Громадяни вчаться відстоювати свої інтереси
Міжнародний день прав людини, який припав на понеділок 10 грудня, недарма майже співпадає у часі з Міжнародним днем боротьби з корупцією, який світ відзначив напередодні, у неділю 9 грудня. Втім, для України це зовсім не радісні дати. Бо за рівнем сприйняття корупції ми посідаємо 144-е з 176-ти місць у рейтингу міжнародної неурядової організації Transparency International (ІСК).
За нинішніми результатами ІСК, Україна отримала лише 26 зі 100 можливих балів. «Будь-який результат, менший за 30 балів, з точки зору Transparency International вважається ганьбою для нації. Минулорічний показник України становив 27 балів (2,3 бала за старою методологією). Держава впевнено крокує назад, займаючи місце між Конго і Папуа-Нова Гвінея», – наголошується в повідомленні Transparency International.
Зрозуміло, що, за умови процвітання корупції, на перші місця в суспільстві виходять люди, які вміють «вирішувати» питання, тобто домовлятися – але зовсім не в позитивному сенсі. Тому потреба у професіоналах почала зникати. А сильним світу нашого українського вони й не потрібні, бо лікуються та навчаються можновладці та їхні діти, як відомо, за кордоном. Нам же доводиться звикати до того, що кожен намагається «вичавити» усе можливе зі свого робочого місця. Цим переймаються лікарі й міліціонери, вчителі й судді… На цьому фоні практично знівелювалися права людини. Чи не тому українці катастрофічно потребують захист? Зрештою, як і журналісти. Бо їхній професійний обов’язок – говорити про те, що болить суспільству, – під загрозою. Нині за це можуть подати до суду. Тож невипадково і тему нинішнього понеділкового засідання чернівецького медіа-клубу його модератор і головний редактор інтернет-видання «Місто Ч» Анна ГЛІБКА сформулювала саме так: «Право на інформацію: лише декларація?» і для прикладу звернулася до судового позову Обленерго до газети «Версії».
Аби не відповідати ствердно, що право на інформацію – лише декларація, українцям слід опановувати ази відстоювання своїх інтересів. А для цього треба знати і закони, і свої права. Та ще за допомоги громадянських інструментів змушувати активно працювати перевірні організації, які, згідно з чинним законодавством, мають стояти на захисті громадян, хоча на справді своєю бездіяльністю підтримують тих, у кого в руках влада і гроші. Чи не тому після публікації матеріалів про діяльність Обленерго до редакції постійно йдуть люди з претензіями до енергетиків.
Та оскільки взаємини населення й монополістів на зразок Обленерго досягли точки біфуркації, коли люди не хочуть більше терпіти зневажливого ставлення до себе і вимагають нормальної організації обслуговування з урахуванням інтересів споживача. Прагнення вирішити суспільну проблему, що виникли у стосунках споживачів з підприємствами-монополістами об’єднала громадські організації та депутатів місцевих рад. А біфуркація – це точка неповернення через невеличкий інформаційний вибух, який призвів до такого критичного стану, коли система стає нестійкою і виникає невизначеність: перейде вона у хаотичний чи у новий, більш дифференційований і високий рівень упорядкованості. Показово, що цей термін з теорії самоорганізації.
плашка меншим шрифтом, але виділити
До складу Буковинського громадянського об’єднання увійшли: депутати обласної ради Руслан МЕЛЬНИК і Манолій ПЛАКСІЙ, депутат Сторожинецької ради Олександр БОСОВИК, голова облради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області Лідія АНЦИПЕРОВА, голова асоціації підприємців Кіцманського району, заступник голови обласної організації підприємців Степан ТАРНОВЕЦЬКИЙ, директор Буковинського центру виборчих технологій, заступник голови обласної організації «Комітет виборців» Ігор БАБЮК, голова правління Чернівецького міського центру захисту прав підприємців Ігор КУХАРЧУК, голова правління Буковинської фундації підтримки регуляторної реформи в Україні Володимир ДОРОШ, юрист чернівецької міської громадської організації «Буковинські співвласники будинків» Степан БЕРТ, голова громадської організації «Європейський рух» Володимир ВАКАРЮК, голова громадської організації «Вибір Буковини» Микола МАЛЯРЧУК, голова УВО «УТОС» Іван ФЕСТРИГА, представник громади с. Тисівці, що на Сторожинеччині Дмитро ЯКОБЧУК.
Координатори Громадянського об’єднання:
Руслан МЕЛЬНИК: 050-800-03-10
Володимир ДОРОШ: 050 510-72-89
Лідія АНЦИПЕРОВА: 097-013-03-39;
Звернення та пропозиції приймаються за телефонами редакції газети «Версії»: (0372) 57-19-35; 050-90-600-11.
Об’єднання ставить собі за мету побудувати засади рівноправного та взаємовигідного діалогу між підприємствами – монополістами та споживачами їхніх послуг, а для цього за участі представників місцевого самоврядуавння, депутатів обласної, районних і сільських рад, обл- і райдержадмінстрацій, Антимонопольного комітету та інших організацій провести публічні слухання, на грунті яких сформувати рекомендації громадськості й направити їх до відповідних органів.
Минулої п’ятниці створене об’єднання розпочало свою роботу. Після обговорень було вирішено стосовно взаємин Обленерго й населення провести не одне, а серію публічних слухань. Йдеться про недостатню якість послуг, але за окремими напрямками – для споживача-городянина, сільського мешканця, підприємця –приватника та юридичної особи тощо. Тарифна політика теж буде перебувати в полі зору громадськості. Адже людям не зрозуміло, чому мешканці будинків, що стоять поруч, сплачують за різними тарифами за електроенергію. Ті, кого обслуговують ЖРЕПи, перебувають у порівнянні з ОСББешниками та жителями кооперативів у привілейованому становищі, бо витягають із кишені по 28 (до 150 кВт) і 36 коп. (зверх 150) за кіловат, а не по 37 коп.
За підсумками публічних слухань об’єднання сформує рекомендації та спрямує їх до НКРЕ, Кабміну та ПАТ «ЕК Чернівціобленерго».
Крім того, разом з газетою «Версії» Громадянське об’єднання розпочинає просвітницьку акцію – серію публікацій про алгоритм дій при порушеннях прав людини. Для прикладу, як правильно фіксувати відключення світла, щоби отримати компенсацію, що робити, коли прийшли відключати світло тощо. У наступному ж числі газети опублікуємо зразок інформаційного запиту, який будь-хто з читачів може направити до тієї організації, робота якої не задовольняє.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
