Дві нещодавні політичні події наробили чималого галасу в краї. Депутата облради Михайла Романіва, екс-губернатора, а нині чільника Пенсійного фонду обрано головою Чернівецької обласної організації Народної партії та виключено з неї екс-губернатора, посла у відставці, депутата обласної ради, який не відвідав жодної сесії, Теофіла Бауера. Останній, як відомо, очолив нині Чернівецьку обласну організацію новоствореної партії «Єдиний Центр». Про ці та інші події на політичних обріях нашого краю – у розмові з Михайлом РОМАНІВИМ.Влада існує для людей, тому мусить їх чути
– Михайле Васильовичу, 8 липня лідер Народної партії Володимир Литвин оголосив на засіданні Верховної Ради План невідкладних дій щодо подолання політичної кризи в державі. І того ж дня завершився заключний етап ХІ звітно-виборної конференції Чернівецької обласної організації Народної Партії. Тож якими є ключові позиції Плану і як поставилися партійці низових організацій до нього?
– На конференції ми обговорювали завдання обласної організації як з реалізації рішень Х з’їзду Народної Партії, так і з виконання Плану невідкладних дій.
– Кілька конкретних слів про нього…
– Найперше, програма невідкладних дій щодо подолання політичної кризи в державі є вчасною і важливою. Не секрет, що люди нині розчаровані. Вони зневірилися у політиках. Наше завдання – повернути їм віру у завтрашній день. Бо все, що нині відбувається на українському політичному олімпі, викликає здивування не тільки в українців, а й у закордонних політиків.
Саме тому наш лідер і поставив питання руба, запропонувавши низку заходів для подолання політичної кризи, забезпечення відповідальних дій влади та консолідації суспільства. Найперше – провести у формі спеціального публічного засідання Верховної Ради Всеукраїнську раду за участі Президента, Кабінету Міністрів, керівників місцевих органів влади та самоврядування, представників широких кіл громадськості. На ній повинна прозвучати вся правда про стан справ в країні, причини такої ситуації та мають бути накреслені заходи для усунення негативу. А підсумком Всеукраїнської ради, наголошував Литвин, має бути прийняття Суспільної угоди за підписами Президента, Прем’єр-міністра, голів фракцій Верховної Ради. Ця угода має здобути статус закону.
– І вона здатна вирішити всі проблеми?
– Принаймні, дасть змогу працювати і рухатися вперед.
– Що ж для цього треба зробити?
– В нашому Плані невідкладних дій є така основна вимога: чітко й однозначно трактувати та застосовувати дискутивні положення Конституції. Це нарешті припинить практику списування усього безладу на недосконалість Основного Закону. Водночас, наголошує наша політична сила, внесення конституційних змін треба відстрочити до нормалізації ситуації. Йдеться також про скорочення державного апарату на третину та уніфікацію чисельності депутатського корпусу місцевих рад пропорційно до кількості населення. Тут міститься і вимога створити виконавчі комітети на рівні районів і областей і залишити за держадміністраціями лише контрольні функції, і зміна виборчої системи також. Адже відомо, що за кількома лідерами перших пятірок ідуть товстосуми, для яких політика слугує захистом їхнього бізнесу.
Поділяю також думку по те, що потрібно відкласти прийняття рішень з таких дискусійних питань, як взаємини з НАТО, мовна політика, релігія, історичне минуле, Чорноморський флот тощо, бо вони роз’єднують і розсварюють людей.
У галузі економічної політики наша партія за те, щоби пріоритетами стали охорона здоров’я – маємо на увазі фізичне, духовне і моральне збереження українського народу, освіта і наука, сільські території, житлово-комунальна сфера, система соціального забезпечення. Загалом суспільству вже пора надати всю інформацію про обсяг соціальних зобов’язань, які держава має виконувати відповідно до чинного законодавства. Люди мусять також знати і про ті закони, які влада не реалізує, із зазначенням причин.
Зарплата в Україні занижена втричі
Більше того, слід негайно прийняти рішення з реформування системи оплати праці, яка сьогодні, з вини держави, штучно занижена більше ніж у три рази, а також відповідно і пенсійного забезпечення. Бо держава, без сумніву, повинна взяти на себе відповідальність за рівень життя в країні та чітко визначити мінімальні соціальні стандарти. А рівень прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати повинен обгрунтовуватися тільки привселюдно. Та й оподаткування доходів громадян має здійснюватися диференційовано, щоби подолати ганебний і шалено великий розрив у рівні життя наших співгромадян.
