А безвідповідальне військове керівництво відправило небоєздатну частину на фронт
або Справжня історія «Анни Київської» від Юрія Бутусова
Як відомо, Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило у грудні минулого вже року кримінальну справу щодо обставин формування 155-ї механізованої бригади «Анна Київська», яка вступила у бій під Покровськом. Справа перебуває на контролі Верховного головнокомандувача В. Зеленського, міністра оборони Р. Умєрова та головнокомандувача ЗСУ О. Сирського. Вчора, 3 січня, президент Володимир Зеленський мав провести засідання Ставки Верховного Головнокомандувача з основною темою – обговорення фактів щодо обставин формування, підготовки та забезпечення 155-і механізованої бригади. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук відомий військовий кореспондент Юрій Бутусов.
Ще до кримінальної справи ДБР Бутусову стало відомо, що один із відповідальних за формування бригади керівників помер від серцевого нападу, а комбрига звільнили одразу після вступу бригади у бій. Ба більше, до того, як бригада зробила перший постріл, її самовільно залишили 1700 військовослужбовців. Усі ці пазли складалися у вельми трагічну історію, яка не могла не зачепити блискучого аналітика й дослідника війни воєнкора-розслідувача Бутусова. І він поставив перед собою те ж завдання, що стояло перед слідчими ДБР, – знайти винних.
«І я теж провів розслідування, здобувши значну кількість переконливих свідчень і матеріалів, аби показати суспільству, до чого призводить формування з нуля нових бригад 140-х, 150-х та вже навіть 160-х без наявності командних кадрів, технічних фахівців, озброєння, дронів тощо, – написав Юрій Бутусов на своїй сторінці у Фейсбук. – Бо це дійсно злочин, але злочин не солдат і офіцерів, а злочин керівників Ставки Верховного головнокомандувача, Міноборони та Генштабу, які продовжують витрачати життя та державні кошти на нові проєкти, замість посилення досвідчених і боєздатних бригад. А ще намагаються зняти з себе відповідальність, переклавши її руками ДБР на поставлених у безвихідне становище офіцерів, яким доводиться відповідати за погано організований вищим керівництвом політичний проєкт.»
Далі – розслідування Юрія Бутусова з аналізом того, що сталося із 155-ою бригадою, і низкою фактів, які спричинилися до десятків смертей, сотень поламаних доль, і не тільки…
1. Кримінальна справа
Приводом для порушення справи ДБР стали події у Франції, куди направили на підготовку 155-ту бригаду «Анна Київська». Проєкт мав найвищий політичний пріоритет, оскільки Верховний головнокомандувач В.Зеленський придумав для наших союзників по НАТО план формування 14-ти нових бригад, для яких Україна має знайти людей, а партнери – озброєння. За розрахунками Міноборони та Генштабу вартість однієї такої нової бригади сягала близько 900 млн євро. Це мали бути не «живі» гроші: 80% вартості мало скласти важке озброєння у вигляді танків, бронетехніки й артилерії, яке союзники мали поставити зі своїх запасів озброєння або виробити нове. Першим таким проєктом нової комплектної бригади стала саме 155-та омбр. І заявив про бригаду сам президент Макрон: https://tsn.ua/…/franciya-pidgotuye-i-osnastit…. Франція повністю виконала усі зобов’язання з озброєння та підготовки бригади.
Та на етапі підготовки з нової бригади у Франції втекло понад 50 військовослужбовців. Це викликало питання у керівництва Франції щодо серйозності ставлення українців до реалізації такого дороговартісного проєкту. Такий підхід серйозно дискредитує увесь задум Зеленського, і тому почався скандал, тема була піднята на Ставці, і ДБР порушило кримінальну справу. Основне питання, яке надіслало ДБР 10 грудня до командування сухопутних військ – чи містили розпорядження ГШ ЗСУ та КСВ будь-які застереження щодо мобілізованих військовослужбовців, які не можуть бути рекомендованими в якості кандидатів для проходження навчання на території Франції?
Отож ДБР розслідує основне для Зеленського питання – хто має відповісти за втечу солдат у Франції? Але слідство закриває очі на те, що події у Франції просто не могли не відбутись, бо цей хаос був закладений заздалегідь.
