Чернівецька міськрада забирає в людей майно, користуючись їхньою юридичною неграмотністю та незаконними рішеннями минулих років
Більшість громадян не має уяви, що, згідно із законом, допоміжні приміщення – підвали, сараї, комори, горища, приміщення для візочків у під’їздах багатоповерхівок тощо – стають спільною власністю громадян водночас із приватизацією ними квартир чи кімнат у квартирах багатоквартирних будинків. А для чиновників закони не писані: достатньо змінити юридичне формулювання в офіційних паперах – і приміщення можна передавати у приватні руки – друзям, кумам, братам, сватам… Відтак необізнані мешканці будинків отримують нових сусідів: магазини, ресторани, нічні клуби, а може, навіть і гральний заклад…
Про такий випадок «Версіям» розповів чернівецький юрист Олександр ЗАГАРІЯ, який сам став жертвою «комунальної афери» міськради.
Він мешкає в одній з квартир у будинку колишнього Пасажу.
– Це старий австрійський будинок, належить до культурної спадщини, – розповідає Олександр. – Тут є підвальні приміщення, де проходять системи водопостачання та каналізації. Ми були впевнені, що ці приміщення перебувають у нашій спільній власності, аж поки до нас не прийшов молодик із бригадою робітників і сказав, що буде облаштовувати тут сходи. Згодом до нього підійшов наш сусід і, як виявилося з їхніх слів, вони набули ці підвальні приміщення в приватну власність, чого ми раніше не знали. У відповідь вони надали нам копію дозволу Управління культурної спадщини міськради. Цікаво, як міськрада могла дати такий дозвіл, адже будинок старий і може завалитися. Подібні випадки в місті уже траплялися.
Та, за словами нашого співрозмовника, головна проблема не в цьому: приватизація підвальних приміщень взагалі є незаконною. Так, згідно з абзацом 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», допоміжні приміщення (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремій приватизації не підлягають.
Це підтверджує і рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 р. № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), за яким допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян водночас із приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.
Мешканці звернулися із запитом до Департаменту економіки Чернівецької міськради, щоби розібратися, «звідки ростуть ноги» в цій справі. У відповіді значилося, що «на виконання рішення 40 сесії міської ради IV скликання від 22 грудня 2005 р. № 913, підвальні приміщення на вул. Головній, 42 – І.Франка, 13 приватизовані шляхом викупу орендарем – Маріуцою С.Ю. На виконання рішення 23 сесії Чернівецької міської ради від 27 грудня 2007 р. № 471, підвальні приміщення на вул. Головній, 42 – І.Франка, 13 приватизовані шляхом продажу з аукціону особою Лучаком П.Г.».
У свою чергу, в договорах та рішеннях міської ради підвальні приміщення фігурують як «приміщення (склад)» та «нежилі приміщення підвалу».
– З юридичної точки зору підвальні приміщення не є нежитловими приміщеннями, як про це вказано в рішеннях міської ради, – пояснює Олександр Загарія. – Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, тобто це кладовки, підвали, сараї та інші технічні приміщення, а нежиле приміщення – приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин. Оскільки в підвальних приміщення нашого будинку проходять водопровідні та каналізаційні труби, які забезпечують експлуатацію наших будинків і до них має бути вільний доступ, то вони належать до допоміжних, а не до, як зазначено у рішеннях міськради, нежитлових приміщень, отже, приватизації не підлягають.
Те, що у підвалі будинку дійсно проходять мережі водопостачання, підтверджує довідка № Кол-123 видана КЖРЕП № 6 від 06.11.2014 р.
Обидва згадані рішення підписав тодішній міський голова Микола Федорук. Згідно з ними, у 2006 році підлягали приватизації 68 об’єктів комунальної власності, у 2008 р. – 66. Нині це магазини, кафе та офіси.
– Можливо не в усіх приміщеннях проходили труби і каналізаційні мережі, і деякі з них були приватизовані правильно, але приміщення, яке належить нам, «подарували» цим підприємцям незаконно. Цікаво, чи міська рада перед приватизацією здійснювала перевірку цих приміщень, – продовжує юрист.
У міськраді дати особистий коментар щодо цього питання кореспонденту відмовилися.
Мешканці не стали терпіти свавілля чиновників і подали позов до суду. За словами Олександра, на перше засідання жоден з представників міськради не з’явився. На другому засіданні міськрада подала свої заперечення, у яких вони не визнають позову мешканців будинку.
Кажуть, що приватизація пройшла правильно, а один зі співвласників зібрав підписи з жителів, які не заперечують передачі приміщень. Щоправда, значилося лише 4 підписи, з яких один – співвласника, а насправді в будинку 10 квартир. Як зазначає юрист, навіть одного голосу проти достатньо, щоби приватизація не відбулася.
– Міськрада всіляко намагається відтягнути судові засідання, – зазначає Олександр Загарія. – Я знаю, що такі проблеми є в багатьох чернівчан. Є рішення районних судів, і Апеляційного суду Чернівецької області, і Вищого спеціалізованого суду, де в більшості випадків суди беруть сторону громадян. За рік у місті в середньому приватизуються 70-80 приміщень – і я не впевнений, що в усіх випадках це робиться за законом.
Справа триває – і про її перебіг ми обов’язково інформуватимемо наших читачів.
Бо така ситуація сама собою дуже непокоїть, оскільки в ній простежується негативна тенденція. Замість того, щоби стояти на сторожі інтересів громадян, чиновники міськради, отримуючи зарплату з наших податків і будучи фактично найманими громадою працівниками, захищають тих, хто приносить їм додаткові гроші. Певним чином це зрозуміти можна – міський бюджет потребує коштів. Але ж не за рахунок ущемлення інтересів людей! Пригадався улюблений вислів багаторічного мера Чернівців, а нині народного депутата Миколи Федорука про те, що для нього існує лише одна партія – партія чернівчан. Тож хочеться акцентувати на цьому постулаті увагу його нинішніх колег по партії, які сьогодні керують містом, і, між іншим, сказати: «Будьте людяними і законослухняними, тоді чернівчани проголосують за вас на місцевих виборах цієї осені».
Руслан КОЗЛОВ, «Версії»
