Реалізуй себе в іншому

Практикуючий психолог Олена Головіна серед основних причин звільнення називає непрофесійність, комунікативні проблеми – невміння налагоджувати стосунки з оточуючими, особистісні конфлікти з колегами. Трапляється, що людина не змогла вчасно зорієнтуватися в несподіваній ситуації, не впоралася з завданням і, як наслідок, її звільнили. Або ж простісіньке згортання чи скорочення виробництва, яке стало нині звичним явищем.

Втрата роботи дуже негативно впливає на психіку людини, – стверджує спеціаліст. Людина втрачає відчуття стабільності, захищеності, стикається з різною гамою негативних переживань – образою, злістю, роздратуванням. Надалі її може накрити хвиля суму чи розпачу, а ще гірше, коли людина починає сумніватися в собі.

– Це доволі небезпечно, тому що невпевненій у собі людині буде складніше знайти наступну роботу. За обставин втрати роботи, важливо не втратити оптимізм і віру в себе. Натомість треба об’єктивно проаналізувати, чому тебе звільнили, а відтак сприйняти ситуацію як шанс. Тобто оцінити її, як можливість реалізувати себе на іншому місці, чи в іншій сфері, – радить психолог.

Якщо втратили роботу

Якщо втратили роботу, то у вас два варіанти: знайти її самостійно або ж звернутися по допомогу до державної служби зайнятості. Шляхи самостійного пошуку роботи відомі – перегляд оголошень про вакансії. Можна також розпитати знайомих або ж запитати про наявні вакансії безпосередньо в тих установах, які вас цікавлять. У державній службі зайнятості вас ознайомлять з вакансіями на ринку праці не тільки у Чернівцях, а й у інших населених пунктах області та України.

Для реєстрації в центрі зайнятості необхідно пред’явити паспорт, трудову книжку, а в разі потреби – військовий квиток, диплом або інший документ про освіту, ідентифікаційний код.

Допомогу з безробіття також треба заробити

У центрі зайнятості постійно навчають (безкоштовно!) робітничим професіям тих, хто перебуває на обліку, щоби збільшити їхні шанси на працевлаштування. Так, якщо на ринку праці немає попиту на ваш фах, вам запропонують пройти профнавчання та працевлаштуватися вже за новим, щойно здобутим, напрямком професійної діяльності.

– Я вже 5 місяців перебуваю на обліку служби занятості, – каже безробітна 40-річна Тетяна. – За весь цей час мені двічі пропонували роботу. Одна вакансія була на 1000 грн., але мене не взяли, бо я не підійшла їм за віковою категорією. Іншим разом, коли я прийшла, місце було вже зайняте. До скорочення у мене була досить висока зарплата, – продовжує Тетяна, – тому я отримую непогану соціальну допомогу. Загалом же безробітними є здебільшого жінки з вищою освітою, а роботу пропонують частіше для чоловіків та ще й з низьким рівнем освіти. Людині з дипломом важко знайти роботу. Щоправда, персонал у центрі зайнятості привітний, але щоразу, коли приходиш туди, складається враження, ніби ти прийшов просити гроші.

Тетяна розповідає, що підходи в центрі зайнятості до тих, хто перебуває на обліку, досить жорсткі: пропустив семінар, або запізнився на зустріч з інспектором, або відмовився двічі від запропонованої вакансії – тебе знімають з обліку і, відповідно, позбавляють грошової допомоги з безробіття. Держава робить все, щоби не платити людям гроші…

Як зацікавити роботодавця

Роботодавцям доводиться переглядати сотні резюме і проводити чимало співбесід перш, ніж знайти потрібного кандидата. Аби привернути увагу роботодавця саме до власного резюме та своєї кандидатури, фахівці радять дотримуватися декількох простих правил, які допоможуть вам досягнути бажаної мети.

Резюме: воно має бути привабливим за формою та легким для сприйняття. Працедавець має витратити мінімум часу для його перегляду. Остерігайтеся загальних фраз і зайвих визначень, надавайте перевагу позитивній інформації. Характеризуючи свій досвід, використовуйте слова дії на зразок «влаштував», «організував», «налагодив», виправте орфографічні, граматичні та друкарські помилки.

Зовнішній вигляд: зважте, що роботодавець одержує значну кількість інформації про потенційного працівника (повірте, навіть більше ніж зі слів) тільки з його зовнішнього вигляду, мови тіла та жестів. До прикладу, сутулість продемонструє лінощі або безініціативність, тоді як пряма постава – інтерес і увагу до співрозмовника.

Особистісні якості: під час співбесіди роботодавець має на меті визначити, чи підійде людина для його команди. На співбесіді варто бути товариським і впевненим в собі – саме така поведінка гарантує потрапляння, як мінімум, до наступного туру відбору.

Ініціативність: роботодавці зацікавлені в співробітниках-ентузіастах, яким подобається напрямок роботи компанії. Задавайте питання у відповідь – це доведе, що ви активні і працездатні, а не просто шукаєте, де відсидітися за гарну зарплату.