2. Етап перший: Люди
155-та бригада почала формуватись у березні 2024-го року. Її командиром призначили досвідченого офіцера Дмитра Рюмшина. І це виглядало обнадійливо. За формування та комплектування бригади відповідало Оперативне командування «Захід», командувач генерал Шведюк, начальник штабу полковник Селецький, та командувач сухопутних військ генерал Павлюк.
Але з самого початку виявилось, що в ОК «Захід» нема ні командних кадрів, ні солдат, ні озброєння, ні ресурсів для створення нового з’єднання. Формування 155-ї бригади з перших днів було суцільним організаційним хаосом буквально в усіх компонентах. Тому служба вимагала величезних зусиль від тих, хто намагався служити чесно, та призвела до великих втрат через самовільне залишення частини з самого початку формування.
Ось графік комплектування 155-ї бригади, чисельність особового складу до моменту виходу на фронт на кожен місяць, а у дужках – чисельність СЗЧ у цей місяць:
ОС і (СЗЧ)
Березень 46 (3)
Квітень 123 (6)
Травень 217 (31)
Червень 1978 (185)
Липень 3882 (310)
Серпень 2748 (217)
Вересень 3253 (187)
Жовтень 3211 (339)
Листопад 5832 (448).
155-та бригада виїхала на навчання у Францію в жовтні, на той момент у бригаді вже було 935 СЗЧ! Тож командування ОК «Захід» та командування сухопутних військ, які посилали бригаду, не могли не розуміти усіх скандальних наслідків, не могли не розуміти, що СЗЧ буде й у Франції.
Фактично, комплектування бригади почалось у червні, але пройти повноцінну підготовку вона не встигла, бо одразу ж у липні та серпні з 155-ї бригади забрали понад 2550 військовослужбовців на поповнення інших частин! Тобто забрали з бригади майже усіх цілком придатних, яких комбриг та комбати тільки-но розставили на посади. Фактично відбулося обнулення усіх попередніх чотирьох місяців роботи. І цей склад бригади організувався у серпні по новій, і тоді… видали наказ готуватись усім, хто залишився, до поїздки у Францію в кінці вересня.
У результаті до Франції було направлено у складі 155-ї бригади 1924 військовослужбовця, з яких досвід військової служби понад рік був лише у 51, досвід до року – у 459 військовослужбовців, а більшість – 1414 – були тільки зараховані й служили менше 2-х місяців. Особливо проблемними виглядали близько 150 людей, тільки що набраних без будь-якого відбору, яких направили до Франції навіть без проходження БЗВП! Саме серед них була найбільша кількість втікачів – усього у Франції пішли в СЗЧ близько 50 військових.
Як бачимо, до Франції командування сухопутних військ та ОК «Захід» відправили не організовану та керовану військову частину, яка може багато чому навчитись, а натовп людей щойно одягнутих у військову форму (ще й менше 30% від штату), які мали під час поїздки організовуватись та знайомитись між собою та з командирами!
Доки усе командування бригади перебувало на навчанні у Франції, без присутності командирів бригади та батальйонів тисячі нових людей зараховувалися до бригади. Як наслідок, у жовтні та листопаді на території України одразу після зарахування до складу з бригади втекло понад 700 людей. Вони пішли в СЗЧ жодного разу не побачивши своїх командирів.
Тим не менше, більшість військовослужбовців, яких направили до Франції, не втекли, а готувались. Не втекли і понад 4000 набраних без відбору з ТЦК людей, які зайшли на поповнення бригади у вересні-листопаді, та які, за відсутності командування бригади та пункту дислокації, жили на території навчального центру ОК «Захід» та якось готувались тими інструкторами, яких туди направило ОК.
З 15 листопада рядовий склад бригади почали повертати в Україну. Натомість штаб бригади згідно з планом залишився для завершення штабних занять, за які французькі інструктори поставили найвищі бали.
