Літо видалося гаряче: гучні звільнення людей Порошенка та призначення на найвищі посади в державі. Конституційний суд розглядає Указ Президента про дострокові вибори. І найголовніше – партійні з’їзди та політичні команди, які йдуть на вибори під різними прапорами. Вариться український «політичний борщ», який ми їстимемо найближчі 5 років.
Уже відомо: перші п’ятірки головних учасників виборчого процесу, на що партії роблять ставку, хто з ким об’єднується, хто до кого перебіг. Невідомо лише, хто ж та з яким результатом проходить до Ради. На жаль, з‘їзди здебільшого представляли п’ятірки чи десятки кандидатів, а не програми партій й що вони конкретно робитимуть у ВР.
Ребрендинг БПП: «Європейська Солідарність». Почнемо з політсили попереднього президента: з «Блоку Петра Порошенка» і партії «Солідарність» народилася партія «Європейська Солідарність». Або Євросоль, як уже скоротили цю назву політичні експерти. На перших місцях у списку Порошенка спікер Парубій та віце-спікер Ірина Геращенко, герой України Заброцький та активістка львівського Майдану Софія Федина, до десятки увійшов також Мустафа Джемілєв, колишній губернатор Львівщини Синютка та віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Головне, що хочуть донести виборцям: без «Євросолідарності» вступ України до ЄС та НАТО під питанням. Не пояснюють тільки, чому все, що знову обіцяють, не було зроблено за попередні 5 років президентства Порошенка і за більшості його партії у парламенті. Не говорять також, чому до складу «Європейської народної партії» – найбільшої партії Євросоюзу – в червні прийняли «Самопоміч», а от «Солідарності» порадили ще трохи попрацювати.
«Слуга народу» Зеленського. Партія чинного президента Зеленського весело провела з’їзд у київському ботанічному саду. Промова Зеленського була доволі іронічною. А й справді, чого б не жартувати, якщо партія, згідно з соцопитуваннями, набирає 48%. Якщо додати мажоритарників, яким люди довіряють, навіть не знаючи їхніх прізвищ, можемо отримати більшість імені Зеленського, яка зможе ухвалювати будь-які рішення, та якій не потрібні партнери для коаліції. Список очолив Дмитро Разумков, на другому місці представник президента в парламенті Руслан Стефанчук, далі експерт з питань судової системи Ірина Венедіктова, волонтер і підприємець Давид Арахмія та експертка з питань антикорупційної політики, депутатка Київради від «Демальянсу» Галина Янченко. Наразі партія «Слуга Народу» назвала лише 10 імен можливих мажоритарників. Однак обіцяють «постпраймеріз»: якщо люди чи журналісти визнають певних кандидатів «не достойними», то їх можуть відкликати. Гасло кампанії, напевно, буде «Зробімо їх ще раз». Бо, як сказав Зеленський, «Система поки що в нокдауні, ми пропонуємо нокаут. Ми зробимо це разом. Ми зробимо їх ще раз». Їх-то, може, й зроблять, а от що конкретно самі пропонують та які конкретно кроки робитимуть для перемоги у війні, подоланні корупції та модернізації економіки країни, поки що не конкретизують.
«Українська стратегія» Гройсмана. Чинний прем’єр, якого так і не відпустили у відставку, теж провів з’їзд. У першій десятці міністри, заступники міністрів та два депутати від «Народного Фронту». Обіцяють такий собі коктейль із заяв уряду Гройсмана, НФ та БПП: регіональний розвиток, боєздатність армії, членство в НАТО, енергетичну незалежність. Звучить усе добре. Проте є проблема: що завадило енергетичній незалежності відбутися за часів перебування Гройсмана на посаді спікера ВР та його прем’єрства? Хто заважав регіональному розвитку та справжній передачі повноважень та коштів на місцеві громади протягом останніх 5 років? Чи не тому соціологія обіцяє«Українській стратегії» 1% голосів.
Партія Садового «Самопоміч» теж провела з’їзд. Список очолив лідер партії Андрій Садовий, а за ним у списку 4 жінки. Як то кажуть, жінкам владу й жінок у Раду. Авторка цієї публікації теж увійшла до першої десятки «Самопомочі» разом з депутаткою Одеської міськради Ольгою Квасницькою, відомою боротьбою з незаконними забудовами, активісткою антикорупційного руху Олександрою Дрік, відомою волонтеркою з Харкова Тетяною Бідняк і віце-спікером Оксаною Сироїд.
Можна тривалий час розповідати про те, що ми партія без олігархів, а, значить, і без потужної телевізійноі підтримки, що ми не дозволили надати окупованим територіям особливий статус і допомогли зберегти країну, що допомагали фермерам, захищали підприємців, але наведу інші два факти, які свідчать про доброчесність «Самопомочі»:
- Рух «Чесно», який давно спостерігає за політиками, визначивдоброчесних депутатів. І з’ясувалося, що серед 25 таких депутатів з усього парламенту 12 – у фракції «Самопоміч». Гідна оцінка роботи нашої фракції від авторитетної організації!
- А ще депутатів з нашої фракції радісно розбирають до перших десяток інших партійних списків і підтримують як мажоритарників партії Смешка та Вакарчука. Значить, «Самопоміч» – це кузня кадрів? Теж непогана оцінка.
