Буковинська земля стала гарячішою на 1,5 градуса

На саміт з проблем глобального потепління у Копенгагені 7 грудня цього року зібралися 193 країни світу. Всі нібито розуміють, що викиди СО2 до атмосфери треба негайно скорочувати, бо вони ВЖЕ скорочують наші з вами життя. Проте сильні світу цього зволікають. Кіотський протокол, який спрямований на зменшення шкідливих викидів, забойкотували США та Китай. Тим часом українці все частіше потерпають від різкої зміни температур. Зима стає весною, а літо – 40-градусним пеклом. Як впливає глобальне потепління на здоров’я чернівчан, з’ясовували «Версії».

Болячки від погоди?

На чернівецьких вулицях мало не щодня можна зустріти людей, які страждають від проблем із артеріальним тиском. І в кожного другого на це готове пояснення: голова чи серце болять через зміну погоди. Мовляв, погода змінюється – і тому тиск «скаче». Так і Тетяна Коревич з Чернівців щоразу звинувачує у проблемах зі здоров’ям погоду:

– Як тільки стовпчик термометра йде різко вгору, мій електронний тонометр показує 150 на 100, – розповідає жінка. – П’ю каптопрес, колю магнезію і легшає. Рік за роком все важче почуваюся влітку.

Доцент кафедри медичної біології, генетики та гістології БДМУ Роман БУЛИК упевнений, що одна з основних ознак глобального потепління – нестійкість клімату. І саме це ми зараз спостерігаємо у Чернівцях. Періоди спеки затягуються, зміни тепла і холода стають надто частими. Для людини періоди сильної спеки або холоду загрожують розладами серцево-судинної та дихальної систем, – говорить Роман Євгенович.

– Коли сонце влітку гріє надто сильно, людина стає незахищеною від теплового або сонячного удару, а у випадку, коли температура, навпаки, різко падає – можливе переохолодження і навіть смерть.

Нинішні осінь-зима повністю «вкладаються» в теорію потепління. Восени погода була такою весняно-літньою, що деякі дерева мало не «зглуздили» від теплої несподіванки і почали відновлювати своїх брунькових «нащадків». Так, наприклад, у Запорізькій області наприкінці листопада зацвіли «котики»…

– За останні десять років температура повітря у Чернівцях зросла на півтора градуси, – каже директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ Андрій НІКОЛАЄВ. Глобальне потепління в нашому місті почалося ще 1989 року. Воно переривалося лише раз, невеликою «вибоїною» – дуже холодною зимою 1996 року.

Торік Андрій Миколайович разом із одним з його студентів вирішили провести дослідження. Вони проаналізували температуру на Буковині в період за 1886 по 2008 рік, щоби дізнатися, як змінюється погода, і чи правда, що на нас наступає глобальне потепління? Чернівецькі науковці розробили спеціальні графіки. Їхні криві відобразили стійкий період потепління у Чернівцях. Також вони вивчили дані метеостанцій довкола: Рахова, Селятина та Коломиї. Результати порівняння були вражаючими.

З’ясувалося, що буковинська земля щороку теплішала від 0,11 до 0,2 градуса за Цельсієм. Таким чином, зараз вона стала гарячішою на 1,5 градуса. Змінився й напрямок вітрів. Якщо до глобального потепління вітри були переважно західними та північно-західними, то зараз переважають східні та північно-східні.

– Від вітру залежить, яка саме буде погода, – зауважує Андрій Ніколаєв. Зазвичай було так: західні та північно-західні вітри віяли з Північної Атлантики і приносили нам прохолоду та вологість. А тепер східні та північно-східні вітри з Азії несуть нам спеку та сухість.

1824 року Жозеф Фурьє, французький учений і губернатор Єгипту при Наполеоні, першим з’ясував, що вуглекислий газ в атмосфері планети «ловить» тепло і утримує його на поверхні. Таким чином планета нагрівається. Так він винайшов «парниковий ефект» і…глобальне потепління.