Штаб бригади прибув до України 30 листопада, але познайомитися зі своїми новими 4 тисячами підлеглих, які чекали у навчальному центрі, провести заплановані додаткові навчання з тими, хто не зміг отримати усіх необхідних знань, комбриг Рюмшин не встиг. За відсутності штабу бригади та комбатів, командування ОК «Захід» та КСВ почали перекидати ненавчених та не злагоджених людей у район Покровська.
Одночасно після прибуття комбрига Рюмшина з Франції до Покровська, під час розгортання бригади, 4 грудня туди завітала комісія КСВ, яка швидко написала висновок, що у втечі 50 військовослужбовців бригади у Франції винним є… командир бригади: він, мовляв, не приділяв належного часу спілкуванню з особовим складом, і тому бійці повтікали! За кілька днів комбриг Рюмшин, який тільки-но встиг створити у цьому хаосі якусь мінімальну керованість і докладав надлюдські зусилля, щоби врятувати ситуацію, був відсторонений від посади. Відсторонили також кількох офіцерів штабу, одного з комбатів і натомість призначили нових командирів, які взагалі не мали жодного уявлення щодо стану справ у бригаді. В результаті хаос в управлінні тільки посилився, керованість стала значно гіршою, тому за перший тиждень грудня – ще до вступу бригади у бій – сталося ще 198 СЗЧ. А з першого дня виконання бойових завдань почалися значні втрати людей через погану керованість та навченість.
3. Організація та підготовка
«Людей давали тільки щоби нагнати «процентовку» заповнення штату, суто формально, людей забрали, яких спочатку готували, потім нагнали нових, але не дали підготувати на конкретних посадах, не дали часу організувати підготовку відповідно до спеціальності» – сказав у коментарі один з офіцерів бригади.
Суттєво, що 95% командирів бригади не воювали, тож самі вимагали тривалої підготовки та відбору перед тим, як довіряти їм командування. 100% Технічних фахівців бригади треба було стовідсотково (!) готувати з нуля, на дрони, на техніку, на управління, а часу зліпити з них таких фахівців не дали.
Другою проблемою була постійна зміна штатів, що взагалі не дозволяло закріпити та навчати людей на посадах.
За 9 місяців у 155-й бригаді фактично змінилося 7 штатів:
– Штат піхотної бригади з 6-х стрілецьких батальйонів від березня 2024-го;
– Штат піхотної бригади від серпня 2024-го, після того як з бригади забрали більшу частину особового складу для поповнення інших частин;
– Штат механізованої бригади з 3-х механізованих та 3-х стрілецьких батальйонів, батальйону БПАК, танкового батальйону “Леопард-2А4”, дивізіону САУ «Цезарь», роти РЕБ у серпні;
– Штат бригади, який відправився на навчання у Францію у вересні – усі, хто був наявний на той момент, були переміщені на інші посади через нестачу людей. Так, фахівці роти РЕБ та БПАК були направлені на посади у піхоту, щоби закрити некомплект, і не навчались по спеціальностях;
– Штат бригади після повернення до Франції у листопаді – через поповнення бригади 4 тисячами людей, треба було їх влити в усі підрозділи та надати їм фахову підготовку, для цього довелось знову робити переміщення між тими, хто вже служив, повернути на інші посади частину тих, хто навчався не по спеціальності, і направити кілька сотень щойно набраних людей до навчальних центрів;
– Штат бригади, який був без командування, направили на фронт з тих, хто був у навчальному центрі ОК «Захід» у кінці листопада;
– Штат бригади, який Рюмшин після повернення з Франції почав уже під Покровськом складати з наявних людей, для виконання бойових завдань у грудні.
Оскільки штаб бригади був у Франції, якість підготовки більшості особового складу, які знаходились у навчальному центру ОК «Захід» була низькою. Погано організований та не керований колектив неможливо якісно навчати. Про це говорить кілька інструкторів 10-ї гірсько-штурмової бригади, яких ОК «Захід» залучив до бойової підготовки.
Крім того, якість підготовки з багатьох спеціальностей, першочергово оператор БПЛА, виявилась дуже низькою. Фактично всі призначені на посади технічних фахівців не були готові до негайного виконання обов’язків і потребували додаткового відбору та стажування у бойових частинах, щоби набути реальної боєздатності. Таку підготовку бригада отримала можливість робити тільки після введення у бій.
