Тема фестивалю цього року була особливою — 50 років компанії Apple. Її історія розпочалася у 1976 році, коли Стів Джобс, Стів Возняк і Рональд Вейн заснували компанію для продажу створених ними комп’ютерів Apple I. Від невеликого гаражного проєкту до однієї з найвпливовіших технологічних компаній світу — ця історія стала символом інновацій, сміливості мислення і віри в ідею.

Саме ця ідея — почати з малого, але мислити масштабно — стала наскрізною для робіт учасників фестивалю. Учні не просто відтворювали відомі факти чи образи, а переосмислювали спадщину Apple через сучасні цифрові інструменти: створювали анімації, 2D- та 3D-графіку, інтерактивні проєкти, комп’ютерні програми та навіть власні інтерпретації історії розвитку технологій.

Як і на етапі відкриття, про який ми вже писали, фестиваль залишився простором творчості та експерименту. Але тепер — це ще й простір результату. За кожною роботою — десятки годин пошуку, навчання, випробувань і вдосконалення. І це відчувається: рівень виконання, продуманість ідей, технічна якість і художнє бачення свідчать про серйозну підготовку та справжню зацікавленість учнів.

Особливо вражає те, що для багатьох учасників це вже не просто навчальні роботи, а перші кроки у професійному світі. Програмування, дизайн, анімація, робота з цифровим контентом — це ті навички, які сьогодні формують майбутнє. І фестиваль дає можливість не лише їх продемонструвати, а й усвідомити власний потенціал.

Обласний фестиваль комп’ютерних програм вкотре довів: сучасні учні — це покоління, яке не просто користується технологіями, а творить їхній зміст. І, можливо, серед сьогоднішніх учасників — ті, хто завтра створюватиме нові «Apple» у світі цифрових інновацій.

Публікуємо абсолютних переможців Фестивалю:

У номінації «Комп’ютерна 2D графіка, графічний редактор Paint, формат А5»:

молодша вікова категорія:

за І місце – Олександру СЛАСТЕНКО, ученицю 3 класу опорного закладу «Романковецький ліцей імені академіка Костянтина Федоровича Поповича» Сокирянської територіальної громади Дністровського району (керівник – Юрій КУВІЛА);

середня вікова категорія, дизайн і композиція:

за І місце – Ульяну ПОПОВИЧ, ученицю 6 класу Банилівського опорного ліцею імені Івана Діяконюка Банилівської територіальної громади Вижницького району (керівник – Олександра ВОЛОШИН);

середня вікова категорія, креатив:

за І місце:

– Софію БОРИСЕВИЧ, ученицю 6 класу Новодністровського опорного закладу загальної середньої освіти «Новодністровська гімназія» Новодністровської територіальної громади Дністровського району (керівник – Вікторія БОНДАРЧУК);

– Іванну ПОПОВИЧ, ученицю 5 класу Вашковецького ліцею Вашковецької територіальної громади Дністровського району (керівник –    Анатолій БАНДАЛАК);

середня вікова категорія, портрет:

за І місце – Анну ПОПОВИЧ, ученицю 6 класу опорного закладу «Вашківецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Вашківецької територіальної громади Вижницького району (керівник –   Наталія ГИРШВЕЛЬД);

старша вікова категорія, портрет:

за І місце:

– Надію ЛІЩУК, вихованку гуртка «Сучасна інформатика» Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка Чернівецької територіальної громади Чернівецького району (керівник –                               Катерина БРОЗИНСЬКА);

старша вікова категорія, естетика:

за І місце: – Єлизавету ШЕРЕПЕРУ, ученицю 8 класу Чернівецького багатопрофільного ліцею № 11 «Престиж» Чернівецької міської ради Чернівецької територіальної громади Чернівецького району (керівник –       Тетяна СПОРИНІНА);

– Оксану ПАЛІЙ, ученицю 9 класу Банилівського опорного ліцею імені Івана Діяконюка Банилівської територіальної громади Вижницького району (керівник – Олександра ВОЛОШИН);

1.2. У номінації «Комп’ютерна 3D графіка (тінкеркад)»: 

середня вікова категорія:

за ІІ місце – Артема ЧЕРВАТЮКА, учня 7 класу Новодністровського опорного закладу загальної середньої освіти «Новодністровська гімназія» Новодністровської територіальної громади Дністровського району (керівник – Зоя МУЛЯР).

старша вікова категорія:

за І місце – Дениса ГРАБА, учня 9 класу Вижницького опорного ліцею імені Юрія Федьковича Вижницької територіальної громади Вижницького району (керівник – Артур ДУДЯК);

1.3. У номінації «Комп’ютерна 3D графіка (блендер)»:

середня вікова категорія:

за І місце – Тимофія ПІНЬКОВСЬКОГО, учня 7 класу Новопільського ліцею Новопільської сільської ради Криворізький район Дніпропетровської області (керівник – Галина ШАЛІНА);

старша вікова категорія:

за І місце – Олександра КОРЖА, учня 8 класу Шипинецького ліцею Кіцманської територіальної громади Чернівецького району (керівник –                                Інна ГРЕКУЛ);

1.4. У номінації «Комп’ютерна графіка – інфографіка Canva»:

молодша вікова категорія:

за І місце – Еліну КУДРИНЕЦЬКУ, ученицю 4 класу Вашковецького ліцею Вашковецької територіальної громади Дністровського району (керівник – Анатолій БАНДАЛАК);

середня вікова категорія:

за І місце – Даніїла КУЦМЕДОВА, учня 7 класу опорного закладу «Сторожинецький ліцей» Сторожинецької територіальної громади Чернівецького району (керівник – Михайло СУМАРЮК);

старша вікова категорія:

за І місце:

– Яна АНДРЮК, ученицю 8 класу Новодністровського закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів Новодністровської територіальної громади Дністровського району (керівник – Юлія ФРИЦАК);

У номінації «Буклет»:

молодша вікова категорія:

за І місце:

– Максима ШВЕЦЯ, учня 2 опорного закладу «Романковецький ліцей імені академіка Костянтина Федоровича Поповича» Сокирянської територіальної громади Дністровського району (керівник – Діана ШВЕЦЬ).

середня вікова категорія:

за І місце:

– Ярему КОВАЛЮКА, вихованця гуртка комунального закладу «Чернівецький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді», ученицю 7 класу Чернівецького багатопрофільного ліцею № 11 «Престиж», Чернівецької територіальної громади Чернівецького району (керівник –       Тетяна СПОРИНІНА);

старша вікова категорія:

за І місце:

– Вадима КАЛУЦЬКОГО, вихованця гуртка «Основи комп’ютерної графіки» Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, учня 11 класу Чернівецький ліцей № 19 імені Ольги Кобилянської Чернівецької міської ради Чернівецького району (керівник – Катерина БРОЗИНСЬКА);

– Злату ТОЧЕНЮК, ученицю 10 класу Вижницького опорного ліцею імені Юрія Федьковича Вижницької територіальної громади Вижницького району (керівник – Артур ДУДЯК);

– Єгора МЕЛЬНИЧУКА, вихованця гуртка «Сучасна інформатика» Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, учня 10 класу Чернівецький ліцей № 19 імені Ольги Кобилянської Чернівецької міської ради Чернівецького району (керівник – Катерина БРОЗИНСЬКА);

Трансляцію  про обласний фестиваль комп’ютерних програм учнівської молодіпро та результати конкурсу дивіться за посиланням   – Відкритий обласний фестиваль комп’ютерних програм серед учнівської молоді 2026

©Тетяна Спориніна,
фото автора, Світлани Мурзенко і з архіву ОЦНТТУМ

Запис Від ідеї — до результату: підсумки фестивалю комп’ютерних програм спершу з'явиться на Медіа-Версії.

28 січня 2026-го у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка відбувся захід «Космічна зірка Леоніда Каденюка над Буковиною», присвячений 75-річчю з дня народження першого космонавта незалежної України.

Організатором події став відділ документів із економічних, технічних та природничих наук. Модераторкою заходу була Тамара Сендульська, завідувачка ВДЕТПН ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

З цієї нагоди з вітальним словом, яке зачитала Тамара Василівна,  до буковинців звернувся Едуард Іванович Кузнєцов — ветеран ракетно-космічної галузі, один із фундаторів Державного космічного агентства України, багаторічний заступник керівників НКАУ, радник голів ДКА, голова Громадської ради при агентстві, перший віцепрезидент Аерокосмічного товариства України.

Едуард Кузнєцов наголосив на винятковому значенні польоту Леоніда Каденюка для України — не лише як символу державності, а як поштовху до розвитку вітчизняної науки та аерокосмічних досліджень.

Едуард Кузнєцов підкреслив, що саме точні науки, інженерна думка та космічні розробки формують основу сучасної сильної держави, а постать Леоніда Каденюка стала важливим орієнтиром для молодого покоління українців — прикладом того, як мрія, знання і наполеглива праця відкривають шлях до зірок.

У залі бібліотеки у день народження Л.К. Каденюка  зібралися чернівчани, журналісти газети «Буковина», освітяни, науковці, представники громадськості та влади — серед них і ті, хто особисто знав Леоніда Каденюка. Лунали щирі спогади про його людяність, скромність і глибоку любов до рідної землі.  Участь у заході взяли представники Чернівецької обласної ради та екологічного сектору, які наголосили на важливості збереження наукової, громадянської й духовної спадщини космонавта.

Відбулася і  презентація другого доповненого видання книги Юрія Корнєва «Захистимо наш дім – планету Земля», що побачила світ цими днями у ВД «Букрек». Юрій Геннадійович Корнєв, член Національної спілки журналістів України, земляк Леоніда Каденюка й дослідник його діяльності, презентував нову книгу.

Про цю нову книгу, присвячену Леоніду Каденюку, його науковим поглядам, досягненням та космічній місії, розповіла і Дарина Степанівна Максимець, директорка видавництва «Букрек». Вона підготувала невеликий подарунковий тираж цього видання для кожного учасника заходу.

Серед запрошених гостей був також отець Валерій Сиротюк, священник Чернівецької єпархії УГКЦ. Він нагадав про різдвяний період, запросив присутніх до виконання традиційної української колядки та здійснив короткий екскурс в історію осмислення створення Всесвіту, зупинившись на темі впливу Вищого Розуму на науковців різних епох і народів. Цей виступ став приводом для спокійного роздуму про складні й неоднозначні історичні взаємини науки й церкви.

Серед виступів особливо запам’яталися розповіді Тамари Володимирівни Марусик та Віталія Володимировича Яценка — саме тому, що вони ґрунтувалися на особистому досвіді живого спілкування з Леонідом Костянтиновичем Каденюком. Це були не загальні міркування про значущість його польоту, а щирі історії реальних зустрічей, розмов, вражень.

Тамара Марусик, доктор історичних наук, керуюча Центром ЮНЕСКО ЧНУ ім. Ю. Федьковича  наголосила на історичному значенні постаті космонавта у формуванні сучасної української ідентичності.

