• видалення засохлих і небезпечних гілок;
• кронування дерев (надання кроні дерева гарної форми);
• проведення процедур лікування дерев (обробка спилів, обстеження стану дерева, видалення з дупел органічних мертвих решток та побутового сміття, обробка фунгіцидом);
• проведення комплексів зі зміцнення дерев за допомогою розтяжок, тросів, болтів;
• виконання інших заходів, спрямованих на лікування та порятунок дерев.

Запис Майстер-клас від арбористів України у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівцях комунальне підприємство «Трест зеленого господарства» можуть юридично зобов’язати висаджувати нові дерева замість кожного зрубаного. Відповідний проект рішення міськради зареєстрований у ратуші. Зокрема, у проекті зазначається, що незадовільний стан дерев уздовж проїзних частин вулиць зумовлений складними умовами, в яких відбувається процес їхнього росту й розвитку (підвищена температура повітря і грунту, ущільненість грунту, загазованість, задимленість повітря, наявність пилу тощо). Розташування дерев на вулицях Чернівців часто не відповідає нормативній відстані від них до проїзної частини. При зимовому посипанні доріг піском із сіллю відбувається засолення грунтів та засипання пристовбурових лунок дерев піском, що призводить до їхнього всихання. Від «Версій» додамо, що неправильне обрізання теж суттєво шкодить зеленим насадженням міста.  Діяльність тресту з відновлення зелених насаджень недостатня: тільки упродовж 2018 року трестом було видалено 865 дерев, а висаджено 523. У проекті рішення йдеться й про уточнення втрат шляхом інвентаризації пнів видалених дерев.
Водночас депутатам міськради пропонується підтримати електронну петицію Тараса Полатайка «Юридично зобов’язати Зелентрест висаджувати молоде дерево замість кожного зрубаного». Якщо вони підтримають цей проект, Тресту зеленого господарства доведеться проводити обов’язкову деревозаміну при видаленні зелених насаджень, а також висаджувати вздовж проїзних частин доріг великорозмірний посадковий матеріал, стійкий до загазованості, задимленості та пилу.

Запис Нове дерево замість кожного зрубаного спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Їдучи вулицею Руською попри колишню дитячу лікарню, яку в народі далі називали «Колос», як той готель, що був у тій будівлі до лікарні – нині там розташувався мед університет – завжди споглядала три прекрасні кулясті клени – розкішні дерева з кроною, під якою довелося колись сховатися від дощу і не промокнути. Та в черговий раз побачила таке, від чого схолодніло серце (див фото). Дерева були обрубані по саме «не хочу». Невже подібне вчинив зеленбуд? Адже там працюють професіонали, тож такого не могли зробити. У департаменті ЖКГ дізналася,  що дозволу вони на це не давали.

Зрештою, і не могли дати, бо, як зауважила провідний фахівець відділу рослин відкритого грунту Ботсаду ЧНУ Марія Виклюк, три дерева клена гостролистого форми кулястої на вул. Руській, 87, обрубані з порушенням правил. «Їхнє підстригання та значне обрізання крони й скелетних гілок призведе не тільки до втрати форми кулі, але може спричинити й повну загибель дерев», – засвідчує вона.    

Цим деревам близько 40 років. Їхні стовбури досягли діаметру 38 см, а одного – навіть 50 см. За словами спеціаліста, на день обстеження, 22 березня, вона побачила в кронах дерев декілька старих товстих гілок, обрізаних близько до місця прищеплення, по всій довжині яких відсутні ознаки відростання. Попри те, що в основі крони двох дерев є декілька невеличких торішніх гілочок приросту, та вони, навіть за найкращих умов, сформувати крону не зможуть. І, на жаль, у третього дерева, що росте найдальше від дороги, ознак відростання працівниця Ботсаду не побачила. Відтак вона зробила висновок, що обрізання крони кулястих кленів виконане всупереч правилам їхнього розвитку та утримання, що, найімовірніше, призведе до їхньої загибелі. І тоді на цьому місці можна буде зробити стоянку для автомобіля, бо саме на цю причину події натякали люди, які мешкають неподалік. 

Агітувати когось за збереження зелених насаджень не буду, бо кожний, хто має здоровий глузд, усвідомлює їхню потрібність для нашого життя у місті, яке, за великим рахунком є кам’яним мішком, перебування в якому влітку полегшують лише розлогі крони дерев. А щодо гостролистого кулястого клена, то він має отримати від нас особливий респект: ця порода є стійкою до забрудненого навколишнього середовища. Тому вартість цих дерев є значно більшою за інші. Скажімо, кулясті клени, що ростуть на вулиці Кобилянської, обійшлися міському бюджету в кругленьку суму, бо привезені із Мелітопольського розсадника, що у Запорізькій області.  Тому, думається, за скоєне його автори, мешканці будинку, біля якого ростуть кулясті клени, мають понести покарання, висадивши на тому місці, – якщо дерева загинуть,– рівноцінні дерева.       

Принаймні так сталося на вул. Поповича, де підприємець знищив  частину газону та два клени, щоби облаштувати, замість зелених насаджень, парковку біля свого офісу. Йому довелося  сплатити штраф за адмінпорушення та відновити газон.  А от кулясті клени на цьому місці чернівчани нині висаджують власними силами та своїм коштом. Якщо ж і далі так відбуватиметься й ніхто не відповідатиме за свої вчинки, ми опинимося на марсіанській поверхні. Тож, може, міській владі вже час звернути на це увагу, бо у Чернівцях рубають всі й усе, що кому не ліньки.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Кулясті клени на вулиці Руській у Чернівцях обрубали на смерть спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Після багаторічної паузи на вулицях Чернівців 20 березня почали саджати дерева. Перед цим комунальники викорчовують коріння старих. Нові деревця оселилися вже на вул. Степана Бандери та Івана Франка. Наступною буде Університетська. Якщо вистачить, озеленять ще й вулицю Лесі Українки.

