Зелені колись Чернівці перетворюються на кам’яний мішок

Хто за це відповість?

А концепції озеленення міста немає і досі!   

 

мовою фактів

На Б. Хмельницького знищили 23 дерева, вулицю вже закладають плиткою, та зелені насадження ніхто не відновлює. Вулиця Лесі Українки, яка мала колись назву Каштанова, «світить» пеньками: зі 129 дерев живих залишилося 55.  На вул. Гулака-Артемовського, 21 спиляно 4 дерева: з’ясувати, чи був дозвіл, екологічній організації профессора Тевтуля не вдалося. Варварськи викорчували граби біля рестрану «Сорбона» та акації на вул. Федьковича біля НДІ. На маленькому відтинку вул Т. Шевченка – від вул. О. Кобилянської до вул. Головної – знищено 5 дерев, на вул Челюскінців – три. Сумно стає на Центральній площі, де колись, за рішенням архітекторів, знищили цілу алею лип уздовж лінії будинків від Національного банку до вул. Руської. Ще сумніше, а, може, й страшніше – у скверику довкола собору на вул. О. Кобилянської, де розкішні дерева давали тінь, а розарій радував око. Нині ж стають традицією залиті асфальтом і перетворені на стоянки або ж просто закладені плиткою газони. Окрема розмова про парк ім Шевченка, де активно розчищають місця під генделики. На жаль, цей перелік убивств «зелених друзів» можна продовжити.

 

Якщо процедура, за якою діє влада, є хибною, то її, процедуру, треба поміняти

Лесі Українки

SONY DSC

Така ситуація «дістала» чернівчан та їхні громадські об’єднання. Тож на черговому засіданні екологічної громадської організації (ГЕО) «Зелений світ Буковини» питання про нищення зелених насаджень обласного центру постало руба і голова ради ГЕО Ярослав КИРПУШКО  запросив на нього міського голову, керівництво тресту зеленого господарства і протизсувних робіт, Держекоінспекцію в Чернівецькій області, представника департаменту житлово-комунального господарства (ЖКГ) та міських архітекторів. Останніх, на жаль, не було, хоча саме їм належала ідея прозорості майдану, через що вони і дали дозвіл на зрубування алеї лип на Центральній площі. Натомість решта запрошених узяла участь у засіданні, яке пройшло доволі бурхливо.

Зрештою, і не дивно, бо розглядалися два принципово важливих питання: про стан зелених насаджень у контексті формування екологічно сприятливого середовища в Чернівцях і про концепцію озеленення міста.

 

Довідка:

«Зелений світ Буковини» створений восени 1988 року на пікові протестної хвилі чернівчан після спалаху в місті невідомої чернівецької хвороби, якій дали назву ХЕІ – хімічна екзогенна інтоксикація, маніфестною ознакою якої було облисіння дітей. Організація зареєстрована Чернівецьким міськвиконкомом 6 лютого 1989 року, на установчих зборах у грудні 1988 року до організації вступив тодішній голова Чернівецького міськвиконкому Павло Михайлович Каспрук.

 

Утім, можливо, час для цього засідання та публікації був обраний не вельми вдалий. Якби про порятунок зеленого друга газета писала влітку, коли сховатися від спеки тільки й можна під шатрами дерев, реакція у влади та мешканців міста була б більш активною. Згадайте водяний обприскувач, який поставили торік біля міськвиконкому, щоби містяни охолоджувалися і рідше втрачали свідомість. Ймовірно, такий показовий екстремально-рятувальний захід був би й не потрібним, коли б на чернівецьких вулицях, як років 20-30 тому, росли розлогі дерева та кущі. Але ж вони заважають будівництву, потребують постійного догляду, одне слово, – зайвий клопіт. І стали Чернівці поступово перетворюватися із зеленої оази на урбаністичне кам’яне мертве місто.