Віталій Яценко, директор Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, звернув увагу на виховний вимір цих зустрічей: колись учні не просто читали про космонавта — вони бачили його наживо, слухали, ставили запитання, зберігали автографи. Про ці зустрічі переповідали в школах, і вони ставали частиною особистої історії покоління. Сьогодні ж ми згадуємо, що серед колишніх учнів — тепер уже випускників — є ті, хто тримав у руках календарик з автографом першого космонавта незалежної України і переровідають про враження вже наступним поколінням.

Зворушливим моментом стали читання учнями сторінок із книги Сергія Каденюка, брата космонавта, що символізувало живу передачу пам’яті наступним поколінням.

З особливою теплотою згадували матір Леоніда Каденюка, її роль у формуванні характеру майбутнього космонавта, а також Музей Леоніда Каденюка у Клішківцях, який очолює Наталія Мельничук (вона не змогла бути присутньою на заході). Емоційнм був виступ співачки, лавреатки міжнародних конкурсів Лариси Володимирівни Бєлової та тріо «Матіола».

Документальне дослідження англомовних друкованих видань 1996–1997 років, пов’язаних із польотом Леоніда Каденюка та його космічною місією, презентувала Вікторія Волощук, магістр філософії, культурологиня. У межах заходу також були продемонстровані фрагменти документальних стрічок, присвячених підготовці космонавта до польоту, зокрема фільму «Місія – космос. Мрія».

Захід у бібліотеці засвідчив: космічна зірка Леоніда Каденюка й сьогодні світить над Буковиною — як знак пам’яті, відповідальності та сміливого погляду в небо.

Говорили і про складний шлях науки — від Коперника й Галілея до сучасності. Про те, як не завжди істина була зручною. І як важливо мати сміливість мислити. Недарма історія знає моменти, коли навіть через століття доводиться просити вибачення за помилки минулого.

Адже ще Микола Коперник запропонував геліоцентричну модель світу, що докорінно змінила уявлення людства про Всесвіт, а у 1633 році інквізиція судила Галілео Галілея за підтримку цих наукових поглядів. Лише через століття церква визнала цю помилку: 24 вересня 1989 рок Папа Римський Іван Павло ІІ офіційно реабілітував Галілея, визнавши рішення інквізиції хибним.

Ця історія — не докір, а нагадування: шлях науки часто вимагає сміливості мислити, ставити запитання і дивитися далі за усталені межі.

Саме тому постать Леоніда Каденюка так органічно звучить у стінах бібліотеки — як символ вільної думки, відповідального знання й служіння науці.

Щира подяка організаторам заходу — відділу документів із економічних, технічних та природничих наук Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка, модераторці Тамарі Сендульській, усім учасникам і гостям зустрічі — за простір пам’яті, живого слова й осмисленої розмови. За можливість не лише згадати, а й відчути.

Дякую Вам, Леоніде Каденюку,

за приклад,

за шлях,

за світло, яке й досі веде.

Ваша зірка над Буковиною — жива    

©Тетяна Спориніна,
фото автора і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

https://youtube.com/shorts/vgy-4lK2wR0

Запис Космічна зірка Леоніда Каденюка над Буковиною… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогорічна конференція мала особливу атмосферу. Вона проходила в умовах воєнного часу — за відсутності стабільного електропостачання, під час повітряних тривог, але попри всі виклики не була зупинена. Учасники з різних регіонів України, зокрема з Чернівецької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Житомирської, Полтавської та Івано-Франківської областей, демонстрували не лише високий рівень наукової підготовки, а й надзвичайну витримку, відповідальність і внутрішню зібраність.

До участі в конференції долучилися учні різних вікових категорій — від наймолодших дослідників до старшокласників із ґрунтовними, добре структурованими науковими проєктами. Тематика робіт була надзвичайно широкою: планетологія, дослідження супутників Сонячної системи, історія космонавтики, сучасні аерокосмічні технології, моделювання, обробка даних, а також міждисциплінарні напрями, що поєднують фізику та астрономію.

Конкурсна програма конференції передбачала роботу за дев’ятьма номінаціями, які охоплювали основні напрями сучасних космічних і природничих досліджень: астрономію та астрофізику, планетологію, дослідження супутників і малих тіл Сонячної системи, історію космонавтики, сучасні аерокосмічні технології, експериментальні та теоретичні дослідження, моделювання й аналіз даних, міждисциплінарні наукові проєкти, а також роботи, спрямовані на популяризацію науки. Така структура дала змогу кожному учаснику реалізувати власний дослідницький інтерес і представити результати у відповідній фаховій секції.

Особливо зворушливими були виступи наймолодших учасників — щирі, емоційні, сповнені справжнього захоплення наукою. Їх підтримували батьки, вчителі, керівники робіт, створюючи атмосферу спільності та довіри. Старші учасники вражали глибиною аналізу, умінням аргументовано відповідати на запитання фахового журі та чітко презентувати результати власних досліджень.

Роботу конкурсних секцій оцінювало компетентне журі, до складу якого увійшли науковці, викладачі, досвідчені педагоги, представники аерокосмічної спільноти з НЦАОМ ім. О. М. Макарова та Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Чернівецького центру юних техніків ім. Л. К. Каденюка. Саме фаховість журі, доброзичлива, але вимоглива атмосфера обговорення є однією з головних цінностей конференції «Всесвіт», адже для учнів це перший серйозний досвід наукового діалогу.

Важливою складовою заходу стала робота керівників учнівських проєктів — учителів, які не лише допомагали з підготовкою досліджень, а й підтримували своїх вихованців морально. Конференція вкотре показала: сучасна українська школа має потужний інтелектуальний потенціал і педагогів, здатних виховувати майбутніх науковців навіть у надскладних умовах.

Окремо варто зазначити, що частина робіт була присвячена знаковим постатям української космонавтики. Зокрема, прозвучали дослідження, приурочені до 75-річчя від дня народження першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка — символу української присутності в космосі та наукової мрії, яка продовжує жити в нових поколіннях.

Всеукраїнська конференція-конкурс «Всесвіт – 2026» переконливо довела: українська наука починається зі шкільної лави, а прагнення пізнавати Всесвіт сильніше за темряву й тривоги.

Щира подяка всім учасникам, керівникам робіт, членам журі, організаторам та Збройним Силам України — за можливість вчитися, вчити й дивитися в небо з вірою в майбутнє.

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО«Сузiр’я»,
фото Ольги Косило, Світлани Мурзенко, автора та з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис Конференція-конкурс «Всесвіт – 2026»: досвід, знання, майбутнє… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогорічна зустріч була особливо зворушливою, адже пройшла напередодні роковин польоту Леоніда Каденюка — першого космонавта незалежної України. Ми знову згадали той історичний момент, коли і український прапор з’явився на борту американського шатла Columbia.

Політ Леоніда Каденюка — це окрема сторінка нашої національної гордості.
Він відбувся 19 листопада — 5 грудня 1997 року в межах місії STS-87. Екіпаж був міжнародним — до нього входили астронавти США, Японії та представник України. Разом творили місію командир Кевін Кілленс, пілот Кевін Крейгель, спеціалісти польоту Винстон Скотт, Калпана Чавла, Такео Доі та Леонід Каденюк.
Український космонавт виконував наукову програму з біології, досліджуючи ріст рослин у невагомості. Його присутність у екіпажі стала можливою завдяки багаторічній і дуже складній дипломатичній та науковій роботі.

Важливу роль у підготовці польоту відіграв Едуард Іванович Кузнєцов, голова Громадської ради Державного космічного агентства України. організатор космічних досліджень, який безпосередньо координував українську наукову програму та сприяв участі України у міжнародних космічних проєктах. Його фаховість, наполегливість і віра в український космічний потенціал стали вагомими чинниками того, що Каденюк посів місце у складі місії STS-87.

Політ 1997 року — це символ нашої державної гідності, наукової сили й здатності долати земні межі.

Учні та вчителі різних навчальних закладіав  Чернівців, Клішківців і Великої Буди радісно спілкувалися між собою, обмінювалися враженнями та відкриттями, ділилися своїми науковими і творчими мріями.
Вони відвідали експозицію музею — місце, де оживають авіаційні легенди, де кожен експонат нагадує: небо — ближче, ніж здається.

Виступила й Наталія Мельничук, директор музею в Клішківцях, яка вже працює над третьою книгою спогадів про Леоніда Каденюка — земляка, яким пишається не одне покоління. Її слова були теплими, щирими й дуже особистими — як розмова з людиною, чия тиша досі звучить у серцях.

Директор БМАНУ Сергій Кізіма підкреслив важливу роль, яку відіграє НЦАОМ ім. Макарова у проведенні конкурсу «Мирний космос». Саме завдяки співпраці цих наукових інституцій сотні дітей щороку отримують шанс відчути себе частиною великої космічної родини.
Він також відзначив надзвичайну активність учасників цього року — і в роботах, і в їхньому щирому бажанні пізнавати світ.

Одним із найяскравіших моментів став перегляд американського документального фільму про політ шатла, де разом з екіпажем летів і Каденюк. Стрічку представив Віталій Яценко — директор Чернівецького центру юних техніків ім. Каденюка, кандидат фізико-математичних наук.

Він поділився унікальними деталями, маловідомими фактами й особистими враженнями про підготовку тієї історичної місії, що зробило перегляд справді проникливим і незабутнім.

Прозвучала й новина про майбутню 17-ту конференцію «Всесвіт», яка традиційно відбудеться у січні 2026 року — конференцію, що дарує школярам і педагогам простір для відкриттів, досліджень і великих ідей.

На завершення всіх учнів і їхніх наставників урочисто нагородили грамотами, а потім зробили спільне фото — тепле, живе, сповнене посмішок.
Хотілося ще залишитися, поспілкуватися, поділитися думками, але обмеження світла нагадують про реальність, у якій ми живемо.

І все ж — ми тут. Ми працюємо, творимо, навчаємося й надихаємо одне одного.
Дякуємо ЗСУ за можливість жити, вчитися, мріяти й рухатися вперед навіть у темні часи.

Мирний космос починається всередині нас — і в очах наших учнів він світиться найяскравіше.
А всім, хто любить небо, хто піднімає погляд до зірок і хто вірить у силу людської думки, — бажаємо ясної висоти, натхнення, чистої мрії та дороговказного світла, яке завжди веде вперед.

©Тетяна Спориніна, фото автора і з архіву ЧЦЮТ імені Леоніда Костянтиновича Каденюка

Запис Мирний космос починається всередині нас — і в очах наших учнів він світиться найяскравіше… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

4 жовтня 2025-го у музеї авіації і космонавтики Чернівецького центру юних техніків імені Л.К. Каденюка відбулася зустріч з Головою Громадської ради Державного космічного агентства України Едуардом Івановичем Кузнєцовим. Подія була приурочена до початку Всесвітнього тижня космосу — міжнародного свята науки, натхнення і відкриттів.

Едуард Іванович Кузнєцов — постать, добре знана в українській космічній галузі. Як один із засновників та активних членів Державного (ДКАУ) і Національного космічного агентства України (НКАУ), він упродовж багатьох років був безпосереднім учасником формування державної космічної політики, підтримував міжнародні програми співпраці, сприяв розвитку вітчизняного космічного машинобудування.