Відомо, що сто липок закуплені Трестом зеленого господарства по 3 тис. грн за одиницю – іноземки привезені з-за кордону. Раніше саджанці брали вітчизняні, по 96 грн за штуку, але вони швидко всихали.
Цього року молоді дерева обгороджують, щоби сміття не потрапляло до стовбура. Однак це не єдина проблема. Не всім людям вистачає виховання просто милуватися новими посадками: перехожі зривають листочки й ламають гілки. Варто вже й поліції втручатися у такі дії й штрафувати невігласів.

Запис У Чернівцях висаджують липи за 3 тис. грн кожна. Дешевші сохнуть спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У кількох числах газети поспіль редакція друкує матеріали про знищення дерев у обласному центрі. Ця тема практично нікого не залишила байдужим. Відгукнувся на неї і наш експерт з економічно-соціальних питань Франц Федорович. Зрештою, інакше й не могло бути, бо екологія – це, як відомо, складова здоров’я нації, а Франц Карлович є засновником відомого у краї благодійного Фонду «Подаруй дитині життя», який опікується дітками, хворими на рак.  

Проти важких металів – зелені насадження 

– Зв’язок вирубки дерев вкупі зі збільшенням кількості автотранспорту в містах – і погіршення здоров’я міських жителів уже давно доведений. Тож тут і говорити зайве. Варто лише дотримуватися певних правил поводження – і все буде добре. Та саме цього ми й не маємо.

…Колись Чернівці вважалися містом із найчистішим повітрям. На жаль, ця наша перевага канула у лету. Щоправда, після закриття багатьох підприємств екологія в місті знову поліпшилася. Та їм на заміну прийшов автотранспорт, який буквально заполонив усі вулиці. Надто ж у часи пік. І тільки зелені насадження (а ще – якісний бензин, та сьогодні ми говоримо про першу складову) можуть усіх нас врятувати. Саме врятувати – я не обмовився. Бо лише дерева нейтралізують дію автомобільних вихлопних газів, у складі яких є важкі метали. Саме вони, потрапляючи до організму, проявляються спочатку втратою працездатності та уваги в дітей і дорослих або ж проявами агресивності, а далі – різними важкими захворюваннями. І за рівнем небезпеки для здоров’я людини важкі метали посідають перше місце.

За даними ВООЗ, екологічні чинники формують до 25% патології людини, а в окремих промислово розвинених регіонах навіть і більше. Зокрема, близько 90% (!) усіх новоутворень виникає внаслідок дії шкідливих чинників.

Тому так важливо не просто берегти, а примножувати зелені насадження в містах. Натомість скрізь спостерігаємо протилежні дії. Сигнали надходять зі Львова, Києва, Харкова, Сум тощо. В чому ж справа? Ситуацію з’ясовували активісти-екологи зі Львова.

Вирубування та «чищення» дерев приносять гроші, а висаджування їх – ні

У більшості українських міст комунальники зрізають дерева чи обрізають гілки без відповідної документації, добре заробляючи на деревині. Про це йдеться у дослідженні  «Українська бетонна пустеля», оприлюдненому на порталі Texty.org.ua.

Координатор проекту з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України Надія АРТЕМ’ЄВА розповіла, що як у Києві, так і в більшості українських міст склалася катастрофічна ситуація з вирубками зелених зон. Переважно – незаконними вирубками. Інший бік проблеми – недбалий догляд комунальних підприємств за деревами та ігнорування зелених зон при новій забудові.

Вдамося до прикладу, наведеному львівськими екологами. Думаю, в Чернівцях ситуація відрізняється не суттєво. Так ось, міська рада Львова сплачує 12 грн за кожне посаджене дерево і близько тисячі гривень – за обрізування гілок, тобто «омолодження» дерев. Щоправда, львівські комунальники заробляють ще й на тирсі, яку виготовляють зі зрубаних гілок. Думаю, наші теж щось із цього мають, бо занадто азартно беруться за зрубування. Тож і виходить, що обрізування здорових дерев є прибутковим, а висадження нових дерев – ні. Більше того, коли обрізане дерево пустить пагони, які легко ламаються, бо слабкі внаслідок дикого обрізання, виникає загроза їхнього падіння, тому це дерево знову обрізають. І комунальники ще раз отримують тисячу гривень. На жаль, за рік-другий після другої обрізки дерево гине. Але ж і на цьому заробляють. Бо за остаточне зрізування дерева платять від 1 до 5 тис. грн, залежно від його розміру. А на додачу – повторна реалізація деревини. І давайте згадаємо, якими страшними голими обрубками виглядають наші дерева після обрізання! Вони стають схожими на незграбні телеграфні стовпи!

Як стверджують львівські екологи – з чим погоджуються й наші чернівецькі, на  заміну зрізаних дерев рідко висаджують нові. Як правило, на місці дерев, які начебто загрожували падінням, дуже швидко виникає парковка для автівок чи МАФ. Згадаймо хоча б наш парк ім. Шевченка з його численними павільйонами або сквер біля собору між вулицями Кобилянської та Головною…

На жаль, серед популярних сценаріїв і такий: зацікавлені особи поволі вбивають дерево, підливаючи шкідливі речовини або підрізуючи кору. А вже коли дерево засохло – звертаються до відповідної комісії й отримують дозвіл на ліквідацію, бо ж дерево, мовляв, у поганому стані. І все це – згідно з чинними правовими та організаційними засадами озеленення, догляду та охорони зелених насаджень міст, селищ, сіл, визначених «Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України».

