічність розвитку природи в останній геологічній епосі – антропогені (1 мільйон років). За критерій наукового аналізу були взяті всі види молюсків, які пристосовані до конкретних екологічних умов свого постійного існування (межі критичних температур та зволоження) і не мігрують, як зайці чи перелітні птахи. Й аналізувалися вони в усіх шаруватих відкладах цієї епохи – лісових суглинках і викопних ґрунтах, знизу доверху по всіх розрізах.</p>
<p>Було доведено, що в антропогені Європа, як частина планети Земля, зазнала 4 фази зледенінь і, відповідно, 4 фази міжльодовиків’їв. Та й в усіх фазах міжльодовиків’ів спостерігалися 4 аналогічні періоди: сухий холодний, теплий надмірно вологий, прохолодний сухий, теплий вологий. Останній закінчувався різким похолоданням і насуванням покривних льодовиків. Нині ми живемо в останньому, так званому субатлантичному, теплому вологому періоді. Якщо відкинути різні людські забобони, то проти природи не попреш: попереду не ласкаві теплі хвилі океану і морів на місці сухопутних низин континентів, і не бананові плантації в українських степах, а скуті кригою водні простори з білими ведмедями. В цій ситуації не допоможуть ні міжнародні конвенції, ні рішення урядів чи президентів.</p>
<p>Про реальність такого швидкого сценарію свідчать дві останні весни, надто нинішній березень. Якщо так піде й надалі, то тривалі морози ми відчуватимемо вже у травні, а накопичений за довгі зими сніг різко збільшить альбедо, тобто здатність поверхні відбивати сонячну енергію. Це як у доміно потягне за собою різке зменшення літніх температур, збільшення атмосферних твердих опадів і в один чудовий момент літо як таке зникне під густою білою ковдрою. А це вже реальна катастрофа, бо для 7 мільярдів людей дрова закінчаться, м’яса мамонтів на всіх не вистачить, навіть коли наявні слони заростуть шерстю і спробують еволюціонувати. Ви, може, подумаєте, що це маячня? Таки ні. Не врятує й крокодилятина, хоча цієї зими, приміром, у Флориді кайманів випилювали з незвичного для них льоду, і нічого страшного для них, крім шмаркатої нежиті, не стало: гляньте в Youtube. Це ж не Гренландія, а нинішні субтропіки!!!</p>
<p>Чим загрожує глобальне похолодання Буковині і, зокрема, Чернівцям? У Дніпровську фазу зледеніння льодовики тисячоліттями підпирали передмістя Львова та Канева. Нині ж завдяки нам, двічі розумникам, зледеніння буде більш масштабним. Спочатку льодовики сформуються у Карпатах та на Хотинській височині, а далі під впливом гравітації рушать долинами Черемошу, Прута й Сірету, зносячи мости, населені пункти й генделики. Льодовики ж з вершин Цецино зітруть усе, набудоване в Роші, і буковинцям з плачем доведеться перебиратись до центральної Африки, де спробуємо ділити обмежені ресурси з мільярдом прибулих туди китайців.</p>
<p>Отже, не лякайтеся отого «глобального потепління», а заздалегідь готуйте запаси їжі, лижі та санчата і, за песимістичним сценарієм, вчить китайську мову. З ким-ким, а з ними доведеться спілкуватися.</p>
<p><strong>Віталій КОРЖИК, кандидат географічних наук</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/try-dni-1-kvitnya-abo-zhartoma-pro-serjozne-globalne-poteplinnya-ya-vas-umolyayu/45026.html">Три дні до 1 квітня або жартома про серйозне: ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ? Я ВАС УМОЛЯЮ!</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/try-dni-1-kvitnya-abo-zhartoma-pro-serjozne-globalne-poteplinnya-ya-vas-umolyayu/45026.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Франц ФЕДОРОВИЧ: «Зміна клімату загрожує  національній безпеці»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-zmina-klimatu-zagrozhuye-natsionalnij-bezpetsi/44645.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-zmina-klimatu-zagrozhuye-natsionalnij-bezpetsi/44645.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 03 Mar 2018 20:14:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[клімат]]></category>