Його діяльність поєднує наукову глибину, управлінський досвід і просвітницьку місію. Він багато років популяризує космічні знання серед молоді, організовує зустрічі, виставки, публічні лекції, допомагає музеям і навчальним закладам. Е.І.Кузнєцова  називають людиною, яка уміє говорити про складні речі просто і з натхненням, і саме завдяки таким фахівцям космос перестає бути абстрактним — він стає близьким, зрозумілим і надихає на дії.

Едуард Іванович Кузнєцов — голова Громадської ради Державного космічного агентства України, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, почесний громадянин Чернівців, Почесний доктор Honoris causa Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Люди різних професій, віку й уподобань зібралися разом 4 жовтня у Чернівецькому музеї авіації і космонавтики, бо їх об’єднало спільне захоплення і прагнення — космос, сильна Україна, космічна держава, точні науки як пріоритет.

На зустрічі Едуард Іванович розповідав про українську космічну галузь: про підприємства у Дніпрі, Харкові, Києві, які створюють супутники і складні технічні системи, про ті наукові школи, що зберігають традиції ще з часів запуску перших ракет. Особливо емоційно пролунала розповідь про підготовку польоту першого українського астронавта Леоніда Каденюка — спільну працю сотень фахівців, де кожен мав свій внесок у велику місію.

«Україна має все, щоб повернути статус космічної держави. Для цього потрібно розвивати технічну освіту, підтримувати молодих науковців і вірити у власні сили», – Едуард Кузнєцов.

На згадку про зустріч Едуард Іванович подарував музею книгу Леоніда Каденюка «Місія — Космос» — як символ єдності поколінь і продовження великої справи.

Саме Едуард Кузнєцов стояв біля витоків створення Чернівецького музею авіації і космонавтики, який сьогодні є унікальним осередком пам’яті, науки й натхнення. Едуард Іванович завжди наголошував, що космос — це не лише про технології, а й про виховання мислення, мрії, віри в можливості людини.

Серед учасників заходу — гості з Клішківців, рідного села Леоніда Каденюка,  делегації з ліцею №22 та ліцею №11, вихованці Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, представники наукових та освітніх спільнот. У залі панувала особлива атмосфера — зустріч поколінь, яких поєднує любов до неба і науки.

Особливим гостем події став Олександр Кошовий, командир мотопіхотного взводу 128-ї закарпатської гірсько-штурмової бригади. Уродженець Запоріжжя, він разом із родиною переїхав на Буковину після початку повномасштабного вторгнення. Попри втрату дому і поранення, Олександр повернувся до мирного життя і праці — приклад незламності та гідності, який так перегукується з духом космічних першопрохідців. І додала цій зустрічі глибокого людського виміру: про космос говорили не лише як про далеку орбіту, а як про символ сили, витривалості та віри в майбутнє України.

Зустріч 4 жовтня у музеї – це була не просто розповідь про космос — це був урок віри у власні сили, урок поваги до науки, до історії і до людей, які творять майбутнє.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Ще світлини з заходу є за покликанням – Тиждень космосу у Чернівцях: зустріч з Едуардом Кузнєцовим, яка надихає…

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора і з архіву музею.

Запис Всесвітній тиждень космосу у Чернівцях: зустріч з Едуардом Кузнєцовим спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Екскурсію про архітектуру будівлі провела доцент кафедри архітектури, урбаністики і збереження об’єктів ЮНЕСКО Юліана Баланюк. А про сучасний освітній простір факультету математики та інформатики розповіла доцент кафедри алгебри та інформатики Віра Сікора, кандидат фізико-математичних наук.

У стінах корпусу №1 працювали й навчалися відомі вчені та викладачі, які закладали основи університетської освіти в Чернівцях. Саме тут почалася діяльність першого ректора Костянтина Томащука, відомого своїм внеском у розвиток університету й науки.

Архітектура корпусу відображає стиль епохи Австро-Угорської монархії: це триповерхова будівля з симетричним фасадом, виконана в традиціях пізнього класицизму з елементами неоренесансу. Характерними є стриманий декор, рустовані стіни першого поверху, чіткий ритм вікон, високі аудиторії та просторі коридори. В інтер’єрах збереглися окремі автентичні елементи: сходи з оригінальними металевими балясинами, стельові балки, класичні пропорції навчальних залів. Збереглася касетонна стеля з декоративним розписом, що додає залам урочистості й витонченості.

Варто зазначити, що університет мав багатомовний характер: німецька, румунська, українська й інші мови присутні в його історії — це відображало мультикультурну природу Буковини у ХІХ–XX століттях.

Юліана Баланюк звернула увагу, що будівля не мала зайвої розкоші. Проте саме її лаконічна архітектура, пропорційність і функціональність стали прикладом якісної освітньої архітектури другої половини ХІХ століття. Корпус гармонійно вписувався в архітектурне середовище тодішніх Чернівців, де поряд постійно виростали будівлі громадських закладів, шкіл, гімназій.

У 1875 році корпус передали новоствореному університету. Перші лекції з права, богослов’я та філософії читалися саме тут. Будівля мала бібліотеку, аудиторії, адміністративні кабінети — фактично забезпечила університету базу для початку роботи. Згодом виникли інші корпуси й факультети, але корпус №1 назавжди залишився символом «точки відліку» університетської історії.

Сьогодні корпус №1 — це простір факультету математики та інформатики. Тут навчаються студенти, які здобувають професію вчителя математики та інформатики, а також спеціалісти з сучасних інформаційних технологій. Як зазначила доцент Віра Сікора, корпус поєднує історичну спадщину з новітнім навчальним процесом: у старовинних аудиторіях працюють комп’ютерні класи, лабораторії з програмування й сучасного програмного забезпечення.

Сьогодні, коли Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича готується відзначити своє 150-ліття (4 жовтня 2025 року), корпус №1 постає як символ спадкоємності: від вчительської семінарії — до сучасного центру математичних і комп’ютерних наук. Це не лише архітектурна пам’ятка, а й жива частина історії міста, де минуле і сучасність взаємодіють щодня.

Щира подяка пані Юліані Баланюк та пані Вірі Сікорі за змістовну й захопливу екскурсію. Факультету математики та інформатики бажаю процвітання й розвитку, адже саме точні науки є основою міцності країни.

Віват, матфак! Дякую ЗСУ за можливість навчати і навчатися.

Більше світлин з лекції за покликанням – Корпус 1 ЧНУ ім. Юрія Федьковича – факультет математики та інформатики.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Корпус 1 ЧНУ ім. Юрія Федьковича – екскурсія до Днів європейської спадщини… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

20 серпня 2025-го у Чернівцях відбувся Благодійний забіг на підтримку та відновлення Сумського державного університету. Організатор події: Олена Карлова,  доктор фізико-математичних наук, професор кафедри математичного аналізу ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

Благодійний забіг на підтримку та відновлення Сумського державного університету.
Дистанції: для менш досвідчених 884,8 метрів, для більш досвідчених – 8848 метрів, що відповідає висоті Евересту.
Для кожного бігуна знайдеться свій Еверест.

На старт вийшли працівники університету (ЧНУ ім. Юрія Федьковича), студенти, школярі та містяни, серед яких — прихильники фотографії, театру, поезії, альпінізму… Спершу відбувся забіг на коротку дистанцію, а вже потім — на символічні 8848 метрів.

Головна мета заходу — допомога Сумському державному університету, який потребує відновлення. Ті, хто не зміг долучитися до забігу, мають можливість підтримати університет через спеціальний збір — для цього організатори підготували QR-код.

Більше фото з заходу за покликанням – Забіг на підтримку Сумського державного університету в Чернівцях.

Дякуємо Збройним силам України за можливість бігти під мирним небом. Ми маємо робити все для нашої перемоги! 

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s. Під час благодійного забігу загубився маленький друг — іграшка Кротик. Він особливий і дуже дорогий своєму господареві.
Ми всі теж сумуємо за Кротиком, тож якщо хтось випадково його знайде — будемо щиро вдячні за повернення.

Запис Забіг солідарності: Чернівці підтримали СумДУ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

8 серпня 2025 року біля пам’ятника Юрію Федьковичу в Чернівцях відбулися урочисті заходи з нагоди 191-ї річниці від дня народження видатного українського письменника, поета, перекладача й громадського діяча.

Біля пам’ятника лунали слова вдячності й пошани до спадщини письменника, згадувалися його заслуги як просвітника та борця за українське слово. Особливо зворушливо звучали цитати з його творів, які і сьогодні зберігають гідність і силу. Ця зустріч — не лише вшанування постаті Юрія Федьковича, а й важливе нагадування про нашу відповідальність перед мовою, літературою і культурою. І хоча минуло вже понад півтора століття, імена таких діячів, як Федькович, не втрачають свого значення, а лише набувають нової актуальності — особливо у часи, коли українська ідентичність проходить через чергові випробування.

Особливим моментом стало вручення Премії імені Юрія Федьковича новим лауреатам, які своєю працею роблять вагомий внесок у розвиток української культури, освіти, літератури та збереження історичної пам’яті. Вшанування лауреатів додало події глибокого символізму та відчуття спадкоємності поколінь.  Цьогорічними лауреатами стали: Галина Абрам’юк, Ярина Вишпінська, Володимир Вознюк, Лариса Курущак, Ілля Стринадко, Наталія Філіпчук, Андрій Холоменюк.

Після урочистих виступів присутні поклали квіти до пам’ятника Юрію Федьковичу — як символ вдячності та пам’яті про його творчу спадщину. Лунали теплі вітання на адресу цьогорічних лауреатів премії його імені, відбулися спільні фотографування, які закарбували цей день в історії громади.

Ім’я Юрія Федьковича, як і його слово, й сьогодні звучить актуально — воно нагадує про силу рідної мови, про гідність і любов до своєї землі. У добу випробувань та змін його творчість продовжує надихати, а постать — об’єднувати, стаючи моральним орієнтиром для сучасників і майбутніх поколінь.

Більше світлин з заходу за покликанням – Урочистості до 191-ї річниці від дня народження Юрія Федьковича.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Юрій Федькович: 191 рік живого слова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мистецький проєкт «Цецин, Цецино, Цецина…» здобув перемогу в грантовій програмі благодійного фонду «Кращим БУТИ». Його ініціаторка та керівниця – Лариса Курущак, відома культурна діячка, завідувачка відділу маркетингу, розвитку і комунікацій Чернівецького обласного художнього музею.

10 липня 2025 року у приміщенні туристично-інформаційного центру Чернівців відкрилася виставка «Цецино. Палітра мрій». Тут представлено близько тридцяти творчих робіт учнів Чернівецької художньої школи ім. М. Івасюка (викладачі І. І. Каленик, В. І. Беженар), а також юних художників із гуртків «Арттерапія» і «Дивосвіт» Міського палацу дітей та юнацтва (керівники С. М. Крачило та Н. Р. Бойчук).

Майбутня художниця і співоча зірка  Єлизавета Беженар виконала  пісню “Гімн Цецино” на слова і музику Валентини Чолкан.

