Нині у трьох областях – Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій – журналістів вчать спостерігати за виборами. Бо саме на це вони мають, як ніхто інший, великі права. Адже саме представники ЗМІ можуть без запрошень приходити і брати участь у засіданнях комісій виборчих округів та дільниць, оприлюднювати всю інформацію про діяльність останніх, а також бути присутніми під час виборів та підрахунку голосів.
Після першого семінару з основ виборчого законодавства та питань моніторингу діяльності виборчих комісій, який провів керівник проекту «Місцеві засоби масової інформації та виборчі комісії у виборах 2012 року» Ігор БАБ’ЮК, з’ясувалося, що у книжкових магазинах Закону України «Про вибори народ них депутатів України» не має. Оскільки це можна було передбачити, реалізатори проекту видали і вручили журналістами «Посібник з питань громадського моніторингу в період виборчої кампанії 2012 року», в якому є не тільки цей та інші закони, якими вони будуть послуговуватися, а й орієнтовний календарний план виборчої кампанії.
До слова, мільйони гривень (чи мільярди?!), витрачені на придбання камер відеоспостереження, практично нікому й нічого не дали і не дадуть. Річ у тім, що згідно з законом, у суді аудіо- та відеозаписи не беруться до уваги. Порушенням вважається тільки факт, зафіксований на папері у вигляді складеного акту за підписом спостерігача і двох свідків. А відеокамера, встановлена на дільниці, не здатна навіть спостерігати за видачею бюлетенів. Чому? Бо це забороняється законом про охорону персональних даних. А саме на цьому етапі – під час видачі документів на голосування – і працює технологія «косинки»: це коли використовуються голоси тих, хто не прийшов на вибори. Тому краще прийдіть на виборчу дільницю та бодай зіпсуйте бюлетень, щоби вашим голосом ніхто не скористався.
Удачі нам усім на виборах. Від них залежить наше майбутнє.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