Щоби не стати жертвою шахраїв

Досить часто при пошукові роботи люди потрапляють до тенет шахраїв. Усі ж прагнуть заробляти гроші, і шахраї – не виключення. Трапляються й роботодавці, які не гребують скористатися безкоштовною працею.

Розлянемо кілька популярних схем обману тих, хто перебуває у пошуку роботи:

1. Одноденні кадрові агентства – старий трюк.

Більше місяця така фірма не тримається, але й за цей час заробляє досить непогані гроші. Схема дуже проста: до кадрового агентства звертається людина, яка шукає роботу. Платить від 40 до 100 гривень, за що отримує роздруківку з відкритими вакансіями. Потім, коли особа починає телефонувати, з’ясовується, що у 30% оголошень неправильний номер телефону, ще 20% –закрили свої вакансії ще рік тому, а інші 50% зовсім і не подавали оголошення про прийом на роботу.

2. Платні телефонні лінії.

Тут все набагато правдивіше. Шахрай розміщує вакансії, які містять в тексті гучні імена компаній, роботодавців і вказує номер контактного мобільного телефону. Зацікавлений здобувач без тіні сумніву дзвонить за вказаним номером і в трубці чує приблизно такі слова автоповідача: «Доброго дня! На жаль, начальника відділу немає на місці. Передзвоніть йому за номером: 8(703) 111-11-11». Шукач швидко записує продиктований номер і кладе слухавку. А даремно. Бо в кінці повідомлення приємний жіночий голос скаже, що ця лінія з кодом «703» платна, а вартість хвилини розмови коливається від 27 до 40 грн. за хвилину.

3. Перші внески та інші нюанси.

Цей спосіб орієнтований на тих, хто шукає роботу, яку можна виконувати вдома. Гучні фрази «На дому» і «Заробіток від 500 у.е. за 4 години роботи в день» часто зацікавлюють людей. Одна моя знайома шукала роботу, але тривалий час нічого не могла знайти. Всюди потрібні були працівники на повний робочий день, а у неї маленька дитина. У черговий раз, переглядаючи оголошення в інтернеті, вона натрапила на одне, де говорилося, що потрібна людина для збору ручок, і працювати можна вдома. Вона зателефонувала за вказаним номером, слухавку підняв чоловік з приємним голосом, який все гарно розповів. Вона погодилася, але після другого-третього спілкування з роботодавцем, від нього почула: «ми повинні бути впевнені, що у вас серйозні наміри», «нам потрібно вам вислати необхідні матеріали для роботи», а потім він сказав, що вона повинна сплатити за первинний матеріал. Зрозуміло, що після оплати вона так і не побачила ні матеріалу, за який заплатила, ні роботи.

Отож, будьте обережні, тричі перечитайте текст, «покопайтеся» в інтернеті, перш ніж дзвонити щодо підозрілої вакансії. Бо, як переконує практика, ще жоден з ошуканих шахраями претендентів не зміг повернути витрачені гроші.

Від безробіття найбільше потерпає молодь

Головні причини високого рівня безробіття – спад економіки, зменшення попиту на робочу силу, відтік робочої сили, світова фінансова криза. У єврозоні безробітних на кінець 2011 року було майже 16,5 мільйона. Найвищий рівень безробіття зафіксували в Іспанії, де не працювало 22,9% від працездатного населення.

За неофіційними даними, безробітних громадян в Україні, мабуть, не менше, якщо не більше. Та ми можемо говорити тільки про так званий рівень зареєстрованого безробіття – його показник свідчить про кількість людей, які прийшли до центрів зайнятості та отримали статус безробітного.

Згідно з даними Чернівецького міського центру зайнятості, станом на 1 січня 1012 року, на обліку перебувало 1447 незайнятих громадян. Серед безробітних більше половини складає молодь віком до 35 років. Кожен безробітний, якщо він зареєстрований у службі зайнятості, може отримувати соціальну допомогу. Максимальна сума виплат не може перевищувати середню зарплату по області – 2320 грн., мінімальна – 544 грн., яка щоквартально збільшується.

За словами заступника директора Чернівецького міського центру зайнятості Євгена БУРАЧКА, на мінімальну виплату можуть розраховувати такі особи: випускники ЗНЗ, ВНЗ, демобілізовані – всі, хто шукають роботу, але ще не мають стажу. Отримувати допомогу вони можуть протягом 180 календарних днів. А той, хто працював менше 26 тижнів за останні 12 місяців, може отримувати таку допомогу не довше 360 днів. Натомість особи, які працювали не менше ніж 26 тижнів за останні 12 місяців і сплачували страхові внески, мають право отримувати допомогу з безробіття в залежності від середньої заробітної плати та від загального стажу роботи. Виплата допомоги по безробіттю може припинитися у разі не дотримання вимог центру зайнятості.
Але про це вже йшлося…

Запис Безробіття – не вирок, а, ймовірно, шанс?!. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сергій О., 41 рік, власник і керівник фірми з вантажних перевезень: «У нас не та робота, для якої вік «під 50» можна вважати «повним сил». Чоловік 50-ти років просто «не потягне» два дні їхати за кермом, розвантажувати коробки, носити їх… У нас був такий претендент, він сам спробував працювати тиждень – не зміг. На оптових фірмах, які розвозять товар і продукти по магазинах, така ж ситуація. Хоча в принципі в мене особисто, як у керівника, обмежень за віком нема. Навпаки, я вітаю зрілих працівників – вважаю їх відповідальнішими».

