У Мукачевому 11 липня, за тисячу кілометрів від зони АТО, відбувся справжній бій між представниками «Правого сектору» (ПС), людьми місцевого кримінального авторитету та міліцією.
Аваков одразу ж назвав хлопців з ПС бандитами. Згодом у мережі з’явилося відео, на якому командир запасного батальйону Добровільного Українського Корпусу (ДУК) розповів, що їх викликав на переговори місцевий кримінальний авторитет Блюк (регіонал, депутат Михайло Ланьо), бо вони патрулювали кордон і заважали контрабанді. Він також повідомив, що на місці події з’явився «невідомий спецназ» і зчинилася стрілянина.
– То що ж трапилося 11 липня?
– На Закарпатті дуже потужний осередок ПС і, зокрема, запасного батальйону ДУК. Хлопці повертаються з передової, разом тренуються, щоби замінити своїх побратимів. Справжні патріоти, які борються за справедливість, із бандитизмом – злиттям криміналітету і чиновників.
Не секрет, що Закарпаття є потужною контрабандною базою. Медведчук, Шуфрич і Ко від 90-х років вважають регіон своєю вотчиною. А тут з’явилася сила, яка заважає здійснювати їхні оборудки. Тож вони вирішили її знищити: заманили наших хлопців у пастку.
У нас є інформація, що на спортивній базі народного депутата Ланьо тренувалися бійці, які мали підняти у Закарпатті прапор Закарпатської народної республіки, тобто міг повторитися сценарій подій, які розгорталися на Луганщині і Донеччині.
На базі було приблизно 100 підготовлених і озброєних молодиків. Деяких з них ми бачимо на фото біля міліціонерів – у спортивних штанах. Ніби курйозно виглядає, але насправді відбулася страшна річ: злиття міліції та криміналітету.
– Нардеп Мустафа Найем стверджує, що то був банальний переділ ринку контрабанди цигарок.
– Це спроба дискредитації сили, яка стоїть на заваді злочинним схемам. В історії вже було таке не раз і не два. Шевченко наче про цю подію писав у поемі «Гайдамаки» на закиди що «Гайдамаки не воины — Розбойники, воры…»:
Брешеш, людоморе!
За святую правду-волю
Розбойник не стане,
Не розкує закований
У ваші кайдани
Народ темний, не заріже
Лукавого сина,
Не розіб’є живе серце
За свою країну.
Ці хлопці – націоналісти, ідейні за покликанням. Пішли воювати за Україну. В жодних корупційних схемах не задіяні, жодних особистих інтересів не переслідують. Я знаю їх особисто.
– Чому ж вони не спробували діяти в правовому полі? Чому зі зброєю?
– Не було альтернативного шляху, бо як подавати злодію скаргу на те, що він у тебе щось вкрав? Якщо подавати позов, слід було прийти до тих, хто тим займається. А «Ворон ворону ока не виклює».
Це загальнодержавна проблема: в народу немає законних важелів впливу на процеси в державі. Є псевдодемократичні процедура: прийти раз на 4 чи 5 років і проголосувати, а далі законних важелів впливу на народних обранців немає. Це псевдодемократія, бо має існувати процедура відкликання, якщо депутат не справляється із покладеними на нього обов’язками.
З новітньої історії знаємо, що в українського народу був лише один метод впливу, але він теж протизаконний – так звані майдани. За часів Київської Русі саме віче вирішувало долю міста чи сільської громади. Якщо князь чи сільський війт не виконували покладених громадою обов’язків, збиралося віче й казало: «Йди!» У козацькі часи було жорсткіше: отамана могли «попросити», а якщо він ще й нашкодив – зняти голову.
ПС виступає за зміну правил гри, за знищення цієї системи і надання народові права впливати на державні процеси. Результат: цю силу намагаються дискредитувати і, як бачимо по Закарпаттю, – фізично знищити.
Люди повертаються з фронту, де вони бачать ворога в приціл і вони в нього стріляють, бо він зазіхає на життя українців і територіальну цілісність України. Особи в тилу чинять так само: ходять озброєні бандити – і міліції досі було байдуже до бандитів на тій базі.
Правомірно-неправомірно… Розумієте, коли по твоїй землі ходять бандити, які зазіхають на життя людей, бо хто їм не підкоряється – знищують, то газетною публікацією чи мітингом на них не вплинеш. Вони просто вбивають… Ланьо ж був під підозрою щодо замовного вбивства. Його відпустили. Зрозуміло, чому.
У країні – розгул бандитизму, захисту в міліції не знайдеш, бо вона задіяна у цьому бандитизмі. Як українцю захистити себе, не маючи зброї?
Ця пастка показала, що люди на спортбазі були озброєні. Якби хлопці прийшли без зброї – їх усіх би поклали. Вони мають досвід бойових дій, це злагоджена команда, і, якщо двох застрелили, то це через те, що в них стріляли з укриття, тобто готувалися до вбивства.