		<category><![CDATA[національна безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Франц Федорович]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44645</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160; Хоча йдеться про глобальне потепління, та жорсткі морози, що накрили Європу – &#160;через що закрилися дитячі садки, школи та університети, практично не працює міський транспорт і навіть потяги зупиняються дорогою – теж є проявом цих змін клімату.&#160; «А днями зателефонували друзі з Риму, – розповів наш експерт з політичних та економічних питань Франц ФЕДОРОВИЧ. [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-zmina-klimatu-zagrozhuye-natsionalnij-bezpetsi/44645.html">Франц ФЕДОРОВИЧ: «Зміна клімату загрожує  національній безпеці»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-44322" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/fedorovich-e1436780570997-1.jpg" alt="" width="300" height="260" data-id="44322" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/fedorovich-e1436780570997-1.jpg 300w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/02/fedorovich-e1436780570997-1-200x173.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" />&nbsp;</strong></p>
<p><strong><em>Хоча йдеться про глобальне потепління, та </em></strong><strong><em>жорсткі морози,</em></strong><strong><em> що </em></strong><strong><em>накрили</em></strong><strong><em> Європу – &nbsp;через що закрилися дитячі садки, школи та університети, практично не працює міський транспорт і навіть потяги зупиняються дорогою – теж є проявом цих змін клімату.&nbsp; </em></strong></p>
<p><strong><em>«А днями зателефонували друзі з Риму, – розповів наш експерт з політичних та економічних питань Франц ФЕДОРОВИЧ. – Вони в шоці: місто в снігу, холодно, квартирного опалення там же немає. Ще й газові прилади установлені, як правило, у дворах. Не дивно, що в Європі за ці 3 дні з</em></strong><strong><em>агинул</em></strong><strong><em>о</em></strong><strong><em> вже 10 осіб.</em></strong> <strong><em>Кажуть, сніг випав і на півдні Італії. Білою ковдрою вкрилася навіть вершина Везувію».</em></strong></p>
<p><strong><em>Зваживши на широту інтересів нашого експерта, підприємця й мецената Франца Карловича Федоровича, «Версії» знову звернулися до нього, цього разу із запитанням: чим загрожує людству зміна клімату? Тим паче, що екологія завжди була в колі інтересів нашого автора. Й ось що ми почули:&nbsp; &nbsp;</em></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Яку небезпеку проґавили Штати</strong></p>
<p>– Не говоритиму про те, як переймається вирішенням кліматичної проблеми Україна, бо тут узагалі нема про що говорити: екологія – це не те, що цікавить нашу так звану еліту. Адже їй &nbsp;не цікаве навіть життя власного народу й загроза існуванню власної держави. Тож нагадувати їй про кліматичні загрози – це наражатися на нерозуміння та несприйняття.</p>
<p>На превеликий жаль, у світі до кліматичних проблем загалом не ставляться адекватно, хіба що купка «зелених» та окремі грамотні фахівці. Навіть така виважена країна, як США, проґавила значно серйознішу за Росію та Китай загрозу, як писав про це журнал&nbsp; «Foreign Policy» (Зовнішня політика – ред.) і я стовідсотково поділяю цю думку.</p>
<p>«<a href="http://www.marketgid.com/ghits/57165957/i/13003/0/pp/1/1?h=2miqAqAPLlVnx4xlaKCaHM8fwCvYOFWrPT4LGBZsM9Msuq2MguFSoRbWhkxxp-qP&amp;rid=d6c753dd-0436-11e8-b9c2-0cc47a64b8d2&amp;ts=marketgid.com&amp;tt=Referral">Foreign Policy» зауважує, що через сконцентрованість на </a>загрозах явних, в тому числі з боку Росії та Китаю, повз політичну еліту США непоміченим пройшов чинник, здатний знищити цілу систему західної демократії. Як вважає журнал, у випадку, якщо США не вирішать питання глобальної зміни клімату, Захід захлинеться у &nbsp;міграційних хвилях, спричинених здебільшого екологічними проблемами. Бо зміна клімату загрожує не тільки сільському господарству й рівню моря.</p>
<p><strong>&nbsp;</strong><strong>Глобальне потепління: існувати поза приміщеннями буде неможливо </strong></p>
<p>«Foreign Policy» підкреслює, що останні чотири американські адміністрації нічогісінько не робили в цьому напрямку. Більше того, Трамп узагалі &nbsp;вирішив вилучити зміни клімату зі списку загроз національній безпеці США. І це його колосальна помилка, яка може відбитися й на подальших подіях у Європі.&nbsp;&nbsp;</p>