Метою проєкту є створення серії мистецьких листівок із репродукціями творів як професійних митців, так і юних художників, натхненних загадковим образом Цецина. Це не просто виставка — це спроба відкрити мешканцям і гостям Чернівців інший вимір нашого міського пейзажу, де природа переплітається з історією та мистецтвом.

На вернісаж завітали автори робіт, історики, краєзнавці, чернівчани, для яких Цецино — не лише географічна точка, а частинка рідної душі міста.

На завершення виставки гості довго спілкувалися, ділилися враженнями і всі без винятку хотіли сфотографуватися з розкішним вінком, сплетеним із польових квітів. Я впевнена, що ці квіти зібрані саме на Цецино — вони пахли лісом, сонцем і вітром з вершини гори. Це був неймовірно гарний і запашний оберемок, який став ще одним символом краси й натхнення, що дарує нам Цецино.

На жаль, через тимчасові технічні проблеми мій власний блог на WordPress наразі заблоковано, тож кількість світлин, які можу додати до цієї розповіді, обмежена. Та сподіваюся, що це лише тимчасова прикрість, і згодом я зможу поділитися повною фотоісторією про цей чудовий етап проєкту.

Цецино продовжує жити у мистецтві, спогадах і мріях. І це лише початок його нової історії.

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Цецино: гора історій, мрій і мистецтва спершу з'явиться на Медіа-Версії.

𝗠𝗮𝗸𝗮𝗹𝘂 𝟮𝟬𝟮𝟱: 𝗔 𝗦𝘂𝗺𝗺𝗶𝘁 𝗼𝗳 𝗚𝗿𝗶𝘁 𝗮𝗻𝗱 𝗚𝗹𝗼𝗿𝘆 
 Huge congratulations to the Satori Makalu Expedition – Spring 2025 team for the safe and successful summit of Mt. Makalu (8,485m) on May 11, 2025!  Your strength, determination, and teamwork took you to the top of the world’s 5th-highest peak – an extraordinary achievement!  Massive respect to every climber and support member who made this dream a reality. Here’s to reaching new heights together!

Щиро вітаємо команду експедиції Саторі Макалу – Весна 2025 року з безпечним та успішним сходженням на вершину гори Макалу (8485 м) 11 травня 2025 року!Ваша сила, рішучість та командна робота привели вас на вершину 5-ї за висотою вершини світу – надзвичайне досягнення!Величезна повага кожному альпіністу та члену команди підтримки, які втілили цю мрію в реальність. За спільне досягнення нових висот!

Експедиція Макалу (8485 м/27 838 футів)

П’ята за висотою гора у світі, Макалу, розташована в Махалангурських Гімалаях, за 19 км на південний схід від гори Еверест. На межі між Непалом та Китаєм, одна з восьмитисячників, Макалу — це розрізнена вершина, форма якої нагадує чотиригранну піраміду. Гору Макалу  (8485 м/27 838 футів) вперше підкорила американська команда під керівництвом Вільяма Сірі навесні 1954 року. Експедиція на гору Макалу  складалася з членів клубу Сьєрра, включаючи Аллена Стека, Вільяма Е. Лонга, і називалася Каліфорнійською гімалайською експедицією до Макалу.

Південно-східний та Північно-західний хребет – основні маршрути для скелелазіння на горі Макалу. Підйом на вершину висотою 8485 м зазвичай займає близько 54 днів. Більшість альпіністів можуть піднятися на Макалу як навесні, так і восени. Однак весна більше підходить для гарної погоди та снігових умов. Гора розташована за координатами 27°53’21” пн.ш. та 87°05’27” сх.

Олена Карлова- професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, фахівець з математичного аналізу, знана у міжнародному науковому середовищі. Вона не лише викладає й досліджує, а й формує покоління молодих вчених.

11 травня 2025 року Олена Карлова підкорила Макалу — п’яту за висотою вершину світу (8485 м). Її сходження — це гімн волі, витривалості та глибокого розуміння себе. Вона пише у ФБ на своїй сторінці:

“Піді мною — хмари, наді мною — сонце, поруч зі мною — Пемба. Чому немає відчуття щастя? Бо треба спуститися…”

Олена — людина виняткова. Вона вміє поєднувати серйозну математику з тонким відчуттям краси світу, романтику та силу духу, яку формує, напевно, і гори… Життя Олени зараз, останні роки, – це шлях, де рівняння переплітаються з романтикою, а вершини гір – з вершинами людських можливостей.

Вершина — це лише половина дороги. Її розповіді у ФБ, які у ці травневі дні ми шукали, чекали, перечитували — це спокійна правда людини, яка не прагне тріумфу, а цінує шлях, партнерство, дотик до величного. Вершини — не лише у географічному сенсі, а справжня цінність, напевно, — у шляху.

Окремо хочу звернути увагу на світлини, зроблені Оленою під час перебування в таборах: це унікальні кадри з повсякденного життя шерпів, носіїв і гірських гідів, зображення місцевих дітей, а також несподівані відкриття — як-от Gorkha Extra Strong Beer від Makalu Traders (країна виробник — Непал). Дехто, можливо, чекав на фото кошика з гімалайськими писанками, а ще — чарівні світлини котиків, курей, песиків, місцевих музикантів, шахістів, картярів — і не лише з-поміж місцевих. І, звісно ж, справжній гарбуз — як у пісні: “Ходить гарбуз по городу, питається свого роду…” Десь читала, що гарбуз вважається сильним талісманом, здатним вбирати в себе всю негативну енергію та захищати людину. Я не публікую ці світлини з фотоальбому Олени тут — краще побачити їх у Facebook і зануритися у світ образів, природи й побуту таборів напередодні сходження на Макалу.

Мені дуже хочеться зустріти Олену Карлову — або на наступному засіданні клубу «Брама», або на кафедрі математичного аналізу, або у парку на ранішній пробіжці. Хочу потиснути руку людині, яка є для мене справжнім супергероєм.

“А за хмарою – чисте… Для інших – неможливе… Тихо сонце пухнасте Піді мною підніметься…”
(1996)

Це не просто вірш — це передчуття майбутнього. Наче про її сходження на Макалу майже 30 років потому.

Дякую, Олено! І за інтелектуальний прапор на вершині світу.

©Тетяна Спориніна

Запис Олена Карлова підкорила Макалу. Вершини – не лише у географічному сенсі, а справжня цінність, напевно, – у шляху… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Основні завдання проєкту:
Виявити історичні джерела про городище Цецино;
Створити тематичні твори мистецтва;
Надрукувати комплекти листівок.
Керівник проєкту – Лариса Курущак, культурна діячка, завідувач відділу маркетингу розвитку і комунікацій Чернівецького обласного художнього музею.

Працівники Наукової бібліотеки ЧНУ імені Юрія Федьковича не лише віднайшли цінні джерела, а й з глибокою відданістю розкривають їхній зміст для всіх охочих. Це не просто виставка – це простір живого діалогу з минулим, де кожен документ стає ниточкою в мереживі колективної пам’яті. Більше про виставку в бібліотеці за покликанням – Цецино: повернення легенди. Виставка у бібліотеці.

А 15 травня відбудеться публічна лекція Ігоря Піддубного, доктора історичних наук, «Історія і сьогодення Цецина: на основі наукових досліджень та публікацій ХХ століття».

Завдяки взагалі проєкту, відвідувачі можуть не лише побачити, а й відчути, як сторінки історії Чернівців оживають на тлі величної гори Цецино.

Про проєкт за покликанням – Старт проєкту про Цецино, Чечюн, Цецин, Цецина…

Далі буде. Зустрінемося в наступній історії…

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис «Цецино – вершина Чернівців» – виставка у Науковій бібліотеці ЧНУ імені Юрія Федьковича спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Леся Щербанюк, директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського на початку зустрічі зазначила, що у серпні 2025-го виповнюється 90 років від дня народження літературознавця, педагога, громадського діяча, публіциста, Почесного громадянина міста Чернівці Анатолія Миколайовича Добрянського.

Анатолій Добрянський зібрав книгозбірню (32296 книг та періодичних видань) та унікальну фонотеку (понад 1500 грамплатівок і касет), на основі яких 2005 року у Чернівцях відкрито Муніципальну бібліотеку його імені.

Микола Рачук.

Читати давніх поетів –
Залишати право за собою бути поруч.
Читати талановитих забутих –
Наближатися до них.
Та найбільший привілей –
Заздрити їм
Без каменя за пазухою.
Заздрити не тільки їм,
Заздрити самому собі,
Що можеш із ним поспілкуватись.

Ми вчилися в старих поетів,
Ми вчимось в поетів ще ненароджених
І залишаємось водночас
Як попереду, так і позаду.
А вони посеред нас.
Так створюється атмосфера
Гармонії.
І той священик,
Що перебирає чотки,
Вірить нам.

Хто читає – той пише,
Хто пише – той читає…
Прочитане – написане –
Стелить шлях до тих незнайомих місць,
Об які раняться неофіти.

«З уламків відбулого», Чернівці, 2019

Кожне літературне покоління ХХ століття в Україні відображало не тільки нові мистецькі течії, але деякі українські митці часто боролися за саме право творити та жити, інші уже встигли адаптуватися до радянської реальності, ставши частиною офіційної культури. Лекція Світлани Кирилюк розкривала важливість поетичного слова як дзеркала епохи, інструменту опору та джерела натхнення для наступних поколінь. Максим Рильський, Павло Тичина, Іван Дзюба, Володимир Сосюра, Іван Драч – поети, які зображені на афіші лекції, проте на заході йшлося не лише про них, а й про інших поетів цього періоду.

Василь Стус. «Декларація поета і громадянина». 1960

Право — то слово дрібне.
От обов’язок — слово!

М. Рильський.

Гріх римувати горе.
Гріх римувати гнів.
У тюремному коридорі —
тільки пострілів ритми. І рими— нівечені.

У тюремному коридорі —
під’яремних мета —
збивши в кулак всі пориви —
ув атаку.
Де свободи чортма —
там музи — бранки.

«Хрущовська відлига» дала певну свободу слова, дозволила поетам-шістдесятникам відкрито висловлювати громадянську позицію. Система не залишала великих виборів: або пристосовуватися, або замовкнути, або стати вигнанцем. І кожний обирав свій шлях. Рання поезія М. Бажана, як сверджують літературні критики, має метафоричний стиль, складні образи у віршах збірки «Різьблене сонце», а вже пізніше – колективний пафос, прославляння революції, соціалістичного будівництва, ода Сталіну.

Для деяких поетів, на мою думку, як М. Бажан, поняття «хрущовської відлиги» видається доволі умовним, адже їхній власний творчий простір не мав чітких меж лібералізації чи її згортання. Однак цей простір уявної свободи – радше виняток, ніж правило. Поряд із ним жили й творили поети, для яких «відлига» стала лише короткою ілюзією, а реальність – це суворе протистояння.
Весною 1960-го у Києві було засновано Клуб творчої молоді, до якого долучилися Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Їхній простір – не уявна культурна втеча, а жива боротьба, за яку доводилося платити свобою, а інколи й життям.