Щоби зберегти та примножити зелені насадження у містах, потрібен їхній повноцінний реєстр

За словами вже згаданої п. Артем’євої, жодне українське місто не має повноцінного реєстру зелених насаджень. Скажімо, у величезному Нью-Йорку кожне (кожне!!!) дерево зареєстроване й має інвентарний номер. Тому у міській базі даних цього багатомільйонного міста можна дізнатися, коли дерево посадили, який його стан і хто за ним доглядає.  А в нас бодай акти на вирубку почали б друкувати у пресі або на сайті міської ради! Та замість цього, як мантру, повторюємо, що хочемо до Європи. Хоча забуваємо, що ставлення цивілізованого світу до природи і зелених насаджень зокрема кардинально змінилося. Європейці, приміром, буквально трясуться над кожним деревом, бо розуміють, що, зрештою, йдеться про їхнє здоров‘я. А ми через свою захланну  недалекоглядність вирубуємо цілий сквер у центрі міста?!.

Франц ФЕДОРОВИЧ

Запис «Що менше дерев і більше транспорту – то гірше для містян»  – Франц ФЕДОРОВИЧ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наші містяни помічають усе: де, хто і що рубає. Отже, нинішнього тижня різні люди сигналізували до редакції з приводу двох об’єктів.

Чернівецька спецшкола-інтернат №2: без дерев, але зі спортмайданчиком

Чернівчанин Зіновій Бройде звернувся до обласної екоінспекції із заявою щодо рубки 20 дерев на території навчального спецзакладу по вул. Гете, 1, яка межує з вулицями М. Лисенка, Л. Українки та Ф.Шиллера. Дерева росли по периметру двору уздовж вищеназваних вулиць. Він з’ясував, що будівельники отримали завдання вирубати усі дерева у зв’язку з будівництвом спортивного майданчика за кошти гранту ЄС.

Редакція поцікавилася також, що діється в закладі, і дізналася, що, за розпорядженням Кабміну від 13 червня, інтернату №2 виділили з Фонду регіонального розвитку (а це дійсно гроші Євросоюзу) понад 2 млн. грн. на реконструкцію спортивного майданчика та облаштування ігрової зони.

Оскільки п. Бройде забив на сполох, а радника губернатора знають у багатьох структурах, рубку на певний час припинили. Та  вчора, у середу 12 вересня,  всі дерева дорубали.

Згідно з актом обстеження зелених насаджень на вул. Гете, 1, здоровими були лише один бук, 3 липи та 2 ялини, решта – ясени, каштани, акації, клени та граби перебували у незадовільному стані.

На це п. Бройде зауважив, що він розуміється в зелених насадженнях і серед 20  дерев, на його глибоке переконання, хворих було лише два. Для цього достатньо оглянути пні.

На думку п. Зиновія, коли у відповідних структурах ЄС стане відомо, на що витрачаються кошти європейських платників податків, це створить суттєві неприємності і обмеження фінансування подальших проектів у місті та області. Отже він просив екоінспекцію негайно зупинити означені протиправні дії та з’ясувати, на яких підставах і за чиїм дозволом вони вчиняються. На жаль, його не почули. Мабуть, тому, що екологічна безграмотність та безвідповідальність наших чиновників безмежні. Навряд чи їм відомо, що нині у Європі за знищення однієї оси сплачують штраф у 60 тис. євро. А що вже казати про дерева?

«У дендропарку Резиденції прибираємо тільки хворі та аварійні дерева» – ДЕРЕВЕНКО

Друге звернення щодо рубки дерев стосувалося пам’ятки садової архітектури – дендропарку резиденції. Але, як пояснив редакції ректор ЧНУ Степан МЕЛЬНИЧУК, зрізують дерева-самосіви, коріння яких руйнує триметровий мур Резиденції, шматок якого вже впав.

А цей мур як відомо, за кольоровою гамою та архітектурними елементами витриманий в єдиному стилі з усім комплексом Резиденції.

Відтак за тиждень чернівчани зателефонували до редакції знову і повідомили, що вже рубають дерева у центрі парку. Натомість директорка ботанічного саду ЧНУ Тетяна ДЕРЕВЕНКО, у віданні якої й дендропарк, зреагувала емоційно: «Власноруч повідкручувала б ручки й ніжки тим, хто спробував би зазіхнути на нашу гордість – університетський дендропарк. Його ж закладали та доглядали найкращі садівники з вищою освітою! І це в ті далекі часи!». Відтак п. Тетяна пояснила, що рубають виключно хворі та аварійні дерева.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Чернівчани бачать, як рубають дерева, але нічого зробити не можуть? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як повідомив керуючий трестом зеленого господарства та протизсувних робіт Олександр  Брязкало, санітарне та формувальне обрізування дерев у січні-лютому проведуть на 18 вулицях та у двох скверах. Крони дерев обрізатимуть на вулицях  28 Червня, Горького,    Главки,    Університетській, Грушевського,  Гете, Гребінки, Буковинській, Дудича, Козачука, Целана,  Щербанюка, Небесної  Сотні, Миколайчука, Комунальників, Січових Стрільців, Головній (поблизу будинку № 245), пр. Незалежності та  у двох скверах – на вул. М.Кордуби та Університетській.