<p>Як правило, доповіді з національної безпеки, присвячені ситуації в країнах Перської затоки, висвітлюють «класичні» теми: ядерна угода з Іраном, геополітичне суперництво між Саудівською Аравією та Іраном тощо. Натомість зовсім непомітно пройшла доповідь Массачусетського технологічного інституту, в якій йдеться про те, що зміна клімату зробить для жителів країн Перської затоки та Південної Азії неможливим перебування поза приміщеннями протягом більшої частини року – через аномальну спеку й вологість.</p>
<p><strong>Міграція та ліберальна демократія несумісні </strong></p>
<p>Та, як зазначають фахівці, керівництво служб, що займаються нацбезпекою, не здатне сприйняти новітні загрози, бо створені вони для відбивання класичних зовнішніх і внутрішніх загроз, а пізніше, в роки «холодної війни», перекваліфікувалися на боротьбу з комунізмом. Отже, в них немає досвіду, який дозволив би їм серйозно замислитися над загрозою глобального потепління. Хоча в Америці вже лунають серйозні перестороги. Так, у доповіді стратегічного дослідницького центру «RAND» (Дослідження й розвиток – ред.) зазначалося, що для аналізу та парирування можливих загроз щодо ядерної зброї, тероризму та кібератак виділяються колосальні ресурси, тоді як у питанні зміни клімату, яке є більш певним і визначеним, спостерігається протилежна картина.</p>
<p>Хоча серед головних ефектів зміни клімату буде масова міграція, яка ставить під загрозу ліберальну демократію в розвинених країнах. Ця небезпека вже стала очевидною: саме через невдоволення нелегальними мігрантами в США Трамп отримав більшість голосів на виборах, водночас у Європі цей чинник поставив під сумнів майбутнє Європейського союзу.</p>
<p>Найбільш небезпечним, з точки зору глобального потепління, є Ближній Схід. Посуха 2006-2011 років у Сирії спричинила зростання соціальної напруги і, як наслідок, –громадянську війну. Цей конфлікт підняв хвилю біженців, направлену до Європи. «У кращому випадку європейські країни вдадуться до жорстких внутрішніх та зовнішніх заходів контролю, що поставить хрест на ліберальній демократії. У гіршому – Європа загрузне в безодні етнорелігійного конфлікту, який знищить підґрунтя найважливішого геополітичного, економічного та ідеологічного союзу Америки. НАТО ж стане або зовсім зайвим, або буде втягнуте у громадянську війну, як пояснює «Foreign Policy». &nbsp;<strong><em>Детально про це – на </em></strong><strong><em>&nbsp;</em></strong><a href="http://24molnia.com/"><strong><em>24molnia.com</em></strong></a><strong><em>.</em></strong></p>
<p><strong>Українські наслідки потепління: Полісся зникне </strong></p>
<p>При подальшому зростанні температури Україні загрожує посуха й зникнення Полісся — регіон стане зоною нестійкого зволоження. Такий прогноз озвучила Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру.</p>
<p>За словами експерта, кількість днів з температурою вище 10 градусів за останнє десятиріччя зросла на десять, порівняно з 1995-2005 роками, і зростання триває. Це, зазвичай, не може не вплинути на врожай теплолюбних сільськогосподарських культур, зокрема, пізньостиглих сортів кукурудзи.</p>
<p>Більше того, Україні вже щорічно бракує 150-200 мм опадів для забезпечення рослинництва. Адаменко підкреслила, що наразі Полісся є єдиною зоною із достатнім рівнем зволоження в Україні. Подальший розвиток сільського господарства в Україні залежатиме від кліматичних умов. У разі збільшення кількості опадів у найближчі 10 років врожайність сільгоспкультур зростатиме, відповідно за зменшення опадів урожайність падатиме.</p>
<p><strong>З</strong><strong>айві +2</strong><strong>°</strong><strong>С перетворять</strong> <strong>чверть Землі на пустелю</strong><strong>. </strong><strong>Такі результати дослідження опублікували в журналі</strong> <a href="https://www.nature.com/articles/s41558-017-0034-4"><strong>Nature</strong> <strong>Climate</strong> <strong>Change</strong></a><strong>.</strong></p>
<p><strong>Чи є вихід?</strong></p>
<p>Зауважимо, в Україні зростання середньої температури спостерігається від 2000-го. На початку століття в літні місяці вона зросла на два градуси. Спека призвела до посухи та потреби у зрошуванні. За даними метеорологів, найбільше підвищення температури останнім часом спостерігалося у Київській, Чернігівській, Сумській та Житомирській областях. Найменше теплішало на Закарпатті.</p>
