або Ніколи не грайте з авантюристами в шахи та реорганізацію
«Не хвилюйтеся,— сказав Остап,— мій проект гарантує вашому місту нечуваний розквіт виробничих сил»
Ільф і Петров, «12 стільців»
Минулорічний владний проект з реорганізації чернівецьких комунальних книгарень виглядав для буковинців приблизно так, як «сеанс одночасної гри в шахи» відомого літературного шахрая Остапа Бендера з геніального сатиричного твору «12 стільців». Без грошей, без плану, без лідера – але з твердим наміром усе міняти навіть силою, ризикувати і почивати на лаврах. Різниця між діями літературного персонажа і персонажів реальних полягала лише в тому, що Бендер, попри все, залишався симпатичним.
Круглий стіл «Комунальні книгарні Чернівців: сьогодення та майбутнє», покликаний поставити крапки над «і» в питанні реорганізації комунальних книгарень, завершився трикрапкою. Невдоволеними залишилися всі: представники влади – через те, що їхні дії піддалися критиці, представники книгарень – бо не отримали інформації про підстави для реорганізації і гарантій своєї подальшої долі, депутати – бо їм не дозволили попіаритися загальними фразами без глибокого вивчення проблеми, та й організатори – бо замість конструктивного діалогу отримали черговий «ярмарок марнославства», який влучніше було б назвати базаром амбіцій.
Влада доводила, що книгарні реорганізовують цілком законно, адже це підтверджують рішення судів. І байдуже, що в процесі ухвалення рішення про реорганізацію книгарень оминули деякі положення регламенту та положення про постійні комісії обласної ради. Депутатська комісія з контролю за виконанням цього рішення лише раз зібралася на засідання й на процес не впливала, на сесії, як було визначено відповідним рішенням, не звітувала. Не акцентувалася увага й на тому, що нема ще рішення апеляційного суду Київської області стосовно позову про визнання незаконним рішення обласної ради про реорганізацію. Начебто не на часі й багато інших юридичних «деталей», у яких, як ведеться, й заховався «диявол реорганізації», яка за дотримання усіх дрібниць могла би виглядати якщо не бездоганною й осяяною німбом святості, то принаймні виправданою.
Книгарні перебувають у процесі реорганізації, наголосили чиновники. Уже більше року. І в такій тривалості процесу, виявляється, винні… журналісти! Одразу спала на думку сцена, коли на початку «сеансу одночасної гри в шахи» Остапа Бендера намагався сфотографувати місцевий фотолюбитель, який одразу був категорично зупинений «гросмейстером»: «Приберіть фотографа! Він заважає моїй шаховій думці!» Журналісти, мабуть, завадили «літературній думці» чернівецьких реорганізаторів.
Зрештою, оскільки більшість судів позаду і поїзд, як кажуть, пішов – є сенс зосередитися на майбутньому комунальних книгарень Чернівців. І владники його малювали, не шкодуючи фарб.
Представник облдержадміністрації повідомив, що на початку процесу реорганізації в майбутнього книгооб’єднання був потенційний інвестор – з бізнес-планом і чималими коштами, але його відлякав галас навколо книгарень. Чиновник офіційно заявив також, що на сьогодні в районах області готові запрацювати 20 філій новоствореної «Буковинської книги». Щоправда, ні ім’я сполоханого галасом інвестора, ні перелік двох десятків районних книгарень назвати не погодився. Ще далі в своїх футуристичних картинах зайшов один з тимчасово призначених виконувачів обов’язків директора книгарні. Він заявив, що нове підприємство «буде ще більш потужне, ніж обласне підприємство, … яке очолював Унгурян». Він мав на увазі обласне комунальне підприємство «Буковинське агентство з розвитку інфраструктури та планування територій», яке нині є лідером з видобутку гравію, себто – «руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках Прут та Сірет у межах Чернівецької області». Усі просто на мить уявили, як Чернівці стають меккою книготоргівлі, книжкові крамниці і обласна казна багатіють від друкованого слова як від видобутку гравію, книги, як і шахи в інтерпретації сумнозвісного авантюриста Остапа Бендера, «рухають вперед не тільки культуру, а й економіку» і «за правильної постановки справи зможуть цілком перетворити місто Васюки» (чи то пак, Чернівці). Виступ тимчасового директора книгарні перед книготоргівцями нагадував монолог Бендера перед спантеличеними васюківцями, «переконливість» якого дотепні автори пояснювали просто: «Остап від учорашнього дня ще нічого не їв. Тому красномовність його була незвичайна».
Зрештою, авантюрист (чи точніше – аферист) Бендер міг отримати по заслузі. Як і чернівецькі «реорганізатори». У Чернівцях, як і у Васюках, уже лунало «Тримайте гросмейстера!» і навіть було підтримане вигуками громади: «Жульйо!» Та завершення історії в обох випадках було не на користь потерпілих.
На тлі скритності влади й авантюризму кандидатів на керівництво комунальними книгарнями пропозиція від радника голови Чернівецької міської ради Сергія Осачука виглядала адекватною: звернутися до міськради із проханням про надання приміщення для створення муніципальної книгарні або й культурно-мистецького центру. Щоправда, сам пан Осачук наголосив, що представляє не міську владу, а лише громадськість, та й про інвестиції в цю ідею теж не йшлося. Тож знову згадався «шаховий турнір» Бендера, який супроводжувався гаслом на стіні «Рятування потопельників – справа рук самих потопельників».
Так виглядає, що реорганізація буковинських книгарень – це якась авантюрна, затіяна владою гра. Тільки коли, замість ходів за правилами, в очі громаді жменями кидають шахові фігури, це нечесно.
І влада, наслідуючи ільфо-петровського героя, своїми діями наче нахабно заявляє книготорговцям і споживачам: «Ви ж розумієте, васюкинські індивідууми, що я міг би вас поодинці втопити, але я дарую вам життя. Живіть, громадяни! Тільки, заради Творця, не грайте в шахи! Ви ж просто не вмієте грати!»
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
Нагадаємо, наприкінці травня минулого року Чернівецька облрада вирішила реорганізувати кілька комунальних підприємств книготоргівлі та крамницю навчально-наочного приладдя в єдине комунальне підприємство «Буковинська книга». Тоді ж очільники ОДА обіцяли, що вже у жовтні 2012 року «новостворене підприємство книготоргівлі функціонуватиме повноцінно». Протягом минулого року в Чернівцях відбулися численні акції протесту проти рішення облради, директори комунальних книгарень оскаржували його в судах, як і подальше рішення облради про звільнення директорів книгарень «Букініст» і «Наука», але заявники їх програли. Проте «Буковинська книга» фактично досі не створена.
