Чернівецький «Аура центр» став першим на Заході України

Ніна Шубравська
Ніна Шубравська
Вадим Шубравський
Вадим Шубравський

Цензори проти чакр і біополя

Протяго останніх років такі поняття, як «аура», «чакра», «біополе» не просто увійшли, а увірвалися в наше повсякденне життя. Хоча ще 2-3 десятиліття тому їх не можна було навіть називати вголос.

Пригадую, як уперше використала їх разом із словом «екстрасенсорика» в інтерв’ю із завкурсом кафедри психіатрії, уже покійним Підкамінним. І суворі цензори, які вичитували в день виходу всі газети Буковини – обласні та районні, зняли матеріал зі сторінки, себто заборонили його друк. Добре, що тоді, в старі тихі часи, редакційний портфель, як правило, мав чималі запаси. Тож замість цього матеріалу швиденько поставили інший. А вже потім, вживаючи евфемізми та синоніми, щоби уникнути цих слів, усе ж таки вдалося надрукувати цікаву інформацію про Кірліанівське світіння довкола пальців рук, зокрема, і тіла загалом.

Отож, почувши про відкриття у Чернівцях «Аура центру», просто не могла обійти його увагою. До зустрічі з Ніною та Вадимом Шубравськими, які не побоялися кинути престижні й добре оплачувані посади мененджерів у розкрученних автосалонах столиці й зайнятися тим, що спочатку було їхнім хобі, готувалася серйозно.

Освіжила в пам’яті інформацію про чакри з книги «Ендоекологія здоров’я» відомого російського науковця, професора Івана Неумивакіна, який 30 років свого життя присвятив космічній медицини, став лауреатом Держпремії, отримав звання Заслуженого винахідника Росії. Коли ж вийшов на пенсію, то всі сили віддав розвитку народної медицини та цілительства.

Щоби було зрозуміліше, про що йтиметься, нагадаю: кожна людина має власне елекромагнітне випромінювання, так зване біополе чи ауру (з грецького – подих вітерцю, потік), але, на жаль, не знає своїх колосальних можливостей, пов’язаних із цим. Адже у Природі, приміром, усе живе спілкуєтся з допомогою електромагнітних сигналів. І тільки в людини ця здатність притупилася.

Чакри ж – це енергетичні центри, які акумулюють і розподіляють фізичну, розумову, емоційну та духовну енергію. На санскриті «чакра» означає колесо, диск. У назві закладена ідея того, що вона обертається зі своєю особливою частотою.

Коли людина помирає, то через 20 хвилин 1-а чакра, розташована в районі копчика, розпадається. Вона, до речі, несе відповідальність за життєву силу. 2-а чакра розпадається на 3-й день після смерті, а 3-я – на 9-й.

Так званий центр душевної енергії, де «живе» віщун, який попереджає людину на тонкому духовному рівні про потрібний напрямок дій, знаходиться у 4-ій чакрі – серцевій. Після смерті вона розкладається на 40-й день. 5-а і 6-а чакри відповідальні за інтелект і розум.

Нарешті 7-а – це наш духовний центр, який керує інтелектом і надсвідомістю. Завдяки їй відбуваються осявання, інтуїтивні знахідки та вихід на зв’язок з Космічним Розумом. Прикметно, 5,6 і 7 чакри не розпадаються, а продовжують існувати в безтілесному світі, звідки можна зчитувати інформацію про людину, що вже померла. Цією здатністю, як відомо, володіють екстрасенси.

Аура не збреше…

Тож в «Аура центрі» кожен охочий може побачити знімок власної аури. Для цього достатньо покласти руку на спеціальний прилад, який зчитує вашу інформацію та переводить її на фото в комп’ютері.

– Потім ми роздруковуємо два знімки, де ви бачите себе з аурою та графіки ваших біоданих і чакр, – пояснює Ніна технологію справи. – А потім ще на 25 сторінках даємо пояснення. Скажу одразу: поганих аур немає, просто вони всі різні. Як і люди, які перебувають на різному рівні розвитку. До речі, аура завжди кольорова.