<p>З<a href="https://agroday.com.ua/2018/01/03/nebesna-matematyka-zajvi-2-s-peretvoryat-chvert-zemli-na-pustelyu/">а прогнозами експертів</a>, у разі збільшення середньої температури повітря у світі на два градуси понад чверть поверхні Землі перетвориться на пустелю.</p>
<p><strong><em>Однак за умови зниження викидів газів, які </em></strong><strong><em>спричиня</em></strong><strong><em>ють парниковий ефект, </em></strong><strong><em>зроста</em></strong><strong><em>ння температури і, відповідно, висихання ґрунтів вдасться уникнути<u>.</u></em></strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-zmina-klimatu-zagrozhuye-natsionalnij-bezpetsi/44645.html">Франц ФЕДОРОВИЧ: «Зміна клімату загрожує  національній безпеці»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/frants-fedorovych-zmina-klimatu-zagrozhuye-natsionalnij-bezpetsi/44645.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Найцікавіше про Кліматичну конференцію ООН у Бонні</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/najtsikavishe-pro-klimatychnu-konferentsiyu-oon-u-bonni/42911.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/najtsikavishe-pro-klimatychnu-konferentsiyu-oon-u-bonni/42911.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 06 Nov 2017 16:50:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[2017]]></category>
		<category><![CDATA[Бонн]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[Кліматична конференція]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[Фіджі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=42911</guid>

					<description><![CDATA[<p>У&#160;Бонні відкрилася 23-я Конференція ООН щодо змін клімату за участі відомих політиків та зірок. DW зібрала факти про цю подію. &#160; Еммануель Макрон, Леонардо Ді Капріо, Арнольд Шверценеггер &#8211; це далеко не повний перелік знаменитих гостей, яких очікують на щорічній Кліматичній конференції ООН&#160;у Бонні з 6 до 17 листопада і цього разу буде не зовсім [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/najtsikavishe-pro-klimatychnu-konferentsiyu-oon-u-bonni/42911.html">Найцікавіше про Кліматичну конференцію ООН у Бонні</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-42912" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/11/4_main_ukr-396x248.jpg" alt="" width="396" height="248" data-id="42912" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/11/4_main_ukr-396x248.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/11/4_main_ukr-350x219.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/11/4_main_ukr-200x125.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/11/4_main_ukr.jpg 665w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><strong>У&nbsp;Бонні відкрилася 23-я Конференція ООН щодо змін клімату за участі відомих політиків та зірок. DW зібрала факти про цю подію.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Еммануель Макрон, Леонардо Ді Капріо, Арнольд Шверценеггер &#8211; це далеко не повний перелік знаменитих гостей, яких очікують на щорічній Кліматичній конференції ООН&nbsp;у Бонні з 6 до 17 листопада і цього разу буде не зовсім звичною. Хоча б тому, що вперше в історії конференції головуватиме на ній&nbsp;одна країна, а проводитимуть&nbsp;захід в іншій державі.</p>
<p><strong>Фіджі та Німеччина поділили обов&#8217;язки</strong></p>
<p>За принципом ротації цього року Конференція ООН з&nbsp;проблем глобальних&nbsp;змін&nbsp;клімату мала відбутися на островах Фіджі. Однак невеликий архіпелаг виявився технічно неспроможним прийняти на своїй території 25 тисяч гостей. У зв&#8217;язку з цим конференцію вирішили перенести до Бонна, де розташована штаб-квартира Секретаріату Рамкової конвенції ООН щодо змін клімату. При цьому головою конференції залишається Фіджі, оскільки зміни клімату становлять серйозну&nbsp;загрозу&nbsp;для існування архіпелагу, який складається з понад 300 островів. Німеччина, у свою чергу, запевнила, що лише технічно є стороною, яка приймає конференцію. &#8220;Головування і порядок денний &#8211; у руках Фіджі&#8221;, &#8211; заявив заступник міністра охорони довкілля Йохен Фласбарт ФРН.</p>
