Українці мають низький потенціал біополів

Чому бідує біомаса

Відповідь на таку гризоту надходить з несподіваного боку: у низці європейських країн та в Україні, зокрема, здійснили виміри потенціалів біополів населення. З’ясувалося, що на тлі цілком благополучних мешканців «європейського дому» ми є такими собі… енергетичними слабаками. Бо в більшості обстежених земляків наших відповідні параметри геть недостатні чи й узагалі, як мовиться, нижче плінтуса.

Показово: разом з нами в групі аутсайдерів опинилися, хоча й з дещо кращими показниками, інші постсоюзні держави та колишні «брати» по соцтабору. Скажімо, енергетичні характеристики чехів, угорців і словенців стрімко покращуються, наближаючись до західноєвропейських стандартів…

Погодьмося, тут є над чим поміркувати, адже між загальносоціальним здоров’ям держав і рівнем показників біополів їхніх громадян існує пряма залежність!

Чого ж тоді дивуватися незбагненному для цивілізованого світу ледь не двадцятилітньому тупцюванню на місці бучних проектів «цивілізаційної розбудови» неньки-України?

Як на безплідному ґрунті не дасть сходів найдобірніше зерно, так і потужні ідеї невідворотно захлинуться у засмоктливій ковбані кволого «людського фактору», вихлюпуючись хіба що гучним, ефектним, але малоефективним струсом повітря.

Ось коли до кінця починаєш усвідомлювати весь драматизм тривалої диктатури наказу над розумом і здоровим глуздом, непомірно високу ціну сталінських та іже з ними «чисток» спільноти від добірного людського «зерна» і, відповідно, заповнення прогалин, що виникли, безликою конформною біомасою…

Утім, на «ойкання» вже немає ані часу, ані можливостей. Наш і без того куций біоенергетичний запас стрімко переливається у безплідне напруження кулаків і голосових зв’язок, замість того, щоби працював мозок і виробничі м’язи. Наслідок логічний – лавиноподібне заповнення одноплемінного єства «брудною» енергетикою громадянського протиборства.

Наочне тому підтвердження – ганебна перед усеньким світом війна вищих посадових осіб Української держави. А справа тим часом стоїть, господарська криза загострюється, відтісняючи усіх нас до краю прірви повного занепаду…

Параметри біополів – як група крові

Повернімося до порушеної в попередній публікації проблеми здоров’я першоосередку суспільства – сім’ї. Які тільки поради не пропонуються нині різноштибними родинознавцями: від ощадливого ведення домашнього господарства до «техніки» сексу.

Саме в такому діапазоні традиційно ведуться пошуки причин зростання кількості розлучень, а відтак і неповних сімей, обділених батьківською ласкою дітей.

І жодному з маститих «сім’єзнавців» не спадає на думку зазирнути в енергетичне задзеркалля особистостей своїх підопічних. Зосібна, перевірити їх на взаємну енергетичну (а не статеву, уподобальну, освітню і т.п.) сумісність. Тоді чимало негараздів, які списуються на матеріальний, інтелектуальний чи сексуальний фактор, швидко з’ясуються.

Приміром, уже згадуваний енергетичний вампір абсолютно не компонується з партнером зі слабким полем, незважаючи на найсприятливішу решту факторів: взаємну любов, спільні інтереси, машину, квартиру, дачу, несварливу тещу чи свекруху. Це стосується й шлюбу «сапера», тобто людини з оберненим біополем, із тим-таки «слабаком».

Серйозні труднощі виникають і за різкого кількісного перепаду навіть однотипних енергетичних характеристик між членами подружжя. Коли не вжити невідкладних заходів з їхньої корекції, це призведе не лише до обопільного погіршення самопочуття, а й до народження ослаблених, низькоопірних до найменших захворювань дітей.

Нами правлять енергетичні вампіри?

Згадаймо, за яким принципом традиційно формувалися керівні кадри? Першочергово заохочувалася так звана громадська активність, середовище якої складають здебільшого саме «енергокрадії». А все тому, що їх від природи тягне на люди, до натовпу, де, «підживившись» від інших, вони різко нарощують оберти життєдіяльності.

Тож енергійний громадський активіст-вампір – далеко не завжди краща кандидатура на посаду керівника-організатора: тяжіючи до трибун, велелюддя та зверхницьких регалій, він водночас дуже ревно ставиться до підлеглих талантів, легко перетворюючись на деспота.

Висновок: розпорядчі, можновладні посади такій психофізіологічній категорії громадян категорично протипоказані! От би продіагностувати чинний український Олімп, задавнено розбурханий міжгоноровими (перепрошую – міжпартійними) чварами, на «синдром вампіризму»…

Тестуймо цілителів

Поки що наукова медицина продовжує робити вигляд, ніби «аномальних», надчутливих явищ узагалі не існує. Як і жвавого, беручкого конкурента – багатоликого «чудотворця», що цинічно паразитує на відстороненості офіційних ескулапів од реально існуючого природного феномену.

Страждаємо ж від такого «параду суверенітетів» усі ми, будучи поставлені в ситуацію драматичного вибору між лікарнею без ліків і шокуюче р-р-революційними обіцянками-цяцянками на зцілення від будь-якої хворі з боку чергової «всесвітньо відомої чаклунки в десятому поколінні» або «спадкового відьмака-містозарядника».

І це тоді, коли буковинські медики мають потужну університетську дослідницько-навчальну базу. Гадаю, вони в змозі проявити елементарну загальноінтелектуальну (вже не кажучи про професійну) цікавість у з’ясуванні явища, яке вже стільки літ колотить нашою громадою.

Зокрема, чом би на базі обласного діагностичного центру не налагодити тестування всіх – прийшлих і місцевих – практикуючих цілителів-нетрадиційників на предмет дійсної наявності в них гучно рекламованих знахарських здібностей?

За виявлення таких (лічених одиниць на тлі розмаю зарозумілих і своєкорисливих психопатів) створити їм режим найбільшого сприяння в самореалізації – допомозі слабуючим і передачі своїх секретів дипломованим фахівцям. Скажімо, у вигляді підконтрольного ведення груп стаціонарних хворих (безумовно, за письмової згоди цих хворих) і наступного порівняння результатів оздоровлення з тими, що отримані за класичними методиками.

Виграш буде обопільний: професіонали збагатяться безцінним досвідом, якого не знайти в жодному підручнику, а самоуки-«неформали», які з тих чи інших причин не можуть отримати належну освіту, нарешті здобудуть суспільне визнання. І, звісно, лави останніх радикально очистяться від безталанних, але нахрапистих заробітчан. Знову ж таки на користь пересічної людности.

Юрій СКИБА, спеціально для «Версій»

Від редакції: У найближчих числах «Версій» очікуйте розповідь про науковців, які вивчають екстрасенсорику і ставляться до забобонів, полтергейсту, привидів та оберегів дуже серйозно.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *