Олександрові Севирину лише 27 років, але він – кращий дільничний серед чернівецьких міліціонерів. Олександр розповідає, що охорона порядку і пошук злочинців у реальному житті зовсім не такі романтичні і набагато складніші ніж у кіно, а тому… набагато цікавіші.
– У ранньому дитинстві, – розповідає Олександр, – як усі хлопчики, казав, що хочу бути міліціонером. Пізніше, звичайно, мріяв уже про інші професії і серйозно про міліцейську форму не думав. Закінчив навіть фінансово-юридичний інститут за спеціальністю «Облік і аудит», відслужив строкову в армії. Коли повернувся додому, виявилося, що бухгалтери без стажу не надто потрібні. Тож, коли трапилася нагода працювати у Садгірському райвідділі міліції, згадав себе 6-річного.
Починав звичайним дільничним. Перше, що зрозумів: насправді робота міліціонерів – це не лише шалені гонки, «круті» розборки і ореол слави, як у дешевих серіалах. Це щоденна рутинна робота, яка потребує уваги, терпіння, старанності. Адже міліціонер має бути тонким психологом, грамотним юристом, інколи – ще й медиком. «Спеціалізація» дільничних – агресивні п’яниці, дрібні крадії, вуличні наркомани, побутові сварки.
– У міліції я вже 4 роки, – ділиться враженнями Олександр, – але досі не звик до «диких» дрібних сварок. Люди часто не можуть вирішити прості на перший погляд проблеми, постійно щось ділять, поливають одне одного брудом. Особливо страшно, коли сваряться близькі родичі: батьки і діти, чоловік і дружина. Моя дільниця – Калинівський ринок. Там такого можна надивитися! Так звані «бізнесмени» за 5 копійок здатні не лише обізвати, але й скалічити людину! До такого неможливо звикнути.
Керівництво УМВС області назвало Олександра найкращим дільничним міліціонером. Від жовтня він керує сектором дільничних інспекторів міліції Садгірського РВ УМВС, ділиться досвідом з 10-ма підлеглими інспекторами.
– На щастя, за час моєї роботи нічого особливо небезпечного не траплялося. Шкода лишень, що робота й чергування майже не залишають вільного часу. Тож, коли випадає нечастий вихідний, перш за все намагаюся добре виспатися. На щастя, кохана дружина мене розуміє.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