Леонід Первомайський не був відвертим опозиціонером до радянської системи. Однак у його пізній творчості відчувається певне розчарування та відхід від ідеологічної спрямованості. Однією з найцікавіших його збірок є «Спомин про блискавку», як зазначила лектор Світлана Кирилюк.

Дмитро Павличко – одна з найсуперечливіших фігур в українській літературі. Його творчість поєднувала два полюси: офіційно схвалену радянську поезію та національну лірику. І цей внутрішній конфлікт відчувається в його спадщині. Ця подвійність поета справді впливає на сприйняття його творчості.

Ліна Костенко – символ незалежної думки. Вона була частиною дисидентського руху, хоча не зазнала арештів, як Стус чи Світличний. Відмовилася співпрацювати з владою, через що понад 15 років її не друкували, підписала «Лист 139» на захист українських діячів…

Ірина Жиленко брала активну участь і у діяльності Клубу творчої молоді.

Іван Світличний (20.09.1929 – 25.10.1993) – поет, перекладач, літературознавець, лідер руху шістдесятників. Він – автор перших розвідок про Василя Симоненка, Ігоря Калинця, Нью-Йоркську групу поетів.

Провина
Великий гріх на серці я ношу.
В. Стус

Я винен, браття. Всі ми винні.
Наш гріх судитимуть віки
За беріїв, за Соловки,
За чорні, зганьблені, злочинні.
Перегвалтовані роки,
За куці істини нізчимні,
За те, що унтери причинні
Нам кастрували язики,

За довбані в катівнях ребра,
За реабілітанські жебри,
За небо, гратами рябе, –

Судіть мене. Судіть без знижки,
Судіть – я винен – хоч до «вишки»,
Мене, а заодно й себе.

Зеновій Красівський, поет, фотограф, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи, усе життя присвятив боротьбі за вільну і справедливу Україну. Двадцятирічним виніс 21 день допитів у застінках НКВС, загалом відбув 26 років неволі – у радянських тюрмах, таборах, психлікарнях, на засланні.

Михайло Осадчий (1936–1994) – поет, прозаїк, публіцист, один із представників «шістдесятників» та дисидентського руху.

У праці Чорновола «Лихо з розуму» (1967) згадується і поет Михайло Осадчий, який також зазнав цього «лиха» – покарання за думку, за право бути собою.

Щиро дякуємо пані Світлані Кирилюк за надзвичайно цікаву та змістовну лекцію «Поезія шістдесятих як дзеркало часу». Дякуємо за можливість по-новому поглянути на творчість шістдесятників, відчути їхній внутрішній драматизм, силу слова та зв’язок із сьогоденням. Дякуємо колективу Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського за організацію заходу.

Хочу зазначити, що лекція Світлани Кирилюк, присвячена поезії шістдесятих, є логічною вшанувальною подією пам’яті Анатолія Добрянського, адже він був носієм тих самих ідей, що й поети-шістдесятники – вільнодумства, правди, краси слова.  Також варто згадати, що через Чернівці проходили багато митців цього покоління – тут бували Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна Костенко… Хоча вони не були уродженцями міста, їхні візити, виступи та зустрічі з місцевою інтелігенцією, зокрема з Добрянським, залишили помітний слід у літературному житті Чернівців того періоду.

Більше фото з заходу за посиланням – «…Заздрити не тільки їм, заздрити самому собі, що можеш із ним поспілкуватись»…

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис «Поезія шістдесятих як дзеркало часу» – лекція від Світлани Кирилюк у Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 20 до 31 січня 2025-го тривала ІІ Міжнародна i XVI міська конференції «Всесвіт-2025». Протягом двох тижнів очно і онлайн діти і молодь з навчальних закладів Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Івано-Франківської, Чернівецької і 5-ти країн Європи представляли журі, учасникам, зацікавленим глядачам свої напрацювання. Юні науковці представили на розгляд журі 114 робіт. Конференцію організовують і проводять Управління освіти Чернівецької міської ради, Міський центр юних техніків імені Л. Каденюка за сприяння Міжнародної асоціації позашкільної освіти та Чернівецького міського центру Молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» (УМАКО «Сузір’я»).

Ця конференція стала не лише майданчиком для обговорення цікавих ідей, відкриттів та досліджень, а й справжнім святом науки, натхнення і дружнього спілкування.  Учнівська допитливість, креативність і прагнення до пізнання Всесвіту вражають та надихають!

30 січня відбувся перший етап закриття «Всесвіт – 2025»/International educational and scientific conference-competition «UNIVERSE 2025»/у форматі онлайн. А 31 січня у Червоній залі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича відбулося вітання і нагородження переможців II міжнародної та XVI міської науково-практичноїконференції «Всесвіт», школярів Чернівців і Чернівецької області,  які мріють про космос, які поведуть нашу країну у космічне майбутнє. Переможцям були вручені дипломи, а всім учасникам – грамоти.  Учасників конференції привітала заступниця начальника Управління освіти Надія Шевченко. А відзнаки дітям вручали директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л. Каденюка Віталій Яценко та його заступниця Ольга Косило.

Школярі отримали заслужені грамоти й пам’ятні подарунки, адже кожен із них доклав зусиль, аби зробити цей науковий простір ще яскравішим. Сподіваємося, що здобуті знання, нові знайомства та спільні ідеї стануть дороговказом у майбутніх звершеннях. До нових зустрічей під зоряним небом науки!

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я»,
фото автора та з архіву “Сузір’я”

Запис Завершення ІІ Міжнародної та XVI міської науково-практичної конференції «Всесвіт-2025» і нагородження учасників… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Одне з найгучніших досягнень української космонавтики  – політ першого космонавта України Леоніда Каденюка.  Під час обговорення польоту Леонід Кучма і Білл Клінтон домовилися, що наш космонавт виконає реальну роботу на орбіті. Було запропоновано кілька проектів,  американці обрали космічну ботаніку – розвиток рослин в умовах мікрогравітації, – про організацію космічного польоту розповів Едуард Кузнєцов, – Для України це був унікальний проект, і мало що могло трапитися, я вирішив підстрахуватися і домовився з керівництвом NASA, щоб був дублер. Нам пішли назустріч, другим претендентом на політ ми вибрали В’ячеслава Мейтарчана. Також ми припускали, що в майбутньому в нас може бути і жінка-космонавт, тому вмовили американців подивитися ще одну пару – Надію Адамчук та Ярослава Пустового. Обидві пари кандидатів у космонавти пройшли місячне стажування в науковому центрі в Х’юстоні й на космодромі ім. Кеннеді у Флориді».

Після стажування складали складне тестування, але всі показали високі результати. Комісія США виставляла низку оцінок за своєю методикою, і винесла рішення: з першої групи летить Леонід Каденюк, з другої – Ярослав Пустовий. У результаті Пустовий і став дублером Каденюка.

Ще з радянських часів Україна мала хороший досвід у проведенні наукових досліджень у галузі космічної ботаніки та біології. Цим займалася, зокрема, наша відома вчена академік Єлизавета Львівна Курдюм. Інститут ботаніки України вирішив продовжити її дослідження. І розробив 10 експериментів, які мав здійснити наш космонавт Леонід Костянтинович Каденюк. Ярослав Пустовий і Леонід Каденюк пройшли стажування в Інституті ботаніки: вивчали методики, садили рослини, проводили запилення. Потім на сім місяців вирушили до Флориди для передпольотної підготовки і знайомства з екіпажем. У космос полетів Леонід Каденюк 19 грудня 1997 року в шатлі «Колумбія».

23 січня на перегляд фільму, щоб більше дізнатися про життя, про мрію школяра з Чернівецької області стати космонавтом і нелегкий шлях до цієї мрії, про досягнення першого космонавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка, для якого Космос став місією життя, зібралися земляки, родичі, освітяни, учнівська молодь, науковці, митці і всі ті, хто прагне досягти зірок, хто мріяв чи мріє про космічні дослідження…

Леонід Каденюк – не лише легендарний космонавт, а й видатний науковець і громадський діяч. Його внесок у розвиток космічної науки та популяризацію України на міжнародній арені є неоціненним. Окрім цього, Леонід Каденюк був Почесним доктором Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, що підкреслює його тісний зв’язок із Чернівцями. Леонід Костянтинович залишив після себе надзвичайно світлі спогади і пам’ять як про людину майбутнього, наповнену космічною енергією, космічним світоглядом, надзвичайно шанобливим і уважним відношенням до людей, любов’ю до нашої планети. Велику увагу Л.К. Каденюк приділяв молоді, всебічній підтримці передачі досвіду молоді, набутого в аерокосмічній галузі України. Модератор зустрічі, Сергій Кізіма, начальник управління комунікацій Чернівецької міської ради, член правління Українського Молодіжного Аерокосмічного Об’єднання «Сузір’я» також зазначив, що мрією Леоніда Костянтиновича Каденюка був успішний розвиток української космічної галузі, освоєння космічного простору та подальша співпраця з іншими державами на орбіті. Та, на жаль, ця його мрія не стала дійсністю…

«У Леоніда Каденюка завжди боліла душа за Україну космічну!», – Валерія Іваненко

Леонід Каденюк – дивовижна людина, легенда, людина великої мрії,  гордість української космонавтики. «У мене є всі підстави стверджувати, що Україна є космічною державою. У нас є повний цикл виготовлення космічної техніки. Ми давно вміємо проектувати, виготовляти, запускати і експлуатувати наші розробки в космосі. Але от проблема: сьогодні космічна галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, у яких вона перебуває», – Леонід Каденюк. І чи змінилося зараз ставлення до української космонавтики і її наукового потенціалу? Дуже хочеться, щоб ці зміни на краще були…

Дякуємо за чудовий фільм, правдивий, сумний, з дуже різноплановими фрагментами з життя космонавта Леоніда Каденюка, про людину, яка завжди прямувала уперед: щемлива розповідь мами Ніни Андріївни, кадри із підготовки до польоту, виступи друзів, соратників, тріумф після повернення на Землю,  дуже несправедливе, ганебне поводження у залі Верховною Ради депутатів під час виступу Леоніда Костянтиновича про необхідність фінансування космічної галузі України. Адже ракетобудування, авіабудування, застосування високих технологій – це міць і незалежність будь-якої  держави. Теперь в Україні немає людини, яка бачила Землю з космосу. Масштаб цієї втрати і особистості нам ще належить усвідомити…

І вже чекаємо на продовження фільму. І ті іноді мигкотіння плівки документальних фрагментів  надають їм правдивості і, на мою думку, не потребують реставрації ШІ.

Дякуємо ЗСУ за мирне небо, за можливість жити і працювати в рідній країні!

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я»,
фото автора і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис Всеукраїнська прем’єра фільму «Місія – Космос. Мрія» відбулася у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учасників конференції привітали Віталій Яценко – директор Чернівецького міського центру юних техніків ім. Леоніда Каденюка, Ірина Ткачук – начальниця управління освіти Чернівецької міської ради, Надія Шевченко – заступниця начальника управління освіти, Олексій Литвинов – в.о ректора Харківського національного університету ім. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Олена Володимирівн Биковська – професор, голова Міжнародної Асоціації Позашкільної освіти, Марина Килимник, начальниця навчально-методичного відділу Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова, Людмила Олексіївна Марченко – викладачка астрономії НЦАОМ ім. О.М. Макарова, лектор вищої категорії, м. Дніпро.

