Якщо депутат украв майна на 1,5- 3 мільйони і не вказав його у декларації, то це лише адмінпорушення. І загалом народних обранців треба попереджати про перевірки та заборонити повторні перевірки – і це ще не всі новації від нардепа Власенка.
Народний депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко зареєстрував законопроєкт № 13271, мета якого — «удосконалення порядку притягнення до відповідальності чиновників».
Центр протидії корупції (ЦПК) вважає, що на практиці законопроєкт № 13271 навпаки суттєво зменшує можливості для притягнення чиновників до відповідальності.
Зокрема, законопроєкт № 13271 пропонує наступні зміни:
1. Посадовець звільняється від відповідальності за недостовірні дані в декларації, якщо їх підтягнув реєстр декларацій автоматично.
Законопроєкт передбачає, що під час подання декларацій дані про декларанта та його сім’ю автоматично підтягуються з державних реєстрів. Такі відомості визнаються достовірними, а декларант звільняється від відповідальності за можливі розбіжності або неповноту інформації. Таке правило зводить на нівець персональну відповідальність посадовця за власну декларацію і відкриває можливість ховати статки, через наприклад «технічну» відсутність у реєстрах даних про об’єкти набуті ще у 90-х та 2000-х, коли реєстрів не існувало.
2.Кримінальна відповідальність настає лише якщо чиновник не вкаже майна в декларації лише на понад 3 млн грн (1000 прожиткових мінімумів)
Так, на сьогодні кримінальна відповідальність за недостовірне декларування настає в тому разі, якщо чиновник не вказав декларації майна на 500 прожиткових мінімумів (станом на зараз — це 1 514 000 грн). Проте Власенко, здається, вважає це невеликою сумою та пропонує притягати до відповідальності лише тих, хто «забув» задекларувати майна на 1000 прожиткових мінімумів (це наразі 3 028 000 грн).
Фактично це означає, що внесення в декларацію недостовірних відомостей на суму від приблизно 1,5 до 3 мільйонів гривень тепер вважатиметься адміністративним порушенням, а не кримінальним злочином.
3.Заборона на проведення повторної перевірки декларації, якщо Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) уже проводило таку перевірку.
Це означає, наприклад, що якщо журналісти виявили нове незадеклароване майно в чиновника, а НАЗК уже провело повну перевірку його декларації — знову провести перевірку та притягти до відповідальності буде неможливо.
4.Заборона на перевірку декларації чиновника, який звільнився понад рік тому.
Крім того, перевірити членів сім’ї декларанта теж можна буде виключно за час, коли вони були повʼязані із декларантом. Це, наприклад, допоможе заховати набуте майно, переписавши його на колишню дружину.
Це також полегшить повернення на дерслужбу чиновників часів Януковича, адже їхнє майно, незаконно набуте 10–15 років тому, ніхто не перевірятиме при вступі на нову посаду.
5.Чиновника будуть інформувати, якщо правоохоронці або журналісти отримуватимуть доступ до закритих даних із їхньої декларації.
Це надасть чиновникам можливість дізнатися про розслідування щодо них. Так вони отримають час для знищення доказів та втечу за кордон, як це вже сталося у випадку з кількома нардепами — Артемом Дмитруком, Андрієм Одарченком, Сергієм Шаховим та Олександром Куницьким.
***
Раніше частину із вказаних норм Сергій Власенко намагався протягнути в законопроєкті про реформу АРМА № 12374-д. Проте антикорупційний комітет відхилив їх.
Проте законопроєкт № 13271 розглядатиме правоохоронний комітет Верховної Ради за керівництва Сергія Іонушаса. Він відомий своєю закритістю та саботажем скасування «правок Лозвого». А, отже, є висока ймовірність, що комітет підтримає цей законопроєкт.
ЦПК закликає народних депутатів не допустити ухвалення законопроєкту № 13271.
Джерело: Центр протидії корупції
