Доки зароблятимемо на протестах, житимемо все гірше і гірше
У якій державі ми живемо? За Конституцією України (ст.1) – не тільки в суверенній, незалежній, демократичній, правовій, а й у соціальній державі. Що це таке? Коли коротко, але за науковими джерелами, то це вид держави, яка прагне до загального добробуту всіх громадян, соціальної захищеності і соціальної справедливості. Її уряд зобов’язується забезпечувати та підтримувати в законодавстві й управлінні соціальну рівність і справедливість, реально забезпечуючи соціально-економічні права людини. Таке визначення «соціальної держави» належіть німецькому правознавцю Лоренцу фон Штайну, він склав його, вивчаючи соціальний досвід Французької революції.
Чи відповідає Україна як держава поняттю соціальної? І хто має забезпечувати соціальну рівність і справедливість? Зрештою, ці питання можна поставити по-іншому: чи комфортно нам, буковинцям, живеться в державі загалом і в Чернівцях і Чернівецькій області зокрема? І хто має забезпечувати цей комфорт? Як на мене, то чи не найперше – ми самі! Бо спочатку треба зрозуміти, що від нашої свідомості, активності та поведінки залежить якість власного життя. Доки ж будемо заробляти на виборах чи в ролі члена виборчої комісії, чи просто виборця, та ще зберігатимемо бажання заробляти навіть на акціях протесту, матимемо саме такий сумний результат нашого вибору. Бо нічого доброго не дасть поведінка, яка ґрунтується на принципі «моя хата з краю, нічого не знаю». Ось її результати.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), своєю останньою постановою зобов’язала нас, споживачів, при підключенні або при збільшенні споживання сплатити за потужність у кіловатах певну суму. Крім цього, все, що нам необхідне для споживання електричної енергії, ми повинні придбати, обладнати, побудувати власноруч і своїм коштом. Але потім це все переходить у власність олігархів – власників Обленерго! Та й хіба таке рішення НКРЕ не нівелює практично конституційний постулат «соціальна держава»? І це попри те, що завдання комісії – державне регулювання. Та з огляду на прийняті нею рішення, складається враження, що її мета – захист олігархів, які заволоділи енергоринком і майном, яке створювали протягом десятиліть наші діди й батьки. А це не тільки електростанції, а й транспорті споруди електричної енергії.
Ні для кого з нас не є таємницею, що за кордон наша держава продає електроенергію набагато дешевше ніж нам, громадянам, які своєю працею та працею своїх батьків і дідів причетні до розбудови енергетичної системи країни. Знаємо й про те, що для різних регіонів ціна електричної енергії різна. Натомість, згадалися нещодавні події в сусідній Болгарії, де варто було тільки заговорити про необхідність підняття тарифу на електричну енергію, як болгари вийшли на вулиці, об’єдналися і – уряд пішов у відставку. А ціна на електроенергію залишилася без змін. У нас нарід терплячий, і саме на це розраховане. Адже ніхто не піднявся – маю на увазі політичні партії чи політиків, які, зрештою, або самі є олігархами, або утримуються олігархами – і не організував так званий електорат, коли встановили нові тарифи для чернівчан, які проживають у багатоквартирних будинках з трубопроводами для централізованого постачання гарячої води, якої в Чернівцях давно нема і вже не буде. Так, люди змушені купувати бойлери, бо вирішити проблему гарячої води в інший спосіб не можливо. Так, вони збільшують споживання електричної енергії, та гігієна – це не тільки особиста справа кожного з нас, це загальна справа соціуму!
Або інший приклад: власники квартир у багатоквартирних будинках повірили запевненням та агітації влади й об’єдналися в ОСББ. В результаті тариф на електроенергію для них став вищим, ніж для інших мешканців Чернівців, бо Чернівецький РЕМ, бачте, не укладає угод безпосередньо зі споживачем електричної енергії, власником квартири, а, практично використовуючи монопольне становище, зобов’язує споживача укласти угоди з ОСББ, як з юридичною особою.
Тож як по-вашому? Діє конституційний постулат «соціальна держава» в цих конкретних випадках? Як на мене – ні! На жаль, державні інституції, які мали б за своєю природою забезпечувати соціальну рівність і справедливість, не працюють. А причина в тому, що в нас не економіка, а олігархономіка. Й апетити в олігархів чималі: придумають якийсь малюнок, як було з нашим чернівецьким хлібом, назвуть його торговим знаком – і плати за нього, будь-ласка. А там хай Президент, Уряд, чи хтось рангом нижче запевняють нас, що ціни не піднімуться, що вони будуть економічно обґрунтованими…
Тож допоки оглядатимемося тільки на свою хату?!.
Володимир ВАКАРЮК, голова ГО «Європейський вибір»