Під час догляду  за  зеленими  насадженнями КП  «Трест зеленого   господарства та протизсувних робіт» керуються  «Правилами  утримання  зелених  насаджень у населених  пунктах  України», які  затверджені  наказом  Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ 10.04.06 р. №105.

Формувальне обрізання дерев проводять у рядових  та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин  (колоноподібної,   конусоподібної,   кулеподібної   тощо), рівномірного   розташування   скелетних   гілок,  а  також  дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною). Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Чернівчани ж упевнилися, що міські дерева піддаються саме сильному обрізанню, можна навіть уточнити – вирізанню. Ну не люблять чомусь наші чиновники зеленого друга. Та й головний «зеленщик» – економіст за освітою.

Запис До весни штурпаків у Чернівцях побільшає: все за інструкцією спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як центр міста втрачає дерева –  фото загублених дерев …

Сподіваюся, що ці місця на тротуарі вивільнили не під стоянку чи “зручний” заїзд до магазинів. А вже дуже поспішають відновити тут дерева…

Запис ПІД ЩО І НАВІЩО ЗНИЩУЮТЬ ДЕРЕВА… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дісталося навіть і цьому молодому деревцю (зліва на фото). Кому його маленькі тонкі гилячки заважали?

«Для дерева в сучасних міських умовах спилювання всіх гілок — це жахливий стрес.
Таке дерево схильне до інфекційних захворювань, через рани проникають грибкові інфекції, корінь втрачає життєві сили.
Поступове дерево просто вмирає. Крім того, втрачається естетичний вигляд насадження.
Кронірованноє дерево слабшає, збільшується ризик падіння віток.
Після обрізання гілки легко відділяються від ствола. У рази зменшується фільтрація повітря», –
попереджає Вадим Манюк, кандидат біологічних наук,
доцент кафедри фізичної географії
Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара

27.04.2015
А тут хто благословив? (((

Далі буде… – про шкідливість “топінгу” з поясненнями від науковців (справжніх)…

Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s. Розмістила декілька фото дерев, до яких не дійшов узурпатор.
Вулицю не називаю, боюся, щоб не попала в план кастрологів…

Дерева не можуть бути антитілами.
Треба робити все можливе, щоб зберегти життя дерев!
І зберегти комфортне життя – для них, а не тільки для нас…

Запис Тріумф кастролога… Антитіла… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Потяг з чотирма локомотивами, який тягнув нескінченну вервечку вагонів з лісом кругляком, проминув станцію Чернівці-Південна. І знаєте, що найбільше вразило? Це вже не були дерева-гіганти з обхватом від 60 сантметрів до метра з гаком, первезення яких чернівчани спостерігали протягом останніх 20-25 років. Такі, мабуть, усі повирізали. То й везуть нині з держави вже значно скромніші екземпляри: в діаметрі дерева були не більше 20-30 сантиметрів.

Чи буде колись цьому край? Якщо не стовідсоткова відповідь, то, принаймні, тенденції до вирішення проблеми прозвучали на громадських слуханнях «Лісопереробна галузь краю: стан, проблеми розвитку, шляхи інтенсифікації», в якій взяли участь лісівники краю, близько 200 підприємців-деревообробників і представники обласної виконавчої влади.

Лісопереробна галузь Буковини, як відомо, – одна з тих, які могли б щедро поповнювати бюджет області. Та за однієї важливої умови: коли нею керуватимуть справжні господарі. У такому висновку були одностайні учасники громадських слухань, які піддали жорсткій критиці діяльність попереднього керівництва обласного управління лісового і мисливського господарства: за величезних обсягів експорту лісу довело галузь до чималих боргів.

Отож присутні пропонували запровадити в роботі управління нові підходи. А для цього у керівництві потрібен високоморальний і досвідчений фахівець. І Асоціація деревообробників Буковини запропонувала на цю посаду власну кандидатуру – директора Асоціації Володимира Дороша, який, на її думку, зможе консолідувати органи виконавчої влади, лісівників, деревообробників, екологів та громадські організації задля вирішення назрілих проблем галузі. Серед головних Володимир Дорош назвав наведення ладу в діяльності лісгоспів і заборону – чи, принаймні, обмеження – експорту необробленої деревини.

– Буковина, як і її сусідка Румунія, повинна перетворитися з сировинного придатку на край з високорозвиненою меблевою галуззю, – наголосив Володимир Дорош. – А для цього треба належно забезпечити деревиною саме своїх, місцевих виробників, встановивши на неї справедливі відпускні ціни, та  припинити нарешті варварську вирубку буковинських лісів.

Громадські слухання відбулися за ініціативи Асоціації деревообробників Буковини. Зважаючи на їхню актуальність, слухання підтримав голова Чернівецької облдержадміністрації Роман Ванзуряк.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Догосподарювалися: ліс продавали, а борги зростали спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Статус Чернівців як найчистішого, зеленого міста, яке так часто називали «місто парків і садів», уже давно втрачений. За останній десяток років воно втратило помітну частину насаджень. Найбільше постраждали вулиці, де рух особливо напружений: Проспект Незалежності, Червоноармійська, Головна, Хотинська…

Кількість автотранспорту на дорогах з року в рік зростає, а зелені насадження зникають та виснажуються. Алеї високих дерев витискаються рядами пластикових контейнерів та кіосків, на місці скверів піднімаються велетні з бетону й скла, а дерева ніби перекривають кисень новим бізнес-структурам, бо їхні власники поспішають їх позбутися.

Україну перетворюють на смітник Європи?

Відомо, що Буковина — край зелений і лісистий. Навколо Чернівців розкинувся ландшафтний парк площею 22 тисячі гектарів, тож розбудова самого міста на загальній картині поки що не позначилася. Принаймні, так вважають науковці. Утім, рухаючись у такому напрямку, невдовзі можемо опинитися перед серйозною проблемою.

– У Чернівецькій області лісиста частина складає близько 17% від загальної площі, – розповідає кандидат географічних наук, доцент, заслужений природоохоронець України та екс-начальник державного управління охорони навколишнього середовища Володимир СІВАК. – Ситуація, яка складається в місті, поки що не впливає на загальну обстановку, проте дерев тут знищено вже дуже багато. Поки що це не надто відбилося на природі ландшафту, та чернівчани вже відчули брак чистого повітря. Бо перш за все це шкодить саме здоров’ю людей. Подивіться, що робиться на наших дорогах у години пік. Немає об’їзних шляхів, кілька вулиць ремонтують одночасно, але невідомо коли врешті завершать, тож увесь рух іде через центр.

Дерева все ж таки поглинають ці шкідливі викиди й очищують повітря. Та якщо їх надалі знищуватимуть такими темпами, невдовзі дихати буде просто нічим. У Європі, скажімо, заборонена експлуатація машин без каталізаторів , які використовуються в глушниках для додаткового очищення вихлопних газів, а в нас про це й мови немає. Ще десять років тому на Європейській конференції міністрів екології зазначили: якщо й далі так триватиме, то Україна з часом перетвориться на великий смітник Європи.

– Свого часу ми боролися за дерева на Проспекті Незалежності, – ділився далі Володимир Карлович. – Бо коли там зводили торгові комплекси й каскади кіосків, рослинність нищили зі страшною силою. Схожа ситуація була і довкола Червоноармійського ринку. Там частково вдалося відвоювати зелені насадження, де-не-де залишили дерева вмонтованими просто у дахи. Проте, чи довго вони так протягнуть, сказати важко. На Проспекті ялинки, затиснуті поміж торговими рядами, також є потенційними пеньками: свій вік вони навряд чи проживуть…

А нещодавно на вулиці Рівненській, де будують об’їзну дорогу з Проспекту на Сторожинецьку, вирубали цілий зелений масив під корінь. Там будують якісь нові будинки. Та ж могли б залишити хоча невеликий захисний бар’єр від дороги! Суцільно знесли цілий шматок лісу і нижче ринку «Добробут». Я зв’язувався з екологами, цікавився ситуацією. Відповіли, що все узгоджене з генпланом і рубка там цілком законна.

За освітою я лісник, тож, коли бачу, що рубають зелені насадження, – це як частину мене відрубали.

вул. Університетська

Двометрові пні або чистка насаджень по-чернівецьки

Чистка дерев у місті виглядає досить радикально. Подекуди лишаються лише обрубки –  половина голого стовбура без жодної гілочки. Хай навіть такі дерева здебільшого відновлюються, проте з точки зору естетики виглядають жахливо і від них тривалий час немає жодної тіні.

– Є породи, які справді легко переносять чистку, – пояснює Володимир Сівак. – Їх можна обрізати, і вони нормально почуватимуться. Інші – хворіють, для них відрізані гілки – наче поранення. Найкраще пристосовані для алей та скверів липи, акації, клени різного штибу, туї. Здійснювати чистку дерев можна у період призупинення вегетації. Тобто навесні – до початку росту, а восени – по завершенню вегетації. Є дерева з глибинною кореневою системою – вони добре переносять обрізку гілок, адже коріння залягає глибоко і має багато поживних речовин про запас. Дерева зі стрижневою кореневою системою варто чистити дуже ощадливо, інакше після посушливого літа вони можуть захворіти чи взагалі всохнути.

Як зазначила головний інженер тресту Зеленого Господарства Алла Хомутовська, чистку дерев у Чернівцях проводять за правилами. Гілки обрізають навесні та восени, коли вже опадає листя. Зазвичай, чистці підлягають старі та аварійні дерева, що загрожують безпеці громадян. Іноді цього вимагають певні технічні моменти, до прикладу, відстань до електромереж чи будинків. Проте деревам, за її словами, це навіть іде на користь, омолоджується крона.

Центральна площа

Кому дерева заважають дихати?

Утім, жителі міста впевнені, що причиною чистки дерев нерідко стає те, що своїми гілками вони затуляють рекламу якоїсь чергової торгової лавки. Підприємці, яким дерева заважають дихати, працюють так би мовити «тихою сапою». Рослинам обрізають корені, підливають чи підсипають шкідливі речовини чи роблять кільцювання. Тобто дерева навмисне доводять до повного виснаження, а потім вже й не потрібно витрачати сили та гроші на дозволи — насадження зносять, як сухі.

Нещодавно до «Версій» звернулася мешканка Проспекту Незалежності пані Тетяна. Вона бачила, як серед білого дня робочі з бензопилами обрізали корені катальпам. Виконавці робіт, як відомо, люди маленькі: сказали – зробив. Тож бесідувати не бажали, а лише грубо огризалися. Екологи ж, до яких звернулася п. Тетяна, не застали власників підприємства на місці. Жінка ж стурбована тим, що навесні таке дерево може вже не відійти…

– Траплялося, що хтось підсипле якісь хімікати деревам чи зробить їм кільцювання, – розповідав з досвіду заслужений природоохоронець України, який майже два десятки років очолював управління екології. – Що означає кільцювання? Це такий варварський метод знищення дерева, коли на рівні кореневої шийки робиться легенький надріз до самої деревини. Таким чином переривається доступ поживних речовин від коріння. Таке дерево висохне через рік чи два. Тоді вже викликають інспекцію і дерево підлягає знесенню. Звичайно, інспектор повинен оглянути дерево: чому воно всохло, опитати місцевих жителів, чи саме воно всохло чи вони нічого не бачили. Хоча тут часто замішаний суто людський фактор.