Ігор Г., колишній банківський працівник, 28 років: «У банках беруть на роботу переважно молодь – звісно, що не на керівні посади. Бо можна не платити або платити значно менше, оформивши їх як на стажування. Беруть касирами, різного роду менеджерами з кредитів, депозитів, карточок тощо з випробувальним терміном від місяця і навіть до півроку, платять щось мінімальне… А потім кажуть: вибачайте, ви нам не підходите. Або знаходять «провтики». Зі старшими і досвідченішими таке не проходить, тому їх і не беруть».

Ірина Т., бухгалтер, 46 років: «Роки два тому мені відмовили в роботі на одній з приватних фірм, що торгують в області бензином. Мені сказали, що «у бухгалтера після 40-ка мислення закостеніле». Але то було, як кажуть, на щастя: я знайшла кращу, більш високооплачувану роботу, де моє мислення цілком задовольняє підприємство».

«Офіційним» профспілкам, де засідають переважно особи глибоко пенсійного віку, ця проблема вже давно чужа. Чи є до кого звертатися за захистом від суб’єктивістської дискримінації за віком? На Буковині відповідь на це питання позитивна: звертайтеся до Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки.

Минулого тижня в прес-клубі Чернівецької області Конфедерація презентувала соціальний проект «Право на працю!». Як повідомила журналістам її голова Лідія Анциперова, вперше на Буковині розробником та виконавцем проекту, підтриманого Міжнародним фондом «Відродження», виступає профспілкова організація, яка згуртувала на його виконання фахівців, експертів та практиків, які представляють органи влади, громадські організації, науковців.

Дискримінація трудових прав громадян за віковою ознакою існує давно та зачіпає багато людей, але громадська увага донині не була привернена до цієї проблеми. Та в умовах актуалізації питання підвищення пенсійного віку в Україні ситуація з «тими, кому за 45» стає дедалі важливішою.

Основні заходи презентованого проекту – проведення тематичних прес-конференцій, круглих столів, інформаційних та правозахисних кампаній, проведення «Ярмарків вакансій» для людей старшого віку, які планується зробити щорічними. Проектанти розроблять і направлять депутатам Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавства у сфері трудових відносин.

Пані Анциперова проявила нетипову для буковинських профспілок активність у захисті законних прав найманих працівників і відкритість діяльності очолюваною нею Конфедерації профспілок.
Проект підтримано Міжнародним фондом «Відродження, його загальний бюджет складає – 38 500 грн, з них фінансування від МФВ – 26 000 грн, власний внесок Конфедерації – 12 500 грн, термін його виконання – до травня 2011 року.

Адреса рятівників від вікової дискримінації трудових прав у Чернівцях: вул. Поповича, 2, 4-й поверх, каб. 19; тел. 57-41-18; 57-30-34.

Запис Ласкаво просимо до клубу безробітних «Кому за 45»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Менш як на 1 тис. грн живуть 2/3 пенсіонерів

Про це говорив віце-прем’єр України Сергій Тігіпко під час круглого столу, присвяченого необхідності введення накопичувальної пенсійної системи. Він відзначив, що поточного року вдалося зменшити дефіцит бюджету ПФУ від 29 до 26 млрд грн.

Крім того, чиновник вищого ешелону констатував, що для усунення дефіциту бюджету ПФ необхідно прийняти ряд заходів, серед яких обов’язковим є обмеження максимального розміру пенсій, збільшення пенсійного стажу, впровадження стимулювання для працівників залишатися працювати після досягнення пенсійного віку.

Як на мене, нинішні розміри пенсій і без цього змушують людей триматися роботи, поки ноги ходять.

Тігіпко наголосив також, що необхідно розглядати питання про введення індикативних заробітних плат.

Для тих, хто «не в темі: індикативні зарплати – це таке економічне диво, коли пенсійні нарахування будуть розраховуватися не від фактичної оплати праці, а від умовного (індикативного) її розміру на рівні не нижчому від двох мінімальних зарплат. Так і до комунізму недалеко…

За словами віце-прем’єра, треба розвивати фондовий ринок, щоби в Україні з’явилася можливість ввести другий рівень пенсійного забезпечення, а також направляти соціальну політику на легалізацію заробітних плат.