Найцікавіше – чи найнесподіваніше – полягає в тому, що зелені Чернівці нищаться, так би мовити, за процедурою. Ті, кому дерева заважають, звертаються до департаменту ЖКГ, пишуть заяву, на місце виїжджає комісія,оглядає дерево чи дерева, дає добро на рубку, замовник оплачує роботу тресту зеленого господарства  – і лише тоді його специ зрубують дерево. Все згідно із законом. Та такий закон не може влаштовувати чернівчан. Влучно щодо цього висловився голова ради ЕГО «Зелений світ Буковини» Ярослав Кирпушко: «Історичний центр Чернівців не впізнати, він став, вибачайте, босим і голим, себто без дерев. А ми кажемо, що все тут робиться за процедурою. Раз так, то, може, час поміняти цю процедуру, переглянути її, щоби ми не плюндрували рідне місто, а зберегли його для себе та своїх нащадків  таким зеленим і ошатним, яким воно було ще кілька десятків років тому».

 

Нищимо дерев значно більше, ніж їх відновлюємо

SONY DSC

А те, що у «данському королівстві» не все гаразд, розуміли всі присутні, хоча не всі говорили про це вголос. Та учителька біології ЗОШ №33 Алла БОЖІЄВСЬКА на прикладі вул. Лесі Українки показала, що насправді робиться у нашому місті. Аналіз спеціаліста був убивчим. Судіть самі.

Колись одна із найзеленіших чернівецьких магістралей стала голою та прозорою. На непарній стороні вулиці було 64 дерева, залишилося – 22. Зате там є 25 пеньків, 11 порожніх лунок, решту вже, мабуть, залили асфальтом. Натомість посадили тільки  3 маленьких деревця, одне з яких встромили у пеньок від старого дерева і воно, зрозуміло, зів’яло.

На парній стороні ситуація трохи краща: із 65 дерев живих залишилося 33, та ще активістка нархувала 17 пеньків і 14 порожніх лунок . Щоправда, тут уже посадили 11 дерев і всі прижилися. У підсумку маємо таку арифметику: Було 129 дерев, з яких залишилося вживих тільки 55, тобто 43 відсотки. Нові насадження становлять 13%, тобто 17 дерев.

До слова, Алла Орестівна не тільки намалювала графіки знищення зеленого захисту вулиці, яким колись гордилися її мешканці, а й зазнімкувала кожне дерево, пеньок і порожню лунку.

Порожнечі під вікнами не витримали працівники поліклініки й засадили місця, звідки викорчували всі дерева, квітами. Вони прикрасили  магістраль та не захистили будівлю від вихлопних газів машин, які тут рухаються дуже інтенсивно. А на вулиці ж іще розташувалися школа, бібліотека та корпуси університету.

SONY DSC

Обурювалася п. Божиєвська й історією з лікуванням та вирубкою каштанів. На її глибоке переконання, хтось на цьому дуже добре нагрів руки. На лікування одного дерева – 200 гривень, на думку спеціаліста, занадто.

– І де ці кошти? – риторично запитала вона. Адже у кожній школі учні збирали гроші на те, щоби закупити спеціальні ін’єкції для хворих каштанів. А тут ще й  міський голова візьми та скажи, що і міськвиконком виділяв для цього гроші з бюджету!

– Як біолог, кажу, що подібне лікування – це велике глупство. Тим паче, що дерева, як і тварини, вміють відновлюватися самотужки. І якби ці каштани не зрубали, вони б точно вже одужали та зеленіли, як колись, – переконана біолог.

Масла у вогонь додала  ще одна активна учасниця екологічного руху,  член ради «Зеленого світу Буковини» біолог і психолог Вікторія САНДУЛЯК. Вона навела приклад, підтверджений відеозйомкою, про те, як працівники тресту зеленого господарства у кінці серпня рубали 3 величезних волоських горіхи у розквіті сил, яким було лише по 60 років, на подвір’ї будинку 57, що на вуд. Шевченка. Та ще й ласували горіхами між роботою. Таким чином руками тресту зеленого господарства була розчищена територія під гараж для людини, яка навіть не живе в цьому будинку!