Турецька площа

Як розповів начальник відділу біоресурсів та природно-заповідного фонду екоінспекції Роман ПРИКАЗКА, за такі дії законом передбачена адміністративна відповідальність. Утім, у місті не було жодного випадку, щоб у подібній ситуації було стовідсотково підтверджене цілеспрямоване знищення зелених насаджень. Якщо дерево всохло і навесні помітні якісь технічні пошкодження, можна припустити, що вони зроблені навмисне, проте знайти зловмисника, довести його причетність і притягнути до відповідальності майже нереально. Стягненням штрафів у такому випадку безпосередньо займається міліція, а не екологічна інспекція. Проте Роман Приказка впевнений, що навіть якби подати усі матеріали правоохоронцям, то навряд чи цим хтось зайнявся б.

Скверик біля “Сорбонни” 

Штрафи за знищення або видалення зелених насаджень – від 200 до 2,8 тис. грн.

Видалення зелених насаджень без відповідних дозвільних документів карається штрафом.

За кожне знищене/пошкоджене до стану зупинення росту дерево розміри штрафів становитимуть від 200 до 2,8 тис. гривень,

пошкоджене до ступеня незупинення росту – 100 -1,4 тис. гривень.

Штрафи за знищення цибулини квітки, залежно від її виду, куща, або 1 кв.м газону чи квітника – 15-85 грн., за пошкодження – 8-43 грн. штрафу.

Використання не за призначенням парків, скверів, гідропарків, під яким, як і у вищезгаданих випадках, слід розуміти дії без ордера або повідомлення про видалення зелених насаджень, а також декларації про початок проведення підготовчих або дозволу на виконання будівельних робіт, каратиметься штрафом від 13 до 200 грн за 1 кв. м пошкодженої площі.

Визначатиме розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, Державна екологічна інспекція України та органи місцевої виконавчої влади.

Коли можна зносити зелені насадження

Порядок знесення зелених насаджень затверджений міністерством житлово-комунального господарства. Для цього створена спеціальна комісія міської ради, яка включає чотирьох осіб – два представники департаменту житлово-комунального господарства та представники екологічної інспекції й тресту «Зелене господарство». До речі, у післяалопеційний період, тобто від 1988 року, коли в Чернівцях стався спалах невідомої екологічно залежної хвороби, маніфестним симптомом якої було повне або часткове облисіння дітей, до такої комісії входили і представники громадськості. Це добре пам’ятає Отілія ГУЛІКА, ветеран «Зеленого світу Буковини».

Так от, ця комісія оглядає дерево й складає акт обстеження, де зазначають породу дерева, його якісний стан та висновок: дерево підлягає обрізці, знесенню тощо. Після цього видають ордер, який погоджує і затверджує управління охорони навколишнього середовища. Таке правило діє для усіх жителів міста. Жодне дерево не можна рубати без відповідного дозволу.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версій»

Запис Нові модні тенденції: замість дерев — пластик і бетон спершу з'явиться на Медіа-Версії.

По митному коду 4403921000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або не видаленою корою з бука»  проведено 674 митних оформлення  і вивезено за межі держави 20 тисяч 361 кубометрів колод бука. Середня ціна одного вивезеного кубометра бука у вигляді колод складає 540 грн.

По митному коду 4403929000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або не видаленою корою, або начорно брусовані або небрусовані з бука» (колоди бука) проведено 394 митних оформлення і експортовано 23 тисяч 886 кубометрів колод бука по ціні 283,5 гривень.

Таким чином, по двох митних кодах було здійснено 1068 митних оформлень та вивезено 44 247 кубометрів колод бука.

З огляду на ціни, за якими експортується дана продукція, я звернувся до облдержадміністрації Чернівецької області з проханням продати мені по ціні в 283,5 гривень колоди бука. Очікую на відповідь.

По митному коду 4403911000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або не видаленою корою, або начорно брусовані або небрусовані  колоди дуба)» здійснено 247 митних оформлення і вивезено за межі держави 2 тисяч 317 кубометрів колод дуба по ціні 2 254,2 грн.

По митному коду 4403919000 «лісоматеріали необроблені з видаленою або невидаленою корою (колоди дуба)» проведено 106 митних оформлень і вивезено за межі України 983 тисячі кубометрів колод дуба.

За 983 кубометрів колод дуба заявлено фактурну вартість у сумі 276 тисяч гривень.

Виходить, що один кубометр даної продукції, яка йде на експорт, коштує 3,5 гривні!

Не вважайте це помилкою. Як додаток надаю інформацію щодо митного оформлення лісодеревини в період з 1 січня 2012 року по 30.06.2013 р.

Можливо, я погано рахую, то нехай читачі порахують уважніше.

Далі буде…

Геннадій МОСКАЛЬ, народний депутат Верховної Ради України VII скликан, перший заступник голови Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. 