Як бачимо, що робити з пенсіонерами, уже вирішили: підвищити пенсійний вік і обов’язковий стаж для виходу на пенсію. Однак загрози від самої наявності людей похилого віку залишаються: по-перше, залишаючись працювати, вони автоматично займатимуть місця, на які вже претендують більш молоді працівники, випускники вишів та шкіл. По-друге, оскільки роботодавці всіма правдами й неправдами витіснятимуть пенсіонерів або знижуватимуть їм оплату, безробіття лише зростатиме.

Що ж робитимуть з безробітними? Ще донедавна людей, які втратили роботу за півтора роки до офіційної можливості виходу на пенсію, просто переводили на дострокову пенсію, не заморочуючись спробами знайти для них роботу. У недалекому майбутньому такі люди будуть ще старшими – на 10 років. Як Служба зайнятості та Пенсійний фонд вирішуватимуть їхню долю?

Принаймні одна новація зацікавлює: безробітних та бомжів замкнуть на «безвідходний цикл»:

«Бомжів» обслуговуватимуть безробітні

До переліку оплачуваних громадських робіт у Чернівцях включено вуличну соціальну роботу.

Ідея належить міському об’єднанню громадян «Народна допомога», яке опікується безхатченками. На забезпечення тимчасової зайнятості безробітних громадян «Народна допомога» запропонувала зайняти безробітних роботою з бездомними. Виконавчий комітет Чернівецької міської ради включив до переліку оплачуваних громадських робіт, що мають суспільно корисну спрямованість, вуличну соціальну роботу.

Це мобільна форма надання соціальних послуг, яка здійснюється поза межами закладів для бездомних громадян для забезпечення прав людини в умовах бездомності та безпеки громади міста. Тепер для проведення такої соціальної роботи міський центр зайнятості зможе залучати осіб, зареєстрованих як безробітні.

Хочеться згадати старий єврейський анекдот про те, як Абрам купував сирі яйця по 10 коп і продавав їх вареними за тих же 10 копійок. На запитання, який же він має з цього зиск, Абрам відповідав: – А бульйон? І знову ж таки – при ділі…

Не знаю, чи буде з цього всього бульйон, але наші доброхоти таки будуть «при ділі».

І будуть розвивати бурхливу імітацію діяльності. Бо робити щось для людей насправді ніхто не збирається. А ми ще будемо дякувати й кланятися, бо можуть і в бомжі не записати.

Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»

Запис Три біди України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1919 до 1940 року селище міського типу називалося Адинката. Перша письмова пам’ятка про Глибоку датована 1438 роком. Вона згадується як запустіла місцевість на «Чорній Поляні», а в грамоті того ж року молдавський господар Ілля І подарував Глибоку придворному судді Петрі Гудимі. Назва селища походить від місця розташування: воно лежить у глибокій улоговині. В 1490 році в літописах згадується про те, що церква Глибокої увійшла до Радівецької єпархії, а згодом молдавський господар Стефан своєю грамотою передав Глибоку придворному Юдку.

Протягом довгого часу Глибока з усіма землями та угіддями була власністю феодалів чи монастирів. 1774-го Глибока, як і вся Буковина, перейшла від Туреччини до Австрії. В 1857-му в селищі будується гуральня, а згодом починається будівництво залізниці Чернівці-Вадул Сірет-Сучава, яка пройшла через Глибоку.

На той час переважна більшість населення займалася сільським господарством. Від листопада 1918-го до 28 червня 1940-го Глибока входила до складу Румунії. В липні 1940-го смт Глибока стала районним центром Чернівецької області.

Досьє «Версій»:

Міський голова: Горячко Костянтин Іванович. Народився 1953-го. На посаді міського голови понад 4 роки.
Особливі прикмети: тактовний, послідовний, спокійний. Хороший господар і просто приємна людина.

Основний дохід містечка – сільське господарство і будівництво. Гострих проблем із безробіттям тут нема:

– Фактично безробітні у Глибоці є, як і в кожному місті. Але їхній відсоток незначний. Вважаю, якщо людина хоче працювати, вона знайде собі заняття за будь-яких умов, – переконаний пан Костянтин. – На жаль, багато людей хочуть все і одразу, не витрачаючи зусиль на пошуки роботи.

Костянтин Іванович обіймає посаду міського голови в неспокійний для всієї України, надто для маленького містечка, час. Але його організаторські здібності і вміння тримати все під контролем якнайкраще рятують ситуацію.

– Місто привабливе для інвестицій, – розповів пан Костянтин, – особливо у сферах сільського господарства, будівництва та поліграфії. Криза – головна проблема, яка стала на заваді розвитку Глибокої: інвестори згорнули деякі проекти через фінансову неспроможність їх реалізувати. Але ми завжди відкриті для співпраці!

Другий після кризи чинник, який шкодить стабільності життя Глибокої – стихія. Цьому містечку пощастило більше від інших, адже зруйновано лише 10 господарств, на той час як у деяких населених пунктах Буковини таких – сотні. Наразі усім постраждалим видали грошову компенсацію та гуманітарну допомогу. Не пощастило тим, у кого дощами змило городи, адже в такому випадку компенсація виплачується лише тоді, коли город цілком знищений. Якщо лише частково – доводиться вирішувати проблему самотужки.