<p>Влада Фіджі скористається нагодою, щоб привернути увагу до &#8220;вразливості тихоокеанських острівних держав&#8221;, вважає експертка з клімату доброчинної&nbsp;організації Brot für die Welt&nbsp;Сабіне Міннінґер. За її словами, ці держави особливо сильно відчувають зміни клімату, передусім внаслідок підвищення рівня моря. &#8220;Воно вже призвело до переселення жителів першого села&nbsp;на Фіджі&#8221;, &#8211; розповіла Міннінґер.&nbsp;</p>
<p><strong>До Бонна приїдуть зірки Голлівуда&#8230;</strong></p>
<p>На час кліматичної конференції&nbsp;Бонн збере еліту світової політики і навіть Голівуда. Серед знаменитих гостей, на яких очікують на Рейні, &#8211; актори Леонардо Ді Капріо і Арнольд Шварценеггер. Обидва &#8211; відомі борці за захист клімату. Ді Капріо, наприклад, &#8211; активний учасник руху за подолання наслідків&nbsp;<a href="http://www.dw.com/uk/%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%86%D0%B5-%D0%B2%D0%B6%D0%B5-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BA-%D1%89%D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C/a-41205433">глобального потепління</a>. А колишній губернатор Каліфорнії заснував за підтримки ООН некомерційну організацію, яка має допомагати владі на місцевому рівні реалізовувати довгострокові проекти у сфері низьковуглецевої економіки.</p>
<p><strong>&#8230;та світової політики</strong></p>
<p>Мер Бонна Ашок Шрідгаран назвав 23-ю Конференцію ООН щодо змін клімату найбільшою за всю історію. Захід такого рівня не може обійтися без участі канцлерки ФРН Анґели Меркель, яка на деякий час відволічеться від проведення у Берліні непростих переговорів щодо формування коаліції&nbsp;і приїде до Бонна. Учасників конференції привітає і президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Серед знаменитих гостей-політиків на СОР23 також мають приїхати президент Франції Еммануель Макрон, губернат<strong>ор штату Каліфорнія Джеррі Браун, колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг. Очікується, що Макрон виступить перед делегатами спільно з Меркель.</strong></p>
<p><strong>Позиція США не вплине на переговори</strong></p>
<p>Цього року учасники конференції мають конкретизувати плани реалізації угоди щодо&nbsp;клімату, яку підписали у Парижі у 2015 році. Тоді держави, які підтримали ініціативу ООН, взяли на себе зобов&#8217;язання&nbsp;скорочувати викиди парникових газів, щоб до кінця століття втримати глобальне потепління у рамках двох градусів Цельсія до показника доіндустріальної епохи.</p>
<p>Зі 197 країн-учасниць Рамкової конвенції ООН щодо змін клімату Паризьку угоду ратифікували 169. Головною проблемою залишається позиція США. У червні президент США Дональд Трамп заявив, що його країна виходить з Паризької угоди. Втім, на практиці цей процес видається не таким швидким: аби повністю вийти з угоди, США знадобиться 3,5 роки. Тому&nbsp;американська делегація не стала скасовувати свою&nbsp;участь&nbsp;у теперішній конференції з питань клімату.</p>
<p>&#8220;Я дуже рада, що держсекретар Рекс Тіллерсон насправді займає доволі зважену позицію. І я впевнена, що американська делегація у будь-якому випадку&nbsp;не буде перешкоджати переговорам&#8221;, &#8211; наголосила міністерка&nbsp;охорони довкілля Німеччини Барбара Гендрікс.&nbsp;</p>
<p><strong>Конференція вартістю 117 млн євро</strong></p>
<p>За підрахунками її відомства, організація конференції обійдеться у 117 мільйонів євро. Одна&nbsp;лише система захисту від повеней, встановлена на випадок розливу води у Рейні, коштує два&nbsp;мільйони. За кілька місяців організатори побудували на березі річки, а також поруч із будівлею ООН і Всесвітнім конференц-центром ціле містечко. Переговори 197 країн-учасниць проводитимуть у спеціально побудованих&nbsp;павільйонах загальною площею 55 тисяч квадратних метрів. Набагато складніше завдання &#8211; розмістити 25 тисяч учасників конференції у готелях. Оскільки 9 тисяч місць у готелях Бонна виявилося недостатньо, делегати&nbsp;СОР23, представники некомерційних організацій&nbsp;і журналісти&nbsp;ночуватимуть&nbsp;і у сусідньому Кельні. За тиждень до початку конференції&nbsp;ні у&nbsp;Бонні, ні у Кельні вже практично не було жодного вільного місця, а ціни злетіли до 300-400 євро за ніч. Кілька тисяч місць заздалегідь зарезервував організатор турів і конференцій Tourismus und Congress GmbH, який займався розміщенням учасників СОР23 за завданням міністерства охорони довкілля Німеччини. Для бронювання цих місць компанія відкрила телефонну гарячу лінію.</p>