Запис Геннадій Москаль: «Бук вивозять за кордон за ціною 283,5 гривень за кубометр» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

…Увечері понеділка на хуторі Нижній Турлук, що належить до Великокучурівської сільської ради почало блимати світло, аж доки не погасло. Ми зателефонували до диспетчера Сторожинецького РЕМу. О пів на одинадцяту вечора наш трансформатор відключили. Темінь охопила всі будинки.

Наступного дня знову звернулися до диспетчерської району електричних мереж. Там нам пояснили, що дротам заважають великі гілляки дерев. Їх треба обрізати.

– То обріжте! – сказали ми, споживачі.

– У нас немає бензину. Я дам вам зараз телефон пожежної частини, ви туди звернетеся і замовите «вишку» й обріжете гілки. Тоді ми подамо вам світло!

Від обурення в мене відібрало мову. Не можу зрозуміти, що коїться довкола? Відколи клієнти Обленерго повинні самотужки прочищати лінії електропередач? Такого нахабства ми ще не бачили! Чи не пора поставити власника та його низько кваліфікованих представників на місцях на місце й повернути народну власність тим, кому вона належить. Ми нею розпорядимося грамотніше.

Записано телефоном зі слів Георгія ТЕВЕЛІКА, хутір Нижній Турлук, що на Сторожинеччині      

Запис «Замовте «вишку», обріжте краки, тоді й матимете світло» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як повідомили у Тресті зеленого господарства, правління аеропорту отримало ордер на вирубку з метою чистки дерев. Жителі довколишніх вулиць дещо обурені такою «чисткою»: навіщо нівечити дерева аж до самого стовбура? Парк «Аеропорт», окрім того, що є зеленою окрасою міста та місцем відпочинку для його жителів, ще й виконує роль протишумового бар’єра між будівлею аеропорту та житловими будинками, розташованими по вулиці Авіаційній. Проте лісоруби на ці зауваження уваги не звертають.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис У парку біля аеропорту розпочали «чистку» дерев спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Тресті зеленого господарства кажуть, що на трьох сухих липах  не було вже листя, тож їх викорчували, не чекаючи, «щоби вони досохли самі». Крім того, за словами інженера з озеленення Алли Хомутовської, департамент містобудівного комплексу це погодив… щоби пам’ятник Т. Шевченку не закривали дерева! Тож на місці тих лип нічого не садитимуть.

Повикорчовувують дерева також на вулиці Франка та… на Соборній площі поблизу слідчого ізолятора. Мабуть, щоби туристам ніщо не заважало милуватися пречудовим видом на колючий дріт чернівецької буцигарні…

Запис Центральну площу «звільнили» від липи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Чернівці – місто, в якому варто будувати»: замість щойно висаджених дерев у чернівецькому скверику (Південно-Кільцева, 19)… два десятки щойно зрубаних пеньочків

А ще цього дня кожен чоловік матиме чудовий привід і нагоду втілити нарешті

одне з головних завдань славнозвісної приказки – посадити своє дерево! Адже у Чернівцях – складається іноді таке враження – тенденції із зеленими насаджуваннями, м’яко кажучи, надто кволі. Найчастіше замість саджати – дерева просто зрубують…

Тож нехай не залишиться осторонь жоден ентузіаст озеленення! Тим паче – громадська організація чи – особливо! – партія. Скажімо, прес-служба Партії Регіонів без зайвої скромності повідомила громадськості, що регіонали планують зібрати мільйон своїх прихильників, щоб облаштувати в усій Україні довколишні території. Тобто, мільйон голубих штиків, чи то пак – лопат, здійснить мільйон насаджень: хтось деревце посадить, хтось кущик чи квіточку. Тобто, перефразовуючи славнозвісну фразу: «Посадить кожний»

Звісно, невеличким Чернівцям далеко до грандіозних планів Донецької, Луганської, Харківської чи Одеської партійних організацій…  Бо одесити, приміром, планують залучити до суботника 112 тисяч партійців, висадити 46 тисяч дерев, 66,5 тисяч кущиків та 117,5 штук квітів! Проте хоча б від десятка тисяч зелених насаджень від славних чернівецьких регіоналів місто точно не відмовилося б! Чи скільки там у Чернівцях прихильників Партії регіонів?.. Зрештою, після вихідних дізнаємося. За алгоритмом: одне щойно посаджене дерево дорівнює одному регіоналу.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, “Версії”, фото автора

Михайло Папієв, голова Чернівецької облдержадміністрації: «В нашій області після зимового періоду та напередодні Великодних свят представники влади, підприємці та громада традиційно прибирають від сміття парки, сквери, узбіччя доріг, зони відпочинку, обійстя, прагнуть зробити нашу область затишною та охайною. 20 квітня в Україні відзначається День довкілля і цього дня зазвичай проводиться всеукраїнський суботник,  ми, буковинці, називаємо його толокою. Тому доручаю головам районних державних адміністрацій, рекомендую керівникам органів місцевого самоврядування організувати цієї суботи екологічні акції в кожному районному центрі області. Це повинні бути добре організовані заходи, до яких зможуть долучитися всі бажаючі».

У місті вже прибрано 14 скверів  і понад 600 дворів, – повідомляє прес-служба міськради. Ліквідовано також 205 стихійних сміттєзвалищ, прибране сміття на усіх 122-х дитячо-спортивних майданчиках у Шевченківському та Садгірському районах Чернівців. Проводиться прибирання прилоткової частини доріг, тротуарів, обрізання кущів, гілля дерев у місті. Розпочате прибирання від сміття парку імені Т. Шевченка та обрізання в цьому парку гілля дерев (загалом на 109 деревах).

Щодо порушників санітарного стану складено та надіслано на розгляд адмінкомісій при виконкомах районних у місті Чернівцях рад 904 попередження і 158 протоколів на суму 108654 грн.

Запис Регіонали будуть саджати – дерева, квіти та кущики на Всеукраїнському суботнику спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ні, тут ріс не каштан. Тут росла липа. Точніше тут підряд росли чотири липи. Тепер від них лишилися тільки пеньки.

Озеленення для благоустрою міста має велике значення. Дерева, в першу чергу, захищають нас від пилу і шуму. Вони значною мірою впливають на формування мікроклімату в місті, це стосується теплового режиму, вологості і ступеню рухомості повітря. Зараз всі чернівчани жаліються на те, що влітку немає чим дихати у місті, підвищена вологість, пекуче, загазоване повітря завмерло і висить. І це вплив не зміни клімату, а зміни нашого відношення до Природи. Людина в давнину визнала її перевагу і ототожнював з богами. Слов’яни мали священні гаї і поклонялися старим ясеням, дубам, липам, ліщині… Святобор – один з верховних лісових владик в слов’янській міфології. Святобор – уособлення вічно живої природи. Всі свої володіння враз він може оглянути і вдень, і вночі, тому не світляки миготять в нічній темряві – то світяться вогняні очі Святобора…
Тепер інший час, інші боги, інші цінності, тепер світяться рекламні вогні, фари машин і майже щовечора ще й вибухають ресторанні феєрверки…

Але в будь-якому місті існує система озеленення сучасного міста. Одним з нововведень  є «контейнерне озеленення», коли дерева ростуть у великих діжках. А про те, як їх не поливають, видно по змарнілим кущам та деревцям.  Я вже не говорю про  весняну кастрацію ( очищення) дерев – http://versii.cv.ua/pohlyad/ne-rush-ne-rush-ne-rizh-ne-ubivaj-mavka/16616.html . А, наприклад,  на місце де росли розкішні дерева, вмонтовують бігборд з фотографією дерева.  І запевняють, що треба вірити в майбутнє.

На місці чотирьох дерев, що росли тут, у центрі міста, на вулиці Головній, у двох стоять бігборди, а два чекає на могильну плиту у вигляді бігборда з черговим цинізмом.

Вибачте, Дерева!…

Ще про страчені дерева

за посиланням – http://versii.cv.ua/pohlyad/ne-rush-ne-rush-ne-rizh-ne-ubivaj-mavka/16616.html

Тетяна Стрільчик, «Версії»,
фото автора

Запис Бігборд на могилі дерева… або «З вірою про майбутнє»… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Є в Чернівцях вулиця Лесі Українки. Між вулицями Богдана Хмельницького і Івана Котляревського.

Сьогодні, коли йшла зі сторони університету по вулиці Лесі Українки, була приголомшена.
Дерева ще недавно розкішної алеї, які пережили сурову зиму, холод, вітри, нарешті дочекалися весни, щоб дарувати всім свій шелест листя, тінь у спекотні дні, аромат цвіту, поглинати шум і пил, плакали.
Дерева плакали не у переносному, а у прямому сенсі.
Їх сльози текли по товстим стовбурам і капали на землю…
Їх перетворилась на кострубаті стовбури.
Їм, дійсно, боляче. І вони плачуть…

М а в к а
Не руш! не руш! не ріж! не убивай!
Л у к а ш
Та що ти, дівчино? Чи я розбійник?
Я тільки хтів собі вточити соку
з берези.
М а в к а
Не точи! Се кров її.
Не пий же крові з сестроньки моєї!
Л у к а ш
Березу ти сестрою називаєш?
Хто ж ти така?
М а в к а
Я – Мавка лісова.

Лісова пісня. Леся Українка

Ніхто не спинив тих, хто порубав ці дерева.
Ні Леся Українка, ні Мавка, ні Лукаш, ні “Той, що греблі рве”…

Культ дерев та рослин у давніх слов´ян, як і в багатьох інших народів, займав одне з найважливіших місць у системі поглядів, і виявлявся у поклонінні їм.
Про древо життя у світі створено безліч легенд, казок, цей символ знайшов відображення в орнаментиці багатьох народів, в усних переказах, казках.
Дерево життя – символ зародження Космосу, Гармонії й Вічності, єдності світів. У Китаї- це шовковиця, в Німеччині – липа, в Україні – дуб, в Африці – пальма, в Америці -секвойя, в пустельних краях – саксаул.

І з давніх-давен є астральний зв’язок між деревом і людиною.
І природа врешті решт може і помститися…

Хроніка страт…

Грудень 2012…

Колись тут були дерева, тепер бігборди…

Липень-серпень 2011
Центральна площа

Стовбури не можуть розкішно рости.
Яке треба зусилля живого дерева, якому зрубали верхівку, продовжувати рости.
Скоріше, воно просто помалу вмирає…

Ще декілька років назад ці липи були вищими і дужчими.
Може це ландшафтний дизайнер створив новий спосіб озеленення “а-ля стовбур”?
І тому вже в липні на плитах лежать листя вмираючих дерев…

Травень 2010
вул. Червоноармійська

Липень 2008
Вулиця Ольги Кобилянської…

І ми не захистили ці чудові липи…

Це називається новий міський ландшафт?

А чим не догодив старий?…

Чи для виносних генделиків місце вивільняли…

До цього часу не розумію…

Це ми так любимо своє місто…

Тетяна Стрільчик,
фото автора

Запис «Не руш! не руш! не ріж! не убивай!», – Мавка спершу з'явиться на Медіа-Версії.