«Павуки замість кролів»

Справді, ми зараз страждаємо від сухого повітря. Адже температура з кожним роком зростає, а опадів не більшає. Повітря влітку сухе та задушливе. Люди нерідко навіть втрачають свідомість просто на вулиці. А в багатьох містах викиди в атмосферу з’єднуються з гарячим повітрям і виникає небезпечний для здоров’я смог. Він вражає дихальні шляхи та руйнує імунітет людини.

За словами Андрія Ніколаєва, якщо глобальне потепління буде прогресувати, то кордони природних зон Чернівців та України будуть переміщатися на північ. У результаті з’явиться більше степів, а ліси… майже зникнуть.

До того ж, якщо глобальне потепління триватиме й надалі, то до нас на ПМЖ «перекочують», наприклад, кримські тарантули. Такі величезні павуки завжди були характерні для зон пустель і напівпустель. Тепер все частіше їх бачать у степах і лісостепах. Глобальне тепло загрожує і риболовлі та сільському господарству. Від нього страждатимуть і річки, які просто почнуть пересихати…

Причини глобального потепління:
* Шкідливі викиди в атмосферу;
* Продукти життєдіяльності людей (вирубка лісів);
* Нещадне використання природних ресурсів планети.
Для того, щоб зупинити глобальне потепління, індустріально розвинені країни повинні знизити викиди вуглекислого газу на 40% до 2020 року!

Глобальне потепління – це не потепління всюди і будь-коли. Воно відбувається за визначених середніх температур у річних сезонах. Таким чином, будь-де може збільшитися середня температура літа і знизитись середня температура зими.

Так, не типова для Чернiвцiв температура +33 – 34 градуси вже фіксувалася неодноразово. За повідомленням Чернівецького обласного центру гiдрометеорологiї, погодні умови в Чернівцях поступово наближатимуться до кліматичних норм півдня України.

Начальник відділу метеопрогнозів авiаметеорологiчної cтaнцiї Євгенія ПРОХОРЕНКО вважає, що клімат Буковини наближається до середземноморського – з помірно теплою зимою та спекотним дощовим літом. Проте спеціаліст зауважує, що взимку температура може різко змінюватися від +2 до -20.

Погана погода чи настрій?

– У нас стало менше комфортних погод, – продовжує пан Ніколаєв. – Це коли не жарко, не холодно і не душно, а зручно для нашого організму. Трохи «комфорту» залишилося тільки навесні та восени.

Не комфортно зараз і нашим нервам, – упевнена Оксана ПЕНДЕРЕЦЬКА, психолог і викладач кафедри психології та соціології БДМУ. Спеціаліст каже, що, наприклад, зараз зима, а снігу дуже мало, на вулиці похмуро та й пейзаж за вікном сірий. Тому у більшості людей депресивний настрій.

– Ми всі змалечку звикли, що взимкуза вікном сніжна хуртовина і заметіль: катаємось на санчатах і лижах, ліпимо снігову бабу та радіємо білому сніжку. З кожним роком ця звичка все більше конфліктує з реальною погодою. Тож, осінні депресії можуть затягнутися. Втім, останні дні принесли довгоочікуваний сніг.

За словами Оксани Михайлівни, деякі люди сприймають глобальне потепління і зміну погоди як передвісник апокаліпсису. Вони живуть у постійному стресі, імунітет знижується і починаються хвороби.

– Раджу вам не сприймати все близько до серця. Варто подумати, що є речі, які ми можемо змінити, а які – ні. Треба сприймати погоду як данність. Адже не буває поганої погоди, а буває поганий настрій. Якщо не йде сніг,– катайтеся на велосипеді!

Звичайно, є у глобальному потеплінні й свої плюси. Наприклад, опалювальний період став меншим. Це велика економія для держави. Проте для людини головне – її здоров’я. Тож психолог Оксана Пендерецька радить більше займатися спортом, гуляти на свіжому повітрі і взагалі додати до свого життя більше світла, хоч природного, хоч електричного. Збалансовано харчуватися, їсти більше овочів та фруктів. Не перепрацьовуйте за комп’ютером – краще гуляти з друзями на вулиці.

Ольга КОВПАШКО, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.