– Чому? – вихоплюється мимоволі.

– Це залежить від розвитку тонких енергетичних тіл і від розкритості енергетичних центрів, тобто чакр. Останні ж бо відповідають семи кольорам веселки та семи музичним нотам. З часом колір аури може змінюватися, це залежить від розумової та емоційної діяльності людини. Але, що важливо, аура завжди свідчить про істинне, правдиве внутрішнє життя людини. Її не можна підробити.

– А все ж таки для чого потрібне фото аури?

– Найперше, знімок аури цікавий з пізнавальної точки зору. Бо, гадаю, чимало з нас вибрали рід занять, який не відповідає потребам душі, темпераменту та іншим психоемоційним критеріям. Тому життя таких людей перебуває у постійній напрузі: на межі стресу в одних – і тихому напівзапамороченні від нереалізованого потенціалу в інших.

Більше того, навіть люди, яким притаманна внутрішня гармонія, періодично відчувають душевний дискомфорт, викликаний зовнішніми чинниками. Тож фото аури допоможе будь-якій людині.

– У чому допоможе? Можна конкретніше?

– Будь ласка. Знімок аури дозволяє людині заглянути в себе, глибше пізнати, а отже і самовдосконалитися, тобто зреалізувати своє найголовніше завдання на Землі. Допомагає також краще зрозуміти свій внутрішній світ, помітити залежність здоров’я від психоемоційного стану. Крім того, відстежити, як зовнішні фактори впливають на фізичний душевний та енергетичний стан.

Коваль власного щастя – ти

Уся ця інформація навчить контролювати свій психоемоційний стан, згладжувати наслідки зовнішніх впливів, вибирати оптимальні рішення у складних та відповідальних ситуаціях, а також побачити зміни після занять духовними практиками, йогою, використанням ефірних масел та інших благотворних впливів на свою свідомість. Певним чином Ви починаєте оцінювати не тільки вплив зовнішнього світу, а й ваших дій на ауру.

– А можна приклад з життя?

– Їх доволі, бо люди до нас звертаються у різних ситуаціях. Одні хочуть знати, чи правильним шляхом вони йдуть по життю, чи саме ті завдання, які реалізують, поставлені перед ними. Інших до нас приводить цікавість або ж безвихідь. Але, як правило, наші зустрічі зміннюють життя відвідувачів на краще.

Якось до нас зайшла жінка, по ній було видно, що вона в розпачі. Нагадувала загнаного в кут беззахисного звірка. Розповідь підтвердила наше враження: чоловік без роботи, її також звільнили. Буває, що нема чим нагодувати дітей-школярів.

Губи ще молодої, але змученої життям, жінки тремтіли – ось-ось заплаче. Вона хотіла у нас дізнатися, в якій галузі їй шукати вихід, чим зайнятися.

Ми напоїли її чаєм, заспокоїли, потім, провівши аналіз аури та чакр, поцікавилися, чи немає в неї, бува, якогось хобі.

– Люблю шити, вигадувати нові фасони, – голос її зазвучав уже зовсім по-іншому. – Коли ж поєдную сучасні лінії та народні мотиви, – усі задивляються.

– А чому б вам не спробувати себе в тому, що ви вмієте? – запропонували ми. – Принаймні, заробите кілька копійок із задоволенням.

Ви не повірите, але менше ніж за рік ця жінка завітала до нас із тортом і «Шампанським». Спочатку ми її не впізнали, бо поріг переступила усміхнена та задоволена життям молодиця. Ми ледь упізнали в ній ту затравлену маленьку жіночку. Вона розповіла, що вже навіть відкрила своє міні-ательє…

Звичайно, не в кожного пізнання свого Я так кардинально змінить життя. Та все ж, за словами Вадима та Ніни, чимало їхніх відвідувачів згодом починають серйозно замислюватися над тим, чому вони тут, на цій Землі, з якою метою? .

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.