4. Озброєння
Штатом бригади передбачено озброєння 150-ма дронами, в тому числі 137 – Мавік-3. Цифра незначна, враховуючи, що штат передбачав 6 взводів БПЛА у кожному механізованому та стрілецькому батальйонах, а також батальйон БПЛА у складі трьох рот. Але ЖОДНОГО дрону для виконання бойових завдань бригада від держави не отримала. А купувати зі своїх тилових зарплат дрони, обладнання, машини бійці, зрозуміло, не мали змоги. Таким чином, повністю укомплектована піхотою, артилерією та бронетехнікою бригада не мала дронів – основних засобів розвідки та управління у сучасній війні, що робило її фактично обмежено придатною для ведення бойових дій. За допомогою волонтерів, у тому числі мого фонду, бригада після прибуття на фронт змогла розгорнути не більше 5-6 стрімів одночасно, основною проблемою стала відсутність навчених операторів.
А 17 мільйонів гривень від Міноборони для закупівлі партії дронів бригада отримала через 10 днів після вступу у бій.
Також повністю були відсутні засоби РЕБ, не було часу обладнати всі бойові машини надійними решітками, не було самих решіток. Усе це просили у волонтерів, бо жодних заявок на дрони та РЕБ Міноборони не виконало. В результаті новенькі танки «Леопард-2А4» та бронемашини VAB були втрачені через ворожі дрони при перших же спробах застосувати їх на фронті. Бронемашини VAB та танки AMX-10 після прибуття на кордон навіть не пройшли обслуговування, через що виникало багато технічних проблем.
Дивізіон новітніх 155 мм САУ «Цезар», як і вся інша бригадна артилерія та мінометники не встигли пройти повноцінний курс стрільб, тож вчилися стріляти вже під час виконання бойових завдань. Усі 120 мм мінометні міни виробництва підприємства Мінстратегпрому, які видали бригаді, виявились бракованими. 4 грудня при проведені випробувальних стрільб з 10 мін не вибухнула жодна. Міномети не могли надати вогневу підтримку, навчати мінометників не було чим, бо Міноборони постачання мін до війська не контролює та браковані міни не вилучає.
5. Висновки
Більшість воїнів 155-ї механізованої бригади на фронті намагаються чесно виконувати свої обов’язки. Але у результаті такого злочинного ставлення до життя воїнів, 155-та бригада з перших днів несе значні втрати. Там є комбати, які ходять на штурм, тому що більше нема кому, там є солдати, які до останнього б’ються за кожну позицію, і з перших днів вчиняють справжні подвиги, я це сам бачив під Покровськом. Люди вчаться бути військовою частиною ціною втрат. І значна частина тих, хто не встиг відчути єдність з колективом, продовжує тікати у СЗЧ.
Поруч із 155-ю стоять досвідчені підрозділи – 1-й ОШБ «Да Вінчі», 25-та повітряно-десантна бригада, 68-ма єгерська бригада, які мають гострий некомплект людей у піхоті, вони не можуть через це тримати широку смугу, та у них є досвідчені підрозділи БПЛА, штаби, командні кадри, які можуть швидко готувати та робити боєздатними мобілізованих людей. Але досвідченим і боєздатним бригадам не дали людей, таким чином їм не дають стабілізувати фронт. Бо дають людей у політичні проєкти, такі як 155 бригада, та в інші сформовані 2024-го бригади – ті самі 14 бригад, про які казав президент Зеленський.
Отож військовослужбовці 155-ї бригади стали заручниками піар-проєкту Зеленського, до побудови якого влада насправді поставилась бездарно та безвідповідально.
Окремо варто сказати про військове командування, яке зараз намагається приховати правду та скористатися справою ДБР для зняття з себе відповідальності.
При направленні на фронт ОК «Захід» та КСВ спочатку поставили оцінку «незадовільно» в Акті оцінки спроможностей бригади. Та хтось надавив зверху і генерали все підписали, намалювавши небоєздатній бригаді «задовільно» та випхавши її на фронт. Ба більше, полковник Галимський з ОК “Захід” без узгодження з командуванням бригади гнав людей на фронт, не даючи зібрати речі, частково без зброї, чим сильно заплутав нормальну організацію відправки частини.
