-ПОГЛЯД- Хамство – безплатно!

Хамство – безплатно!
Про особливості буковинського сервісу можна балакати не менше доби, пригадуючи «правила поведінки зі споживачами», встановлені офіціантами, продавцями, перукарями, таксистами. «Додатковою послугою» – зауважте, чи не єдиною безкоштовною, є думка про вас, висловлена, як правило, у похмуро-матюковій або скептично-злісній формі. Приміром, нещодавно вкотре переконалася, що не вмію користуватися холодильником. Про це мені повідомив водій таксі, бо я, бачте, надто голосно грюкнула дверцятами авта. При цьому він чомусь «забув», що замість обіцяних 5 хвилин я чекала його усі 15, а ще стільки ж перед тим – досхочу наслухалась радіо, очікуючи, доки знайдеться машина. До речі, чому під час стояння в «пробках» лічильники безжально «намотують» гривні, хоча я нікуди не рухаюсь, або чому я змушена слухати музику, яка мені не подобається, не може пояснити таксист жодної служби.
Під час відвідування перукарні з’ясувалося, що клієнт повинен бути ясновидцем. Виявилося, що я переплутала рушники, які в моєї перукарки – сині, а в її колеги – червоні. Це при тому, що висять вони усі разом, до того ж – вологі. Обидві перукарки в той момент були «заклопотані» телефонною розмовою та чайною церемонією. Що їм до моєї фарбованої голови!
Але найбільший «кайф» отримуєш від магазинів і ресторанів. Ти почуваєшся глибоко винною, коли відволікаєш офіціантів і продавців від телевізора (що, не терпиться?), коли ти вродилася з надто великим або ж малим розміром одягу чи взуття (от корова!) чи, не дай Боже, приміряла більше однієї речі (з вашими стегнами, задом, передом, бідністю, сексуальною незадоволеністю ще й перебирати!). Радує лише одне: в магазинах так само обурюються таксисти, у таксі – продавці. Ніхто не задумується, що повальна брутальність породжує ще більше хамство. То може комусь варто спинитися першому?