Від негоди постраждали і глибоцькі дороги:

– Вода сильно порозмивала шляхи. Деякі ми вже відремонтували. Але залишилося чимало доріг, які потребують реконструкції.

Та незважаючи на ці труднощі, місто живе і процвітає. Чимало сил доклав для цього Костянтин Іванович:

– На хобі в мене часу не вистачає. У відпустці не був уже кілька років і, чесно кажучи, не збираюся, бо не маю часу.

Щоправда, пан Костянтин зізнався: коли з’являється вільна хвилинка, любить читати класику української та зарубіжної літератури й гуляти зі своєю вівчаркою.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Фінансова криза і стихія? Усе під контролем!Принаймні у Глибокій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чому так сталося і що на нас чекає? Про це хотіла запитати головного казначея Чернівецької області п. Охрімовського. Та він – сценарій давно відпрацьовано українськими чиновниками – ліг у лікарню. Довелося звернутися за поясненнями та коментарми до фінансистів.

Були гроші і нема

Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК, заступник голови облдержадміністрації:

– Що таке місцевий бюджет? Це результат роботи усіх буковинців, які впродовж року працювали у різних сферах і галузях: займалися виробництвом, надавали послуги та законослухняно сплачували податки.

Надходження до бюджету в нашій області виконані на 106%. І на кінець року в місцевих бюджетах залишалися невикористані кошти. Але попри це у грудні 2009 року органи Держказначейства практично не проводили оплату рахунків по незахищених статтях видатків: Київ заборонив. Як це усно пояснюють казначеї.

Тож станом на 31.12.2009 р. залишилися непроплаченими платіжні доручення з держбюджету на 148 млн.грн, з яких 50 млн – це підтримка сільського вировиробника, а з місцевих – на 56,9 млн.грн.

Це поточні видатки – канцтовари, пальне, послуги зв’язку, одяг для вихованців шкіл-інтернатів, новорічні подарунки для дітей тощо на 16,9 млн. грн і капітальні видатки – ремонтні роботи капітального та поточного характеру, придбання медичного, шкільного, побутового обладнання на загальну суму 40 млн. грн.

Більше того, не проплачені всі видатки на заходи по боротьбі з епідемією грипу: із субвенції в сумі 5,0 млн.грн отримано лише 1,7 млн.грн на медикаменти.

– Єлизавето Михайлівно, а Ви намагалися якось врятувати ситуацію? Адже про це стало відомо не 31 грудня?..

– Так, на виконання Указу Президента України ми організували роботу 11 районних, 2 міських і обласної комісій з перевірки стану виконання на місцях вимог законодавчих та нормативно-правових актів щодо додержання установленого порядку та строків реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, операцій з перерахування коштів на здійснення видатків, передбачених у загальному та спеціальному фондах місцевих бюджетів, здійснення операцій із зарахування коштів на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників і рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, а також дотримання технологічного регламенту територіальними органами Державного казначейства України у системі електронних платежів Національного банку України.

Створили Комісію, до складу якої ввійшли працівники СБУ та прокуратури області, яка встановила порушення органами Держказначейства України в Чернівецькій області п.8 ст.51 Бюджетного кодексу України та Указу Президента України від 25.12.09 № 1109/2009 «Про невідкладні заходи щодо нормалізації казначейського обслуговування місцевих бюджетів».

Лише після приписів прокурора проведено кілька проплат. За рахунок грошей «Укргідроенерго», яке фінансує будівництво Дністровської ГАЕС та об’єктів соціальної інфраструктури Новодністровська та Сокирянського району. Ця субвенція транзитом проходить через казначейство. Так ось 4,7 млн. грн, які накопичилися у грудні в Держказначействі і загалом не належать держбюджету, не були проведені аж до прокурорського припису.

Спровокована криза місцевого значення

– Якими будуть наслідки непроведення оплат?

– Вони вже є. Борги перед понад 6 тис. постачальників товарів та підрядними організаціями, які надали послуги чи виконали роботи для бюджетних установ, виникли вже в кінці 2009 року.

Однак, враховуючи відсутність бюджету, в межах тимчасового розпису на І квартал 2010 року, їх неможливо погашати. Оскільки 1/12 обсягу видатків минулого року, які нині дозволяється використовувати, заледве вистачає на фінансування захищених видатків, а капітальні видатки проводити за таких умов забороняється.

– Іншими словами, маючи кошти, ми не можемо розрахуватися за вже виконані роботи та послуги?

– Саме так. І ситуація з блокуванням органами держказначейства оплати за послуги і роботи, надані бюджетним установам, стала передумовою виникнення соціальної напруги та посилення фінансово-економічної кризи.

Бо за таких обставин виникла заборгованість по зарплаті перед працівниками, сплаті внесків до соціальних фондів та платежів до всіх рівнів бюджетів. А фіскальні органи почали нараховувати суб’єктам підприємницької діяльності штрафні санкції та пеню. Саме вони і постраждали найбільше. Їх поставили під загрозу банкрутства.