«Пам’ять про першого космонавта незалежної України назавжди буде вписана в історію нашої держави, а його життя буде яскравим прикладом для молоді, як потрібно працювати,  йти і досягати своєї мети та служити народові», – Передмова до кінофільму «Місія – Космос. Мрія», Едуард Кузнєцов – Заступник Генерального директора НКАУ (1995-2010р.), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений працівник промисловості України, Почесний доктор Чернівецького Університету, Почесний громадянин м.Чернівці.

Учасники і гості конференції прослухали лекцію«Космічні технології: 3Д моделювання та друк» від Дмитра Власенка, доктора філософії, доцента кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем та Володимира Кошарського, доктора філософії, доцента кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем ХАІ.

Конференція «Всесвіт» проводиться з метою популяризації та поширення астрономічних знань, розвитку інтересу до астрономії та досліджень космосу, науки, техніки, технологій. Конференцію організовують і проводять Управління освіти Чернівецької міської ради, Міський центр юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка за сприяння Міжнародної асоціації позашкільної освіти та Чернівецького міського центру Молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» (УМАКО «Сузір’я»).  Формат проведення конференції  – за допомогою онлайн-платформи Google Meet, Zoom та очно.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Бажаємо всім учасникам творчого натхнення, змістовних цікавих доповідей, нових відкриттів і здобутків!

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО«Сузiр’я»,
фото авторки і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис Науково-практична конференція «Всесвіт-2025» стартувала у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Упродовж п’яти днів, від  30.09 – 4.10. 2024 року,  78 учасників з 10 областей України виборювали призові місця в 11 тематичних секціях аерокосмічного спрямування на Всеукраїнському конкурсі молодіжної творчості «Мирний космос».  Цьогоріч він проходив у змішаному форматі і на базі ЧЦЮТ центру юних техніків ім. Л.К. Каденюка.

Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «Мирний космос» проводиться з метою виявлення, розвитку та підтримки творчої обдарованої учнівської молоді незалежної України в аерокосмічній галузі. У складі суддівської колегії були науково-педагогічні працівники Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.Макарова (м. Дніпро), ЧНУ ім. Ю.Федьковича, закладів загальної середньої та позашкільної освіти м. Чернівці. 

Першого жовтня 1986 року, у Чернівцях, силами заводу «Кварц», був відкритий клуб юних техніків «Кварц», як профільний навчальний заклад з науково-технічним напрямком. Гуртківці клубу беруть активну участь в міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних заходах з науково-технічного напрямку і  здобувають перемоги.   2 жовтня 1999-го, майже через два роки після польоту Леоніда Каденюка, на День міста Чернівці, був відкритий і почав діяти музей авіації та космонавтики. У 2008-му музею було присвоєно звання «Зразковий музей». 2001-у при КЮТ «Кварц» створено Чернівецький міський центр Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» ­­- осередок Всеукраїнської молодіжної організації, робота якого визначена на рівні України.  У червні 20018 року у честь видатного Буковинця, Героя України  Леоніда Костянтиновича, КЮТ «Кварц» було перейменовано на Чернівецький центр юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка.

Розпочали урочисті заходи  організатори конкурсу і члени журі: В.В. Яценко, директор Чернівецького центру юних техніків ім.Л.К.Каденюка, к.ф.-м.н. ; С.С. Кізіма, директор Чернівецького ліцею №14.

Е.І. Кузнєцов, голова громадської ради Державного космічного агентства України, Почесний доктор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, Заслужений працівник промисловості України зачитав вітання від Володимира Павловича Горбуліна, першого віцепрезидента Національної акаденії наук України, першого генерального директора НКАУ.

Також Е.І.Кузнєцов зачитав вітання від Володимира Петровича Беня, виконуючого обов’язки Голови Державного космічного агентства України.

Поздоровила учасників з завершенням конкурсу Ірина Ткачук, начальник управління освіти Чернівецької міської ради, доктор економічних наук, професор.

Учасників конкурсу привітав голова журі конкурсу Віктор Васильович Хуторний, Заслужений працівник освіти України, завідувач методичного сектору навчально-методичного відділу НЦАОМ ім. О.М. Макарова.  В.В. Хуторний відзначив роботу  і привітав ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка, вручив бурштинову тематичну  картину і ювілейні пам’ятні монети.

Едуард Іванович Кузнєцов – ветеран ракетно-космічної галузі України, очільник громадської ради Державного космічного агентства. Протягом 15 років був заступником генерального директора Державного космічного агентства та брав участь у реалізації ряду міжнародних космічних проєктів. До ювілею Державного космічного агентства Едуард Іванович написав книгу «Тридцять років на орбіті. До 30-річчя утворення Державного космічного агентства України». У своєму виступі Едуард Іванович окреслив деякі аспекти підготувавки польоту  у космос першого астронавта незалежної України Леоніда Каденюка, як формувалися військово-космічні сили України, про проблеми та успіхи формування космічного світогляду у молоді на прикладі Національного центру аерокосмічної освіти молоді та Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я».

Ракетно-космічна галузь, незважаючи на хронічне недофінансування космічних програм (фінансування на рівні 35 %), відсутність державних замовлень на створення ракетно-космічної техніки протягом всього часу, була бюджетоутворювальною та експортоспроможною.

Привітала учасників конкурсу і  ЧЦЮТ ім. Л.К. Каденюка Тамара Володимирівна Марусик, доктор історичних наук, професор ЧНУ ім. Юрія Федьковича,   Заслужений діяч науки і техніки України, Голова Чернівецького міського центру Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я». Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (єдиний в Україні) виконує подвійну функцію: з одного боку, центр освіти, науки й духовності буковинського краю, а з іншого – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Наталія Володимирівна Мельничук, директорка Клішковецького музею «Буковина – край космічний» розповіла про незабутні  зустрічі із Л.К. Каденюком.

Протягом 27-ти років після історичного космічного польоту космонавта Леоніда Каденюка велика кількість працівників різних організацій і установ України долучилися до поширення інформації про цю подію, знань про космос, космічну галузь України, місію STS-87, космонавта Леоніда Каденюка. Це сприяло розвитку інтересу молоді до знань, формуванню у них активної життєвої позиції, вибору сучасних професій.

Урочисте нагородження переможців  Всеукраїнського конкурсу молодіжної творчості «Мирний космос»

Подяка від Романа Васильовича Клічука, Чернівецького міського голови  – Віктору Васильовичу Хуторному, голові журі конкурсу.

Вітання від онлайн учасників Всеукраїнського конкурсу молодіжної творчості «Мирний космос». Ірина Яровенчук, завідуюча конструкторським відділом ООГЦПОВ, м. Одеса.

І Зірка космонавта Каденюка буде надихати юних дослідників на реалізацію своїх здібностей у сфері технічних і природничих наук.

Дякуємо всім учасникам конкурсу, організаторам, наставникам за свято науки, творчості і відкриттів! Вітаємо всіх учнів, всі команди із високими і почесними нагородами.
Окреслені нові цілі, ми продовжуємо мріяти, вчитися, досягати і йти вперед…

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Мирний космос» -2024 і відзначення 25-річчя створення Музею авіації та космонавтики! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

27 червня 2024-го після 10-годинного підйому з притулку Гонелла з італійського боку Монблану польсько-українська команда стала на даху Європи. Олена Карлова вже побувала на чотирьох вершинах світу: у Північній Америці на Аконкагуа, в Африці на Кіліманджаро, Танзанія, в Альпах  на Монблані, Європа і на Говерлі у Карпатах. 25 серпня 2024-го відбувся Міжконтинентальний заплив через протоку Босфор 2024. Понад 2800 спортсменів брали участь в історичній гонці в Стамбулі і чернівчанка, альпініст, математик Олена Карлова також серед них.

Отже, Олена Карлова – математик. На сайті Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, кафедра математичного аналізу про Олену Карлову, доктора фізико-математичних наук, професора, Президента Чернівецького математичного товариства відзначено, що вона доктор фіз.-мат. наук від 2017 року, автор понад 80 наукових статей. Переможниця конкурсу «Кращий молодий математик України» Наукового Товариства імені Шевченка спільно з фундацією Україна-США  в 2014-2015 рр., неодноразово була запрошеним спікером престижних міжнародних наукових конференцій (TOPOSYM 2022, 44 Summer Symposium in Real Analysis).  Додам, що Олена Карлова в Університеті Луїджі Ванвітеллі (м. Казерта, Італія), де проходив 45-й Міжнародний симпозіум з дійсного аналізу, отримала нагороду The Andrew Bruckner Award 2023 («The Andy»). Премія «The Andy», названа на честь американського математика Ендрю М. Брукнера, є науковим визнанням, яке з 1978 року щорічно присуджується під час Summer Symposium in Real Analysis дослідникам, які зробили значний внесок у цій галузі. Варто зазначити, що Олена – перший математик в Україні, удостоєний такої премії.

Зустріч розпочалася з підготовки до демонстрації парадоксу днів народження. У теорії ймовірностей парадокс днів народження оцінює ймовірність того, що у випадково вибраній групі людей збігатимуться дні народження в якоїсь пари. В групах кількістю не менших 23 випадково вибраних людей, ймовірність збігу днів народження в якоїсь пари становить більше 50 %. Кожний з присутніх мав написати три прізвища знаменитих для них людей (після середньовіччя).

Серед молодих математиків згадали і Теренса Тао, який працює у галузях гармонічного аналізу, диференціальних рівнянь з частинними похідними, комбінаторики, теорії чисел та теорії представлень, професора Каліфорнійського університету в Лос-Анжелесі, нагородженого медаллю Філдса в 2006 році. У десятирічному віці Тао брав участь у Міжнародній математичній олімпіаді, він одержав бронзову медаль в 1986 році, срібну — в 1987 та золоту — в 1988 році. Вигравши золоту медаль у віці 13 років залишається наймолодшим призером олімпіади. Торкнулися теми і сучасних успішних жінок-математиків. Марина В’язовська стала одною з лауреатів найпрестижнішої математичної нагороди — Філдсівської премії (медаль Філдса). Медаль Філдса називають «Нобелівською премією з математики». Марина В’язовська отримала відзнаку за розв’язання задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі. Ця задача відома ще з 16 століття, над нею роздумували ще Йоганн Кеплер і Ісаак Ньютон. Початково задача була пов’язана з необхідністю знайти ефективний спосіб укладання гарматних ядер на кораблях британського військового флоту.

Також прослухали задачу-парадокс Нескінченного готелю. Парадокс Гільберта про Grand Hotel (великий готель). Давид Гільберт розробив цей парадокс в 1920-х роках, щоб проілюструвати таємничі властивості нескінченності. Парадокс полягає в тому, що в повністю заселений нескінченно великий готель можна додатково заселити нескінченну кількість гостей.

