Факти:
Міжнародна науково-практична конференція «Трансформація сім’ї у сучасному світі» охоплює найвагоміші питання розвитку сучасної сім’ї. Учасники виступали у 6-ти секціях:
* сім’я в світі, який трансформується;
* психологія гендерних ролей у сім’ї;
* дисфункціональна сім’я;
* соціально-психологічна допомога в сім’ї;
* теорія та практика сімейного консультування;
* соціально-психологічні проблеми безпеки сім’ї.
88% українських сімей не знаходять спільну мову
Причини конфліктів – невміння спілкуватися
«Надто розповсюдженою проблемою сучасної ураїнської сім’ї є конфліктність і пов’язані з нею жорстокість та насильство. За результатами досліджень Національного університету внутрішніх справ 2002 року, у 88% опитаних сімей порушена міжособистісна комунікація», – розповіла доцент кафедри практичної психології ЧНУ Наталія Гуцуляк.
Однією з найголовніших причин сімейних конфліктів науковиця вважає гіпертрофовану схильність до «перебудови» своїх близьких.
«Взаємини страждають від форми висловлювань. Якщо ви дозволяєте собі сказати дитині: – Я сотні раз тобі повторював… – Невже тобі важко запам’ятати… – Що ти причепилася до мене…, – не чекайте від неї довіри та розуміння», – застерігає психолог. Адже невміння спілкуватися здатне зруйнувати сім’ю.
Докторка психологічних наук Алла Коваленко наголосила, що ставлення сучасних підлітків до сім’ї зазнало радикальних змін. «Соціалізації підлятка здебільшого здійснюється у групі ровесників, сім’я відходить на задній план, а роль батьків знецінюється», – зазначила Анна Коваленко. Науковиця переконана, що процес відриву від сім’ї – обов’язкова умова для досягнення самостійності, але такі зміни викликають у батьків посилену потребу у контролі й жаль з приводу віддалення дітей. «Конфлікти з батьками обтяжують розвиток підлітків, призводячи до вживання наркотиків чи алкоголю», –наголосила пані Коваленко.
«Чоловіки також плачуть»
Гендерна роль у суспільстві
Гендерна соціалізація – це усвідомлення своєї статі і, як наслідок, ролі в суспільстві
Від народження дитина потрапляє в соціальне оточення, яке задає безліч стереотипів гендерно-рольової поведінки. З першими проявами усвідомлення себе представником або представницею певної статі дитина пов’язує ці стереотипи з цілою низкою ознак: одягом, правилами поведінки, проявами почуттів (чи заборонами на них). Часто на природні відмінності між статями накладаються моделі чоловічих та жіночих ролей, наявних у суспільній свідомості, які не мають нічого спільного зі справжніми психо-фізіологічними статевими відмінностями.
Найпершими зразками гендерної поведінки для дітей є ролі батьків. Авторитарність виховання, насильство й жорстокість у сім’ї формують такі гендерні ролі, в яких закріплюються стереотипи, зокрема, нерівність між жінками та чоловіками. Про цю проблему суспільства розповіла Зінзюк Л. А. (Буковинський державний медичний університет) .
Фахівці переконані: якщо реальна поведінка не збігається з нормативами, то суспільство здійснює певний тиск на свідомість людини: осуд, негативні оцінки тощо. Як результат – людина переживає почуття провини й сорому.
Завідувачка кафедри практичної психології факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Валентина Радчук наголосила: «Риси, які свого часу були пристосовані до колишніх соціальних умов, у нових умовах не відповідають потребам людини. Виховання дитини більшою мірою проходить поза сім’єю. Пракично в усіх індустріальних суспільствах наголос робився на народженні та вихованні дітей як на головному завданні жінки, найважливішій її функції і найбільшому джерелі задоволення. Останніми роками така перспектива все більше ставиться під запитання, адже зростає кількість жінок, які відкладають дітонародження чи повністю відмовляються від материнства заради кар’єри поза домом. Сьогодні жінка «шукає» себе».
Валентина Радчук вважає, що у ситуаціях, коли чоловіку важко підтримати соціальний стандарт «чоловічої» ролі чи він проявляє «жіночі» моделі поведінки (турботу, співчуття), яких немає в його «репертуарі» або вони заборонені «чоловічою» роллю, виникає чоловічий гендерно-рольовий стрес. У науці існує поняття «чоловічого протесту», під впливом якого чоловік боїться здаватися жіночним, тож прагне виглядати якомога мужнішим.
Телепередача «Міняю жінку» у фахівців спричиняє обурення. А у вас?
Роксолана – перша феміністка
Доктора соціологічних наук Марію Пірен обурює статус жінки в сім’ї. «Роксолана започаткувала рівність між чоловіком і дружиною в країні, де жінка не мала жодних прав», – розповіла пані Марія. «Що ж ми маємо зараз? Передачу «Міняю жінку» на одному з центральних каналів?..» Науковиця переконана: якщо медіа не інформують людей належним чином, то це мають робити освітяни в навчальних закладах.
Інституція сім’ї переживає нині не найкращі часи. Майже половина сімей у світі (45%!) розлучається. А в Україні станом на сьогодні бездомних дітей майже вдвічі більше, ніж після Другої Світової війни. «Потрібно працювати не лише теоретично, але й на практиці», – закликала колег Марія Пірен.
Емма АНТОНЮК, «Версії»