На запитання, як таке могло статися, Олександр БРЯЗКАЛО, керуючий трестом, тільки розвів руками: «Нам дають розпорядження. Нас наймають: нам оплатили – і ми зрубали». Втім, пан Олександр лукавить, бо саме з його вуст прозвучала інформація про те, що рубати дерева можна тільки у період від пізньої осені до ранньої весни, доки сік іще не пішов стовбуром дерев. А горіхи його організація знищила наприкінці літа. Отож бо й воно: гроші понад усе. І є підозра, що там була не тільки офіційна проплата, бо інакше для чого працівникам тресту порушувати закон?

Та на захист колег стала  начальниця техвідділу управління комунального господарства  Департаменту ЖКГ Лариса ПРИСЯЖНЮК: «Ми відмовляємо у зрубуванні дерев значно  більше, ніж даємо дозволи», – зауважила вона. І тоді пан Брязкало став скаржитися на те, що через дерева, які впали на машини, у нього судових справ на сто тисяч гривень. Та, здається, дехто тут переплутав поняття – мало би йтися про страхування автівок…

SONY DSC

Відомий у краї громадський діяч-еколог, профессор Ярема ТЕВТУЛЬ теж навів низку фактів винищення здорових дерев, зокрема 23-х – на відтинку вул. Б. Хмельницького від вул Університетської до вул. Гагаріна. «Начальник Держекоінспекції у Чернівецькій області Сергій Робулець на мій запит відповів, що це були планові роботи, тож насадження відновлять, – розповів Ярема Юрович і продовжив. – Та ось уже вул. Хмельницького покриваютиь асфальтом. І виникає наступне запитання: а де ж дерева, панове?»

Великим ґанджем  у роботі місцевої влади, на думку профессора є те, що в місті не поводиться робота зі збереження місць, де росли дерева. Тому газони перетворюються на стоянки для авт, грунт довкола стовбурів дерев ущільнюється, доволі часто його покривають тротуарною плиткою і дерева з часом гинуть. Подібне вже сталося на вулицях Джамбула, Сковороди та багатьох інших.

Ситуація загострювалася, та перший заступник начальника державної екологічної  інспекції в Чернівецькій області Микола СОБКО повівся як дипломат. Цитую: «Як еколог, вважаю, що рубати і знищувати – це завжди неправильно. Тож особисто я проти зрубування дерев. Водночас мусимо усвідомлювати,  що суспільство та місто розвиваються, тому треба шукати компроміси. Та ще розуміти, що робиш, і обов’язково прогнозувати наслідки тих чи інших дій. А до компетенції нашої інспекції входить тільки перевірка дозволів на рубку – є такий дозвіл чи немає його»…

 

Порятунок потопельника, як завжди, – справа рук самого потопельника

kas03Отож виявилося, що суцільний хаос, який панує в озелененні міста, нікого практично і не хвилює, окрім громадських активістів-екологів.Тоді як, на їхнє глибоке переконання, це мало би зачіпати всі служби, що були присутні на засіданні. Тим паче, з’ясувалося, ще досі не існує концепції озеленення Чернівців. Натомість Володимир ПУЛИНЕЦЬ, керівник патронатної служби Чернівецької міської ради пообіцяв, що віднині перелік усіх дерев, які мають зрубати за рішенням комісії, буде публікуватися на сайті міськради. Ну що ж – і на цьому подякували. Та це, як здається, не тільки не крок назустріч громаді, а навіть ще й не півкроку.

Тож спадає на думку, що невдовзі, з огляду на активність та компетентність чернівецьких екологів, саме вони запропонують владі свій проект збереження та примноження зелених насаджень у Чернівцях. Бо іншого виходу, здається, просто немає.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.