<p>Розмістити гостей саміту&nbsp;допомагали навіть жителі Бонна, які через Facebook безкоштовно пропонували спальні місця у себе вдома. Особливо в нагоді це стало учасникам конференції з найбідніших країн, повідомила медіакомпанія SWR. &#8220;Чудова ініціатива для такого інтернаціонального міста&#8221;, &#8211; похвалив боннців в інтерв&#8217;ю газеті General-Anzeiger офіційний представник природоохоронного відомства Франц Емде.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/najtsikavishe-pro-klimatychnu-konferentsiyu-oon-u-bonni/42911.html">Найцікавіше про Кліматичну конференцію ООН у Бонні</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/najtsikavishe-pro-klimatychnu-konferentsiyu-oon-u-bonni/42911.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Через зміни клімату річка Дунай катастрофічно міліє, а територія України&#8230; щороку збільшується</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/cherez-zminy-klimatu-richka-dunaj-katastrofichno-miliye-terytoriya-ukrayiny-shhoroku-zbilshuyetsya/42625.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/cherez-zminy-klimatu-richka-dunaj-katastrofichno-miliye-terytoriya-ukrayiny-shhoroku-zbilshuyetsya/42625.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 16 Oct 2017 12:43:36 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[Дунай]]></category>
		<category><![CDATA[зміни клімату]]></category>
		<category><![CDATA[кордон]]></category>
		<category><![CDATA[річка]]></category>
		<category><![CDATA[стихійні лиха]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=42625</guid>

					<description><![CDATA[<p>Планета вже почала відчувати серйозні зміни клімату, спричинені глобальним потеплінням. Україна теж почала відчувати на собі зміни клімату. Про це пише видання&#160;ТСН. Український клімат із колишнього помірного перетворюється на суміш пустелі й тропіків. Зокрема. За останні роки різко зросли тропічні зливи в українських містах. А смерчі, які колись бачили лише по телевізору, вже майже стали [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/cherez-zminy-klimatu-richka-dunaj-katastrofichno-miliye-terytoriya-ukrayiny-shhoroku-zbilshuyetsya/42625.html">Через зміни клімату річка Дунай катастрофічно міліє, а територія України&#8230; щороку збільшується</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-42626" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/1wdexJoXIh-900x663-396x292.jpg" alt="" width="396" height="292" data-id="42626" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/1wdexJoXIh-900x663-396x292.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/1wdexJoXIh-900x663-800x589.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/1wdexJoXIh-900x663-350x258.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/1wdexJoXIh-900x663-200x147.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/10/1wdexJoXIh-900x663.jpg 900w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><strong>Планета вже почала відчувати серйозні зміни клімату, спричинені глобальним потеплінням. Україна</strong> <strong>теж почала відчувати на собі зміни клімату.</strong> Про це пише видання&nbsp;<a href="https://tsn.ua/ukrayina/udar-poteplinnyam-ukrayina-odniyeyu-z-pershih-vitrimuye-naslidki-globalnoyi-zmini-klimatu-1009010.html">ТСН.</a></p>
<p>Український клімат із колишнього помірного перетворюється на суміш пустелі й тропіків. Зокрема. За останні роки різко зросли тропічні зливи в українських містах. А смерчі, які колись бачили лише по телевізору, вже майже стали звичним явищем на Полтавщині, Кіровоградщині та в інших регіонах.</p>
<p>Місячні норми опадів майже не змінилися, однак якщо раніше це були невеликі дощі протягом тривалого часу, то тепер ми спостерігаємо тривалу посуху, яку змінює потужна злива, яка буквально затоплює українські населені пункти.</p>
