Про реформування медичної галузі в Україні та області на селекторній прес-конференції розповідав Ігор ШКРОБАНЕЦЬ, директор департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення облдержадміністрації.
За словами організатора охорони здоров’я, ця реформа покликана наблизити нашу державу до рівня провідних європейських країн і значно поліпшити якість нашої медицини. Ігор Шкробанець наголосив, що, завдяки реформі,на Буковині вже запроваджено сімейну медицину і протягом року в краї відбулася майже революція у сільській медицині.
– У сільських місцевостях створені амбулаторії загальної практики сімейної медицини та фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи) , – каже Ігор Дмитрович. – Наразі ми вже відійшли від терапевтів і педіатрів, оскільки сімейна медицина споріднена із цими напрямками.
Утім, як сімейні медики вирішуватимуть водночас геронтологічні та педіатричні проблеми, не розголошувалося. Та пацієнти вже мають із цим головний біль. Бо лікувати 80-літню бабусю і 8-місячне маля – це «дві великі різниці», як кажуть в Одесі.
Хоча головний медик краю визнав, що пацієнти невдоволені нині роботою медичних працівників, а медики – оснащенням і заробітною платнею. Але все це, на його глибоке переконання, через те, що «всі роки незалежності ми жили й працювали ще за радянською системою». Тож нині прийшов час змінювати її.
– Нам треба дотримуватися принципу, за яким живуть розвинені країни, де багаті платять за бідних, а здорові за хворих, – додав Ігор Дмитрович. Та реальних наслідків цієї реформи, каже чиновник, варто чекати не раніше, ніж за 5-7 років.
Як наголосив п. Шкробанець, в області вже створено екстрену медичну допомогу та медицину катастроф. Щоправда, невідомо, чи відчули це буковинці. Та, за словами п. Шкробанця, кожне авто цієї служби нині забезпечене ліками. Час доїзду швидкої теж скоротився, бо немає прив’язки машин до району. Наприкінці цього – на початку наступного року, як пообіцяв Шкробанець, автопарк швидкої поповнять 36 машин на суму майже 22 млн. грн. Будемо на це сподіватися. Та, щоби не сталося так, як з перинатальним центром. Його обіцяли відкрити 19 грудня – до дня святого Миколая – однак відклали на наступний, 2014, рік.
– Наразі є певні проблеми із проходженням грошей через казначейство, відповідно це й відсунуло оплату вентиляційного обладнання, а воно виготовляється провідними європейськими фірмами, в яких умова – фінансування робіт, – пояснював директор департаменту. – Тому й зсунувся початок робіт. Наші чернівецькі будівельники прив’язані до того, що треба змонтувати це обладнання, а вже потім робити оздоблювальні та штукатурні роботи. Я ще раніше казав: перинатальний центр – це складна інженерна споруда, а не просто приміщення, куди привезли ліжка, побілили стіни, пофарбували вікна і сказали, що це лікарня.
Стосовно директора перинатального центру, то Ігор Дмитрович повідомив: обов’язки керівника будуть покладені на Лілію НІКІФОР, обласного акушера-гінеколога, кандидата медичних наук, доцента. До слова, чимало жінок знають її як прекрасного діагноста та хірурга.
Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