Скінченно багато нових гостей. Скінченно багато нових гостей.Розглянемо гіпотетичний готель зі зліченно нескінченною кількістю номерів, кожен з яких зайнятий – тобто кожен номер містить гостя. Можна подумати, що готель не в змозі вмістити нових гостей, як було б у випадку зі скінченним числом кімнат. Нехай новий гість прибуває і хоче бути розміщеним в готелі. Оскільки готель має нескінченно багато кімнат, ми можемо переселити гостя, що займає номер 1, у номер 2, гостя з номера 2 у номер 3 і так далі, і поселити нового гостя в номері 1. Повторюючи цю процедуру, можна звільнити місце для будь-якого зліченного числа нових гостей.
Нескінченно багато нових гостей.
Нескінченно багато автобусів…

До парадоксу Монті Холла готувалися дуже ретельно. У Олени є конверти: “1”, “2” і “3”, в одному з них приз в інших порожньо. Ви обираєте “3” (я обрала “3”). Ведучий, Максим, точно знає, де приз і спершу відкриває свідомо невірний варіант “2”, показуючи, що він порожній. Після чого запитує, чи не хочете ви змінити свій вибір? Тепер у вас є можливість залишитись при своєму варіанті “3”, або змінити його на “1”.Чи варто змінювати свій вибір і чому? Ті, хто змінив свій вибір “3” на “1” – отримали приз.

Ще говорили про теорію розподілу простих чисел серед натуральних, максимальну відстань між простими числами. Про числа-близнюки. Прості числа-близнюки. Однією з знаменитих відкритих проблем теорії чисел є скінченність чи нескінченність простих близнюків. Інтуїтивно більшість математиків схиляються до думки про існування нескінченної кількості таких чисел, проте цей факт залишається недоведеним. Також пригадали і константи. Не про константу простих-близнюків, а про число Пі. 3,14159265358979… Число пі — математична константа (3,1415), що виражає відношення довжини кола до довжини його діаметра. Говорили і про золотий перетин в математиці, архітектурі, мистецтві. Золотий перетин – цей такий пропорційний розподіл відрізка на нерівні частини, при якім увесь відрізок так ставиться до більшої частини, як сама більша частина ставиться до меншої.

Не обминули увагою і Пала Ердеша, що за життя став легендою серед математиків. Він написав понад 1 500 математичних статей у співавторстві з 509 колегами й щиро вірив і доводив у житті, що математика це соціальна діяльність.

Про результат парадоксу днів народження дізналися вже наприкінці зустрічі. Співпали дні народження двох великих людей. Які мають безпосереднє відношення до математики: Леонард Ейлер і Леонардо да Вінчі . 15 квітня 1452 народився Леонардо да Вінчі. І 15 квітня 1707 народився Леонард Ейлер.

Дякую за цікаву зустріч, популярну розповідь-лекцію Олени Карлової і знову велику мотивацію. Математика – це неймовірно! Дякую Максиму за гарну модерацію і цікаву задачу.

Більше фото і деталей доведень за посиланням – І про «константи гармонії» від Олени Карлової…

Далі буде…

©Тетяна Спориніна,
фото в «Брамі» автора

Запис Про «константи гармонії», Босфор, Монблан, математичний аналіз від Олени Карлової… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Вшанувати пам’ять письменника прийшли представники владних структур міста й області, освітніх установ, громадсько-політичних організацій, національно-культурних товариств, студентської молоді. Також під час заходу  літературно-мистецькою премією імені Ю. Федьковича були нагороджені діячі культури, освіти Буковини. Премія імені Юрія Федьковича  присуджується найкращим викладачам та організаторам освіти і науки міста, вчителям та вихователям, які за переконанням колег і учнів виявляють талант вихованця, створюють умови для його розвитку, сприяють підвищенню інтелекту, формують загальнолюдські цінності, патріотичні почуття до України.

Також були вручені нагороди  “Медаль Будівничий України” Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка – за значні заслуги в політичній, громадській, науковій, культурній і освітянській діяльності та розбудові незалежної України.

…

Тепер уже знаєм…
Жніть, вжинайтесь, женці мої,
А я заспіваю.

А я заспіваю по руському краю,
Щоб було далеко, далеко мя чути;
Від Чорної гори до Дніпра-Дунаю
Розсипся ми, пісне, барвінком та рутов!
Най руські молодці затичуть кресаню,
Най руські дівчата вінки собі шиють,
Най люде не кажуть, що ми безталанні,
Най сльози кроваві личко нам не миють…
Розсипся ми, пісне, як сонечко літі,
Хай наші кроваві навіки обсушить…
Розсипся, розбийся, як грім по рокиті,
Хай шваркіт німецький нас більше не глушить.

Розсипся же, пісне моя,
Та й не схаменися!
Де попадеш руське серце,
Отам пригорнися!
Як той голуб до голубки
На новім острішку,
Пригортайся, пісне моя!

Юрий Федькович, «Нива»

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Вшанування пам’яті Юрія Федьковича з нагоди 190-ої річниці від дня народження спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Осип Юрій Федькович ( Осип Домінік Гординський де Федькович).  8 серпня 1834, Путила — 11 січня 1888, Чернівці — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини.
Народився в родині небагатого шляхтича-службовця Адальберта Федьковича у містечку Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт Путила Чернівецької області). Учився в Чернівецькій німецькій реальній школі (1846—1848), пізніше працював у Ясах і Нямці (Молдова, 1849—1852).
Відбував військову службу (1852—1863) в Семигороді, 1859 року став поручником; тоді ж брав участь у поході австрійського війська до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою — «Нічліг» (1858).
Писав спочатку німецькою мовою. По звільненні з військової служби працював війтом у рідному містечку, був шкільним інспектором Вижницького повіту (1869—1872).
Запрошений до Львова, у 1872—1873 працював редактором у видавництві «Просвіти» і театрі «Руська Бесіда».
Останні роки провів у Чернівцях, де в 1885—1888 був редактором газети «Буковина».
Помер 11 січня 1888 р. у Чернівцях, де й похований на Руському цвинтарі.

«Місяцю-князю…»

Місяцю-князю,
Білий вівчарю!
В золоту сурму
По ночах граєш,
Далеко видиш,
Багато чуєш, –
Де я цю нічку,
Де заночую?
Чи в Тегерані
В рожевім гаю,
Де одаліска
Перли збирає?…
Я й сам не знаю!

Юрій Федькович

До відзначення 190-літнього ювілею Юрія Федьковича 8 червня 2024-гого у рамках проєкту «Букове зерня», зі створення рукописної книги «Наш Федькович», відбулася експедиція до Путили. Проєкт реалізується за підтримки Благодійного фонду «Кращим Бути».
Керівник проєкту: пані Лариса Курущак, завідувач відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею.

До проєкту долучилася творча молодь Чернівецьких ліцеїв – №14 (кер. Шевцова І. П.) і №16 (кер. Фочук Г.О.), гуртків МПДЮ – «Дивотвір» (кер. Бойчук Н. Р.), «Образотворче мистецтво» (кер. Тимчук О.В.), «Арт-простір» (кер. Крачило С. М.), Чернівецька художня школа ім. М. Івасюка ( директор Гакман Т. І.), Вижницький фаховий коледж мистецтва та дизайну ім. В.Шкрібляка (кер. Петращук-Гинга О.Я.). У самій експедиції взяли участь  учасники проєкту:  творча молодь та їх керівники;  науковці ЧНУ – Лідія Ковалець, художники –  Володимир  Гамаль  та Іван  Салевич, Яків Петращук, працівники Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського -Катерина Теленько та Лариса Кирилюк. Екскурсоводом експедиції була пані Леся Щербанюк, директорка бібліотеки ім. А. Добрянського.

Екскурсовод експедиції: пані Леся Щербанюк, директорка бібліотеки ім. А. Добрянського.

О 8:30 автобусом  рушили до Вижниці. Дорогою переглянули рукописні книги «Наш Федькович».

Відвідування Вижниці: парк імені Юрія Федьковича біля  Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. Василя Шкрібляка, будинок, де жив Юрій Федькович.

“Приїзди Ю. Федьковича до Чернівців були пов’язані з переходом на православ’я. Вочевидь, саме цього дня, 3 квітня, поет уже отримав свідоцтво від військового капелана, про що свідчить піднесений тон листа і повідомлення про повернення до Путилова. А вже 7 квітня через православного священника о. Олександра Поповича Ю. Федькович заявив про своє приступлення до православної церкви. Ю. Федькович заявив про своє приступлення до православної церкви (див.: „Писаня…”, т. 4, с. 361).”, – Б.І. Мельничук, Л.М.Ковалець, Л. М.Черняк “Юрій Федькович”, лист до Данила Танячкевича, твори, том п’ятий, ПУБЛІЦИСТИКА, НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ПРАЦІ, ЛИСТИ, Чернівці, Видавництво “Буковина, 1922.

В електронній бібліотеці “УКРАЇНІКА” можна прочитати і побачити цей лист в книзі: Писання Осипа Юрія Федьковича : [в 4 т.] / О. Ю. Федькович. – 1-ше повне і критичне вид. – Львів : З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1902 – 1910. – Назва з обкл. : Твори. Т. 4 : Матеріали до життєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича / з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. – 1910. – XII, 653 c. – (Українсько-руська бібліотека / Філол. секція НТШ ; т. 5). Я не публікую фото з цим листом, є попередження про “без права подальшого повторного відтворення повних текстів документів”. Але можна зайти за посиланням і прочитати не тільки цей лист.

Русь. По «Mignon» Гете

Ци знаєш, де країна тая мила,
Де явір ріс і де калина цвила,
Де Дністер грав, де Галич печаліє,
Де руський край, де руське серце мліє?
Ци знаєш де, ци занєш, моя доле? –
Туда, туда піду з тобов, соколе.

Ци знаєш, де там Левова палата,
А в їй мурах вибивана кімната,
Де образи по стінах золочені.
“Де Лев наш, де?” – питають, засмучені.
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –
Туда, туда піду з тобою, соколе.

Ци знаєш, де ті сині наші гори,
Де Черемшу де буйного ізвори,
Де рутин цвіт з барвінком зеленіє,
Де божий дух на землю з неба віє?
Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? –
Туда, туда підемо, мій соколе.

Юрій Федькович

До Путили автобус прямував через Івано-Франківську область.

Відвідування Путили.

“Чим далі, тим гори щораз висші і дикіші. Путилівка шумить серед зарослих берегів. Село тягнеть ся за селом так, що одно лучить ся з другим: Дихтинець, Киселиці, Тораки, Сторонець-Путилів і Сергії. Ся та справдніша Федьковичева  батьківщина, звісна йому змалку. Тоді було тут певно більше нерушаних лісів як є тепер і гори не світили так голими боками і не обсипали ся так, як се тепер буває місцями, наприклад в Киселицях, що небезпечно їхати.

Чим ближче до Сторонця-Путилова, тим гори щораз низші, так що можна зрозуміти, чому Федькович, сі свої родинні сторони називав лише Підгірієм. Дійсно гори у Сторонці, коли порівняти їх хоч би з недалекими верхами в Устю-Путилови і Дихтинці, доволі низкі, хоч незвичайно живописні”, – Осип Маковей, “Рідні сторони Федьковича”. Стаття 1913 року про улюблені місця просвітника Буковини. Локальна історія. 10 серпня 2023

Перед будинком міської ради пам’ятник Юрію Федьковичу. Скульптор – Володимир Гамаль.

