Не видно ейфорії у Партії регіонів. Так, вона перемогла, набравши на кілька відсотків більше, ніж об’єднана опозиція. Проте за ПР проголосувала лише третина виборців, а це серйозний симптом зміни суспільних настроїв. Рядові громадяни розчаровані результатами «реформ» і готові віддати свої симпатії іншим політичним силам. Навіть дуже радикальним, які вдаються до нищівної критики правлячого режиму. Інша річ, наскільки та критика відповідає справжнім планам радикалів: їхню щирість засвідчить лише політична практика. Але довіру частини виборців вони отримали, тож мусять її виправдувати.
Партія регіонів розраховувала на інший результат. Перед виборами її представники не приховували, що найбажанішим для них було досягнення конституційної більшості в парламенті. Нагадаємо – це 300 депутатських голосів, яких вистачить на зміну Конституції. Не секрет, що головними виборами в Україні є не парламентські, а президентські. А 2015 року нині чинному президенту досить складно буде взяти більшість голосів зневіреного і розчарованого електорату. Ідеальним «партнером» у другому турі для нього був би Олег Тягнибок: Схід і Південь України масово голосувати за «Свободу» не схильні, а саме там проживає більшість українських виборців. Політтехнологи влади реалізують свої віддалені плани, але й вони розуміють: можливі непередбачувані обставини, які здатні докорінно зламати будь-які вигадані схеми. Тому найбільш надійними виборами президента були би проведені у «ручному» парламенті – а для цього треба міняти Конституцію.
Що ж, цілком слухняної Верховної Ради отримати планувальникам з Банкової не вдалося. Тому перемога Партії регіонів виглядає швидше пірровою. У своєму базовому регіоні, на Донеччині вона втратила, порівняно з минулими виборами, аж третину голосів. Відтак її партійні пропагандисти відволікають увагу громадськості іншими цифрами: на скільки відсотків підтримка ПР зросла, скажімо, на Львівщині. Але компенсувати великі втрати такими сумнівними надбаннями неможливо.
Невдовзі почнеться вербування «тушок», проте потенційні перебіжчики можуть уявити свою подальшу долю, проаналізувавши ганебний фінал своїх попередників. Більшість з них безславно закінчила свою політичну кар’єру.
До речі, не потрапили до Верховної Ради не лише «тушки», які спробували щастя у мажоритарних округах. За бортом парламенту опинився і скандально відомий публіцист Олесь Бузина, що старанно паплюжив українські історичні міфи. Розібралися виборці у мотивах такої поведінки і не довірили «борцеві з вурдалаком Шевченком» представляти свої інтереси у вищому законодавчому органі країни. Правляча партія так і не отримала ще одного штика, який знадобився б їй у майбутніх парламентських боях.
Новий склад Верховної Ради обіцяє бути бойовим. Тим більше, що вже починається підготовка до президентської кампанії 2015 року. Сумувати виборцям парламентарі в жодному разі не дадуть. Ще до початку роботи нового складу Верховної Ради опозиційні депутати навіть погрожують скласти мандати, чим паралізують діяльність законодавчого органу. А що буде далі?
Ігор БУРКУТ