Про те, що вони підготовані, свідчить хоча б той факт, як грамотно поранений боєць наклав жгут і уникнув некрозу тканин. Просто хлопців заманили у пастку…
Важкопоранені здалися. Два хлопці вийшли і здалися СБУ, щоби давати свідчення. Бо це все не почалося 11 липня. Тобто є напрацювання, матеріали. Це все треба передати в СБУ.
– Звідкіля така довіра до СБУ?
– Під час АТО, яка насправді є російсько-українською війною, між СБУ і ПС була тісна співпраця з виявлення сепаратистських осередків. Тому є певний рівень довіри саме до цієї структури. З міліцією таких стосунків не склалося, бо Аваков виступає проти патріотизму і українського націоналізму.
Наша мета – побудова Української соборної самостійної держави. З тими, хто стоїть на державницьких позиціях, ми співпрацюємо саме в плані збереження територіальної цілісності, знешкодження 5-ї колони. Таке порозуміння ми знайшли саме в СБУ.
– Жити все важче, влада не проводить обіцяних реформ, війні на Сході не видно кінця…
– Люди чекають, що хтось прийде і буде вирішувати їхні проблеми. Це спадок СРСР, де їх не вчили самостійно думати і дбати про себе: «Ти працюй, а партія за тебе подбає».
Обираючи депутата, який буде вирішувати їхні проблеми, вони залишають його сам-на-сам з Системою. А він наштовхується на бюрократію, хабарництво. «Ми тебе вибрали – роби!»
А Лук’ян Кобилиця, коли не вдавалося вирішити питання буковинських гуцулів в австрійському парламенті (польське лобі блокувало будь-яке питання на користь українців) зібрав їх і вони з косами й вилами пішли під парламент. За кілька годин вирішили всі питання. Це приклад спайки обранця і виборців, які допомагають тоді, коли той зустрічає перешкоди. У нас же людей привчили до думки, що обранець повинен те і те робити, а вони – сидіти і чекати. Так не буває.
Якщо хочеш впорядкувати своє життя на власному обійсті, у власній хаті, то закочуй рукави і берися за наведення порядку. Сусід може порадити, але наводити лад у вашій хаті він не буде. Так і у державі, і на Буковині. Слід самоорганізовуватися у громади сіл, районів, усвідомити, що громада – це є влада. А ті, хто сидять у міськраді і облраді – це люди, які мають виконувати волю буковинської громади.
Буковина – це наш дім. Якщо ми самі не наведемо тут лад – ми втратимо його. Або будемо жити в чужому.
Юлія БОДНАРЮК, «Версії».
Франц ФЕДОРОВИЧ, підприємець, голова Асоціації виробників Буковини: «Країна потребує переформатування: місце «Правого сектору» у правоохоронних структурах…»
– Щодо подій у Мукачевому, вважаю, більше питань, ніж відповідей. До оприлюднення результатів об’єктивного розслідування стверджувати щось чи заперечувати – неможливо. Бо, скажімо, якщо представники «Правого сектору» (ПС) першими напали на міліціонерів, як свідчать правоохоронці, то чому серед «нападників» стільки жертв – двоє вбитих і двоє поранених? «Хто на кого напав і як це відбувалося?» – питання, на яке дати відповідь повинно слідство.
Та, зрештою, є питання і до ПС: чому прийшли на зустріч зі зброєю, звідки зброя тощо.
Ясно одне: народ уже не може і не хоче жити по-старому. Роками на Закарпатті, як і в інших регіонах, «текли контрабандні ріки», панувало беззаконня для сильних і багатих і безправ’я для бідних і слабких. Терпець увірвався… І те, що сталося – лише перший дзвоник для влади, яка не проводить реформ і закриває очі на свавілля корумпованих чиновників і правоохоронців. І це дуже тривожний дзвінок. Бо йдеться про нову Врадієвку. Де трапиться наступна – ніхто не знає. Адже контрабанда не оминає і Буковину…
У влади – якщо вона має бодай краплю інстинкту самозбереження – немає іншого виходу, як об’єктивно розслідувати все, що трапилося в Мукачевому, і покарати винних, а також звільнити і покарати тих, чия «діяльність» або бездіяльність призвела до кровопролиття.
Зміст же подій – в тому, що система не змінилася, змінилися лише прізвища. Змінити ж реалії, що складалися та вибудовувалися роками, подібними методами не вдасться. Це під силу тільки різкому реальному реформатору. Наведу приклад із головою Одеської ОДА Михайлом Саакашвілі, який провів інспекцію пляжів Одеси і віддав розпорядження відкрити для всіх гостей міста пляж СБУ. Бо, як зауважив він, перед працівниками служби безпеки стоять дуже відповідальні завдання й їм нема коли пляжитися. Цими днями журналісти перевірили: розпорядження негайно виконали. А скільки десятиліть за тим, як хлюпаються тут «обрані», можна лише було спостерігати через паркан.