– Що ж, далі ситуація зрозуміла: це потягне за собою масове звільнення працівників, які стануть безробітними, звернуться до центрів зайнятості, автоматично зростуть виплати з безробіття, а це знову ж таки навантаження на бюджет! І це при тому, що від зазначених СПД вже не будуть надходити платежі в бюджет, тобто скоротяться й надходження до нього.

– Ви мислите логічно й по-економічному. Але тут є ще деякі нюанси Про них детальніше розповість начальник управління.

Не розрахувалися, зате штрафують

В’ячеслав КЛИМ, начальник Головного фінансового управління ОДА:

– Проблеми із відображенням в обліку заборгованості та поясненням причин непроведення видатків при наявності асигнувань, чинні нормативні акти касового виконання місцевих бюджетів не передбачають.

Крім того, відсутній механізм перенесення сум заборгованості минулого року у наступний за новими кодами бюджетної класифікації, бо окремих кодів , за якими є заборгованість, у новій класифікації взагалі немає, тож і алгоритм переводу відсутній.

– І який вихід?

Пушко-Цибуляк: – Облдержадміністрація, стурбована ситуацією, направила відкритого листа до ВР, Президента, Кабміну , з пропозиціями.

– Якими саме?

– По-перше, Кабмін повинен розробити та прийняти на урядовому рівні порядок погашення боргів 2009 року шляхом включення їх до тимчасового розпису бюджету (в т.ч. капітальних) за рахунок перехідного залишку коштів, який утворився через недофінансування станом на 1 січня 2010 року.

По-друге, прийняти окремий нормативний акт щодо незастосування штрафних санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності, в яких виникла заборгованість перед бюджетом у зв’язку з непроведенням розрахунків за виконані ними роботи.

По-третє, у зв’язку зі зміною від 1 січня 2010 року економічної класифікації бюджету розробити алгоритм перереєстрації кредиторської заборгованості за новими кодами.

Підприємці проти казначейства?

«Держава нас надурила!» – Такими словами, як правило, розпочинали підприємці свої скарги на дії казначейства. «Та й загалом з казначейством краще не мати справу: паперів вимагають купу, а самі чинять нечесно».

З цим важко не погодитися. Редакція, поспілкувавшись із фінансистами, з’ясувала, що ситуацію спричинило управління бюджетним процесом, так би мовити, в «ручному режимі», а також відсутність методологічного управління процесом казначейського обслуговування з боку Мінфіну. Та й нормативні документи з казначейського обслуговування затверджені самим Державним казначейством України, які вже не відповідають вимогам діловодства, реєстрації, не передбачають відповідальності за невиконання вимог Бюджетного кодексу України. Зокрема, обласна комісія, створена на виконання Указу Президента, встановила порушення ст.48 Бюджетного кодексу.

– А чому ми не можемо жити без казначейства? – в унісон поцікавилися кілька підприємців. – Це ж ціла «армія» держслужбовців з непоганими окладами…

А що ж, і справді, за таких умов вигідніше обходитися без казначейства. Принаймні, область мала би гроші, які заробила. Бо тільки різниця між обсягом місцевих бюджетів, які б ми мали у разі прийняття бюджету, і бюджетом за тимчасовим приписом становить 400 млн. грн. річних. А це 20% зведеного бюджету краю.

Отже, сьогодні ми не маємо грошей на підвищену зарплату медикам, освітянам, працівникам культури. Бо область має гроші тільки на зарплату за посадовими окладами, не враховуючи підвищену мінімальну і стаж медиків, енергоносії і трохи на медикаменти та харчування. Дожилися…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Казначейство забрало гроші буковинців… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«У №39 газети «Версії» у рубриці «Акценти тижня» розміщена стаття «Як заробити на майбутніх чужих дітях?», із посилкою на підписи цієї інформації окремими депутатами облради на чолі з В.Довганичем.

Публікація викликала справедливе обурення у працівників відділення Фонду, як безпідставна, неправдива та така, що завдала значної шкоди їх професійній і діловій репутації.

Твердження депутатів, є нічим іншим, як чистої води вигадками, оскільки немають під собою ніяких підстав: жоден із них не володіє суттю справи, не знає чинного законодавства України з питань соціального страхування, структури органів Фонду, порядку призначення та виплати допомоги та інших питань нашої професійної діяльності.

Головною темою у цій брудній публікації є те, що дописувачі вимагають «розслідування кримінальної справи про незаконні виплати допомоги по вагітності і пологах, стверджуючи що обласне відділення Фонду «систематично розкрадає кошти».

Найперше хочемо зазначити, що перевірками, які щорічно проводяться в органах обласного відділення Фонду працівниками КРУ в Чернівецькій області, Виконавчої дирекції Фонду (м. Київ), органами прокуратури, територіальної інспекції праці у Чернівецькій області по всіх питаннях стосовно виконання завдань Фонду, у т.ч. і виплаті допомоги по вагітності та пологах, жодних серйозних порушень не було виявлено.