А ще на наш з’їзд несподівано з’явився Міхеїл Саакашвілі, висловив підтримку «Самопомочі» на парламентських виборах і сказав важливу річ: «Садовий – найуспішніший міський голова України. Де зараз Одеса, а де Львів?». До речі, Міхеїл Саакашвілі, хоча й не балотується, але вже задіяний у певних політичних процесах. Кличко пропонував йому очолити партію і повести на вибори, але не судилося. В результаті «УДАР» йде на вибори не списком, а лише мажоритарниками, як і «НФ».
Партія Тимошенко «Новий курс». Стосовно Кличка ходили чутки, що він може увійти до списку «Батьківщини». Але там опинилися інші люди. До першої п’ятірки увійшли Тарута, лідер партії «Основа», та Наливайченко зі «Справедливості», а також Сергій Соболєв та Олена Кондратюк. Очолює список Юлія Володимирівна, і чомусь усі подейкують, що вона мітить на прем’єра. В неї є готовий «Новий курс» країни, презентований на форумах протягом президентської кампанії. Та чи оберуть її прем’єром, якщо у «Слуги народу» буде більшість? Питання риторичне.
«Опоблок» і «Опоплатформа «За життя». А що ж там «Опозиційний облок» і «Опозиційна платформа «За життя»? Очікувалося, що вони об’єднаються й підуть одним списком – і тоді візьмуть більше голосів. Але йдуть-таки окремими партіями. Рейтинги у них непогані, але кілька відсотків можуть втратити через «партію мерів» — новостворену «Довіряй справам» одіозних політиків Кернеса і Труханова. І експерти кажуть, що реальні шанси зайти в парламент у мерів є, якщо добре попрацюють.
Партія Вакарчука «Голос». Очікування експертів нарешті виправдав Вакарчук, якого вони звинувачували в нерішучості та романтизмі. Список «Голосу» сформували з нових облич без чинних депутатів. При цьому не погребували людьми, які працювали в уряді чи на уряд. З’їзд, як і Зеленський, Вакарчук провів у незвичному для партій місці – в історичному музеї – ще й дав невеличкий концерт. До першої десятки увійшли керівник ІТ-компанії, активісти, журналіст, колишні держслужбовці. Це невідомі широкому загалу люди, але експертне середовище більшість з них знає. Поки що все добре, але якось нерішуче.
Партія Смешка «Сила і честь». А от з’їзд партії Смешка «Сила і Честь» політичні оглядачі їдко назвали зустріччю тих, кому за 50, а список обговорюють здебільшого через те, що до нього увійшли Білоножки. Хоча перша десятка цікава. Окрім трьох колишніх депутатів партії «Самопоміч», до десятки увійшли Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, та Анатолій Макаренко, колишній очільник Державної митної служби. То ж, я спокійна: ще в одній партії у першій десятці є людина, що розуміється на митниці. Адже саме на митниці ховаються гроші, які можуть швидко поповнити бюджет.
Підсумки: як обирати
То ж, за великим рахунком, ми бачимо, що в кожної господині (себто, політичної партії) свій рецепт «українського політичного борщу». Хтось кидає тільки молоду квасолю, хтось – старе м’ясо, а хтось і грибів додає – маслюків із з мухоморами. Більшість робить «політичний мікс-салат». Тож деякі партії додають до списків трошки співаків чи шоуменів, трошки відомих антикорупціонерів, трошки гендеру для балансу, трошки сумнівних осіб чи протеже старих еліт.
З одного боку, партії можна зрозуміти: часу обмаль, відомі люди нарозхват, потрібні нові обличчя. «Самопоміч» пішла шляхом відкритих праймеріз і депутатів, і регіональних лідерів. Не чекаючи відкритих списків та виборчого кодексу, взяли йі зробили це. Але, головне, – конкурувати треба програмами, цілями й здобутками. І саме на цьому має базуватися вибір українців. Ось партія, яка хоче забезпечити зростання економіки, це наповнить бюджет і ми збудуємо дороги. І це її пріорітет. Вибирати треба зараз.
І в цьому доволі корисними можуть бути ті, хто вже має певний досвід, досяг певних успіхів та знає ситуацію, що і як робити вже з перших днів у парламенті. Адже ухвалення законопроектів – це не лише натиснути кнопку.
Відтак наступні кілька тижнів мають бути присвячені програмам партій. І саме це доноситимуть в ефірах та з бордів партії. Ми наймаємо на роботу людей, тож потрібно уважно вивчити, хто вони і що конкретно робитимуть, за що боротимуться.
Точно можу сказати: зупинити схеми на митниці, силовий тиск на бізнес, ухвалити бюджет розвитку без корупційних оборудок, навести лад з держпідприємствами – це вже кілька сотень мільярдів до бюджету. А це – збільшення пенсій, кращі школи, збільшення коштів на медичну допомогу, нові якісні дороги. Кожний кандидат у депутати повинен пояснити, чим він займатиметься у парламенті. А не просто бути відомим або симпатичним. Цього замало.
Тетяна ОСТРІКОВА, https://24tv.ua/biznes_varta_tag5927