«У науці, у розраді…»

У науці, у розраді
України доля,
А в залізі да у крові
України воля;
А у пісні голоснії
України слава!
Благословіть Україну,
А я заспіваю.

Юрій Федькович

Дві локації у Путилі. Лутературна світлиця. І  музей-садиба Юрія Федьковича.

Мій сардак

Я ж бо тебе не звержуся,
Руський мій сардаче!
Тепер аж я заспіваю,
Тепер аж заплачу,
Бо маю ся в що утерти –
Широкії поли…
Не скину тя, мій сардаче,
Ніколи, ніколи!

Юрій Федькович

Музей-садиба Юрія Федьковича. Музей розташований на території родинної садиби  письменника Юрія Федьковича, де він народився і зростав. Це філія Чернівецького літературно-меморіального музею Ю. Федьковича.

“Федькович – се талант переважно ліричний; всі його повісті, всі найкращі його поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора, всі похожі на частки його автобіографії – так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно й лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить порука її живучості, доки живе наша мова, Федькович вложив в свою поезію найкращу частину своєї душі, а така поезія не вмирає, не пропадає…”, – Іван Франко, “Кілька слів по поводу 25-літнього ювілею його літературної діяльності”, 1886

Експедиція-подорож завершилася. Дякуємо організаторам, учасникам  проєкту «Букове зерня» за можливість долучитися до творчості Юрія Федьковича, до тих місць, які оспівув Юрій Федькович, відкрити для себе і нові джерела поетичного натхнення поета, письменника…

«Япоставив собі за мету якнайгрунтовніше опанувати суть астрології всіх цивілізованих народів давнього та нового часу і після десятирічного виснажливого дослідження, котре так багато коштувало мене, досяг нарешті результату, який значно перевершив мої сподівання, тож з усією сміливістю можу стверджувати, що доля людини, її майбутнє безумовно піддаються вивченню». Так писав у День Фенікса, себто 21 березня 1883 року, чернівецький поет і екзот, відставний офіцер австрійського війська, ветеран північноіталійської експедиції 1859-го року, землемір, аптекар, улюбленець патріотичної критики, «буковинський соловейко» і «карпатський Шевченко» в єдиній особі, гуцул з успадкованою від батька доброю половиною польської крові, романтик, народник і планетник Осип Юрій кавалер фон Федькович де Гординський, якому позавчора виповнилося 165 років з дня народження…

Знаємо Федьковича іншого, а від цього, космічного, — лише відгомін, дзвін порожнечі…», – Юрій Андрухович, газета “День”, №:№145, (1999).

Нічліг

Звізди по небеснім граді —
І по одній, і в громаді —
Як то любо заснияли,
Де жовняри спочивали.

Но як збліднуть тихі зорі,
Світле сонце зійде д горі,
Хто тогді нам, бідни, скаже,
Де котрий з нас нині ляже?

Де хто ляже — божа воля:
Є де спати, много поля,
Є де голов приконити…
А зірниці ймуть світити.

Юрій Федькович

Далі буде…

p.s. Астрономією цікавляться не тільки астрономи. Астрономію люблять, в першу чергу, романтики. Обсяг і широта уявлень про світ  значною мірою визначаються як астрономічними знаннями,  якими володієш, так і  астрономічною інформацією, яку здатна людина зрозуміти. Існування людини і Всесвіту взаємопов’язані і у цьому полягає суть  антропного принципу. Я не впевнена, чи  знав Юрій Федькович теорему Птолемея, теорему елементарної геометрії,  яка стверджує, що добуток довжин діагоналей вписаного в коло чотирикутника дорівнює сумі добутків довжин його протилежних сторін, але  Клавдія Птолемея  цінив, знав, як астронома.

«Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича. [Вступне слово]. Наслідком багаторічних студій Ю. Федьковича над астрологією наприкінці 1870-х – першій половині 1880-х років стали кілька підготовлених ним німецькомовних книжок. О. Маковей у „Житєписі Осипа Юрія Гординського-Федьковича” (1911) називає їх шість, даючи зрозуміти, що нотаріальний інвентар, на який він покликається, може бути неповний. Зокрема, це підготовлена в 1883 р. і супроводжувана різними таблицями та обчисленнями „Die Horoskopie oder aegyptische Astrologie von J. Fedkowicz” („Гороскопія, або Єгипетська астрольоґія Й. Федьковича”),» –  Б.І. Мельничук, Л.М.Ковалець, Л. М.Черняк “Юрій Федькович”.

Тепер в  електронній бібліотеці “УКРАЇНІКА” можна прочитати у книзі: Писання Осипа Юрія Федьковича : Твори. Т. 4 : Матеріали до життєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича /з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. – 1910. – XII, 653 c.  Лишаю оригінальний текст:

«З астрольогічних праць Федьковича.

Федькович займався астрологією головно в роках  1874-1894.

Велика на 900 аркушевих сторін астрольогічна праця Федьковича (оправлена кріпко у шкуру, з закладками) п.з. «Apotelesmata oder das  Buch der Decrete» так і лишиться певно ніколи не оголошеною, бо вона є тільки доказом Федьковичевого хоробливого наклону до містики.

Was wersteht man unter Horoskopie?

Unter Horoskopie – richtiger Chronoskopie  oder Chronomantie – ehedem  Astrologie genannt – versteht  man die Kunst aus der Stellung  der Gestirne zur Zeit der Geburt eines  Menschen die Zukunft desselben  vorherzusagen.

Kann denn die Zukunft iiberhaupt  vorausbestimmt  und  verhergesakt  warden?…»

Думаю, Осип Маковей не був романтиком і теореми Клавдія Птолемея точно не знав. І «Просвіта» відмовилася друкувати книжку Юрія Федьковича «Планіта чи Ворожка». А ми зараз дивуємося, чому у Чернівцях немає навіть планетарію,  за обсерваторію взагалі мовчу…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Як знаємо Федьковича?»: мистецький проєкт «Букове Зерня» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

.

Організатори: Управління освіти Чернівецької міської ради, Міський центр юних техніків ім. Леоніда Каденюка за сприяння Міжнародної асоціації позашкільної освіти (МАПО) та Чернівецького міського центру Молодіжного аерокосмічного об‘єднання «Сузір’я» (УМАКО «Сузір’я»). У Конференції взяли участь 105 доповідачів із 7 країн та 13 регіонів України.

.

21 лютого 2024-го у Науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулося урочисте закриття конференції. Закриття відбулося у змішаному форматі. В режимі онлайн – для всіх учасників конференції з різних населенних пунктів і очно – для юних дослідників з Чернівців і Чернівецької області

.

Працюючи тривалий час в Державному космічному агентсві України, Едуард Іванович Кузнєцов зазначив:
«За роки незалежності у нас в країні, зокрема в космічній сфері, з’явилися нові дати, свята, події, які підкреслюють значні досягнення в сфері високих технологій, деякі з них увійшли в історію нашої країни назавжди. Кожний такий захід має надзвичайно важливе значення для виховання молоді, адже саме їм будувати майбутнє нашої країни, яка має бути промисловою, високорозвиненою країною з високоосвіченим населенням. Особливе місце в нашій історії зайняв політ Леоніда Каденюка на шатлі Columbia місії STS-87 у 1997 році…
21 століття, в якому нам випала доля жити, це час інтенсивного розвитку високих та космічних технологій, мікроелектроніки, інформаційних технологій та науково-технічного прогресу в цілому. Багато вчених у світі підкреслюють, що тільки та країна має майбутнє, яка займається космічною діяльністю. Адже космічна діяльність – це зосередження і розвиток найбільш сучасних технологій, різних галузей промисловості, науки, які потребують працівників з надзвичайно високою освітою, інноваційного мислення, пошуком нових форм і методів досягнення високих результатів роботи».

Конференція проводилася за 8-ми напрямами:
Астрономія,
Наукові дослідження в Космосі,
Екологія Космосу,
Космічна медицина та біологія,
Людина. Земля. Всесвіт,
Історія розвитку авіації та космонавтики,
Ракетно-космічна техніка,
Міні-Всесвіт.

З архіву конференції: 14.02.2024 – Було космічно-фантастично!  «Всесвіт 2024». 14.02.2024

15.02.2024 – І Місяць проходить на північ від Юпітера…  «Всесвіт 2024». 15.02.2024

Привітав учасників конференції і модерував зустріч Сергій Сергійович Кізіма, директор Чернівецького ліцею №14. На закритті конференції виступила Ткачук Ірина Ярославівна, начальниця Управління освіти Чернівецької міської ради. Привітав учасників конференції з успішним її завершенням Кузнецов Едуард Іванович, голова Громадської ради Державного космічного агентства України. З побажаннями подальших успіхів виступили Тамара Володимирівна Марусик, проректор ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Хуторной Віктор Васильович, завідувач методичного сектору навчально-методичного відділу Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова, з міста Дніпра, Яцков Сергій Васильович, секретар Ради Асоціації «Космос», місто Київ, Яценко Віталій Васильович, директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л. Каденюка, Яна Юркова, член журі, університет Ексетер, Великобританія, Евеліна Драгомерецька, учасниця конференції, університет Страсклайд, місто Глазго, Великобританія.

Після урочистих привітань дипломами, грамотами, сертифікатами, подарунками були нагороджені учні закладів освіти Чернівецької громади. Відзнаки вручали І.Я. Ткачук, начальник управління освіти, Н.Д. Шевченко, заступник начальника управління освіти з виховної та позашкільної роботи закладів освіти, Т.В. Марусик, проректор ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Т.В. Сендульська, завідувач відділу документів з економічних, технічних та природничих наук ЧОУНБ ім. М. Івасюка

Книга  «Астрономія для допитливих малюків» Ольги Шибки, керівника гуртка Астрономії та інформаційних технологій у Дніпрі, стала призом для учнів, які виборали перше місце. Книги передали в Чернівці в якості призового фонду для переможців – це проект від Ольги Шибки і Сергія Даниленка, голови   Марсіанського товариства України. Вдячні за подаровані книги. Ця книга є у вільному продажі. Всі кошти йдуть на підтримку ЗСУ.

І традиційний подарунок: «Місія – космос», книга-роздум Леоніда Костянтиновича Каденюка про космонавтику, про всествіт, про відповідальність людини за життя і за майбутнє. Редактор книги: Руденко Галина Борисівна

Вітаємо учасників, їх керівників та наставників. Дякуємо за цікаві дослідження і виступи. Велика подяка організаторам конференції. Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Бажаємо всім учасникам подальших творчих успіхів, нових відкриттів і здобутків!

Більше фото з закриття конференції за покликанням – Підведення підсумків Міжнародної освітньо-наукової конференції «Всесвіт 2024»

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора та з архіву УМАКО «Сузiр’я»

Запис Підсумки І Міжнародної освітньо-наукової конференції «ВСЕСВІТ 2024» спершу з'явиться на Медіа-Версії.