Погляд Лєри Ясницької
Така думка спадає щоразу, коли йдеш чернівецькими вулицями. Не тому, що заквітчаним зеленим містом гуляють старенькі, мами з малюками і закохані парочки, а тому, що повсюди паркуються авта: у дворах, на узбіччях і перехрестях, а інколи – просто посеред тротуару або… проїжджої частини. Нещодавно була свідком того, як на Центральній площі навпроти пам’ятника Кобзарю один винахідливий водій увімкнув «аварійку» дорогої автівки і… спокійно пішов у своїх справах. За півгодини пощастило зустріти його знову на тому ж місці: у недрукованих виразах він переповідав «корєшу», що, як на лихо, через увімкнену «аварійку» в машині сів акумулятор, тож доведеться йому «простовбичити» тут ще з півгодини, доки не привезуть запасний. Зрозуміло, жодного ДАІ-шника протягом цієї історії у самому центрі міста, до речі, в кількох метрах від УМВС і мерії, побачити не довелося.
Невдовзі після того їхала містом з іншим водієм. Ми підрахували: у заборонених для парковки місцях на Червоноармійській в розпалі робочого дня стояло близько 4-ох десятків авт. Ані міліція, ані евакуатори ними не цікавилися. За допомогою звичайної арифметики отримали кругленьку суму, яку можна було б отримати місцевому бюджету за день навіть за «смішних» штрафів за стоянку в недозволених місцях. Помноживши її на кількість днів у році, з’ясуємо, що за рахунок однієї вулиці можна було б облаштувати кілька зупинок або з десяток смітників на тій же магістралі. Множити цифру на кількість вулиць у місті не стали, аби ще більше не засмучуватися…
До цих міркувань хочеться додати «крамольну» думку про те, що, перш ніж продавати людині авто, треба було би поцікавитися, чи є в неї гараж, аби не перетворювати на стоянки дитячі майданчики перед під’їздами. Може, тоді й справді місто стало б схоже на парк. Принаймні, «пробок» точно поменшало б. Але влада, як ми знаємо, не заморочується дрібницями… Їхня справа – «плани наполеонівські».