По кожному випадку виплати допомоги, розмір якої перевищує встановлену законодавством суму, на яку нараховуються страхові внески до Фонду, є висновки правоохоронних органів про відсутність складу злочину зі сторони приватних підприємців.

(Підкреслено редакцією, бо йдеться про отримання грошей жінками, які були оформлені приватними підприємцями заднім числом, тобто насправді вони взагалі не працювали. Звідси слідує, що виплати, які більші за передбачені законом, все ж таки були, а отже, закон порушений).

Дивує те, як депутати можуть використовувати недоведені факти для розповсюджування у пресі? Мабуть діють за принципом: Чули дзвін, та не знають, де він.

А річ у тім, що дійсно, за зверненням працівників Новоселицької міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду до районної прокуратури, була порушена кримінальна справа по трьох жінках-підприємцях, при чому одній із них допомога по вагітності та пологах навіть не була призначена і, зрозуміло, що і не виплачена.

На даний час слідство по цій справі іще не закінчене, і висновки по ній зроблять лише правозастосовні органи. Тому ствердження депутата Довганича, що на цьому «найперше заробляють працівники Фонду», є нічим іншим, як грубим цинічним наклепом.

Єдине, у чому правий Довганич, так це у тому, що «вітчизняне законодавство недолуге». Саме через прогалини у законодавстві склалась така ситуація із виплатами допомоги приватним підприємцям, платникам фіксованого податку, а не «єдиного», як стверджують депутати, і вона є загальнодержавною, а не лише Чернівецької області.

Це підтверджується офіційними відповідями, які надійшли до заступника голови обласної державної адміністрації, голови правління обласного відділення Фонду О.І.Грушка та до виконавчої дирекції обласного відділення Фонду на звернення, направлені до Голови ВР, Прем’єр-міністра, Голови Секретаріату Президента, Міністра праці та соціальної політики та підтверджують нашу позицію щодо необхідності внесення змін до чинного законодавства з питань соціального страхування та приведення його у відповідність з іншими нормативними документами.

Ці «горе-депутати» до цього часу так і не змогли зрозуміти різниці між органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які вирішують різні за напрямками завдання.

Тому ствердження «авторів» про наявність інформації по безробітних вагітних жінках в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є нічим іншим, як їх безпідставним вимислом.

Не відповідає дійсності і депутатське твердження про те, що «за виплатами допомоги по вагітності та пологах Чернівецька область примудрилась посісти перше місце у державі», так як, до прикладу, за минулий рік по Чернігівській області обсяги таких виплат склали 12,9 млн. грн., а Чернівецькій – близько 1 млн. грн, аналогічна картина і у поточному році.

Пан депутат мав би знати, що працівники Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є державними службовцями, а тому і не можуть порушувати «Закону про державну службу».

Хоч ми і не є державними службовцями, та це не дає права дописувачам ганьбити колектив працівників обласного відділення Фонду і, зокрема, його керівника Заслуженого працівника соціальної сфери України Пишну Л.В., під керівництвом якої відділення Фонду працює стабільно, успішно виконує завдання, що стоять перед ним, та щорічно за підсумками роботи займає серед Інших обласних відділень Фонду високі рейтингові місця – з першого по п’яте.

Ці «народні обранці» замість того, щоб вирішувати нагальні щоденні проблеми буковинців, які б покращили їхнє повсякденне життя, займаються нічим іншим як чорним піаром, розповсюджуючи завідомо неправдиві відомості та надаючи некомпетентні оцінки діяльності державної організації і конкретним особам, видаючи себе «борцями за справедливість», намагаючись цим самим заробити від виборців додаткових балів та створити собі позитивний імідж. Не досягши жодних результатів у сесійній залі, вирішили проявити «свої таланти» у такий банальний спосіб.

Колектив працівників обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності обурений цією брудною «нахабною, неправдивою публікацією і вимагає від депутатів, причетних до цієї справи, та редакції газети «Версії» публічного вибачення і офіційного спростування».

Одночасно звертаємо увагу на те, що Законодавець надав нам право і ми маємо намір вимагати в судовому порядку спростування відомостей, що не відповідають дійсності та викладені неправдиво, які порочать ділову репутацію організації, честь і гідність її керівника.

Звернення підписали 37 працівників Фонду.

Від редакції: Залишається відкритим одне питання: яким чином дізнавалися так звані довірені особи прізвища та адреси безробітних вагітних жінок? Автори листа мають рацію: такі дані є не тільки у них, а й у Фонді загальнообов’язкового держсоцстрахування на випадок безробіття. Та, мабуть, депутати облради з’ясовували, звідки був витік інформації, перш ніж подати до газети свій запит?…

Запис На дітях не заробляють? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До редакції «Версій» звернулися депутати облради, які вимагають від Голови ВР Литвина, першого заступника голови СБУ Хорошковського, генпрокурора Медведька, міністра внутрішніх справ Луценка та інших найвищих чиновників розслідування кримінальної справи про незаконні виплати допомог по вагітності і пологах. Депутати стверджують: починаючи від 2007-го Чернівецьке відділення Фонду соціального страхування систематично розкрадає кошти, а правоохоронці перевіряють заяви депутатів поверхово.