А хлопцям з «Правого сектору», як на мене, треба знайти місце у новій державі шляхом «розчинення» його членів у нових СБУ чи Міноборони. Має відбутися певне переформатування. Адже в них є бойовий досвід, вони патріотично налаштовані й мотивовані, годі й шукати кращі кандидатури, які можуть зламати стару корумповану систему.
…Досвідчені вчителі розповідають, що у нових класах старшокласників старостами зазвичай призначають розбишак. І вони порядок забезпечують ідеально, бо відчувають відповідальність.
Ігор БУРКУТ, політолог:
«На Буковині ситуація не менш гостра за мукачівську»
– Те, що трапилося в Мукачеві – це наслідок післяреволюційної політики влади. Народ сподівався на серйозні зміни, на те, що до влади прийшли справжні реформатори й Україна буде швидко розвиватися. Натомість, практично всі, хто перебували при реальній владі – тобто мали в своїх руках власність і гроші – залишилися. Розмови про те, що будуть серйозні зміни, так і залишаються розмовами. У нас на очах затримують і тут же випускають під мільйонні застави хабарників, злочинців, і вони виїжджають за кордон. Це збурює всезростаюче соціальне невдоволення. До того ж, відбувається стрімке озлиднення переважної більшості українців. Люди втрачають фактично останнє, песимізм домінує в багатьох соціальних верствах. Водночас корупційні мафіозні структури і далі наживаються на Україні.
Ще від радянських часів існували клани контрабандистів. Один із найстаріших таких кланів – закарпатський. Їх там декілька.
Нині й клани залишаються, і гроші викачують. До цих грошей присмокталися не тільки прямі злочинці, а й так звані «правоохоронці» – прокурори, міліціонери, СБУ і навіть представники виконавчої влади. Мільярди заробляються на різних мерзотних речах. Водночас більшість закарпатців живе на межі існування, а щоби прогодувати себе і родину, виїжджають працювати за кордон. Все це спричиняє величезне невдоволення.
Та останнім часом ситуація дещо змінилася. Якщо раніше в руках народу не було зброї, то зараз вона є. Існують і озброєні структури – добровольчі батальйони.
Ми стали свідками того, як у мафіозних розборках з’явилися нові гравці. По-різному говорять про «Правий сектор»: одні – що він намагається знищити контрабанду і на східному кордоні з Росією, і на західному, інші – що намагаються взяти під контроль ці грошові потоки, аби скерувати їх до своїх кишень. Де правда – зорієнтуватися поки що важко.
Наскільки я можу судити з далеко неповної інформації, хлопців з «Правого сектору» заманили в пастку і змусили стріляти. Зараз на них намагаються повісити все і вся. Як далі будуть розвиватися події, ми побачимо, та як би не було, там, де не працює нормальний суд, – виникає суд Лінча. І «Правий сектор» виступив у ролі самочинних суддів, які хочуть навести порядок, не маючи сподівань на інші варіанти.
Елементарне питання: «Чи вірять українці в суд?» Ні. Суд вважають найбільш корумпованою з усіх структур. Куди звертатися за правдою? Куди йти народу, щоби знайти управу на злодіїв і бандюків?
Відповідальність за те, що сталося, насамперед, несе нинішня влада, яка 1,5 роки розмовляє про якісь реформи, а реально зробила дуже мало. Спочатку треба було реформувати прокуратуру, суд, а далі вже братися за міліцію, СБУ. Тому що без справедливого суду не можна забезпечити справжнього балансу влад – законодавчої, виконавчої і судової.
Якщо не буде того, хто може навести порядок з корупційними депутатами, або міністрами, або чиновниками, – корупцію подолати в принципі неможливо.
І той факт, що суддів затримують із сотнями тисяч доларів у кабінетах і за кілька днів відпускають під понад три мільйони гривень застави, свідчить про те, що не може народ вірити такій владі!
Те, що сталося в Мукачевому – лише початок. Я ще пов’язав би це з тим, що лише в одному-єдиному регіоні України – одеському – зроблено спробу боротися з контрабандою. Щойно там спробували перекрити величезні потоки контрабанди – вони спрямувалися на інші ділянки кордону – Мукачівську і, будемо відвертими, на нашу. Тож нам слід мати на увазі, що й тут можливий подібний розвиток подій, коли навіть не гірший. Адже через буковинську ділянку кордону безперервним потоком йшли ешелони з кругляком, а між тими колодами ховали головну українську контрабанду – цигарки. Зараз це перекрили. Постає питання: як воно тепер буде рухатися? Наскільки я, не фахівець, розумію – фурами через «зеленку».
В Україні дуже складна ситуація, можливо, найсерйозніша за останні 1,5 роки. Може статися велика біда. І за тим, що відбувається, видно радісну фізіономію Путіна: не вдалося на фронті подолати українців – підірвемо їх зсередини!