До прийняття Державної програми приватизації варто провести публічний аналіз результатів і наслідків уже здійсненої приватизації. В разі незаконної приватизації або невиконання приватизаційних зобов’язань передбачити повернення об’єктів до державної власності чи доплату до їхньої реальної вартості.
Нам необхідно також визначити перелік підприємств, об’єктів і сфер, які забезпечують національну безпеку і суверенітет держави. Вони не повинні підлягати приватизації! Ті ж з них, які вже опинилися у приватних руках, треба викупити у державну власність.
І ще дуже важливе питання – земля, яка є нашим стратегічним об’єктом. Щоби її не розбазарити, треба гласно і під народним контролем провести суцільну інвентаризацію усіх без винятку земель. І обнародувати, кому, скільки і на яких підставах вона належить.
Щоби навести елементарний порядок у країні, треба змусити владу не тільки почути людей, а й змінити умови їхнього життя, до яких, на жаль, усі вже притерпілися. А для цього слід сформувати жорсткі правила поведінки для тих, хто працює на державній службі. На ділі здійснити судову реформу, встановити виборність суддів і прирівняти корупцію до державної зради.
– Одне слово, вивести владу «з тіні» на люди?..
– Саме про це йдеться в Плані невідкладних дій. Про місцеві органі влади там говориться так: «Зобов’язати чітко з’ясувати потреби кожної людини і кожного населеного пункту, долю кожного колективу і підприємства. І на цій конкретній основі організувати роботу так, щоби країна почала прогнозовано жити, а люди – працювати і заробляти».
– Але все це ще треба здійснити. Сьогодні ж саме суспільна байдужість і розчарування ускладнюють діяльність партій. У такий доволі складний час ви опинилися на партійній посаді. Як почуваєтеся «в нових санчатах»?
– Доволі впевнено. Бо відчуваю, що працюю для людей і для майбутнього держави. Я прагматик, тому завжди хочу бачити не просто наслідки своєї роботи, а виключно позитив.
Народна партія на Буковині – всерйоз і надовго
До речі, у своєму виступі на конференції я наголошував: Народна Партія сьогодні на підйомі і люди все більше покладають на неї свої сподівання на наведення порядку в країні та створення належних умов життя. Саме тому План невідкладних дій, запропонований депутатською фракцією Блоку Литвина у Верховній раді України, був активно підтриманий учасниками нашої регіональної конференції. Присутні схвалили й пропозицію провести Всеукраїнську раду як спеціальне засідання Верховної Ради за участю Президента, Кабінету Міністрів, керівників місцевих органів влади та самоврядування, представників широких кіл громадськості.
Крім того – мушу на цьому зупинитися окремо – буковинські партійці не тільки прийняли план заходів з реалізації рішень Х з’їзду Народної Партії, але й додали власні рекомендації з удосконалення інформаційно-пропагандистської роботи. Доволі вішати людям локшину на вуха. Ми прагнемо, щоби вони самотужки аналізували те, що відбувається довкола.
– Михайле Васильовичу, пройшла інформація, що буковинські соратники Литвина виключили з Народної партії Теофіла Бауера. А той, мовляв, раніше заявив, що ніколи не був членом жодної іншої партії, крім комуністичної.
– Не коментуватиму заяв п. Бауера, бо це – його особиста справа. Скажу лише, що після закриття конференції, на якій я головував, було проведено засідання новообраного виконкому Чернівецької регіональної організації. Серед інших, прийнятих на ньому рішень, було і виключення з лав партії Теофіла Бауера (партійний квиток №327452, виданий 2005 року) та керуючого справами Заставнівської районної ради, депутата облради від Блоку Литвина Василя Мельника, згідно зі ст.8 та 24 Статуту Народної Партії за втрату зв’язків з партійною організацією і вступ до іншої партії.
Але завершити хочу іншим акцентом: Україна та її люди заслужили кращого життя. Нам усім потрібна гарантована стабільність і передбачуваність змін позитивного характеру. Для цього і працюємо.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