<p>За словами фахівців, людство змінює клімат у 170 разів швидше, ніж на це здатна природа.</p>
<p>Так, кліматолог Тетяна Адаменко каже, що за останнє сторіччя завдяки викидам і парниковому ефекту Земля розігрілася більше, ніж на градус. Так, лише цього року стихійних явищ сталося вдвічі більше, ніж минулого.</p>
<p>Зміни клімату призвели і до того, що територія України почала… постійно збільшуватися. В<strong>се через те, що мул із річки Дунай </strong><strong>щорічно </strong><strong>намиває по кілька гектарів нового суходолу.</strong> Побачити це можна у містечку Вилковому Одеської області, яке називають &#8220;українською Венецією&#8221;. Тут у дельті Дунаю свого часу ходили великі кораблі, а тепер плавають лише маленькі човники, які можуть сісти на мілину посеред річки.&nbsp; В Очаківському рукаві води стало на 60% менше – річка міліє та оголює землю. П’ять-шість років цьому острову – рівно там, де зараз острів, ходили великі судна.</p>
<p>Острови посеред Дунаю з’являються завдяки мулу, а його річка приносить до місцевих берегів 80 мільйонів тонн щороку.</p>
<p>Таким чином, Україна – єдина держава в Європі, яка постійно росте. За останні роки територія держави збільшується на 6-8 гектарів природним шляхом. Нещодавно навіть довелося переносити позначку нульового кілометру на місці впадіння Дунаю в Чорне море на 20 метрів далі.</p>
<p>Додамо, що у зв&#8217;язку з таким змінами у дельті Дунаю з’явилися нові види тварин – зокрема, біологи тут помітили мшанку, яка є гостем із Тихого океану, та шакала, що мігрував до України з Балкан.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/cherez-zminy-klimatu-richka-dunaj-katastrofichno-miliye-terytoriya-ukrayiny-shhoroku-zbilshuyetsya/42625.html">Через зміни клімату річка Дунай катастрофічно міліє, а територія України&#8230; щороку збільшується</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/cherez-zminy-klimatu-richka-dunaj-katastrofichno-miliye-terytoriya-ukrayiny-shhoroku-zbilshuyetsya/42625.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Глобальне потепління – реальність</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/38503/38503.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/38503/38503.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 14 Jul 2016 09:14:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[атмосферні фронти]]></category>
		<category><![CDATA[глобальне потепління]]></category>
		<category><![CDATA[погода]]></category>
		<category><![CDATA[Тетяна Негадайлова]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецький гідрометцентр]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=38503</guid>

					<description><![CDATA[<p>Уже сьогодні на Буковині відзначають підвищення середньорічної температури на 2,6 градуса Погодні «гойдалки» на Буковині, з одного боку, викликають нарікання від людей – перепади температур даються взнаки самомочуттю, а з іншого, дають можливість передихнути від нестерпної спеки. Нормальне чи аномальне цьогорічне літо? – цікавимося у начальника Чернівецького гідрометцентру Тетяни НЕГАДАЙЛОВОЇ. Незважаючи на кілька прохолодних днів [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/38503/38503.html">Глобальне потепління – реальність</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong><em><br />
Уже сьогодні на Буковині відзначають підвищення середньорічної температури на 2,6 градуса </em></strong></p>
<p>Погодні «гойдалки» на Буковині, з одного боку, викликають нарікання від людей – перепади температур даються взнаки самомочуттю, а з іншого, дають можливість передихнути від нестерпної спеки. Нормальне чи аномальне цьогорічне літо? – цікавимося у начальника Чернівецького гідрометцентру Тетяни НЕГАДАЙЛОВОЇ.</p>
<ul>
<li>Незважаючи на кілька прохолодних днів наприкінці минулого тижня, у перший місяць літа у нас в цілому було на півтора-два градуси вище за кліматичну норму, – <strong>розповідає головний синоптик краю</strong>. – І на відміну від попередніх двох років, кількість опадів нарешті прийшла до норми. Адже минулого і позаминулого літа на відповідний цьому період спостерігався доволі значний «недобір» опадів. Ці речі можна відзначити як позитиви в нинішній погоді.</li>