Намагання командування ОК «Захід» та командування сухопутних військ позитивно відзвітувати перед керівництвом ЗСУ, МО та Ставкою призвело до фальсифікації реальності. Головнокомандувач ЗСУ О.Сирський після зняття комбрига Рюмшина посилив боєздатність 155-ї бригади направленням у Покровськ комісії у складі командувача ОК «Захід» Шведюка та начштаба ОК Селецького, які відповідали за її підготовку. Все на нервах, на криках – такою є ціна хаосу, який наша влада сама і створює.
30 грудня полковник Селецький помер від серцевого нападу під час виконання службових обов’язків, бо він переживав за справу. Тому, якщо ми хочемо зберегти життя людей та розслідувати справу 155-ї, маючи за мету, щоби таке більше не повторювалося, питати треба не із загиблих, звільнених та померлого. А з тих живих і бадьорих, які дали такі накази та висували такі неадекватні вимоги:
– Президент Зеленський, який дав нереальні обіцянки Макрону та взагалі не контролював реалістичність своїх доручень;
– Міністр оборони Умеров, який не звернув жодної уваги, як готується та оснащується така важлива бойова бригада;
– Головнокомандувач ЗСУ Сирський, який ставить завдання у ручному режимі і тому не здатний організувати плановий процес організації, підготовки та застосування резервів;
– Командування сухопутних військ – Павлюк та командувач ОК «Захід» – Шведюк, які знали, що відбувається, але сліпо виконували неадекватний наказ направити небоєздатну частину на фронт;
– Міністр стратегічної промисловості Сметанін, який продовжує безсоромно та безкарно постачати на фронт браковані міни, освоюючи бюджетні кошти на крові українських воїнів, яких він, Сметанін, позбавляє боєприпасів.
А також багато керівників ОК та КСВ, які все це знають, бачать, але підписують папірці, що від них вимагають, а потім за ці фейкові звіти та акти спроможностей платять кров’ю солдати, патріотичні та вмотивовані громадяни, кращі з кращих, які бачать цей безлад, але роблять усе можливе попри всі ці перелічені труднощі, захищають нас усіх.
Як наслідок, втратили людей, гроші та час на формування бригади, яку фактично через низьку боєздатність застосувати як бойову одиницю неможливо. 155-та воює як придана до окремих підрозділів у смузі інших боєздатних частин. Тобто фактично витратили гроші на бригаду, а застосовують її як просте маршеве поповнення. Без сумніву, будь-яка бойова бригада підготувала б таке поповнення на порядок краще і застосувала б на порядок ефективніше.
Навіщо ж формували, якщо не можете застосувати за призначенням? Для свого піару та рапортів? Для зустрічі з Макроном?
А чи варто все це, панове Зеленський, Умєров та Сирський, крові та болю десятків людей, які зараз віддають життя під Покровськом у складі 155-ї через елементарний безлад та погану підготовку, що сталися з ваших помилок у постановці завдань, плануванні та організації?
Чи будете ви давати покази слідчим ДБР, як ви довели 155-ту бригаду до такого стану, як ви витратили величезні кошти наших союзників та українських громадян, як замість посилення фронту ви зриваєте організацію та підготовку резервів, зриваєте оборону Покровська?
Сподіваюсь, прийде час, і саме ви, які є винними у цій справі, першими відповісте перед законом.
Звертаюсь до громадянського суспільства – будь-ласка, допоможіть у розповсюдженні цієї історії, щоби заборонити владі формування нових нічим не забезпечених бригад, припинити шкідливі владні піар-проєкти в армії та спрямувати всі наші ресурси на поповнення боєздатних та досвідчених бригад і батальйонів.
А як воюють воїни 155-ї у таких умовах – подивіться інтервʼю комбата: https://m.youtube.com/watch?v=rDeCGg901lY…
155-а потребує максимальної допомоги для збереження людей.
Юрій БУТУСОВ, FB