Закон дозволяє все

На недолугому вітчизняному законодавстві добряче «заробляють» найперше самі працівники Фонду, а також деякі нотаріуси та юристи-посередники, які за дорученнями представляють інтереси вагітних жінок, – говорить депутат обласної ради Віктор ДОВГАНИЧ.

– Схема шахрайства доволі проста. За законом сума допомоги виплачується у розмірі місячної зарплати і не залежить від страхового стажу. Тобто, навіть коли вагітна працювала лише кілька місяців, але отримувала велику зарплату, то й допомога їй буде чималенька. А що робити тій, що завагітніла, але роботи не має? Скористатися послугами ділків, які «роблять добре» усім.

«Добродії» Л. Канівець, А.Гриців, І.Малиш та Є.Канівець отримували від працівників Фонду інформацію про безробітних і швиденько реєстрували жінок як суб’єктів підприємницької діяльності з доволі пристойними заробітками, сплачували за них єдиний податок і подавали документи на отримання допомоги. Потім отримували у жінок доручення на представництво їхніх інте-ресів та отримання коштів, завірені одними й тими ж нотаріусами.

Для отримання коштів посередники відкривали банківські рахунки, як правило у сумнозвісному банку «Надра» на прізвища їхніх довірительок. Отримані вже через 2 дні (а не через 10, визначених законом) кошти розподілялися у співвідношенні: приблизно 10% – жінкам, 90% – організаторам оборудок. Звичайно про реальні розміри належних їм допомог жінки навіть не здогадувалися.

Таким чином лише за 2 квартали 2009 року Чернівецьке відділення Фонду «ощасливило» 58 вагітних, які отримали 2,2 млн. грн! 2008-го таких випадків було 28 і«потягнули» вони на 1,2 млн. грн.

Співвідношення середнього розміру допомоги до середньої зарплати застрахованих становить… 400,94%, тобто середня допомога у 4 рази більше середньої зарплати!

Таким чином, за виплатами по вагітності і пологам Чернівецька область примудрилася посісти перше місце в державі! І це при катастрофічно малій народжуваності! При цьому дефіцит бюджету Фонду за І півріччя 2009 року склав 122,8 млн. грн.

Хто «за кермом»

– Подібні махінації були б неможливими без участі у них директора Фонду Л.Пишної, – зазначає Віктор Довганич. – Саме вона «пропускає» усі папери і забезпечує негайні виплати. На пані Пишну скаржиться і чимало колишніх працівників Фонду, звільнених незаконно.

Крім того, пані Пишна порушує і Закон «Про державну службу», який забороняє родичам працювати на державній службі у підпорядкуванні одне одному: на посаді начальника одного з відділів працює її син, заступник начальника іншого відділу – її невістка.

Пані Пишна та її заступник Л.Кіріяк не допускали до перевірки навіть працівників КРУ. За усіма наведеними фактами порушено кримінальну справу. Але розслідування просто «спить». Нічого не робить і правління Чернівецького обласного відділення Фонду, яке курує заступник голови ОДА О. Грушко.

Депутати облради вимагають швидкого і повного розслідування справи та притягнення до кримінальної відповідальності усіх фігурантів цієї історії. Тим часом містом ширяться чутки, що подібна схема відмивання грошей працює ще й при отриманні допомог чорнобильцями.

Звернення підписали Віктор Довганич, Володимир Шабан, Василь Любімський, Роман Ванзуряк, Віктор Берча та інші. Усього 11 підписів. Люди продовжують приєднуватися до звернення.

Запис Як заробити на майбутніх чужих дітях? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На 1 вересня на обліку в державній службі зайнятості Буковини перебувало 11,3 тис. безробітних, з них майже третину становила молодь віком до 35 років, кожен другий раніше обіймав місце робітника, кожен четвертий – колишній службовець. Про це повідомила перший заступник начальника Головного управління статистики у Чернівецькій області Тетяна САРЧИНСЬКА.

За сприяння державної служби зайнятості в серпні цього року працевлаштовано 413 осіб, 17,9% з яких потребували особливого соціального захисту. Кількість вакансій, заявлених підприємствами, установами та організаціями області на 1 вересня становила 671 одиницю, з них 303 на робітничі місця, 294 – на місця службовців, а решта – для осіб, які не мають професії.

Офіційний статус безробітних на 1 вересня отримали 11,1 тис. незайнятих громадян. 7, 5 тис. проживають в сільській місцевості.

Середній розмір допомоги за безробіттям у серпні 2009 року становив 538,98 грн, що дорівнює 85,6% тогочасного мінімального рівня заробітної плати (630 грн).

Запис Буковинське село потерпає від безробіття спершу з'явиться на Медіа-Версії.