</ul>
<p><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/07/speka1.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft size-thumbnail wp-image-38505" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/07/speka1-180x180.jpg" alt="спека1" width="180" height="180" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/07/speka1-180x180.jpg 180w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/07/speka1-45x45.jpg 45w" sizes="auto, (max-width: 180px) 100vw, 180px" /></a></p>
<p>Надалі у нас утримається західний перенос повітряних мас, з певною періодичністю тут проходять холодні атмосферні фронти, які дають можливості на заміну спеці приходити більш комфортним за температурою дням. Наприкінці тижня переважали північно-західні і північні вітри, які принесли прохолоду. До кінця тижня утримувалася помірно тепла погода, з середньою температурою в межах 20-25 градусів тепла. Трохи прохолоднішою і з короткочасними дощами і грозами була друга половина суботи. А вже цього тижня маємо температурний фон з максимальними підвищеннями до 30-ти градусів тепла.</p>
<ul>
<li><strong>Людям видається, що така нестійка погода – дивна, що такого раніше не було. Що спека – аномальна, і вона відбивається на їхньому самопочутті. Наскільки це відповідає дійсності?</strong></li>
<li>Насправді зараз маємо потепління. За весь період спостереження за буковинською погодою, який триває вже понад півтора століття, минулого року температура вище 30 градусів візначалася цілих 36 днів – за норми 8-9 днів! Звісно, люди це відчувають.</li>
</ul>
<p>Хоча ми і не побили наш абсолютний рекорд тепла, але кількість днів з температурами вище 30 градусів має досить високі повтори. Як бачите, і цей рік не є винятком, хоча і є періодична зміна повітряних мас спекотних на прохолодніші, та кількість днів з температурою вище 30-ти наближається до минулорічної.</p>
<ul>
<li><strong>Скаржаться також на вологість. Кажуть, що саме в нашому регіоні вона надто висока, і тому люди важко переносять спеку. Мовляв, навіть у тепліших краях – в Одесі, Херсоні тощо – дихається легше.</strong></li>
<li>Насправді морський клімат також вологий, він не є сухішим, ніж наш. Але у нас панували останнім часом вологі субтропічні повітряні маси (за температури понад 30 вологість 70-80% є доволі високою і, звичайно, важче переноситься). Хоча те саме можемо сказати і про деякі популярні кліматичні зони – наприклад, Гоа, у них ще вища вологість при таких температурах. У нас часто відбувається повторюваність повітряних мас, субтропічних, вологих із Середземного моря.</li>
<li><strong>Вчені говорять про глобальне потепління. Є підстави?</strong></li>
<li>Ми справді на підйомі глобального потепління. Поясню. За кліматичною нормою у нас середньорічна температура становить 8 градусів тепла. До минулого року рекорд побив 2007 рік, де вона становила 10,1 градуса, а минулого року – новий рекорд: 10,6 градуса. Здавалося б, це невеличка різниця, але для середньорічної температури це дуже високий показник. Ми відчуваємо кожен градус.</li>
<li><strong>Чи в силах синоптики передбачати такі стихійні лиха, як-от минулі буревії, які пройшлися Буковиною?</strong></li>
<li>В загальному – так. Але вони подібні стихії зазвичай локальні, проходять вузькою смугою. Тому такі речі можна відслідковувати за допомоги супутників, метеорологічних локаторів. У Чернівцях такий є, але він досить старий, 1979-го року випуску. Щоби відслідковувати такі погодні зміни за кілька годин – потрібен сучасніший локатор. До того ж, посилення вітру може відбутися навіть в період між включеннями локатора. Ці вітри дуже нетривалі. Вони можуть тривати всього 6-8 хвилин і нанести значної шкоди. Можливість їх попереджувати є, але вона потребує сучасної техніки і все одно має невисоку завчасність.</li>
</ul>
<p><strong><em>Маріанна АНТОНЮК, «Версії»</em></strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/38503/38503.html">Глобальне потепління – реальність</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/38503/38503.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
