У паломницький тур вирушили 12 тисяч вижницьких хасидів.
Всі знають про масове паломництво брацлавських хасидів з усього світу до могили раббі Нахмана в Умані. Але брацлавські хасиди – лише одні з багатьох, чиє коріння лежить у нашій країні. Що ми, наприклад, знаємо про вижницьких хасидів, які не так давно відвідали могили єврейських праведників в Україні? Сама Вижниця – колишній єврейський штетл на березі Черемошу, приблизно в двох годинах їзди маршруткою від Чернівців. У минулі часи, до пакту Молотова–Ріббентропа, річка була кордоном між Польщею та Румунією, а Вижниця (або мовою їдиш – Віжніц) – одним із єврейських культурних центрів Буковини. Понад 90% мешканців містечка були євреями, зокрема, міський голова. Вижниця тісно пов’язана з легендарним Баал Шем Товом (він же Бешт), засновником хасидизму. Просто над містом на протилежному, лівому березі Черемоша розташовані Кути й Косів, а на правому – річка Виженка, з природним поглибленням в руслі, яку місцеві називають «купіллю єврейського чудотворця», а євреї – «міква Бешта».
Предок династії хасидів Віжніц – р. Яків Копл Хасид був хазаном (кантором) у синагозі самого Баал Шем Това. А власне засновником династії вижницьких хасидів є р. Менахем-Мендл бен Хаїм Хагер (1830-1884), який від 1854 року очолював громаду у Вижниці. Від нього і тягнеться ланцюжок передачі традицій хасидського напрямку «Вижниця» – аж до теперішнього шостого Ребе р. Ісраеля Хагера (нар. 1945 року). Після Голокосту вціліли лише кілька десятків сімей вижницьких хасидів, які вирушили за своїм Ребе (тоді ним був рабин Хаїм Хагер) в Ерец-Ісраель, де оселилися в місті Бней-Брак. Громада росла з великою швидкістю, будувала й заселяла квартали в цьому й інших містах – Хайфі, Ашдоді, Модіїні тощо. Зараз вижницькі хасиди – потужна та впливова сила в ізраїльському суспільстві (вони мають навіть кілька своїх депутатів у Кнесеті).
Хасиди цього напрямку будують в Ізраїлі лікарні, відкрили багато благодійних установ, де допомагають релігійним і нерелігійним, – всім, хто цього потребує. Ще одна з найсильніших їх сторін – освіта. Їхні хедери, єшиви та колелі відкриті вдень і вночі, там навчаються десятки тисяч євреїв, причому дуже напружено – за цим є найсуворіший контроль. Не можна не згадати і про приголомшливу харизму всіх вижницьких Ребе, їхню велику позитивну духовну енергію.
Паломницький тур вижницьких хасидів був унікальний передусім тим, що разом із ними у прощі брав участь сам Вижницький Ребе. Це його перший візит в Україну відтоді, як ця хасидська гілка покинула свою колиску. Поїздка називалася «Із Віжніц у Вижницю», що символічно само по собі – створивши свій духовний штетл у далеких Ізраїлі й Америці, хасиди їдуть у своє колишнє містечко, так би мовити, фізичне, в якому, на жаль, уже немає євреїв. Довелося провести з паломниками-хасидами кілька днів, протягом яких до мене підходили молоді люди і з хвилюванням говорили, що у Чернівцях, Вижниці, Сереті народилися їхні бабусі-дідусі, і для них дуже важливо побувати на їхній батьківщині, бачити ті ж краєвиди, якими милувалися предки, помолитися на їхніх могилах.
По-друге, хоч які бувають масові поїздки, ця перевершила всіх за кількістю учасників. Близько тисячі хасидів на 12 великих автобусах одночасно мандрували по святих єврейських місцях. Слід віддати належне організаторам цього грандіозного заходу: все пройшло на найвищому рівні. Дванадцять автобусів, кожен зі своїм маршрутом і точками перетину в певних місцях. Кожен із учасників отримав сумку, де крім програми були молитовники, свічки (для запалювання на могилах цадиків), цукерки, маленька надувна подушка (щоби було зручно спати в автобусі – адже іноді автобуси долали переїзди тривалістю 5-6 годин). Втім, на переїздах хасиди і не спали, як слід – читали святі книги, а більшу частину поїздки співали нігуни (наспіви) – особливий жанр хасидської пісенної культури (можуть бути зі словами зі Святого Письма чи без них – просто мелодія). Вижницькі нігуни дивовижні й особливі – їх можна почати, але неможливо закінчити – одна нота чіпляється за іншу, можна без кінця їх наспівувати, не помічаючи плину часу.
Все було враховано й продумано: ще до виходу з літака кожен знав, в якому готелі він буде, номер кімнти і куди звертатися у разі непередбаченої ситуації. Втім, Бог милував.
Під час поїздки хасиди захоплювалися краєвидами за вікном і багатством української природи, хоч і не розуміли, чому не слід пити водопровідну воду прямо з крану, чому на автозаправці єдиний туалет може бути зачинений на ремонт або навіщо потрібні монети в одну-дві копійки, якщо на них все-одно нічого не купиш.
У селі Нові Велідники (колишнє містечко Веледник) на Житомирщині, просто біля цвинтаря, о пів на другу ночі несподівано спустило колесо в одного з автобусів, водій у темряві став його міняти. Хасиди, злякано голосячи «ой-вей!», почали читати «Тегілім» (псалми) ще старанніше, ніж біля могили цадика р. Ісраеля Дов-Бера, але почувши, що нічого страшного не сталося, і роботи на 20 хвилин, взялися допомагати водієві крутити гайки, підсвічуючи своїми смартфонами.
На Хмельниччині, у Ямполі й Аннополі вони, наче діти, раділи, коли їм пощастило проїхатися на справжньому, запряженому конем возі (адже саме так їздили їхні діди-прадіди!). Місцеві мешканці тут чекають їхнього приїзду і навмисно виїздять до цвинтаря, щоби заробити пару доларів. Хоч один не знає мови іншого, всі прекрасно домовляються і зазвичай задоволені.
Вижницькі хасиди цього разу відвідали Полонне, Шепетівку, Меджибіж, Фастів, Київ, Сквиру, Аннопіль, Бердичів, Садгору, Чернівці, Львів, Гадяч, а також Чорнобиль (так, туди також вирушила вся ця низка автобусів – попри небезпеку радіації й інші страхи). І, звичайно ж, були відвідані місця, пов’язані з діяльністю першого Вижницького Ребе: Вижниця, Косів і Кути, щоби знести молитви на могилах своїх славних предків.
Візит такого видатного духовного лідера – велика подія. Адже до вижницького напрямку (одного з найбільших за чисельністю в сучасному юдаїзмі) належать сотні тисяч юдеїв – за оцінками ізраїльських ЗМІ, він є другим за числом вірників після ґурських хасидів (течія хасидизму родом із польського міста Ґура Кальварія).
http://www.vaadua.org/news
